![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Мікробіологічні, імунологічні та цитоморфологічні паралелі при інфекційно-запальних захворюваннях сечостатевих органів |
ДЕРЖАВНА УСТАНОВА «ІНСТИТУТ МІКРОБІОЛОГІЇ ТА ІМУНОЛОГІЇ ІМ. І.І.МЕЧНИКОВА АМН УКРАЇНИ» КУЗЬМЕНКО Андрій Євгенович УДК 616.6-022-07:612.017.1 МІКРОБІОЛОГІЧНІ, ІМУНОЛОГІЧНІ ТА ЦИТОМОРФОЛОГІЧНІ ПАРАЛЕЛІ ПРИ ІНФЕКЦІЙНО-ЗАПАЛЬНИХ ЗАХВОРЮВАННЯХ СЕЧОСТАТЕВИХ ОРГАНІВ 03.00.07 – мікробіологія АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук ХАРКІВ-2008 Дисертацією є рукопис. Робота виконана в ДУ «Інститут урології АМН України». Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор Руденко Адель Вікторівна, ДУ «Інститут урології АМН України», завідуюча лабораторії мікробіології, вірусології та мікології Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Дикий Ігор Леонідович, Національний фармацевтичний університет МОЗ України, завідувач кафедри мікробіології, вірусології та імунології, доктор біологічних наук, старший науковий співробітник Лазаренко Людмила Миколаївна, Інститут мікробіології і вірусології ім.Д.К.Заболотного НАН України, провідний науковий співробітник Захист відбудеться « 26 » червня 2008 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.618.01 при ДУ «Інститут мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова АМН України» (61057, м.Харків, вул. Пушкінська, 14-16) З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДУ «Інститут мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова АМН України», м.Харків, вул. Пушкінська, 14-16 Автореферат розісланий « 23 » травня 2008 р. Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат медичних наукС.В.Бруснік ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність роботи. Незважаючи на досягнення у вивченні етіології і патогенезу урогенітальних інфекцій, в розробці нових методів їх діагностики та терапії, частота даних захворювань залишається високою і не має чіткої тенденції до зниження (Руденко А.В. и соавт., 2002; Гутнєв О.Л., 2002; Beari ger L.H. e al., 2007). У значній мірі це пов’язано як із суттєвою трансформацією мікробного спектру статевих шляхів, що має місце з різних причин, так і з станом локального імунітету у цього контингенту хворих. Найбільша питома вага серед збудників інфекційно-запальних захворювань сечостатевої системи у жінок та чоловіків належить умовно-патогенним мікроорганізмам (Jo es R., Boag F., 2007). У повсякденній діяльності лікаря гінеколога та уролога часто постає питання інтерпретації даних лабораторних досліджень. В першу чергу це стосується досліджень мікробіологічних. У кожному окремому випадку мова може йти як про колонізацію слизових оболонок за типом дисбіозу, так і про ускладнення первинного етіологічного діагнозу нашаруванням іншої умовно-патогенної мікрофлори. У значної частини хворих ці захворювання не мають вираженої клінічної симптоматики або супроводжуються незначними скаргами. Ще одну категорію складають особи, що взагалі не мають клінічних проявів захворювання, але при комплексному мікробіологічному дослідженні у них виявляють як класичні умовно-патогенні мікроорганізми, так і молікути, хламідії, віруси, гриби. Ці люди, що вважають себе здоровими, звертаються до лікарів з приводу планування сім’ї або через захворювання статевого партнера.
Подібні випадки можуть розглядатися лікарем як носійство, однак, часто проводиться лікування цього контингенту хворих з використанням антибіотиків. При дисбіотичному характері захворювання використання антибіотиків може спровокувати прогресування дисбіозу, особливо у випадку виділення таких мікроорганізмів як уреаплазми, мікоплазми та гарднерели (Готовский Ю.В., Кобаидзе В.В., 1999). Отже, постає питання - як вірно оцінити стан таких хворих та призначити адекватну терапію? Зважаючи на те, що взаємодія збудника з організмом відбувається на рівні епітеліальних клітин слизової оболонки, тому спільним знаменником різних форм перебігу є стан її протективних механізмів. Система імунного захисту слизових оболонок має певні структурно-функціональні особливості. Слизові оболонки організму можна розглядати як автономний, у певних межах, орган імунної системи із складною, ешелонованою структурою (Шварцман Я.С., Хазенсон Л.Б., 1979). Слід підкреслити, що будь-яка клітина слизової оболонки є імунокомпетентною, бере участь у формуванні та модуляції локальних імунних реакцій (Kag off M.F, Eckma L., 1997). До адаптаційно-захисних реакцій можна віднести й зміни функціонального та пластичного статусу епітеліальних клітин – дегенеративно-дистрофічні зміни та пов’язану з ними десквамацію й проліферативно-репаративні реакції, які на сьогодні мало вивчені у цьому контексті. Нормальна мікрофлора сама по собі також є одним з факторів, що модулює стан місцевого імунітету. Водночас, вона є бар’єром колонізації та природним імуномодулятором постійної дії. Відповідно, колонізація слизової оболонки такими умовно-патогенними мікроорганізмами як гриби роду Ca dida, молікути, ентеробактерії, стрептококи та стафілококи є маркером порушення захисних функцій слизових оболонок (Готовский Ю.В., Кобаидзе В.В., 1999; Сергеев А.Ю., 1999). Стає зрозумілим, що симптоматична та антибіотикотерапія у випадку такого захворювання призведуть, в кращому випадку, до тимчасового ефекту, згодом до хронізації процесу та поглиблення імунопатологічних зрушень у слизовій оболонці. Для цілеспрямованого відновлення протективного потенціалу слизової оболонки потрібні дані не тільки щодо природи етіологічних чинників запального процесу, але й спектру імунних порушень. Тому загальноімунологічні дослідження, які відображають відповідь імунної системи на будь-яке порушення в організмі в цілому у таких випадках будуть малоінформативними. Дані щодо ролі протективних факторів слизових оболонок у розвитку інфекційно-запального захворювання мають фрагментарний характер та потребують подальших досліджень. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Тема дисертації затверджена на засіданні Вченої Ради ДУ «Інститут урології АМН України» (протокол №2 від 25.02.2003) та пов’язана з планом науково-дослідних робіт Інституту урології АМН України у 2003-2005 рр. за темою «Визначити стан місцевого імунітету сечовивідних та статевих шляхів хворих за наявності запального процесу, обумовленого збудниками різного таксономічного походження» (шифр ВК-42, № держреєстрації 0104U02472).
В ході НДР автором виконано аналіз мікробіологічних, імунологічних та цитоморфологічних паралелей при інфекційно-запальних захворюваннях сечостатевих органів. Особистий внесок здобувача. Автором самостійно виконано аналіз архіву мікропрепаратів ексфоліативної цитології та архівів мікробіологічних, мікологічних, мікоплазмологічних, серологічних та ПЛР-досліджень за 2001-2005 рр.; проведено відбір та розподіл архівного матеріалу на групи. Автором власноруч виконаний ряд імунологічних, серологічних та цитологічних досліджень. Мета і завдання дослідження. Мета дослідження - підвищити ефективність лікування хворих на інфекційно-запальні захворювання сечовивідних та статевих шляхів за рахунок вдосконалення етіологічної діагностики та виявлення основних ланок порушень стану місцевого імунітету. Для досягнення мети сформульовано і розв’язано такі основні задачі: Дослідити мікробний спектр біотопу сечовивідних та статевих шляхів у жінок та чоловіків з інфекційно-запальними захворюваннями даної локалізації при різних формах перебігу. Вивчити стан показників, що характеризують активність місцевого імунітету у хворих на інфекційно-запальні захворювання сечовивідних та статевих шляхів в залежності від видового спектру збудників. На підставі імунологічних показників розробити прогностичні критерії оцінки ефективності етіотропної терапії інфекційно-запальних захворювань сечовивідних та статевих шляхів. Визначити закономірності цитоморфологічних змін епітеліальних клітин слизових оболонок сечовивідних та статевих шляхів у перебігу інфекційно-запального процесу із визначеною етіологією. Об’єкт дослідження: Інфекційно-запальний процес слизових оболонок сечовивідних та статевих шляхів у жінок та чоловіків, спричинений збудниками різного таксономічного походження (хламідії, молікути, бактерії, гриби). Предмет дослідження: - частота виявлення визначених видів мікроорганізмів у біологічних зразках; - показники, що характеризують стан протективних властивостей слизових оболонок; - показники, що характеризують стан епітеліальних клітин слизових оболонок. Методи дослідження: мікробіологічні, серологічні, молекулярно-біологічні, цитологічні, статистичні. Наукова новизна одержаних результатів. Вперше встановлено, що U.urealy icum одночасно вражає як статеві органи, так і сечовивідні шляхи. Доведено, що уреаплазми займають провідне місце (37,9%) в якості етіологічних чинників при інфекційно-запальних захворюваннях сечовивідних та статевих шляхів у жінок (44%) та чоловіків (17%). Відмічено збільшення частоти виділення з різних типів біозразків асоціацій уреаплазм (31,7%), бактерій (32,2%) та грибів (14,6%). Вперше встановлені особливості стану місцевого імунітету слизових оболонок сечостатевої системи в залежності від біологічних особливостей збудників інфекційно-запального процесу. Доведено, що мікроорганізми з відсутньою клітинною стінкою (молікути) та внутрішньоклітинною локалізацією (хламідії) чинили виражену імуносупресивну дію на такі фактори місцевого імунітету як бактерицидна активність фагоцитуючих клітин, гемолітична активність комплементу, продукція лізоциму та sIgA, що суттєво порушувало каскадний процес протективної імунної відповіді слизової оболонки.
Був навть пдготовлений проект бзнес-план, але, на жаль, як бльшсть тодшнх «народних нцатив», котр вимагали не просто самоорганзац, а «координацйного центру», ця також не була реалзована.]), але на «внутршньому», екзистенцйному рвн я вже «робила не свою роботу», бо вс довкола в тому числ полтики з телеекранв, свтова преса з свох сторнок уже навперебй декларували-виторохкували те, що я, мсяць перед тим, формулювала ще «на живу нитку». (Аlех у «Кофум» у ввторок дурнснький був день, тльки й потрапила, що на пошту вдслати Г. пакет з «есеями», Копса не працювала, двчинка-поштарка не вмла правильно вдксерити «» довго, на мою вимогу, переробляла, файлв у продажу «нема, кнчилися», черги всюди клометров, пробки в мст «самашеч», з Кудр на Володимирську рвно годину хала, словом, зла вже була фзологчне, дине бажання спекатись до лиха всх цих журналюг, як «вкрали» мен «мй Майдан», от Аlех, радсно, про промову Ющенка в нч псля 26-го: сказав, бач,
2. Анатомо-фізіологічні особливості дихальної та травної систем в дітей
3. Анатомо-фізіологічні особливості сечової та ендокринної систем в дітей
4. Показникові та логарифмічні рівняння, нерівності та їх системи в шкільному курсі математики
5. Тропічні та субтропічні плодові рослини
11. Вікові та нозологічні особливості неврологічних розладів ходи
12. Розрахунок та технічні характеристики електромагнітного реле
13. Дві концепції мови у діалозі Платона "Кратіл" та онтологічні побудови "Категорій" Арістотеля
15. Економічна безпека підприємства в сучасних умовах та економічні ризики
16. Мікробіологія та санітарія харчових продуктів
17. Патологічні зміни в центральній нервовій системі при захворюванні на СНІД
18. Заболотний Данило Кирилович – український мікробіолог, епідеміолог, видатний учений
19. Політична соціологія в складі соціологічної теорії - питання та історичний розвиток
25. Біологічні ритми серцево-судинної системи: механізми вікових змін та можливі шляхи їх корекції
27. Фізіолого-імунологічні аспекти формування епідемій та пандемій
28. Соціально-економічні риси та особливості розвитку економіки України на сучасному етапі
29. Інфляція, її суть, види та соціально-економічні наслідки
30. Біологічні функції серинових протеїназ
31. Біологічні особливості веслоноса
32. Анатомо-фізіологічні особливості кролів
33. Фізіологічні основи живлення рослин и застосування добрив
34. Лізинг та переробка сировини на давальницьких умовах в зовнішньоекономічній діяльності
35. Гідрологічні та водогосподарські розрахунки
36. Соціальні, економічні та культурні права громадян україни. Право на працю і відпочинок
46. Морфофункціональні та біохімічні особливості системи еритрону за умов цукрового діабету 1-го типу
48. Реографічні показники церебрального кровообігу у підлітків: залежність від статі, віку та соматотипу
49. Фізіологічні основи статевих сексуальних стосунків. Перші ознаки вагітності
50. Зовнішньоекономічні зв’язки Японії та розвиток економічних відносин з Україною
52. Міжнародні економічні організації та їх роль в інтернаціоналізації виробництва
53. Економічні та правові основи управління організацією
57. Психологічні особливості та психосоматичні розлади в період новонародження
58. Психологічні якості працівників та їх використання у процесі менеджменту
59. Психологічні принципи та методи діагностики самосвідомості
60. Соціальні та психолого-педагогічні проблеми молоді
61. Соціологічні погляди Р. Спенсера, Е. Дюркгейма, М. Вебера
62. Динамічні процеси та теорія хаосу
63. Состав речовини й хімічні системи. Розвиток біологічних поглядів
64. Антропогенні дії на біологічні співтовариства
65. Еколого-біологічні дослідження місцевості
66. Екологічні проблеми водоспоживання і водовідведення та шляхи їх подолання
67. Інфляція і девальвація: макроекономічні взаємозв’язки та залежності
68. "Дискретні та неперервні динамічні системи в економіці" в MAPLE 7
69. Українські космогонічні легенди та перекази про різні трави та квіти
74. Основні макроекономічні показники
75. Економічні аспекти взаємодії суспільства і природи
76. Антропологічні типи українців
77. Метеорологічні дослідження
78. Технічні засоби пожежегасіння
80. Ергономічні основи проектування
81. Охорона праці в хімічній промисловості
82. Концепція атомізму й елементарні частки. Пізнання речовин і хімічні системи
84. Екологічні особливості родини складноцвітних (Ромашка)
89. Міжнародно-правова відповідальність за екологічні правопорушення
90. Морфологічні засоби виразності мови
91. Фразеологічні одиниці з компонентом "назва тварин"
92. Автобіографія. Географічні назви в ділових паперах
93. Алгоритмічні мови програмування: мова С
94. Технологічні основи глобалізації
95. Адміністративні і економічні реформи Петра I
96. Археологічні пам’ятки в історії м.Рівного
97. Великі географічні відкриття
98. Палеонтологічні дослідження
99. Соціально-економічні причини першої хвилі української еміграції кінця XIX - початку XX століття