![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Підвищення ефективності використання ОВФ в часі і вплив його на господарську діяльність підприємства |
смотреть на рефераты похожие на "Підвищення ефективності використання ОВФ в часі і вплив його на господарську діяльність підприємства" МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ РІВНЕНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ПІДПРИЄМСТВА Shura19@ya dex.ru На тему: “Підвищення ефективності використання основних виробничих фондів в часі і вплив його на господарську діяльність підприємства” З дисципліни “Економіка підприємства” студента -го курсу, -ї групи заочного факультета “економіка підприємства” Викладач: РІВНЕ - 2001 ЗмістВ С Т У П Капітал у буквальному розумінні означає головну суму коштів, необхідних для започаткування та здійснення виробництва (діяльності). Власник капіталу, купуючи на ринку товари – робочу силу й засоби виробництва, - поєднує їх у процесі праці й після реалізації створеної продукції (наданих послуг) одержує більшу вартість, ніж була ним авансована. Забезпечення певних темпів розвитку і підвищення ефективності виробництва можливе за умови інтенсифікації відтворення та ліпшого використання діючих ОВФ підприємства. Ці процеси, з одного боку, сприяють постійному підтримуванню належного технічного рівня кожного підприємства, а, з іншого – дають змогу збільшувати обсяг виробництва продукції без додаткових інвестиційних ресурсів, знижувати собівартість виробів за рахунок скорочення питомої амортизації й витрат на обслуговування виробництва та його управління, підвищувати фондовіддачу і прибутковість. Головною ознакою підвищення рівня ефективного використання ОВФ того чи іншого підприємства є зростання обсягу виробництва продукції. Кількість же виробленої продукції за наявного розміру виробничого апарату залежить, з одного боку, від фонду часу продуктивної роботи машин та устаткування протягом доби, місяця або року, тобто від їхнього екстенсивного завантаження, а з іншого – від ступеня використання знарядь праці за одиницю часу (інтенсивного навантаження). Отже, усю сукупність технічних, організаційних та економічних заходів щодо ліпшого використання ОВФ підприємства можна умовно побілити на дві групи: 1) збільшення екстенсивного завантаження; 2) підвищення інтенсивного навантаження. Однак треба наголосити на двох важливих обставинах. По-перше, якщо екстенсивне завантаження машин та устаткування обмежується тільки календарним фондом часу, то можливості підвищення інтенсивного навантаження устаткування, його продуктивності практично не є такими обмеженими. По-друге, здійснення заходів екстенсивного напрямку, як правило, не потребує капітальних витрат, а підвищення рівня інтенсивного використання виробничого апарату зв'язане зі значними інвестиціями; проте останні порівняно швидко окупаються за рахунок одержаного внаслідок інтенсифікації додаткового економічного ефекту. Великим резервом збільшення продуктивної роботи виробничого устаткування є максимально можливе скорочення його простоїв. На підприємствах з дискретним виробництвом кількість не використовуваного протягом доби устаткування нерідко досягає 15-20% загального його парку, а внутрішньозмінні простої становлять 10-15% робочого часу. Це спричиняється: неузгодженістю пропускної спроможності окремих цехів і дільниць; незадовільною організацією технічно-профілактичного обслуговування та ремонту устаткування; браком робітників тих чи інших професій; перебоями в забезпеченні робочих місць матеріалами, електроенергією, комплектуючими виробами, оснащенням, пристроями, підйомнотранспортними засобами тощо.
Для підприємств ряду галузей індустрії, і передусім машинобудування, надзвичайної гостроти набула проблема підвищення коефіцієнта змінності роботи виробничого устаткування. В Україні цей показник нині є невиправдано низьким і свідчить про наявність достатньо великих резервів ліпшого використання знарядь праці. Якщо довести реальну змінність роботи металообробного устаткування до раціонального рівня (1,7 – 1,8), то можна буде збільшити випуск машинобудівної продукції більше ніж на 30 відсотків. Значному поліпшенню екстенсивного завантаження засобів праці сприяє зниження частки недіючого устаткування, яка на промислових підприємствах України є дуже значною (кілька десятків тисяч одиниць), а також виведення з експлуатації зайвого й неефективного використовуваного устаткування та організація завдяки цьому повноцінної двозмінної роботи. За існуючими розрахунками, здійснення таких заходів дало б можливість підвищити фондовіддачу на підприємствах різних галузей промисловості та народного господарства на 10-15 і більше відсотків. Вирішальне значення для підвищення рівня інтенсивного використання ОВФ має своєчасна заміна та модернізація фізично спрацьованого й технічно застарілого устаткування. Для підтримування порівняно високого технічного рівня виробництва на підприємствах треба щорічно замінювати 4-6% і модернізувати 6-8% діючого парку машин, устаткування та інших видій знарядь праці. До важливих факторів, що зумовлюють зростання продуктивності устаткування за одиницю часу, належать також запровадження нових технологій, інтенсифікація виробничих процесів. Підприємствам різних галузей властиві специфічні способи інтенсифікації технологій виготовлення продукції, виконання робіт або надання виробничих послуг (застосування, наприклад, киснево-конвертерного методу виплавляння сталі в чорній металургії; використання різних каталізаторів, високих температур і тиску – у хімічній промисловості тощо). Широке використання природного газу та кисню разом зі збільшенням температури дуття й тиску під колошником домни забезпечує зростання виробництва чавуну майже на третину. Значного підвищення інтенсивного навантаження устаткування на підприємствах можна досягти завдяки застосуванню прогресивних форм і методів організації виробництва (концентрації, спеціалізації, кооперування та комбінування; гнучких, потокових і роторно-конвеєрних ліній), що уможливлюють використання високопродуктивного автоматизованого устаткування. За свідченням спеціальних досліджень, на підприємствах машинобудування виготовлення конструктивно й технологічно однорідних деталей на потокових лініях забезпечує підвищення навантаження устаткування на 20-30%. Досить істотні резерви ліпшого екстенсивного та інтенсивного використання ОВФ можна реалізувати з допомогою освоєння у стислі строки проектних показників, уведення в дію нових технологічних агрегатів, ліній, устаткування. За даними вибіркового обстеження кількасот підприємств різних галузей промисловості та будівництва, середній фактичний період освоєння виробничих об'єктів становить 5-6 років. Проте технічно та економічно обгрунтовані розрахунки свідчать про реальну можливість досягнення проектних показників виробничих об'єктів на підприємствах добувної промисловості за півтора-два роки, а обробної – за один рік і навіть швидше.
За умов ринкової економіки процес господарювання в цілому має передбачати достатні економічні стимули для забезпечення ефективного використання ОВФ, усього майна підприємств. Дійова система таких колективних та індивідуальних економічних стимулів на підприємствах різних галузей народного господарства України поки що перебуває тільки на стадії становлення й розвитку. Швидкому її запровадженню сприятимуть: реалізація програми роздержавлення та приватизації власності; широке акціонування підприємств, система їхнього оподаткування; побудова механізму оплати праці залежно від кінцевих результатів виробництва; більш гнучка амортизаційна та інвестиційна політика; державна підтримка великих інвестиційних проектів, підприємницької та зовнішньоекономічної діяльності тощо. Теоретична частина. 1. Загальна характеристика виробничих фондів, оцінка, класифікація та їх структура 1.1.1. Загальні характеристики основних фондів. Виготовлення продукції (виконання робіт, надання послуг) здійснюється в процесі взаємодії праці людини та певних засобів виробництва. Останні за своїм матеріально-речовим складом становлять виробничі фонди підприємства, усю сукупність яких поділяють на основні та оборотні (рис. 1.1.). Проте засоби виробництва як сукупність засобів і предметів праці не можна ототожнювати з виробничими фондами, що зумовлено двома обставинами. По-перше, елементи засобів виробництва стають виробничими фондами лише з моменту їхнього безпосереднього використання у виробничому процесі. По- друге, виробничі фонди на відміну від засобів виробництва є виключно вартісною економічною категорією. Це означає, що до виробничих фондів відносять не всі елементи засобів виробництва взагалі, а ті з них, які мають вартість. Складовим частинам виробничих фондів властиві певні характерні ознаки, за якими можна розрізняти основні та оборотні фонди й обґрунтовано тлумачити сутність та значення цих економічних категорій для відтворювальних процесів. Рис. 1.1. Склад і взаємозв'язок засобів виробництва та виробничих фондів. Основні фонди – це засоби праці, які мають вартість і функціонують у виробництві тривалий час у своїй незмінній споживній формі, а їхня вартість переноситься конкретною працею на вартість продукції, що виробляється, (на платні послуги) частинами в міру спрацювання. Оборотні фонди – частина виробничих фондів у вигляді певної сукупності предметів праці, елементи яких цілком споживаються в кожному виробничому циклі, змінюють або повністю втрачають натуральну форму і переносять всю свою вартість на вартість продукції, що виробляється (на вартість платних послуг). 1.1.2. Структура та класифікація ОВФ. До основних фондів невиробничого призначення належать фонди, які не беруть участі в процесі виробництва, але забезпечують нормальні умови його здійснення, задовольняючи побутові та культурні потреби працівників. Це фонди, які забезпечують соціальні умови виробництва. До них відносять: - житлово-комунальні помешкання; - побутові, спортивні приміщення; - будинки та устаткування медичних закладів; - дитячі дошкільні заклади; - багаторічні насадження та ін.
Незважаючи на найвищ в СНД обороти, президент ґЕСУ Ю. Тимошенко не раз говорила виборцям, що оборот - це одне, а прибуток - цлком нше, прибутки корпорац зовсм не велик. Так твердження розрахован на навних, бо наявнсть заплутаних схем та ще й офшорних партнерв давала можливсть чисто торгвельнй структур справд мнмзувати прибуток та наблизити його до нуля в Укран, а основний каптал сховати в офшорах. Для кандидата економчних наук Ю.В. Тимошенко не зайве буде пояснити прост стини. Навть нульовий прибуток, тобто коли доходи видатки взамно покриваються, свдчить, що пдпримство не збитковим. Але у такому режим воно не може тривалий час працювати, бо рушм прогресу прибуток, який да можливсть розвивати виробництво. Судячи з того, що ґЕСУ придбало будинки, створило прекрасн офси та представництва в Днпропетровську, Кив, Москв Лондон з сучасною оргтехнкою та дорогими меблями, мало великий автопарк, власну авакомпаню, купувало цл пдпримства, - то його дяльнсть була прибутковою
2. Підвищення ефективності використання оборотних засобів
3. Бухгалтерськи проводки про господарські операції підприємства
5. Безготівкові розрахунки в господарському обороті підприємства та шляхи їх удосконалення
10. Оптимальний вибір методів навчання з метою підвищення ефективності процесу навчання
14. Стратегія ефективного використання прибутку на підприємстві
16. Розробка стратегії підвищення ефективності експортної діяльності підприємства
18. Гра як засіб підвищення ефективності навчального процесу
25. Підвищення ефективності пенсійного забезпечення у Дніпропетровському регіоні
27. Ефективність використання ресурсів підприємства
28. Обґрунтування стратегії ефективного використання потенціалу підприємства “УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ”
30. Розробка заходів з підвищення ефективності операційної діяльності ВАТ "Дніпропетровськгаз"
31. Економіко-математичне обґрунтування підвищення ефективності виробництва МКВП "Дніпроводоканалу"
32. Підвищення ефективності роботи ГЗКу
34. Розробка та обгрунтування заходів щодо підвищення рівня конкурентоспроможності підприємства
36. Відтворення господарських операцій у бухгалтерському балансі підприємства
37. Кирило Розумовський та його меценатська діяльність
41. Збутовадіяльність ЗАТ "Оболонь" та оцінка її ефективності
42. Інноваційна діяльність та економічна ефективність підприємств Центральної та Східної Європи
43. Оцінка ефективності інноваційної діяльності підприємства
44. Аналіз господарської діяльності підприємства
45. Аналіз використання чистого прибутку підприємства
48. Розміщення та використання фінансових ресурсів підприємства
49. Система оподаткування господарської діяльності підприємства
50. Вплив податкоавої політики на діяльність підприємства
51. Вплив добрив на врожайність
52. Аналіз впливів на суму витрат підприємства
53. Аналіз економічного стану підприємства під час кризи
57. Теоретичні аспекти ефективності діяльності підприємства
59. Підвищення економічних показників державного підприємства
60. Оподаткування підприємств та його вплив на прийняття фінансово-господарських рішень
61. Ефективність використання і відтворення основних засобів: оцінка і шляхи підвищення
63. Ресурсно - природний потенціал Китаю та його вплив на формування економіки Китаю
64. Підвищення рівня ліквідності банків на основі використання іпотечних продуктів
66. Економічна ефективність виробництва зерна та шляхи її підвищення
67. Економічна ефективність рослинницьких галузей та шляхи її підвищення
68. Організація і шляхи підвищення економічної ефективності виробництва зерна
73. Ефективність використання логістичних схем руху матеріальних запасів та продукції на підприємстві
74. Вплив освітньої програми на ефективність лікування бронхіальної астми в дітей
77. Ефективність використання універсальних різців. Проектування спрощеної конструкції державки різців
78. Вплив тривожності підлітка на його статусне положення в групі
79. Організація та ефективність використання митних складів при експорті-імпорті товарів
80. Дія магнітного поля на рухомі заряди та закон повного струму і його використання
81. Туризм та його вплив на світову економіку
82. Фінансово-господарський контроль, його предмет і методи
83. Основи розчинення та його використання в хімічному аналізі
84. Використання біологічних тестів для оцінки впливу мінеральних добрив на агроекосистему
90. Вплив моральних якостей вчителів на процес формування майбутніх громадян України
91. АНТИТЕХНОЛОГІЇ У ПОЛІТИЧНІЙ БОРОТЬБІ: ВИКОРИСТАННЯ ЗМІ
92. Вплив мотивацii на продуктивнiсть пам`ятi пiдлiткiв
93. Йога как одна из древнейших систем оздоровления духа и тела
94. Кредитний ризик комерційного банку та шляхи його оптимізації
95. Кредитний ризик комерційного банку та шляхи його мiнiмiзацiЇ
96. Вексельний обіг і перспективи його розвитку в Українi
97. Декабристський рух та його поширення на Україні
98. М. Бойчук та його концепція розвитку українського мистецтва.
99. Русские судьбы: Виктор Астафьев – работник одиннадцатого часа