|
|
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
 |
|
Законодательство и право История отечественного государства и права
Релігійний фактор в історії Росії |
Крючки с поводками Mikado SSH Fudo "SB Chinu", №4BN, поводок 0,22 мм. 
Ночник-проектор "Звездное небо и планеты", фиолетовый. 
Ручка "Шприц", желтая. МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ РІВНЕНСЬКИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Кафедра всесвітньої історії shura19@ya dex.ru Курсова робота на тему: Релігійний фактор в історії Росії Виконала: студентка 3-го курсу, групи ІП-31, історико- соціологічного факультету Гнатюк Людмила Василівна Науковий керівник: РІВНЕ – 2004 З м і с т стор. Вступ . 3 1. Церква і держава в XVII 6 1.1. Діяльність московського гурту ревнителів древнього благочестя . 7 1.2. Церковна реформа . 11 1.3. Вплив церковної реформи на соціальне життя Росії. Церковний . 14 2. Церква в першій чверті ХХ столітті 17 2.1. Декрет про свободу совісті 18 2.2. В роки громадянської війни 26 2.3. Вилучення церковних цінностей 27 2.4. “ЖИВА ЦЕРКВА” (ОБНОВЛЕНЦІ) . 28 3. Церква в Радянському Союзі 30 3.1. Криза 1924-1929 30 3.2. Декларація Сергія 1927 32 3.3. Церква в роки . 33 3.4. Під час “Відлиги” і 36 . 37 . 39 ВСТУП Імовірно, ніхто не буде сперечатися, що релігія — це один з найважливіших факторів людської історії. Можна, у залежності від ваших поглядів, стверджувати, що людина без релігії не стала би людиною, можна (і це теж існуюча точка зору) з рівною завзятістю доводити, що без неї людина була б краще і досконаліше. Релігія — реальність людського життя, саме так і слід її сприймати. Роль релігії в житті конкретних людей, суспільств і держав неоднакова. Досить порівняти двох людей: одного — який живе за законами якої-небудь строгої й ізольованої секти, а іншого — ведучого світський спосіб життя й абсолютно індиферентного до релігії. Так само обстоїть справа з різними суспільствами і державами: одні живуть по суворих законах релігії (припустимо, ісламу), інші пропонують повну волю в питаннях віри своїм громадянам і взагалі не втручаються в релігійну сферу, а по-третє релігія може бути під забороною. У ході історії становище з релігією в одній і тій же країні може мінятися. Яскравий приклад того — Росія. Та й конфесії аж ніяк не однакові в тих вимогах, що вони пред'являють до людини у своїх правилах поведінки і кодексах моралі. Релігії можуть поєднувати людей або роз'єднувати їх, надихати на творчу працю, на подвиги, призивати до бездіяльності, спокою і спогляданню, сприяти поширенню книжності і розвитку мистецтва й у той же час обмежувати які-небудь сфери культури, накладати заборони на окремі види діяльності, науки і т.д. Роль релігії завжди необхідно розглядати конкретно як роль даної релігії в даному суспільстві й у визначений період. Її роль для всього суспільства, для окремої групи людей чи для конкретної людини може бути різна. Разом з тим можна говорити, що релігії звичайно властиво виконувати стосовно суспільства й окремих особистостей визначені функції. Ось вони. По-перше, релігія, будучи світоглядом, тобто системою принципів, поглядів, ідеалів і переконань, пояснює людині устрій світу, визначає його місце в цьому світі, указує йому, у чому складається сенс життя. По-друге (і це результат першого), релігія дає людям розраду, надію, духовне задоволення, опору. Зовсім не випадково люди найчастіше звертаються до релігії у важкі моменти свого життя. По-третє, людина, маючи перед собою деякий релігійний ідеал, внутрішньо міняється і стає здатною нести ідеї своєї релігії, затверджувати добро і справедливість (так, як розуміє їхнє дане навчання), упокорюючись з позбавленнями, не звертаючи уваги на тих, хто осміює чи ображає її.
(Звичайно, добрий початок можна затверджувати лише в тому випадку, якщо ведучі людину цим шляхом релігійні авторитети самі чисті душею, моральні і прагнуть до ідеалу). По-четверте, релігія керує поведінкою людини через свою систему цінностей, моральних установок і заборон. Вона може істотно впливати на великі співтовариства і цілі держави, що живуть за законами даної релігії. Звичайно, не варто ідеалізувати положення: приналежність до самої суворої релігійно-моральної системи не завжди утримує людину від здійснення непорядних дій, а суспільство від аморальності і злочинності. Ця сумна обставина є наслідок слабості і недосконалості людської натури (чи, як сказали б послідовники багатьох релігій, «підступ сатани» у людському світі). По-п'яте, релігії сприяють об'єднанню людей, допомагають складанню націй, утворенню і зміцненню держав (наприклад, коли Русь переживала період феодальної роздробленості, обтяжена іноземним ярмом, наших далеких предків поєднувала не стільки національна, скільки релігійна ідея — «усі ми — християни»). Але той же самий релігійний фактор може приводити до поділу, розпаду держав і суспільств, коли великі маси людей починають протистояти один одному по релігійному принципу. Напруженість і протистояння виникає і тоді, коли з якої-небудь церкви виділяється новий напрямок (так було, наприклад, в епоху боротьби католиків із протестантами, сплески якої відчуваються в Європі і донині). Серед послідовників різних релігій періодично виникають крайні течії, члени яких вважають, що тільки вони живуть по божеських законах і правильно сповідають свою віру. Нерідко ці люди доводять правоту жорстокими методами, не зупиняючи перед терористичними актами. Релігійний екстремізм (від лат. - крайній), на жаль, залишається й у XXІ в. досить розповсюдженим і небезпечним явищем - джерелом суспільної напруженості. По-шосте, релігія є надихаючим і фактором духовного життя, що зберігає, суспільства. Вона зберігає суспільну культурну спадщину, часом буквально перепиняючи дорогу всякого роду вандалам. Хоча церкву надзвичайно невірно сприймати як музей, виставку чи концертний зал; приїжджаючи в будь- яке місто чи в чужу країну, ви напевно одним з перших місць завітаєте в храм, який вам з гордістю покажуть місцеві жителі. Філософи пропонують чітко розрізняти два поняття: культура і цивілізація, відносячи до останнього всі досягнення науки, техніки, що розширюють можливості людини, що дають йому життєвий комфорт і визначають сучасний спосіб життя. Цивілізація подібна могутньому знаряддю, яке можна ужити в благо, а можна перетворити в засіб убивства: у залежності від того, у чиїх руках воно знаходиться. Культура, як повільна, але могутня ріка, що випливає з древнього джерела, дуже консервативна і часто вступає в конфлікт із цивілізацією. А релігія, що складає основу і стрижень культури, — один з головних факторів, що охороняє людину і людство від розпаду, деградації і навіть, можливо, від моральної і фізичної загибелі — тобто всіх погроз, що може нести із собою цивілізація. Таким чином, релігія виконує в історії творчу культурну функцію.
Її можна проілюструвати на прикладі Русі після прийняття християнства наприкінці IX в. І останнє - (це зв'язано з попереднім пунктом), релігія сприяє зміцненню і закріпленню визначених суспільних порядків, традицій і законів життя. Тому що релігія більш консервативна, чим будь-який інший суспільний інститут, вона в більшості випадків прагне до збереження підвалин, до стабільності і спокою. (Хоча, безумовно, і це правило не обходиться без винятків.) Якщо ви пам'ятаєте з нової історії, коли в Європі зароджувалося політична течія консерватизму, у її джерел стояли діячі церкви. Релігійні партії знаходяться, як правило, у правій охоронній частині політичного спектра. Їхня роль в якості противаги нескінченним радикальним і часом нерозумним перетворенням, переворотам і революціям дуже важлива. Спокій і стабільність дуже потрібні зараз і нашій Батьківщині. У своїй курсовій роботі, яка має назву “Релігійні фактори в історії Росії” буде простежено хід історії двох головних, на мою думку, періодів у становленні та розвитку взаємовідносин держави Росії та церкви, їх суперечливі та позитивні наслідки. Головним чином мова у роботі піде про становище та функції церкви у царській Росії ХVII століття, її реформацію, вплив та втручання у державні справи. Наступні два століття у відносинах Росії і церкви встановилося відносне так би мовити затишшя і знову нас привертають події до взаємовідносин між державою та церквою після падіння імперської Росії. Отже, я вбачаю що хід цих змін пов’язаний зі зміною у державному устрої Росії, адже церква і держава мають надзвичайно тісний контакт. Про реформи церкви за часів більшовиків буде описано у другому розділі роботи. Третій розділ містить у собі взаємовідносини вже радянської Росії з 1925 року і до часів перебудови. Церква і держава в XVII столітті. В міру розвитку російського самодержавства усе гостріше вставало на порядок денний питання про пріоритет державної влади над церковною. У період феодальної роздробленості російська церква зіграла істотну роль в об'єднанні країни для боротьби з монголо-татарською навалою. Однак при всьому своєму прагненні відігравати самостійну роль, російська православна церква завжди знаходилася в залежності від державної влади. Цим вона сильно відрізнялася від римсько-католицької церкви, що володіла повною самостійністю в церковних справах. Перетворення церкви зі знаряддя панування феодалів у знаряддя панування дворянської держави дістало своє завершення в XVII столітті, коли після смути дворянство остаточно захопило керівне становище в Московській державі. Це торкнулося і церкви. Вона втратила значну частину свого впливу, і навіть патріарх був змушений рахуватися з постійним контролем з боку царя і боярської думи. Ця зміна в становищі церкви мала під собою економічну підставу. Правда, абсолютні розміри церковних вотчин і чисельність церковних людей були в XVII столітті дуже значні: патріарху, митрополитам і єпископам належало наприкінці століття близько 37000 дворів, у яких числилося близько 440000 душ тяглового населення; крім того, значні землі належали окремим монастирям.
Гадаю, саме після повеління Петра І, який перетворив Московію на Російську державу, еліта Московії почала замислюватися над необхідністю створення цілісної історії власної держави. З появою на російському престолі Катериини II, європейськи освіченої людини, правлячій еліті вдалося загнати сюжет московської історії в задане проімперське русло, поцупивши у Києва його законну назву «Русь», приписавши це ім'я фіно-татарському етносу Московії. Усе було обґрунтовано «за потребою»: 1. Брехливо облагородили Олександра, так званого Невського. 2. Склали міф про Москву, приховавши правду про її татаро-монгольських прабатьків. 3. Вірного захисника єдності Золотої Орди Дмитрія Донського перетворили на захисника «незалежності Московії». 4. Тощо… «Літописні зводи» тисячами заполонили російську історичну науку, а одиничні першоджерела зникли безвісти. І змусили нас вірити цьому фокусові й облуді. 4 У цьому розділі повернемось у XIII століття суздальської землі, яке так цікавило Катерину II, дуже таємничий період в історії Російської держави. я б навіть сказав — найбільш прихований
1. Вулканізм, як один із факторів рельєфоутворення
2. Дворянська історіографія в Росії у другій половині XVIII столітті
4. Релігійне життя України в роки війни та післявоєнний час
5. Історія та перспективи розвитку російської професійно-технічної освіти
9. Поражающие факторы ядерного оружия и способы защиты от него
10. Минеральные ресурсы как определяющий фактор экономического роста в России
11. Миграция элементов и ее факторы
12. Конституционный Суд Украины (Конституційний Суд України)
13. Культура как фактор общения
14. Факторы самобытности российской истории
16. Национальное самосознание - главный фактор в построении могущественной и процветающей России
Сундук-бар, 40x30x75 см. 
Фоторамка "Clip" (70x100 см). 
Набор фломастеров "Korellos", 20 цветов. 17. ФАТ (фактор активации тромбоцитов)
19. Факторы лесной среды и сердечно-сосудистые заболевания
20. Некоторые факторы, влияющие на развитие головного мозга
21. Изменение физических характеристик почв под влиянием антропогенного фактора
25. Исследование факторов эмоционального выгорания педагогов
26. Геополитические факторы формирования российской цивилизации
27. Факторы, способствующие завоеванию политической власти
28. Личностные особенности пожилых людей как фактор их адаптации в посттрудовой период
29. Факторы, влияющие на девиантное поведение современного человека
30. Исследование основных факторов влияния на распространения наркотиков среди подростков
31. Исследование факторов эмоционального выгорания педагогов
32. Межличностные отношения, как негативный фактор воздействия на человека
Шторка антимоскитная универсальная, с магнитными замками ТД7-008. 
Умные кубики. Орнаменты. 50 игр для развития интеллекта. 
Настольная игра "Кортекс". 33. Факторы эффективности внешности специалиста по связям с общественностью на телеэкране
35. Проблема суицида. Анализ, социальные факторы
36. Культура как фактор общения
41. Природные ресурсы как экономический фактор
42. Факторы, определяющие значимость клиента для коммерческого банка
43. Гроші та грошові реформи Росії в період 1895 - 1924 року
45. Валютный курс и факторы его определяющие
46. Факторы, способствующие и препятствующие притоку иностранных инвестиций в российскую экономику
47. Факторы внешнего окружения фирмы и их учет(Теория + практика на примере СЛДК)
48. Принципы и факторы, влияющие на ценообразование недвижимости в условиях конкуренции
Фигурка декоративная "Колокольчик", 6x10 см. 
Батут. 
Кружка-хамелеон "Разогрей Звезду". 49. Факторы, влияющие на развитие малого бизнеса в Украине
50. Концепция убывающей производительности факторов производства
52. Ценообразование на факторы производства
53. Крива LM. Сутнiсть, графiчна побудова. Фактори, що впливають на кут нахилу кривоi LM
57. Факторы экономического роста
58. Історія України
59. Історія соборності України
60. Підсумки визвольної війни середини ХVII ст., її значення
61. Революція 1905-1907 р.р. в Росії, розстановка ії політичних сил
62. Таблиця дат з історії (1917-21)
63. Факторы самобытности российской истории
64. Створення, програми та діяльність Укр. і Рос. партій на поч. ХХ ст.
Фломастеры "Birello", двухсторонние, 24 цвета. 
Набор ковриков "Kamalak Tekstil" для ванной, 50х50 см и 50x80 см (коричневый). 
Кресло детское. 65. Миколаїв у перші місяці війни
66. Прогнозирование с учетом фактора старения информации
67. Социальные, лингвистические и психологические факторы языковой ситуации в Папуа Новой Гвинее
68. Історія стиляг. Молодіжна субкультура в СРСР (1950-1960 рр)
69. Ключевые факторы успеха торговых марок на российском рынке
73. Алкоголизм как фактор социального поражения
74. Значение иммунологических факторов бесплодия
77. Жизненно-необходимые факторы среды для организма человека. Вода
78. Факторы, влияющие на экономику Испании
79. Культура как фактор потребительского поведения
Универсальный бокс, средний (3 секции). 
Музыкальный мобиль Жирафики "Рыбки" (арт. 939489). 
Стиральный порошок Ушастый нянь, 4500 г. 81. Методы диагностики потенциальных факторов риска (рискогенных сотрудников) в работе с персоналом
82. Основные факторы эффективности коммерциализации технологий
83. Стратегия запуска новой продукции на внешние рынки: эмпирическое исследование факторов современности
84. Группы биологических факторов
85. Военный фактор в современных международных отношениях
89. Межрегиональные ассоциации как фактор региональной политики РФ
90. Факторы, которые влияют на развитие демократии в Украине
91. Буржуазні реформи 1860-1870 років в Росії
92. Взаимосвязь территории и гражданства государства как фактор Российской геополитики
93. Суицид и шизофрения: иентификация факторов риска и превентивная стратегия
94. Карнавальная составляющая как один из факторов коммуникативного феномена чатов
95. Культура как фактор неврозов
96. Интеллектуальный фактор в творческом воображении
Подушка "MediumSoft Стандарт", 70х70 см. 
Руль электронный "Я тоже рулю". 
Вкладыши "Полянка". 97. Конфликты постсоветского пространства: фактор стабильности?
98. Личность руководителя как фактор восприятия его подчинёнными
99. Психологические факторы эффективности познавательной деятельности
