|
|
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
 |
|
Законодательство и право Право
Проблеми впровадження адміністративно-територіальної реформи в Україні |
Брелок LED "Лампочка" классическая. 
Забавная пачка денег "100 долларов". 
Мыло металлическое "Ликвидатор". ХАРКІВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ Контрольна робота з предмету: «Регіонально-адміністративний менеджмент» на тему Проблеми впровадження адміністративно-територіальної реформи в Україні Харків 2010 ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ 1. ПРОБЛЕМИ ВПРОВАДЖЕННЯ РЕФОРМИ: ВЛАСНА ТОЧКА ЗОРУ РОЗДІЛ 2. ВИСНОВКИ ДОСЛІДНИКІВ СТОСОВНО ДАНОЇ ПРОБЛЕМИ ВИСНОВОК ВСТУП Сучасний адміністративно територіальний устрій України є трирівневим: Автономна Республіка Крим, область - район - населений пункт (сільрада). Станом на 1.01.2007 р. система адміністративно територіальний устрій включала: АР Крим, 24 області, 490 районів, 457 міст, 885 селищ міського типу, 10281 сільську раду, 28562 сільських населених пунктів (див. табл. нижче). Слід зазначити, що впродовж періоду незалежності в умовах політичної нестабільності, послаблення керованості державою, несистемного підходу до розбудови місцевого самоврядування в Україні почали доволі активно створюватися шляхом подрібнення нові адміністративні райони і особливо сільські ради. Зокрема, з 1991 до 2006 рр. було створено 5 нових адміністративних районів, а кількість сільських рад зросла майже на 800 одиниць. Принциповим моментом в трансформації адміністративно-територіального устрою став проголошений державою курс на розбудову системи місцевого самоврядування на основі європейських принципів самоврядування. Саме процесами розвитку місцевого самоврядування можна пояснити суттєве збільшення кількості сільських рад. Одним з важливих принципів територіальної організації влади, визначених Конституцією України, є поєднання централізації та децентралізації у здійсненні державної влади. Влада в адміністративно-територіальних одиницях представлена державною виконавчою владою і місцевим самоврядуванням. Визначена Конституцією система організації виконавчої влади на місцях ґрунтується на розмежуванні виконавчої влади та місцевого самоврядування. Державна виконавча влада здійснюється обласними, районними, міськими (у містах Києві та Севастополі) державними адміністраціями. Їх статус, правові засади діяльності та повноваження визначені насамперед Конституцією та Законом України „Про місцеві державні адміністрації”. Крім того, прийнята ціла низка законів, які конкретизують повноваження місцевих державних адміністрацій у всіх сферах державного управління. Розвиток місцевого самоврядування регулюється Законом України „Про місцеве самоврядування в Україні” та низкою інших нормативних актів. У 1997 р. Верховна Рада України ратифікувала Європейську Хартію місцевого самоврядування, відповідно зобов’язавшись виконувати її положення. Нині відбувається кардинальна зміна розподілу функцій і повноважень між місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування внаслідок запровадження політичної адміністративно-територіальної реформи. РОЗДІЛ 1. ПРОБЛЕМИ ВПРОВАДЖЕННЯ РЕФОРМИ: ВЛАСНА ТОЧКА ЗОРУ Реформування адміністративно-територіального устрою покликане оптимізувати систему управління територіями, упорядкувати взаємовідносини органів влади різних ієрархічних рівнів, а в кінцевому результаті - сприяти підвищенню рівня життя кожного громадянина в кожному міському чи сільському населеному пункті.
Актуальність реформи адміністративно територіальний устрій обумовлюється низкою обставин, серед яких: По-перше, адміністративно територіальний устрій держави є її неодмінним атрибутом, чинником забезпечення її територіальної цілісності, динамічного й збалансованого соціально-економічного розвитку, передумовою для практичної реалізації принципів сталого розвитку в межах територіальних адміністративних утворень та держави в цілому. По-друге, сучасний адміністративно територіальний устрій України, сформувався за відсутності самостійної методології і визначався імперськими ідеями управління територіями в межах колишнього СРСР. Він був адаптований до командно-адміністративної системи управління. По-третє, лише з часу отримання Україною статусу незалежної держави з’явились політичні умови для її розвитку як цілісного державного утворення та проведення зміни адміністративно територіальний устрій на наукових засадах та виходячи з інтересів забезпечення безпеки української держави. По-четверте, включення України до загальносвітових процесів глобалізації та регіоналізації, її кроки щодо запровадження європейських стандартів у всі сфери суспільного життя, ставлять питання щодо відповідності адміністративно територіальний устрій держави основним європейським принципам побудови системи управління регіональним і місцевим розвитком, розбудови місцевого самоврядування, відповідності об’єктивним тенденціям регіоналізації соціально-економічних процесів. Можна стверджувати, що суттєвим недоліком сучасного адміністративно територіальний устрій є його надмірна подрібненість. Це не відповідає європейським тенденціям, згідно яких територіальні адміністративні утворення повинні мати достатній фінансово-економічний, інституційний та кадровий потенціал для забезпечення в межах визначених повноважень високого рівня суспільних послуг населенню та поступального соціально-економічного розвитку відповідних територій. До проблемних питань адміністративно територіального устрою можна віднести: законодавчу неврегульованість правового статусу адміністративно-територіальних одиниць; розташування на території міст інших міст, а також сіл, селищ як окремих адміністративно-територіальних одиниць; існування серед категорій адміністративно-територіальних одиниць таких категорій, як селище міського типу, сільрада, а також селищна та міська рада; відсутність чітких критеріїв для утворення районів, районів у міста, віднесення населених пунктів до категорій сіл, селищ, міст; відсутність відповідних картографічних матеріалів та невинесення їх у натуру тощо. Запровадження нової системи адміністративно-територіального устрою не можна здійснювати як окремо взяту реформу. Ефективності від реформи можна очікувати лише через деякий час і лише за умови, що вона буде здійснюватися у комплексі з урегулюванням проблем що стосуються місцевого самоврядування, бюджетної політики, комунальної власності, ухваленням водного, лісового, житлового кодексів. Слід зазначити, що при будь-якому варіанті реформи є сили, що будуть об’єктивно не зацікавлені в її здійсненні.
Це насамперед: - органи влади обласного рівня, що має у своєму підпорядкуванні міста державного значення, які виводитимуться з-під їхнього контролю; - керівництво тих районів, які будуть ліквідовані; - політичні сили, що зацікавлені в збереженні “ручного” управління територіями. Слід пам’ятати, що проведення масштабної реорганізації адміністративно-територіального устрою на першому етапі може призвести до погіршення якості державного управління. Кваліфікація і компетенція державних службовців на регіональному рівні нижчі за столичний рівень. Тому без попередньої підготовки управлінського персоналу реформа на місцях може просто “забуксувати”. РОЗДІЛ 2. ВИСНОВКИ ДОСЛІДНИКІВ СТОСОВНО ДАНОЇ ПРОБЛЕМИ Варто розглядати адміністративно-територіальну реформу як компоненту комплексної політичної реформи. До складу останньої можна віднести адміністративну реформу, реформу місцевого самоврядування, виборчого законодавства тощо. Проблемою є те, що регіональні лідери не залучені до процесу напрацювання пропозицій по адміністративно-територіальній реформі. Має місце непрозорість дискусії щодо адміністративно-територіальної реформи. Необхідно організувати системне обговорення адміністративно-територіальної реформи [Андрій Єрмолаєв (Центр соціальних досліджень „Софія”)]. В Україні існує диспропорція не у фінансовому, а у інфраструктурному стані на місцях. Вона і вимагає моделювання. Необхідно створити уніфікований інфраструктурний каркас для адміністративно-територіальних одиниць України. Бюджетний кодекс в цілому довів свою ефективність. Він, крім суто власних повноважень самоврядування (благоустрій території, ремонт та утримання місцевих доріг), закріпив і делеговані, тобто такі, за які самоврядування відповідає перед державою - як сказано в Кодексі, «в обсязі переданих ресурсів». Для міст районного значення, сіл, селищ це дошкільна освіта; первинна медична допомога; органи самоврядування - сільські, селищні, міські ради; первинні культурні заклади - клуби та бібліотеки. Мінімально необхідна кількість населення для утворення первинної адміністративно-територіальної одиниці - 3 тисячі. Районна рада не може створюватися на пропорційній основі. Кожна адміністративно-територіальна одиниця має на 50% забезпечувати сама себе . Шкода, що ми не маємо остаточної редакції законів про територіальний устрій та про місцеве самоврядування. Погоджуються із вступної тезою - політична реформа доконечна. Адміністративно-територіальна реформа є похідною від адміністративної реформи. Нині уряд займається рядовим адмініструванням, що є обов’язком района і області. Адміністративно-територіальна реформа має бути пов’язаною із тими реформами, що їй передують. Громадськість не знає, що далі буде із Кабінетом Міністрів (попередній Президент накладав вето на відповідний закон). Поведінка представника влади на презентації консорціумом НУО Погляду на 100 днів нової влади підтвердила непрозорість дискусії по реформі та власне глухість влади. Займаючись адміністративно-територіальною реформою, влада винаходить велосипед .
Городенської, Мінської, Курської, західні частини Вороніжчини, Донщини, Чорноморської і Ставропольської губ. Так утвориться територія, де українська людність становитиме більшість (у містах тепер українців менше, але міста мусять іти за більшістю окресленої території)”[143]. Визначилися й ті політико-правові координати, в межах яких українці планували здійснювати на власній території свій автономний лад: "Ся українська територія має бути організована на основах широкого демократичного (не цензового) громадського самопорядкування від самого споду ("дрібної земської одиниці") аж до верху — до українського сейму. Вона має вершити у себе вдома всякі свої справи — економічні, культурні, політичні, утримувати своє військо, розпоряджатися своїми дорогами, своїми доходами, землями і всякими натуральними багатствами, мати своє законодавство, адміністрацію і суд. Тільки в певних справах, спільних для всієї Російської держави, вона має приймати постанови загального її представництва, в котрім братимуть участь представники України пропорціонально її людності і людності всієї Російської республіки. Отсе розуміється, коли говориться, що ми хочемо національно-територіальної автономії України, широкої, політичної, демократичної"[144]
1. Актуальні проблеми розвитку і територіальна організація легкої промисловості світу
2. Територіальна автономія в Україні. Соціально–культурні права і свободи громадян України
3. Територіальна громада в Україні: історичні витоки та сучасність
5. Проблеми залучення зарубіжних інвестицій в Україну
9. Правовий статус територіальної громади
10. Перспективи соціального розвитку України
12. Адміністративна реформа в Україні
13. Недержавне соціальне страхування: сутність, організація, проблеми та перспективи розвитку в Україні
14. Адміністративне право України
15. Адміністративно-правова відповідальність в Україні
16. Основи адміністративного права України
Заварочный чайник "Mayer & Boch", стекло 900 мл + сито. 
Коврик для выпечки силиконовый, 38х28 см. 
Фоторамка пластиковая "Poster black", 40x60 см. 17. Адміністративне право: погляди українських вчених часів незалежності (Т.О. Коломоєць)
18. Реформи адміністративно-політичного управління 60-70-х років XIX ст.
19. Адміністративний примус в правоохоронній діяльності міліції в Україні
21. Судебная реформа на Украине (Судова реформа в Укра©нЁ)
26. Социальные проблемы российского сельского хозяйства в условиях рыночных реформ
28. Бюджет України: актуальні проблеми
29. Історія розвитку садово-паркового мистецтва на території України
30. Економіка соціальної орієнтації та проблеми її формування в постсоціалістичних країнах
31. Соціально-економічні риси та особливості розвитку економіки України на сучасному етапі
32. Суржик - проблема української мови
Матрас-кокон "Зевушка". 
Настольная игра "Битва полов", артикул 7747. 
Рамочка на 12 фотографий "Первый год" (белая). 33. Припинення адміністративних правопорушень
34. Фондова біржа в україні проблеми та перспективи розвитку
35. Порівняльна характеристика соціально-економічного розвитку Швеції та Нігерії укр
36. Географічне положення, територія і межи Криму Укр.
37. Проблема українізації у драмі Миколи Куліша "Мина Мазайло"
41. Чинники процесу антропогенезу на території України
42. Особливостi аграрних реформ в державах ЦСЄ та в Українi
43. Столипін та його аграрна реформа в Україні
44. Проблеми діловодства на сторінках журналу "Кадровик України"
46. Адміністративна відповідальність
47. Адміністративна відповідальність за правопорушення у сфері податкового законодавства
48. Адміністративна влада і судочинство Запорізької Січі
Френч-пресс, 1000 мл. 
Заварочный чайник эмалированный Mayer & Boch "Подсолнух", 1,5 л, с ситечком. 
Набор из скатерти и салфеток "Botanica", 140x180/42x42 см. 49. Адміністративне правопорушення
51. Адміністративні провадження
52. Адміністративно-правове регулювання діяльності органів місцевої міліції
53. Адміністративно-правові норми
57. Обласні державні адміністрації як суб’єкт адміністративного права
58. Особливості проведення бюджетної реформи в Україні
59. Пенсійна реформа в Україні
60. Податкова адмінітрація України: завдання, функції та структура
61. Поняття адміністративного права та його місце у правовій системі держави
63. Принцип розподілу влад та його впровадження в Україні
64. Проблеми правового регулювання профілактики дитячого дорожньо-транспортного травматизму в Україні
Одноразовые впитывающие пеленки "Molinea Plus" (20 штук, 90х180 см). 
Алфавитная книга записи обучающегося. 
Кукла "Берта", 32 см. 65. Розвиток адміністративного законодавства
66. Склад адміністративного правопорушення. Адміністративне стягнення
67. Соціальне партнерство в Україні
68. Структура та особливості діяльності Адміністративного суду
69. Виробництво по справах про адміністративні правопорушення
73. Українська спеціальна лексика
74. Адміністративно-політичний устрій Запорізької Січі
75. Антифашиський Рух Опору в роки Великої Вітчизняної війни на території України
76. Військові події на території України у роки Першої світової війни
78. Історія України. Соціально-політичні аспекти
79. Національні і політичні проблеми України у творчості М. Костомарова
Настольная игра "Ответь за 5 секунд. Детская". 
Увлекательная настольная игра "Геометрика", новая версия. 
Цветные карандаши Color Peps, трехгранные, 24 цвета. 81. Політичне та соціально-економічне становище українських земель у XVI-XVII ст.
82. Проблеми відродження української державності
85. Соціальне страхування від безробіття в Україні в 20-ті роки XX сторіччя
89. Соціально-економічні реформи Маргарет Тетчер
90. Соціально–політичне становище в Західній Україні 1945-1950 роки
91. Українська діаспора як історичне і соціально-політичне явище
92. Давні поселення на території України
93. Художнє відтворення проблеми українізації у комедії "Мина Мазайло" Миколи Куліша
94. Ожиріння як медико-соціальна проблема
95. Напрями та проблеми інтеграції України у світовий економічний простір
96. Проблеми та негативні тенденції інноваційного розвитку економіки України
Настольная семейная игра "Усачи". 
Синтетическое средство для стирки белья с ферментами для лучшего отстирывания "Топ", 900 г. 
Кружка керамическая "FIFA 2018", 350 мл. 97. Співробітництво Україна-СОТ і проблема глобальної лібералізації
98. Адміністративний менеджмент
99. Тенденції та проблеми розвитку електронного бізнесу в Україні
