![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Экономика и Финансы
Маркетинг, товароведение, реклама
Підвищення ефективності транспортно-експедиторської діяльності при виконанні міжнародних автомобільних перевезень вантажів |
МІНІСТЕРСТВО ОСІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФАКУЛЬТЕТ ТРАНСПОРТНИХ ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ КАФЕДРА «ТРАНСПОРТНИХ ТЕХНОЛОГІЙ» Курсовий проект з дисципліни: Транспортно-експедиторська діяльність на тему: «Підвищення ефективності транспортно-експедиторської діяльності при виконанні міжнародних автомобільних перевезень вантажів на прикладі Естонії» Розділ 1. Маркетингове дослiдження ринку транспортно- експедиторських послуг 1.1 Аналіз сегменту транспортного ринкуВиконано теоретичний аналіз послуг на транспорті для ознайомлення із загальними поняттями, класифікацією та критеріями якості послуг. Проаналізовано український ринок транспортних послуг. Обґрунтовано способи вирішення проблем та недоліків, що виникають під час формування ринку в Україні. Постановка проблеми. У сучасних умовах переходу України до ринкової економіки є актуальним маркетингове дослідження ринку транспортних послуг, аналіз закономірностей,особливостей і проблем становлення цього ринку, визначення пріоритетних напрямків розвитку. Цей аналіз може бути корисний як учасникам ринку (перевізникам, експедиторам, логістичним операторам) та інвестиційним компаніям, так і науковцям. Актуальність теми зумовлена тим, що нині доволі мало інформації щодо місткості, стану, тенденцій розвитку та ситуації, яка склалася на українському ринку транспортних послуг. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Як свідчить аналіз зарубіжної економічної літератури, міжнародний ринок транспортних послуг є сферою, яка відіграє значну роль в економічному розвитку багатьох країн світу, і проходить через процес фундаментальних змін, що здійснює вплив на його учасників та структуру їхніх правовідносин. Розвиток європейського ринку послуг на транспорті характеризується такими тенденціями: посилення впливу глобальних транспортно-логістичних компаній; продовження консолідації ринку; зростання ролі інформаційних технологій і системи передавання даних; прагнення до скорочення транспортного процесу та оптимізація витрат на його ділянках; впровадження нових підходів до маркетингу та зростання ролі інновацій. З погляду світового досвіду і сучасних тенденцій розвитку глобального ринку транспортних послуг Україна нині на етапі формування і консолідації галузі, істотно поступаючись європейським країнам як за якістю, так і за комплексністю послуг, що надаються національними транспортними компаніями. Метою дослідження є аналіз українського ринку транспортних послуг, визначення його тенденцій, проблем формування та майбутніх перспектив. Транспорт є ключовою ланкою соціально-економічної системи держави і належить до стратегічно важливих галузей національної економіки, без ефективної роботи якої неможливе подальше підвищення добробуту суспільства. Основні завдання транспорту – своєчасне, якісне та цілковите задоволення потреб галузей економіки та населення у перевезеннях, підвищення економічної ефективності його роботи. Пріоритетною ознакою національної транспортної політики є становлення національного ринку транспортних послуг. Транспортні послуги потрібно розглядати як сукупність послуг, пов’язаних з фізичним переміщенням у просторі пасажирів, багажу та вантажів.
Зробивши аналіз літературних джерел, ми вирішили, що найправильнішим є визначення ФЗ &quo ;Про федеральний залізничний транспорт&quo ; від 20 липня 1995 р., що ринок транспортних послуг – це сфера здійснення перевезень пасажирів, вантажів, багажу, технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів, допоміжних та інших видів робіт (послуг), пов’язаних із перевезеннями. Він існує в єдності з товарним ринком і є одним з його різновидів, що розвивається відповідно до загальних законів ринкової економіки. В міру ускладнення виробництва та забезпечення ринку товарами зростає й попит на транспортні послуги. У 2008 році обсяг транспортно-логістичних послуг в Україні виросте на 12% щодо 2007 року і досягне $45 млрд. Це зростання відображає тенденцію бурхливого розвитку ринку транспортних послуг в Україні. Водночас основну роль на ринку відіграють міжнародні логістичні посередники. Виручка підприємств, що надають транспортні послуги, становить близько $11-12 млрд. щорічно. А потенціал ринку оцінюється в $50–80 млрд. За січень-липень 2008 року підприємства транспорту України перевезли 416,3 млн. тонн вантажів, що на 7,8% більше, ніж за аналогічний період минулого року. За цей час перевезено 2 844,1 млн. пасажирів, що на 5,7% більше від аналогічного періоду. Як повідомив ЛІГАБізнесІнформ в Міністерстві транспорту і зв'язку України, обсяг переробки вантажів в портах становив 78,952 млн. тонн, зокрема 31,876 млн. тонн – транзитні вантажі, що, відповідно, на 9,2% і 2,5% більше від січня–липня 2007 року. Послуг зв'язку за 7 місяців надано на суму 25,52 млрд. грн., з них населенню – 10,22 млрд. грн., що більше від аналогічного періоду минулого року, відповідно, на 17,3% і 18,1 %. Обсяги робіт, виконаних дорожніми службами, в 1,2 раза перевищили показники 7 місяців 2007 року – роботи виконано на суму 3,1 млрд.грн. До державного бюджету за 7 місяців 2008 року підприємства транспорту і зв'язку сплатили майже 2,87 млрд.грн. – на 27 % більше ніж за січень–липень 2007 року (за статистичними даними Міністерства транспорту та зв’язку України). За повідомленням генерального директора компанії U iversal Developme Леоніда Богданова потреба українського ринку в складських приміщеннях на найближчі 2–3 роки сягає близько 1 млн. кв. м щорічно. Порівняно з країнами Східної Європи в Україні дефіцит складських площ з розрахунку на 1000 населення на порядок вище. Донедавна більшість транспортних підприємств виконували тільки операції перевезення, не турбуючись про надання спектра інших послуг. Проте нові економічні умови, формування ринку транспортних послуг, поява та посилення конкуренції між підприємства транспорту спонукають до активного вивчення досвіду функціонування транспорту країн з ринковою економікою. Поняття “послуга транспорту” починає широко використовуватися в практиці організації та планування роботи транспорту. Особливості діяльності щодо надання послуг зводяться до таких положень: послуги не можуть існувати поза процесом їхнього надання (вони не можуть накопичуватися); продаж послуг – це фактично продаж самого процесу праці, тому якість послуг визначається якістю самого процесу праці; послуги являють собою конкретну споживчу вартість тільки в певний час і в конкретному місці чи напрямі, що істотно обмежує можливість їхніх замін на ринку послуг; послуги транспорту належать до послуг, що завершують процес матеріального виробництва.
Послуга транспорту визначається як підвид діяльності транспорту, що спрямований на задоволення потреб людей і характеризується наявністю необхідного технологічного, економічного, інформаційного, правового та ресурсного забезпечення. До транспортних послуг належать: перевезення вантажів та пасажирів; навантажувально-розвантажувальні роботи (навантаження, розвантаження,перевантаження, внутрішні складські операції, пересадка пасажирів); зберігання вантажів; сервісне обслуговування транспортних засобів; підготовка засобів, якими здійснюються перевезення; надання засобів, якими здійснюються перевезення, на умовах оренди чи прокату; «переганяння» (доставка) нових та відремонтованих транспортних засобів тощо. Аналіз робіт таких відомих вітчизняних та зарубіжних спеціалістів, як В.І. Арсенев, Б.В. Артамонов, Р.Л. Губерман, П.В. Куренков, Л.В. Мазо, С.В. Милославська, К.І. Плужников, О.В. Соколова, К.В. Холопов та інших, дає змогу запропонувати класифікацію транспортних послуг (рисунок 1.1). Рис. 1.1 Класифікація транспортних послуг В умовах докорінного реформування економіки України необхідна виважена державна транспортна політика, яка враховувала б особливості галузі та її роль у процесах економічних і соціальних перетворень. Для створення ефективної системи правового регулювання ринку транспортних послуг потрібно почати з формулювання та закріплення основних положень національної транспортної політики, а також на законодавчому рівні закріпити визначення основних понять «національна транспортна політика», «ринок транспортних послуг», «транспортні послуги», необхідно удосконалювати законодавчу базу та змінювати її відповідно до економічного розвитку країни, цим самим забезпечуючи правове регулювання відносин на транспорті. Існує два напрямки в області організації транспортних послуг: пристосування асортименту запропонованих послуг до специфічних потреб клієнтів; активне формування попиту на послуги транспорту з метою прибуткової реалізації уже запроваджених. Визначальним елементом транспортного ринку є клієнт (відправник – одержувач вантажів), який диктує транспортному підприємству умови транспортного обслуговування. Найголовніші критерії, які визначають поведінку споживача послуг перевезення вантажів: швидкість та технології доставки вантажів, якість та мобільність перевезень, цінова політика, номенклатура послуг, що надаються підприємством, географія обслуговування, наявність спеціалізованого рухомого складу. Коли споживач оцінює якість послуг, він порівнює фактичні величини параметрів якості з тими, які очікував, і якщо вони збігаються чи є близькими, то якість вважається задовільною. Споживчі очікування клієнта транспортних послуг ґрунтуються на таких параметрах: мовних комунікаціях (чутках), тобто на інформації про послуги, яку споживачі послуг передають один одному; власних потребах (власних уявленнях клієнта щодо якості, його запитах); минулому досвіді, тобто на подібних послугах, що надавалися йому в минулому; зовнішніх комунікаціях, які надходять через засоби масової інформації: радіо, телебачення, пресу. Дослідження попиту на транспортні послуги свідчить про те, що однією з головних вимог клієнтів до роботи транспорту є своєчасність відправки та доставки вантажів.
Главная отрасль сельского хозяйства — животноводство мясомолочного направления. В растениеводстве преобладает зерновое хозяйство; основные культуры — пшеница, ячмень, кукуруза. Развиты виноградарство (ведущее место в мире по производству вин), овощеводство и садоводство; цветоводство. Рыболовство и разведение устриц. Экспорт: машиностроительная продукция, в том числе транспортное оборудование (около 14 % стоимости), автомобили (7 %), сельскохозяйственные и продовольственные товары (17 %; один из ведущих европейских экспортеров), химические товары и полуфабрикаты и др. Иностранный туризм. ФРАНЦУЗСКАЯ РЕВОЛЮЦИЯ 1789-99. Король Людовик xvi созвал в мае 1789 Генеральные штаты. Депутаты от 3-го сословия (купцы, ремесленники, рабочие) объявили себя 17 июня 1789 Национальным, а 9 июля — Учредительным собранием. Попытка разгона собрания вызвала народное восстание; штурм 14 июля 1789 Бастилии явился началом французской революции. В августе 1789 принята Декларация прав человека и гражданина. После низвержения монархии в результате народного восстания 10 августа 1792, возглавленного Парижской Коммуной, политическое руководство перешло к жирондистам, которым противостояли якобинцы, стремившиеся к углублению революции. 22 сентября 1792 учреждена республиканская форма правления
1. Розробка стратегії підвищення ефективності експортної діяльності підприємства
2. Організація та напрями підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства
3. Розробка заходів з підвищення ефективності операційної діяльності ВАТ "Дніпропетровськгаз"
4. Підвищення ефективності діяльності ПриватБанку на основі теорії синергетики
5. Оптимальний вибір методів навчання з метою підвищення ефективності процесу навчання
10. Шляхи підвищення ефективного використання персоналу
11. Гра як засіб підвищення ефективності навчального процесу
14. Підвищення ефективності магістральних газопроводів на пізній стадії експлуатації
16. Підвищення ефективності пенсійного забезпечення у Дніпропетровському регіоні
17. Підвищення ефективності використання оборотних засобів
19. Підвищення ефективності роботи ГЗКу
21. Проблеми правозастосовної діяльності у сфері фіктивного і прихованого банкрутства
25. Аналіз валютних операцій банку з метою підвищення їх ефективності
26. Економічна ефективність виробництва зерна та шляхи її підвищення
27. Економічна ефективність рослинницьких галузей та шляхи її підвищення
28. Організація і шляхи підвищення економічної ефективності виробництва зерна
30. Ефективність і дієвість інформаційної діяльності
32. Ефективність контролю в організації: поняття, основні параметри, система показників, проблеми
33. Оцінка ефективності інноваційної діяльності підприємства
35. Економічна і соціальна ефективність природоохоронної діяльності
36. Економічна ефективність виробництва зерна та шляхи її підвищення
41. Порівняльний внвліз діяльності страхових компаній на ринку України
42. Аналіз ефективного використання короткострокового кредиту
43. Аналіз ефективності банківських операцій з пластиковими картками та шляхи їх вдосконалення
44. Аналіз ефективності операцій банку по довгостроковому кредитуванню
45. Аналіз економічної ефективності ВАТ "Птахорадгосп "Мирний"
46. Екокономічна ефективність виробництва картоплі
48. Економічна ефективність виробництва соняшника
49. Економічна ефективність рослинництва
50. Ефективність функціонування особистих селянських господарств в ринкових умовах
51. Порівняльна оцінка ефективності підгодівлі курей-несучок преміксами різного виробництва
52. Ресурси аграрного підприємства та ефективність їх використання
53. Інтенсифікація та її економічна ефективність у сільському господарстві
57. Аналіз політики із залучення позикових ресурсів та оцінки їх ефективності СНВТОВ "Васильківське"
58. Порівняльний аналіз ефективності та складності швидких алгоритмів сортування масивів
59. Вибір маркетингової стратегії та оцінка її ефективності
60. Комерційна діяльність приватного підприємства та її ефективність
61. Оцінка ефективності організації системи розподілу продукції на ЖКУВП "Біатрон-3"
62. Сучасні вимоги до формування та реалізації ефективної маркетингової стратегії
63. Збутовадіяльність ЗАТ "Оболонь" та оцінка її ефективності
64. Визначення та аналіз факторів, що впливають на ефективність маркетингової стратегії у брендингу
65. Вплив освітньої програми на ефективність лікування бронхіальної астми в дітей
66. Експериментальні дослідження ефективності тіотриазоліну за умов доксорубіцинової кардіоміопатії
67. Ефективність модифікованого способу лікування розладів акомодації у дітей з астигматизмом
69. Клінічна ефективність застосування біоінертних незнімних зубних протезів із титану
73. Роль генетичного поліморфізму цитохрому Р450 у ефективності медикаментозного лікування
75. Аналіз ефективності управління персоналом бази відпочинку "Чорноморка"
76. Ефективне управління виробництвом
78. Методи оцінки ефективності функціонування інформаційної логістичної системи
79. Обгрунтування економічної ефективності раціональної організації праці на підприємстві
80. Оцінка ефективності організаційного управління в охоронному агентстві
81. Праця державних службовців: організація, оплата, ефективність
82. Проблема ефективності - це завжди проблема вибору
83. Індивідуальний підхід до учнів як умова ефективної педагогічної роботи
84. Критерії ефективності управління
85. Ефективність використання універсальних різців. Проектування спрощеної конструкції державки різців
89. Ефективність застосування комплексних вправ при підготовці зв’язуючого гравця у волейболі
90. Аналіз ефективності використання оборотного капіталу
92. Фінансова оцінка ефективності інвестиційних проектів
93. Аналіз економічної ефективності виробництва молока
94. Аналіз загальної рівноваги та дослідження ефективності виробництва в ринковій економіці
95. Економічна ефективність капіталовкладень
96. Економічна ефективність ринкових структур
97. Ефективність використання оборотних коштів на підприємстві