![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Методика проведения контроля знаний по курсу "Основы экономики"(Контроль знань з курсу "Основи економЁки") |
Вступ Контроль знань учнів є складовою частиною процесу навчання. По визначенню контроль це співвідношення досягнутих результатів із запланованими цілями навчання. Деякі вчителі традиційно підходять до організації контролю, використовують його в основному заради показників досягнутого. Перевірка знань учнів повинна давати відомості не тільки про правильність чи неправильності кінцевого результату виконаної діяльності, але і про неї саму: чи відповідає форма дій даному етапу засвоєння. Правильно поставлений контроль навчальної діяльності учнів дозволяє вчителю оцінювати одержувані ними знання, уміння, навички, вчасно надати необхідну допомогу і добиватися поставлених цілей навчання. Усе це в сукупності створює сприятливі умови для розвитку пізнавальних здібностей учнів і активізації їхньої самостійної роботи на уроках. Добре поставлений контроль дозволяє вчителю не тільки правильно оцінити рівень засвоєння учнями досліджуваного матеріалу, але і побачити свої власні удачі і промахи. Проблема контролю за навчальною діяльністю учнів не нова, і педагогічний досвід накопичений у цій області багатий і різнобічний. У цій роботі систематизовані накопичені відомості по проблемі контролю знань учнів. Ця система зведень застосована при вивченні теми “ Взаємодія попиту та пропозиції”. Ціль дослідження: розробити систему контролю знань, умінь, навичок учнів. Об'єкт дослідження: процес навчання в загальноосвітній школі. Предмет дослідження: Різні форми контролю знань учнів по економіці. Без добре налагодженої перевірки і своєчасної оцінки результатів не можна говорити про ефективність навчання економіці. Задачами даної роботи є: 1) Вивчення літератури по проблемі контролю знань учнів. 2) Систематизування накопичених відомостей по проблемі контролю знань учнів. 3) Розробка методики застосування різних форм контролю на прикладі темі “ Взаємодія попиту і пропозиції”. РОЗДІЛ 1. Контроль знань учнів як дидактична проблема 1.1. Трактування поняття «контроль знань» у науковій літературі Аналіз педагогічних і методичних праць вказує, що в багатьох з них, наприклад, Є.І.Петровського, М.О.Архангельського, Т.С.Панфілова, Г.І.Казьміна, термін «перевірка знань учнів» ототожнюється чи замінюється терміном «контроль знань», у той жеас, як перевірка є структурним елементом контролю. Правильно розкриває зміст поняття контролю знань М.О.Сорокін вказуючи що контроль означає перевірку. Контроль, перевірка і оцінка результатів навчання - це складові частини навчально-виховного процесу, без яких неможливо уявити педагогічну взаємодію між учнем і вчителем. Якщо контроль і перевірка побудовані правильно, вони сприяють своєчасному виявленню прогалин у знаннях і вміннях учнів, повторенню і систематизації матеріалу, встановленню рівня готовності до засвоєння нового матеріалу, формуванню вміння користуватися прийомами самоперевірки і самоконтролю. Щоб ці та інші завдання успішно розв'язувалися, розглянемо функції контролю і перевірки знань, умінь та навичок учнів. Зауважимо, що результати, контролю - це основа оцінки навчальних досягнень учнів, яка характеризує рівень оволодіння учнями знань, умінь і навичок згідно з вимогами навчальних програм.
Поняття «контроль знань» учнів значно ширше, ніж поняття «перевірка». Це поняття є родовим по відношенню до таких понять, як «перевірка знань», «оцінка знань», «результати навчальних досягнень» . Перевірка знань вживається у вузькому значенні як методичний прийом у зв'язку з оцінкою результатів того чи іншого завдання, їй більше властиві навчальні функції. Контроль знань, як правило, спрямований на виявлення рівня засвоєння учнями вже вивченого матеріалу проводиться здебільшого вчителем. Оцінка знань учнів означає відношення від того, що учень знає, до того, що він повинен знати на даний момент навчання. Оцінка часто фіксується за допомогою вимірювання (балів). Результати оцінювання навчальних досягнень (урахування системи оцінювання) — виставлення балів в класних журналах, в щоденниках та інших документах. Про роль і сутність контролю знань учнів говориться в багатьох педагогічних працях. Ідеї контролю, зокрема, засновані в працях Я.А.Коменського, А.В.Дистервега, Н.І.Пирогова, К.Д.Ушинського та інших. Педагог Я.А. Коменський, основоположник шкільного навчання, у своій книзі «Великая дидактика» сформулював дидактичн вимоги до навчання, дав вказівки, як планувати урок. Зокрема, він вказував, що частину уроку необхідно відвести для опитування учнів. Ідеї контролю, висунуті Я.А.Коменським, сформульовані у вигляді коротких правил у одній з його праць. Ці правила детально встановлюють порядок контролю знань учнів для сучасної школи: 1) вчитель на кожному уроці перевіряє знання, викликаючи декількох учнів; 2) директор школи раз у місяць перевіряє результати навчання учнів; 3) у кінці навчального року — перевідні екзамени з класу в клас. Паралельно з іншими дидактичними принципами Я.А.Коменський на перший план висуває результати оцінювання навчальних досягнень учнів. Німецький педагог А.В.Дістервег приділяв велику увагу засвоєнню вивченого матеріалу. Однйм з показників такого засвоєння є здібність учнів ясно і чітко переказати суть справи. Він висуває правило для вчителя: «Піклуйся про те, щоб учні не забували того, що вивчили» і рекомендує повертатися до вивченого частіше. Отже, висуваються ідеї систематичного контролю за результатами навчання учнів. На аналогічних позиціях стояв російський педагог і воєнно-польовий хірург М.І.Пирогов. Він вимагав, щоб вчителі і керівники прогімназій і гімназій добре навчали учнів і піклувалися про їх результати навчання, пропонував, щоб переведення з класу в клас здійснювалось за результатами підсумкового контролю, негативно відносився до перевідних екзаменів, відмічаючи в них елементи випадковості і формалізму. Конструктивні ідеї контролю знань учнів висловлені К.Д.Ушинським. Якщо в знаннях учнів виявлені пробіли, прогалини, то здебільшого це пояснюється неудосконаленйм викладанням, нераціональним застосуванням методів навчання, системи завдань, невмінням учителя своєчасно помічати свої помилки і помилки дітей. Охарактеризувавши типову для вітчизняної школи систему перевірки, К.Д.Ушинський писав: "Учитель опитує одного, двох, трьох, а інші в цей час вважають себе вільними від усяких справ».
Він вважав: якщо основна ціль лише в тому, щоб формально перевірити знання, вірніше виставляти оцінки, то така перевірка—даремна витрата часу. Ушинський вимагав, щоб учитель активізував дітей під час перевірки знань. Він виступав за своєчасний контроль, за такі методи перевірки знань учнів, які активізували б увесь клас. Ушинський чітко виділяє ідеї тематичного контролю, однак обґрунтовує основні вимоги до перевірки і оцінки знань учнів, які отримали реалізацію і в наш час. Більш детальніше принципи контролю знань учнів опрацьовані останнім часом. Основні принципи контролю знань учнів — об'єктивність, систематичність і своєчасність, цілеспрямованість, тематичність. Принцип об'єктивності і систематичності розглядається у працях Є.І.Перовського. Об'єктивність — це правильне визначення знань, умінь і навичок учнів і оцінка цих знань. Тільки об'єктивна оцінка дає учням глибоке моральне задоволення та є дієвим стимулюючим фактором у навчанні, має велике виховне значення. Систематичність, як принцип контролю полягає в регулярному виявленні знань, умінь і навичок, органічно поєднуючись, з навчальним процесом та впливаючи на його хід (під своєчасністю контролю розуміємо рівномірність та його визначена частота в межах окремого уроку і всієї теми). Цілеспрямованість встановлює визначений підхід до добору матеріалу, який підлягає перевірці, згідно з вибором форм і методів перевірки та оцінювання знань, результатами навчання, врахуванням індивідуальних особливостей учнів. Принцип тематичності контролю забезпечується під час перевірки знань основних понять кожної теми, які мають бути глибше засвоєні учнями. Учень засвоює не безперервним потоком, а визначеними дозами, які повинні бути ним осмислені після активного сприйняття, а потім систематизовані у його пам'яті. Якість запам'ятовування залежить від визначеної кількості повторення засвоєного матеріалу та його практичного застосування, Тільки після цих психологічних дій учня можна перевіривши якість розуміння і запам'ятовування, переходити до вивчення наступної дози. Принцип тематичності в системі контролю має велике значення, оскільки виявлення рівня знань, дози матеріалу дає можливість вчителю керувати процесом засвоєння. У педагогічній практиці програмового навчання принцип тематичності використовується для вивчення нової інформації. Програмовий навчальний матеріал здійснюється за допомогою чіткого визначення його на невеликі дози і перевірки засвоєння кожної дози визначеним учням. Поетапне формування знань і поетапна перевірка їх якості створюють благотворні умови для виділення самого суттєвого в навчальному матеріалі, звільнює від заучування зайвої інформації. Не слід ототожнювати принцип тематичності з своєчасністю (регулярністю) перевірки. Якщо перший сприяє сконцентрувати увагу на чітко виражених питаннях програми, на конкретних дозах навчального матеріалу, то інший зв'язаний з рівномірною перевіркою в часі. Під час тематичного контролю здійснюється й необхідна рівномірність і достатня частота перевірки. Отже, принцип тематичності, направлений на виявлення, оцінку і результат навчальних досягнень учнів з визначених суттєвих питань теми, на встановлення зв'язків між темами, а також міжпредметних зв'язків.
После изучения каждого модуля по результатам тестового контроля преподаватель дает учащимся необходимые рекомендации. По количеству баллов, набранных учащимся из возможных, он сам может судить о степени своей успешности в овладении учебным материалом. Модуль содержит познавательную и учебно-профессиональную части. Первая формирует теоретические знания, вторая профессиональные умения и навыки на основе приобретенных знаний. Соотношение теоретической и практической частей модуля должно быть оптимальным, что требует профессионализма и высокого педагогического мастерства преподавателя. В основу модульной интерпретации учебного курса должен быть положен принцип системности, предполагающий: Pсистемность содержания, т.Pе. то необходимое и достаточное знание (тезаурус), без наличия которого ни дисциплина в целом, ни любой из ее модулей не могут существовать; Pчередование познавательной и учебно-профессиональной частей модуля, обеспечивающее алгоритм формирования познавательно-профессиональных умений и навыков; Pсистемность контроля, логически завершающего каждый модуль, приводящая к формированию способностей обучаемых трансформировать приобретенные навыки и профессиональные умения
1. Информационные технологии в экономике. Основы сетевых информационных технологий
3. Основы современных экономических знаний
4. Правовые основы валютного контроля
9. Значение финансового контроля в рыночной экономике
10. Экономика знаний и факторы её реализации
11. Природные ресурсы - как основа функционирования мировой экономики
12. Контроль знаний и умений учащихся по математике в школе
13. Виды и методы контроля знаний учащихся при изучении предмета "Хранение плодов и овощей"
14. Основы рыночной экономики (Контрольная)
15. Основы рыночной экономики (Шпаргалка)
16. Программная система для e-обучения и контроля знаний при помощи закрытых тестов
17. К вопросу о компьютерных программах учебного контроля знаний
18. Особливості контролю знань з математики
20. Применение компьютерного тестирования для контроля знаний. Мотивационный эффект
21. Теоретические основы механизма формирования цен в условиях рыночной экономики
25. Государственный бюджет - основа финансовой системы экономики
26. Методы и модели интеллектуального автоматизированного контроля знаний
27. Система рейтингого контроля знаний
29. Автоматизированная система контроля знаний специалистов по дефектоскопии
30. Темпы развития плановой экономики СССР на основе выполнения довоенных пятилетних планов
31. Контроль знаний и умений в национально-региональном компоненте на уроках технологии 8 кл. девочки
32. Рейтинговая система контроля и оценки знаний
33. Форми і методи контролю знань учнів з біології
34. Зачет как одна из форм контроля знаний учащихся по алгебре в 8 классе
35. Контроль качества знаний по профессиональным образовательным программам "Технология швейных изделий"
36. Основы экономики инновационной деятельности
37. Научно-методологические основы формирования земельных отношений в условиях модернизации экономики
41. Основы экономики
43. Сочетание потребностей и ресурсов как основа экономики
44. Философские основы хозяйства и экономики
47. Экономико-географическая характеристика Юга США
48. Экономико-географическая характеристика Белоруссии
49. Италия: географические особенности и экономика (Доклад)
50. Литва: география и экономика
51. Особенности Японской модели экономики
53. Экономика, география, политическое устройство и место в современной мировой экономике Южной Кореи
57. Южная Корея в мировой экономике
59. Экономика Китая
60. Экономико-географическая характеристика топливной промышленности Российской Федерации
62. Шведская модель социальной экономики
63. Особенности и изменение экономико-географического положения РФ
64. Экономико-географическая характеристика Германии
65. Особенности изменения экономико-географического положения России
66. Аргентина. Комплексная экономико-географическая характеристика
67. Историчекое, экономико-географическое положение Великобритании
68. Место России в экономике СССР и СНГ
69. Экономико-географическая характеристика Канады
73. Государственное регулирование экономики
74. Государственное регулирование экономики: формы и методы
75. Зарубежный опыт государственного регулирования рыночной экономики на примере Франции (Доклад)
76. Использование ассимиляционного региона /в экономике Курганской области/
77. Налоговая политика в рыночной экономике: формы, тенденции развития
78. Необходимость государственного регулирования экономики в рыночных системах
79. Проблемы налогообложения в Российской экономике
81. Государственное регулирование экономики
82. Государственное регулирование экономики
83. Государство и экономика: необходимость поддержки и регулирования
84. Правовые основы валютного регулирования и валютного контроля в Российской Федерации
85. Международный туризм и его роль в развитии экономики Киргизской Республики
89. История экономики России XX века. 1900 – 1917 годы
90. Банки и их роль в экономике Украины
91. Формы и методы государственного регулирования экономики в Казахстане
92. Субъекты рыночной экономики. Формы собственности в Украине
93. Налоговое регулирование: место и значение в рыночной экономике
94. Экономико-правовой аспект временного вывоза культурных ценностей
95. Труд и трудовая деятельность людей. Экономика труда
97. Влияние туризма на экономику и социально-культурную сферу