![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Трансформація соціальної пам’яті в інформаційному суспільстві |
Харківський національний університет імені В.Н. КаразінаКоньшина Ганна Євгенівна УДК 1: 316.324.8]: 159.953 Трансформація соціальної пам’яті в інформаційному суспільстві Спеціальність 09.00.03 - соціальна філософія та філософія історії Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наукХарків-2008 Дисертацією є рукопис Робота виконана в Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України Науковий керівник: доктор філософських наук, професор Карпенко Іван Васильович, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, декан філософського факультету, завідувач кафедри теоретичної та практичної філософії. Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор Чаплигін Олександр Костянтинович, Харківський національний автомобільно-дорожний університет, завідувач кафедри філософії і політології кандидат філософських наук, доцент Барабаш Олег Васильович, Національна юридична академія імені Ярослава Мудрого, доцент кафедри логіки Захист відбудеться &quo ; 26 &quo ; червня 2008 року о 15.15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.18 Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, площа Свободи, 4, ауд.2.73 З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, пл. Свободи, 4. Автореферат розісланий &quo ; &quo ; травня 2008 р. Вчений секретар спеціалізованої вченої ради М.В. Чугуєнко ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИАктуальність теми дослідження. Соціальна пам’ять є одним із засобів існування будь-якого суспільства, адже накопичення, збереження, трансляції матеріальних і духовних цінностей - невід’ємна частина життєдіяльності людей. Пам’ять суспільства - не є системою, яка пасивно фіксує факти та події. За своєю природою вона є джерелом життєздатності та умовою самодостатності соціального організму. Це означає, що соціальна пам’ять є сферою важливої інтелектуальної та духовної діяльності людей, у процесі якої розв’язується питання, яким бути суспільству в майбутньому і які воно має для цього потенціальні можливості. Ситуація початку ХХІ століття вимагає переосмислення ціннісних пріоритетів, за якими людина намагається збагнути історичне минуле та сучасність. Нагальність завдань, що постали сьогодні перед світовою спільнотою, змушує по-новому розглядати традиційні питання. Глобальні проблеми наших днів вимагають від людства пошуку таких ціннісно-цільових орієнтирів, які були б прийнятними для суспільства. Це визначає характер діалогу з історичним минулим, яке завжди пізнається в єдності із сучасністю. Сьогодні це розглядається в світлі кардинальних установок щодо нового мислення, фундаментальних цінностей збереження життя людського роду, забезпечення вільного самовдосконалення особистості, розвитку світової культури. Значну роль в цих процесах відведено соціальній пам’яті. У науковій літературі основна увага акцентується на тому, що глобальний характер проблеми пам’яті пояснюється характером сучасної культурної ситуації, що вимагає теоретичного осмислення її в умовах нової історичної реальності, якою є інформаційне суспільство.
З’явилися принципово нові види соціальної пам’яті, пов’язані із сучасними інформаційними технологіями. Соціальна пам’ять в умовах інформаційного суспільства безпосередньо пов’язана з проблемами знання та інформації, масові комунікації змінюють механізми соціальної пам’яті. Гострота теоретичного осмислення даної проблеми обумовлена також тим, наскільки соціальна пам’ять сприяє розвитку суспільства й особистості та які можуть бути механізми впливу, що призводять до зміни як її суб’єктів, так і об’єктів. Соціальна пам’ять є системою, що включає різні складові. Потребує дослідницької уваги амбівалентний характер соціальної пам’яті, аналіз соціальної пам’яті як різновиду соціального буття, зміна її конфігурації. Виникає необхідність вивчення соціальної пам’яті в контексті дискурсивних практик та контрпам’яті. Сьогодні актуальним є питання про соціальну пам’ять у контексті віртуальної реальності. У нинішній ситуації гостро поставлена проблема подолання спотворень соціальної пам’яті, повернення з небуття її різних пластів. У першу чергу це стосується реалій пострадянського суспільства та трансформаційних процесів, які відбуваються в Україні: нині в державі прискорюються процеси суспільного життя, змінюється соціальний простір українського суспільства, повертаються із забуття важливі сторінки нашої історії. У таких умовах не можна не враховувати можливість використання соціальної пам’яті для блокування негативних явищ та пом’якшення соціальних деформацій. Ступінь наукової розробки проблеми. Проблема пам’яті не є принципово новою для філософського дискурсу. Вона була предметом постійної уваги вже в працях філософів античності, продовжує широко обговорюватися і в сучасній філософії. Соціально-гуманітарний дискурс пам’яті є різноплановим, вона досліджується психологами, соціологами, культурологами, лінгвістами, істориками, етнографами, фахівцями інших галузей науки, що підтверджує її міждисциплінарний характер. Визнаючи важливість існуючих досліджень проблем пам’яті взагалі, і соціальної пам’яті зокрема, слід відзначити, що сьогодні багато її аспектів опинилися поза соціально-філософським аналізом, одним із них є трансформація соціальної пам’яті в інформаційному суспільстві. Соціальна пам’ять, її зміст і особливості хоча й стали предметом уваги соціальної філософії недавно, проте вже можна виділити такі основні напрями її дослідження. Починаючи з 50-х років ХХ століття, філософи звернулися до з’ясування змісту феномена соціальної пам’яті, що знайшло своє відображення в роботах М. Хальбвакса, Я. Ассмана, Я.К. Ребане, М.С. Роговіна, В.А. Колеватова, Ю.А. Левади, Ю.М. Лотмана, Л.В. Стародубцевої, Н.С. Корабльової, О.О. Фостачук, Л.М. Газнюк та ін. Певний внесок у вивчення соціальної пам’яті внесли філософи, які досліджували співвідношення соціальної пам’яті та пам’яті колективної і історичної. Ця проблематика знаходить відображення у працях П. Рікера, П. Нора, Ф.
Йейтс, Ф. Арієса, М. Еліаде, М. Блока, А.Я. Гуревича. Трансформації соціальної пам’яті в умовах інформаційного суспільства присвятили свої дослідження Е. Тоффлер, М. Маклюен, М. Масуд, М. Фуко, П. Хаттон, О.В. Петровська, М. Ямпольський та ін. Теоретичною передумовою дослідження феномену соціальної пам’яті є історико-філософський аспект аналізу концепту пам’яті, починаючи з &quo ;анамнезу&quo ; школи Платона і закінчуючи розглядом пам’яті як символічної інтеріоризації свідомості Ж. Дерріда. Особливе місце в осмисленні соціальної пам’яті належить А. Бергсону. При з’ясуванні специфіки соціальної пам’яті, її інновацій в нагоді стали наукові праці соціологів і психологів Е. Дюркгейма, Л.С. Виготського, С.Л. Рубінштейна, П.І. Зінченка, Л.Д. Ельконіна. У контексті даного дослідження було використано наукові доробки істориків, етнологів, літературознавців, мовознавців: Л.М. Гумільова, Я. Щепаньського, Т. Парсонса, А.Я. Гуревича, В.О. Ключевського та ін. В дисертації враховувались результати осмислення феномену соціальної пам’яті, які були досягнуті вітчизняними дослідниками: Н.С. Корабльовою, Л.М. Газнюк, Л.В. Стародубцевою, І.В. Карпенком, О.О. Фостачук, О.К. Чаплигіним та ін. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження здійснювалося відповідно до комплексної теми кафедри теоретичної та практичної філософії філософського факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна &quo ;Філософія і різноманіття соціокультурних світів&quo ;. Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є виявлення специфіки трансформації соціальної пам’яті в умовах інформаційного суспільства. Поставлена мета потребує розв’язання таких дослідницьких завдань: простежити процес філософської трансформації понять пам’ять і соціальна пам’ять; провести аналіз соціальної пам’яті як єдності історичної та колективної пам’яті; уточнити й конкретизувати постановку питання стосовно об’єктів та суб’єктів соціальної пам’яті; проаналізувати інновації соціальної пам’яті в інформаційному суспільстві як співвіднесення традицій та новацій в інтерпретації соціальної пам’яті; дослідити вплив сучасних інформаційних технологій на конфігурацію та зміст соціальної пам’яті, визначити її особливості з появою віртуальної реальності; виявити співвідношення соціальної пам’яті, дискурсивних практик, контрпам’яті та забуття; Об’єктом дослідження є соціальна пам’ять як соціально-культурний феномен. Предметом дослідження є трансформації соціальної пам’яті в інформаційному суспільстві. Теоретичні та методологічні основи дослідження обумовлені його метою та завданнями, вони мають комплексний характер, відповідають сучасним філософським стратегіям і базуються на таких принципах філософського пізнання як об’єктивність, цілісність, системність, єдність історичного й логічного, об’єктивного й суб’єктивного. У дисертації використано міждисциплінарний науковий, системний, компаративістський, культурологічний і соціологічний підходи.
Ця особливість навіть відбивалася в їхніх іменах. Героїчний бік, скажімо, морської торгівлі, як найбільш небезпечної, підкреслювали такі купецькі імена, як Самудрашура — «Морський герой», Самудрадатта — «Подарований морем», Самудрасена — «Морськосилий» тощо. Соціальний статус купців у давнину був настільки високий, що незрідка й царі брали купецьких дочок собі в дружини. Тлумачення українського імені й прізвища Панікар як «Купець», «Торговець» тим імовірніше, що українські прізвища відбіли й інші терміни на означення чотирьох станів давньоіндійського суспільства. З чого й висновок, що предки сучасних українців теж знали поділ суспільства на жерців-брахманів, воїнів-кшатріїв, вайш’їв-землеробів, ремісників, торговців та шудрів, залежних від перших трьох станів, але серед яких індійська історія знає і великих мудреців, і полковників, і царів. У Білоцерківському полку, як свідчить «Реєстр», служив козак із показовим в цьому плані прізвищем <161> — Харко Рохманенко (РВЗ, 170); у ньому відбита найвища верства давньоіндійського суспільства — жерці-брахмани, пам’ять про яких іще з язичницьких часів зберігається в українському фольклорі, фразеологізмах, назвах, святах і особливо прізвищах — Рахманин, Рахманюк, Рахманець, Рахманний, Рахманенко, Рахманченко тощо
1. Влада у традиційному суспільстві
2. Соціально-економічні умови виникнення і розвитку політичної системи суспільства
3. Соціальна політика як складова демократичного розвитку суспільства
4. Культура і людина в контексті соціально-економічного розвитку суспільства
5. Взаємодія соціальних інститутів суспільства у формуванні здорового способу життя дітей та підлітків
9. Соціально-класова структура суспільства
10. Місце соціальної психології в системі наукового знання і суспільної практики
11. Соціально-економічна сутність приватизації та її роль у трансформації відносин власності
12. Экономические, социальные и культурные права (Економічні, соціальні та культурні права)
13. Соціальний та етнічний склад катакомбного населення
14. Взаимосвязь соціальной роботи з іншими науками
16. Місцеві бюджети України: становлення, роль в соціально-економічному розвитку регіонів
17. Соціально-економічні риси та особливості розвитку економіки України на сучасному етапі
18. Роль власності у соціально-економічних процесах
21. Психологічний та соціальний портрет людини масової культури
27. Розвиток районного підходу в соціально-економічній географії
28. Загальна соціально-економічна характеристика країн Західної Європи
29. Демократія як соціальне явище
30. Законодавство в сфері соціальної роботи з дітьми сиротами
31. Пенсійне право як складова права соціального забезпечення
33. Правовідносини у сфері соціального захисту
35. Соціальна обумовленість державної служби
36. Соціальне партнерство в Україні
37. Соціально-економічна концепція походження держави: її позитивні риси та недоліки
41. Мова як символ соціальної солідарності
42. Модулі оперативної пам’яті SD-RAM, DDR, DDR2, DIMM
43. Історія України. Соціально-політичні аспекти
44. Політичний та соціально-економічний розвиток Білорусі у 1991–2005 рр
45. Політичний та соціально-економічний розвиток Греції у 1990–2005 рр.
46. Політичний та соціально-економічний розвиток Сербії у 1990–2005 рр
47. Політичний та соціально-економічний розвиток Чехії у 1990-2005 роках
49. Соціальне походження промислової буржуазії України в XIX столітті
50. Соціально-економічний розвиток білоруських земель у ІХ–ХІV століттях
51. Соціально-економічний розвиток Київської Русі
52. Соціально-економічний розвиток України у XVII ст.
53. Соціально-економічний розвиток українських земель у XIX ст.
57. Соціально–політичне становище в Західній Україні 1945-1950 роки
58. Українська діаспора як історичне і соціально-політичне явище
59. Унікальна прив’язаність та незгасаюча пам’ять...
60. Володимир Великий. Соціально-політичний портрет
61. Василь Стефаник – неперевершений майстер соціально-психологічної новели
62. Джейн Ейр Шарлотти Бронте як соціально-психологічний роман виховання
63. Соціально-філософські погляди І.Франка
64. Організація структури управління маркетингом соціальної служби
65. Соціально-етичний маркетинг
68. Ожиріння як медико-соціальна проблема
69. Міжнародна організація праці та її вплив на розвиток соціально-трудових відносин
73. Зайнятість: соціально-трудові відносини
74. Організація як соціальне утворення
75. Соціальна психологія організацій
76. Соціально-психологічні аспекти праці менеджера
77. Сучасне розуміння держави як соціального партнера
78. Управління персоналом в соціальній сфері
79. Формування соціально-корпоративної відповідальності підприємств
80. Вплив математичної обізнаності на продуктивність пам’яті
82. Підготовка соціально компетентних вчителів в вищих закладах освіти
83. Проблема формування соціальної активності на уроках трудового навчання в початкових класах
84. Розвиток пам’яті, мислення, уваги у дітей дошкільного віку
85. Соціальний захист прав дітей, як складова діяльності соціального педагога
89. Виникнення і розвиток соціальної педагогіки як галузі людинознавства
90. Технологія використання психолого-педагогічної діагностики в соціально-педагогічній роботі
91. Соціально-політичні утопісти ХІХ ст. (Сен-Сімон, Фур’є, Оуен)
92. Феномен соціальної держави в європейській традиції
93. Політика і етика: соціально-філософський аспект
94. Виникнення й розвиток соціальної психології в першій половині ХХ століття
95. Ідейна спадщина сучасної соціальної психології
96. Мотиви соціальної поведінки особистості
97. Особистість. Темперамент та соціальна природа характеру
98. Повсякденна психологія особистості й повсякденна соціальна психологія