![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Особистості та перспективи розвитку фондового ринку України |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ Й НАУКИ УКРАЇНИ ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТКафедра міжнародної економіки та менеджменту зовнішньоекономічної діяльностіІндивідуальне навчально-дослідницьке завдання «Особистості та перспективи розвитку фондового ринку України»Харків, 2008 Зміст Вступ 1. Фондовий ринок: сутність, структура, функції 1.1 Умови функціонування та структурні елементи фондового ринку 1.2 Ринкова інфраструктура фондового ринку 1.3 Розвиток законодавчої бази, регулюючої фондовий ринок в Україні 2. Аналіз поточної ситуації на фондовому ринку України 3. Перспективи розвитку фондового ринку в Україні Висновки Література Вступ Становлення і розвиток української держави відбувається в умовах глибокої економічної кризи. Україна має всі умови для того, щоб якнайшвидше вийти з економічної кризи і стати у Європі одним з регіонів, що найбільш динамічно розвивається. Цьому сприяє вдале політичне розташування, висококваліфіковані фахівці, родюча земля та багаті природні ресурси. Ринок, економічне середовище обміну продуктами виробництва включає ряд сфер, ряд сегментів. Одним з таких сегментів є фінансовий ринок, ринок на якому звертаються валютні і інші фінансові цінності. Фондовий ринок є частиною фінансового ринку і представляє велику важливість для економіки країни. Будь-які масштабні економічні перетворення залишаться незавершеними без створення конкурентноспроможного фінансового сектора, здатного мобілізувати та надавати реформованій економіці інвестиційні ресурси. Історично склалося, що поняття фондового ринку і ринку цінних паперів рівнозначні. Під фондами маються на увазі, перш за все цінний папір в найзагальнішому сенсі. Фондовий ринок – це сукупність відносин обміну цінних паперів і фінансових ресурсів. Актуальність даної теми для України полягає в тому, що національний фондовий ринок розвинений слабо, хоча вже є значні досягнення. У Україні продовжується складний процес становлення і розвитку незалежної, демократичної, правової держави, і інтеграції його в світову економічну і політичну систему. Але незалежність будь-якої держави вимагає не тільки політичну, але і економічну незалежність.Перехід України від централізованої планової економіки до ринкової викликає значну зміну відносин власності, міняє структури і механізм функціонування багатьох господарюючих суб'єктів. В результаті повныстю міняються форми фінансових зв'язків між різними суб'єктами, виникають нові, не використовувані плановою економікою, інститути, з якими доводиться мати справу практично всім учасникам ринку. Метою даної роботи є дослідження фондового ринку України, аналіз динаміки розвитку, і виявлення перспектив. У своїй роботі я хочу розглянути сутність фондового ринку і його елементів, проаналізувати дані про динаміку його розвитку, побачити перспективи розвитку фондового ринку в Україні. 1. Фондовий ринок: сутність, структура, функції 1.1 Умови функціонування та структурні елементи фондового ринку Фондовий ринок займає особливе місце в загальній системі ринкової економіки – це загальна назва цілої системи ринків фінансових ресурсів.
Процес розподілу і перерозподілу фінансових ресурсів, капіталів здійснюється на фінансовому ринку, а саме - на фондовому, який входить в структуру фінансового ринку, як один з елементів. Це складна система ринків, на яких концентрується попит і пропозиція на різні платіжні засоби. Таким чином, фондовий ринок - це сукупність правил і механізмів, які дозволяють вести операції по купівлі-продажу цінних паперів (акцій). Тобто фондовий ринок – організований ринок торгівлі цінними паперами, сукупність місць такої торгівлі. Структура фондового ринку об’єднує чотири головні складові: - ринок позикового капіталу; - валютний ринок; - ринок рідкоземельних і дорогоцінних металів; - ринок цінних паперів. В свою чергу кожна з цих складових взаємопов’язана з іншими в рамках загальної системи фінансових ресурсів. Валютний ринок – це механізм встановлення правових та економічних відносин між споживачами та продавцями валют. Попит на іноземну валюту віддзеркалює міру залежності національної економіки від імпорту і зумовлюється конвертованістю тієї чи іншої валюти. Конвертованість – це гарантована спроможність грошової одиниці вільно обмінюватись на інші валюти. Ринок цінних паперів і позикового капіталу призначені для мобілізації тимчасово вільних коштів населення, підприємств та організацій і спрямування їх у виробництво. Ринок цінних паперів є багатоперспективною соціально-економічною складовою ринкової економіки. Він сприяє акумулюванню капіталу для інвестицій в економіку шляхом придбання, володіння і вільного розпорядження цінними паперами. Ринок цінних паперів є важливим сектором фінансового ринку,цінний папір виступає специфічним товаром, який вільно обертається на біржовому та позабіржовому ринку між фізичними та юридичними особами, але їх випуск здійснюється лише підприємствами та організаціями (в тому числі і державними) при майновому забезпеченні емісії з метою залучення тимчасово вільних коштів інвесторів. Приватизація державного майна стала визначальним фактором становлення і розвитку цінних паперів в Україні на першому етапі. Її підсумком стала поява на ринку великої кількості акцій приватизованих підприємств і рядових інвесторів, які безоплатно отримали в основному малу частку державного майна. Концентрація цих акцій в руках інституційних інвесторів буде в найближчі роки домінуючим процесом на фондовому ринку України. В Україні в основному завершується процес розробки нормативної бази, яка регламентує діяльність учасників ринку цінних паперів, і розпочинається етап вдосконалення окремих законодавчих актів на підставі аналізу практичної діяльності емітентів, інвесторів та професійних учасників РЦП. Ринок цінних паперів, зокрема продаж акцій ВАТ на фондових біржах, набуває ваги, швидко розвивається і сприяє поглибленню ринкових відносин в Україні. Ринок позикового капіталу – це синтез двох ринків платіжних засобів – грошових ресурсів (готівкових коштів) і боргових зобов’язань (інструментів позики). Головними функціями ринку позикового капіталу є: об’єднання дрібних, розрізнених грошових ресурсів населення, державних організацій, вітчизняних та іноземних підприємств і створення крупних грошових фондів; трансформація грошових коштів у позиковий капітал, який відіграє роль зовнішнього джерела фінансування капітальних вкладень у сфері матеріального виробництва і надання позик населенню, підприємствам та державі для покриття бюджетного дефіциту.
Таким чином, ринок позикового капіталу здійснює накопичення і розподіл грошового капіталу між сферами економіки. Сучасний рівень розвитку ринкової економіки вимагає не тільки накопичення і розподілу грошових ресурсів, але і їх руху та швидкого перерозподілу (без участі банківських установ) з метою спрямування коштів у більш привабливі галузі економіки. Ці функції бере на себе ринок цінних паперів, який об’єднує частину ринку позикового капіталу (а саме – ринок інструментів позики) і повністю ринок інструментів власності. Відмінність між двома головними складовими фінансового ринку полягає в тому, що залучити кредитний капітал може будь-який суб’єкт економічної системи (населення і підприємства), а залучити грошові кошти за допомогою емісії цінних паперів може лише юридична особа. Це пов’язано з тим, що підприємства, маючи великі основні фонди, беруть на себе майнову відповідальність при здійсненні випуску акцій. Головними учасниками ринку цінних паперів виступають емітенти (юридичні особи), інвестори (юридичні і фізичні особи) та особи, які здійснюють професійну посередницьку діяльність по випуску та обігу цінних паперів. 1.2 Ринкова інфраструктура фондового ринку Фондова біржа являє собою певним чином організований ринок, на якому власники цінних паперів здійснюють через членів біржі, що виступають у якості посередників, операції купівлі - продажу. Контингент членів біржі складається з індивідуальних торговців цінними паперами і кредитно-фінансових інститутів. Коло паперів, із якими здійснюються операції, обмежений. Щоб потрапити до числа компаній, папери яких допущені до біржової торгівлі (іншими словами, щоб бути прийнятої до котирування), компанія повинна задовольняти виробленим членами біржі вимогам у відношенні обсягів продаж, розмірів одержуваного прибуку, числа акціонерів, ринкової вартості акцій, періодичності і характеру звітності і т.д. Члени біржі або державний орган, що контролює їх діяльність, установлює правила ведення біржових операцій; режим, що регулює допуск до котирування. Разом із порядком проведення операцій вони утворюють серцевину біржі як механізму, що обслуговує рух цінних паперів. Фондова біржа - це насамперед місце, де знаходять один одного продавець і покупець цінних паперів, де ціни на ці папери визначаються попитом і пропозицією на них, а самий процес купівлі-продажу регламентується правилами і нормами, тобто це певним чином організований ринок цінних паперів. У якості товару на цьому ринку виступають цінні папери - акції, облігації і т.п., а в якості цін цих товарів - курси цих паперів. Загальне в біржі з ринком - установлення цін товарів у залежності від попиту і пропозицій на них. Але, на відміну від ринку, на біржі можуть продаватися не всі товари, а тільки допущені на неї, це з одного боку, а з другого, способи купівлі-продажу на біржі значно різноманітніші, ніж на ринку, але, більш регламентовані. Що стосується аукціону, то про нього на біржі нагадує спосіб призначення ціни: її викрикують. У вік електроніки така система може показатися лише данню традиції, але, на думку біржовиків, вона виконує ряд корисних функцій: створює необхідну ринкову атмосферу, забезпечує публічність торгів.
Це питання тримав пд особистим контролем перший секретар ЦК КП Украни Олексй Кириченко (там само.P Арк. 149). Змни в ставленн до кримських проблем псля передач пвострова до складу Украни настльки були разючими, а допомога конкретною, що цього не могли не помтити, особливо т, хто мг порвняти «щедрсть» Москви дловитсть Кива, вдчуваючи одне й друге на соб. Виступаючи на вересневому (1954 р.) пленум ЦК КП Украни, перший секретар Кримського обкому парт Д. Полянський говорив: «Передача Криму до складу Укрансько республки з перших днв допомога Центрального Комтету парт дуже серйозно сприя зараз розвитку нашого господарства» (там само.P Арк. 152). А потм ще раз наголосив на позитивному значенн передач Криму Укран: «З першого дня приднання Кримсько област до Украни ЦК КП Украни Рада Мнстрв Украни надають велику допомогу Криму. В даний час Крим одержу величезну допомогу по лн всх мнстерств вдомств, ця допомога да можливсть швидше розвивати господарство, культуру рухатися вперед бльш прискореними темпами» (там само.P Арк. 153)
1. Проблеми та перспективи розвитку агропромислового комплексу України
3. Сучасний стан фондового ринку України
4. Поліграфічна промисловість України. II роль та перспективи розвитку
5. Фондова біржа в україні проблеми та перспективи розвитку
9. Проблеми та негативні тенденції інноваційного розвитку економіки України
10. Проблеми та перспективи розвитку податку на додану вартість в Україні
11. Порівняльний внвліз діяльності страхових компаній на ринку України
12. Формування та розвиток банківської системи України
13. Депозитні операції банків на фінансовому ринку України (за матеріалами АТЗТ "АК ПРОМІНВЕСТБАНК")
14. Кіммерійці, скіфи, сармати та інші народи на території України
15. Фармацевтичний ринок України
16. Історія та перспективи розвитку російської професійно-технічної освіти
17. Сучасна оцінка та перспективи розвитку оздоровчої рекреації в Запорізькій області
19. Інвестиційні фонди: стан та перспективи розвитку
20. Значення харчової промисловостi у соцiальному та економiчному розвитку України
21. Споживче кредитування та перспективи його розвитку в Україне
26. Національні інтереси України та альтернативи стратегії безпеки розвитку
27. Перспективи соціального розвитку України
28. Традиції та особливості розвитку філософської думки України. Філософія нового часу
29. Бюджетна система України: стан, перспективи розвитку
30. Формування доходів Державного Бюджету України стан та напрямки розвитку
32. Прибуткове оподаткування підприємств, проблеми та шляхи розвитку в Україні
33. Iсторія виникнення та становлення державності України: 20 ст
34. УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКІ ВІДНОСИНИ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
35. Порівняльна характеристика система освіти України та Південної Кореї
37. Місцеві бюджети України: становлення, роль в соціально-економічному розвитку регіонів
41. Населення України, його динаміка, структура та особливості розміщиння
42. Входження Північного Причорномор’я Криму та Правобережної України до складу Росії укр
43. Порівняльна характеристика система освіти України та Південної Кореї укр
45. Національний банк України та особливості його функціонування
46. Проблеми розвитку іпотечного ринку в Україні
47. Сучасна банківська система України та її роль у сучасній економіці країни
48. Еколого-ценотичні особливості та представленість родини бобових у флорі України
49. Кліматичні ресурси Лісостепу України та їх роль у виробництві продукції рослинництва
51. Літаки та засоби авіаційного ураження авіації Збройних Сил України
53. Екологічні проблеми України та шляхи їх розв’язання
57. Звільнення від покарання та його відбування за Кримінальним правом України
58. Організація роботи народного депутата України в парламенті та у виборчому окрузі
59. Політичні і національні звичаї та традиції України як фактори соціального регулювання
60. Поняття, система та принципи адміністративно-територіального устрою України
61. Правовий режим використання і відновлення та захист вод України
62. Принцип незалежності і недоторканності суддів у кримінальному процесі України та Азербайджану
63. Проблеми законодавства в області інтелектуальної власності та перспективи його розвитку
64. Філософські засади європейської моделі розвитку України
65. Вибори народних депутатів України 2002 року: правозастосовча практика судів та виборчих комісій
68. Нові тенденції у культурному та духовному житті України в роки незалежності
73. Студентство та вищі навчальні заклади Росії та України (наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.)
74. Трипільська культура та бронзовий вік на території України
75. Фактори відставання України у психологічному та історичному планах
76. Художня культура незалежної України: традиції та новації
79. Аналіз міжнародних економічних відносин України, Польщі, Австрії та Японії
80. Виникнення та стадії розвитку світового ринку
81. Геополітика та геостратегія України
82. Інформаційна складова іміджу держави на міжнародній арені, на прикладі України та США
83. Напрями та проблеми інтеграції України у світовий економічний простір
85. Політичне співробітництво України та Болгарії у 1991-2006 роках
89. Громадянська освіта та формування національної свідомості на уроках історії України
90. Стандарти системи освіти України та Великої Британії
91. Вибори та їх роль у політичному житті України
93. Політична еліта сучасної України: генеза й особливості формування
95. Структура українського суспільства на сучасному етапі та тенденції її розвитку
97. Система митних органів України та їх повноваження
98. Найбільш перспективні регіони України для розвитку ностальгічного туризму
99. Аналіз інвестиційної діяльності в Україні та шляхи її розвитку