![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Экономика и Финансы
Менеджмент (Теория управления и организации)
Організація праці менеджера |
Вступ Перед тим, як ми поглибимося у вивчення процесу організації роботи менеджера давайте з'ясуємо перше відразу ж виникле питання - хто ж такий менеджер?. Управління з'явилося разом із людьми. Там де хоча б дві людини об'єднувалися в прагненні досягти якоїсь спільної мети , виникало завдання координації їхніх спільних дій , розв'язання якого хтось із них повинний був брати на себе . У цих умовах він ставав керівником, що управляє, а інший - його підлеглим , виконавцем. На всіх етапах становлення суспільства проблема управління стояла досить гостро і багато людей намагалися вирішити її, але їхні труди носили розрізнений характер і не укладали узагальненої теорії. І тільки в другій половині минулого століття після перемоги промислової революції на Заході ситуація різко змінилася. Ринкові відносини володіли всіма сферами життя суспільства. Як гриби після дощу зростали крупні фірми, що потребували великого числа керівників вищого і середнього рівнів, спроможних приймати грамотні раціональні рішення, що вміли працювати з великими масами людей , що були б вільні у своїх учинках. Тому від керуючих був потрібний високий професіоналізм , компетентність, уміння співставляти свою діяльність з існуючими законами . У результаті з'являється група людей, що спеціально займаються управлінською діяльністю. Цим керівникам уже не потрібно тримати своїх підлеглих у покірності владною рукою. Головним завданням стає кропітка організація і щоденне управління виробництвом із метою забезпечення найбільшого прибутку власникам фірми. Ці люди стали називатися менеджерами. В теорії менеджменту менеджерами називають спеціалістів, що, використовуючи різноманітні методи і тактику управління, сприяють досягненню організацією або підприємством певних цілей. Отож, менеджером є тип науково-практичного управління, тобто керівництва людьми і виробництвом, що дозволяє виконувати поставлені завдання найбільш гуманним і економічним шляхом. Оскільки завданням менеджменту є досягнення мети, важливо правильно її визначити. Якщо ми ставимо перед собою завдання удосконалювання організації, не уточнивши її цілей, то ризикуємо запропонувати кращі засоби виконання непотрібних функцій або кращі шляхи досягнення незадовільних кінцевих результатів. Без перебільшення можна сказати, що заподієний при цьому збиток вимірюється мільярдами. Мистецтво вибору і формулювання правильної мети, управління процесом її реалізації, включаючи оцінку досягнутого ступеня реалізації, відрізняють дійсно вмілого менеджера-керівника. Неможливо прагнути управляти людьми, якщо і керівникам, і підлеглим цілі цілком не ясні. Управляти - значить спонукати інших до досягнення ясної мети, а не змушувати інших робити те, що вважаєш правильним. Варто зауважити, що відповідно до простого американського визначення процесу управління «менеджер робить ббудь-що руками інших». Одне з основних завдань менеджера - створити спонукальні стимули для людини, при яких у неї виникає бажання працювати так, щоб сприяти досягненню цілей організації. Звідси випливає ще один принцип менеджера: управляти - значить вести до успіхів інших.
Відомий український економіст Валерій Терещенко підкреслював, що завдання керівника - диригувати, підібрати гарний персонал, розробити організаційну структуру підприємства, вибрати загальний напрям його діяльності, координувати всю роботу, боротися з непродуктивними витратами часу. Слід виділити ще одне з найважливіших завдань - вчитись інтенсивно працювати, поліпшувати якість роботи. Отже, центральною фігурою в системі менеджменту будь-якої організації є менеджер-керівник, який керує власне організацією (підприємством), якимсь конкретним видом діяльності, функцією, підрозділом, службою, групою людей тощо. Американські дослідники Роберт Блейк та Джейн Моутон підкреслюють, що сильне та ефективне керівництво сприяє створенню атмосфери участі та колективної підтримки цілей діяльності організації, у якій її члени отримують стимул в усуненні перепон і досягненні максимальних результатів. У своїй роботі я хочу розглянути організацію роботи менеджера як комплексне поняття, що включає в себе такі компоненти як: - особисті і ділові якості кваліфікованого менеджера; - функції, що виконує менеджер у процесі управління; - форми влади, застосовувані менеджером в управлінській діяльності; - інструменти впливу на підлеглих; - аспект лідерства в організації управлінського процесу. Детальний розгляд перерахованих вище компонентів допомагає глибше розкрити і зрозуміти самий процес організації роботи менеджера. Адже всі ці чинники впливають на вибір менеджером стратегії організації своєї праці і усі вони взаємозалежні. Висококваліфікований менеджер, що володіє відповідними особистими і діловими якостями може ефективно управляти організацією, оперувати вміло такими категоріями менеджменту, як лідерство, вплив і влада для досягнення поставлених цілей. Це сприяє правильній, збалансованій організації роботи менеджера, тим самим відкриваючи йому шлях до успіху в його діловій кар'єрі. Таким чином, давайте перейдемо до ретельного вивчення процесу організації роботи менеджера. Розділ 1. Менеджер і вимоги, запропоновані до нього. Насамперед необхідно відзначити, що для правильної, раціональної й ефективної організації праці, менеджер незалежно від організації, у якій він працює, повинен мати відповідні навики, відповідати визначеним кваліфікаційним вимогам. Розглянемо їх. У роботі керівника багато привабливих сторін: вона надає великі можливості для розвитку особистості, надає людині гідність, є захоплюючої та цікавою. Менеджеру доводиться часто вирішувати найскладніші завдання в умовах критичних ситуацій і невизначених перспектив. У минулому на посаду менеджерів намагалися підібрати людей із яскраво вираженими диктаторськими замашками, оскільки робітники були здебільшого покірною, малоосвіченою, безликою масою і найкращим засобом поводження з ними вважався примус. У цих умовах формула дій керуючого була: "бізнес - є бізнес, працюй, не міркуючи". З розумінням того, що робітників потрібно не примушувати до праці, а заохочувати, змінилися і вимоги до керуючих. . Головною їхньою гідністю стала здібність відігравати роль глави сім'ї, який по- батьківськи ставиться до підлеглого, діючи по формулі: "твердість, але справедливість".
Все це, безумовно, допомогло зняти численні проблеми і насамперед антагонізм між робітниками і менеджерами. Кризові ситуації усе більше і більше стрясали західну економіку, вимагаючи від керуючих нових якостей. Просто зійтись з людьми було не достатньо - взаємодію потрібно було забезпечити надійною матеріальною базою, яку створював надійний безперебійний збут товарів. Це вимагало від менеджера ще і маклерських здібностей. І нарешті , сьогодні фірми виросли настільки, що одноособове управління ними стало практично неможливим. Крім того, у керівників додалося і багато зовнішніх функцій, у тому числі взаємодія з партнерами, профспілкою, державними і політичними діячами. Кожним напрямком займався самостійний керуючий, тому глава корпорації ставав менеджером-організатором, основний обов'язок якого - координувати діяльність групи менеджерів. Виконуючи цей обов'язок, сучасний менеджер виступає в декількох іпостасях. По-перше, це -- керуючий, наділений владою, що керує великим колективом людей. По-друге, це -- лідер, спроможний вести за собою підлеглих, використовуючи свій авторитет, високий професіоналізм, позитивні емоції. По-третє, це -- дипломат, що встановлює контакти з партнерами і владою, що успішно переборює внутрішні і зовнішні конфлікти. По-четверте, це -- вихователь, що володіє високими моральними якостями, спроможний створити колектив і направляючий його розвиток у потрібне річище. По-п'яте, це -- новатор, що розуміє роль науки в сучасних умовах, що вміє оцінити і без зволікання впровадити у виробництво той або інший винахід або раціоналізаторську пропозицію. По-шосте, це -- просто людина, що володіє високими знаннями і здібностями, рівнем культури, чесністю, рішучістю характеру й у той же час розважливістю, спроможна бути у усіх відношеннях зразком для навколишніх. Менеджери повинні мати спеціальні знання і володіти здібністю використовувати їх у повсякденній роботі управління організацією. Здібності до керівництва обумовлені наявністю таких розумних особистих цінностей і чітких особистих цілей, як: здатність управляти самим собою, уміння навчати і розвивати підлеглих, формувати ефективні робітничі групи. Різноманітні вимоги до фахової компетенції менеджерів умовно можна об'єднати в дві групи. Перша група: 1. Розуміння природи управлінської праці і процесів управління. 2. Здатність мислити масштабно, перспективно. Менеджери можуть демонструвати прекрасні результати і водночас погубити всю компанію, якщо їхня робота не орієнтована на майбутнє. Зрозуміло, компанія повинна отримувати прибуток, але вона повинна отримувати прибуток як можна довше. Якщо ви станете думати тільки про прибуток, ви не побачите можливостей, що відкриваються попереду. Мислення менеджера постійно повинно тренуватися на масштабність. 3. Вміння вирішувати нестандартні управлінські проблеми. 4. Знання посадових і функціональних обов'язків менеджерів, засобів досягнення цілей і підвищення ефективності діяльності організації. 5. Вміння використовувати сучасну інформаційну технологію і засоби комунікацій, що необхідні для здійснення управлінського процесу, тобто для організації праці менеджера.
В цьому раз кожна первинна профсплкова органзаця ма визначитися щодо свох конкретних зобов'язань за колективним договором та вдповдальност за х невиконання. Первинна профсплкова органзаця, що вдмовилася вд участ в об'днаному представницькому орган, позбавляться права представляти нтереси працвникв при пдписанн колективного договору. Стаття 13 Змст колективного договору Змст колективного договору визначаться сторонами в межах х компетенц. У колективному договор встановлюються взамн зобов'язання сторн щодо регулювання виробничих, трудових, соцально-економчних вдносин, зокрема: змни в органзац виробництва прац; забезпечення продуктивно зайнятост; нормування оплати прац, встановлення форм, системи, розмрв заробтно плати та нших видв трудових виплат (доплат, надбавок, премй та н.); встановлення гарантй, компенсацй, пльг; участ трудового колективу у формуванн, розподл використанн прибутку пдпримства, установи, органзац (якщо це передбачено статутом); режиму роботи, тривалост робочого часу вдпочинку; умов охорони прац; забезпечення житлово-побутового, культурного, медичного обслуговування, органзац оздоровлення вдпочинку працвникв; гарантй дяльност профсплково чи нших представницьких органзацй трудящих; умов регулювання фондв оплати прац та встановлення мжквалфкацйних (мжпосадових) спввдношень в оплат прац
1. Основні напрямки організації праці менеджера
2. Удосконалення форм організації праці у діючому підприємстві готельного господарства
3. Організація оплати праці на підприємстві
4. Державне керування охороною праці й організація охорони праці на виробництві
5. Організація охорони праці на виробництві
9. Організація праці бухгалтера
10. Аналіз організаційної структури Управління праці та соціального захисту населення
11. Організаційні якості і особливості менеджера
13. Праця державних службовців: організація, оплата, ефективність
14. Організація та методика проведення занять з технічної праці в 5-му класі
15. Основи організації оплати праці
16. Суспільна організація життя слов
17. Макросередовище організації і необхідність його вивчення і врахування в стратегії розвитку
21. Організаційна система управління природокористуванням України
25. Рельєф та ландшафтна організація
26. Недержавне соціальне страхування: сутність, організація, проблеми та перспективи розвитку в Україні
27. Організація банківського споживчого кредитування (на прикладі ВАТ КБ "Хрещатик")
28. Організація безготівкового платіжного обороту в Україні та перспективи його розвитку
29. Організація депозитних операцій з фізичними особами в ВАТ "Ощадбанк"
30. Організація дистанційного обслуговування клієнтів банківськими установами
31. Організація касових операцій у банківських установах
32. Організація ресурсної бази банків в Україні
35. Організація робочого місця бухгалтера
37. Організація виробництва в сільськогосподарських підприємствах
41. Етапи організації бухгалтерського обліку
43. Організаційні процедури аудиту дебіторської заборгованості ТзОВ "Інтер-Синтез"
44. Організація аудиторської перевірки матеріальних витрат на виготовлення продукції
45. Організація бухгалтерського обліку в Мексиці та Норвегії
46. Організація бухгалтерського обліку в США та Білорусії
47. Організація бухгалтерського обліку на підприємстві
48. Організація бухгалтерського обліку на підприємстві
49. Організація бухгалтерського обліку товарів на підприємстві (на прикладі Об’єднання "Сумипошта")
50. Організація документаційного забезпечення установи
51. Організація і методика аудиту
52. Організація і методика аудиту доходів підприємства
53. Організація і методика проведення аудиту касових операцій
57. Організація обліку власного капіталу підприємства України
58. Організація обліку запасів на підприємствах
59. Організація обліку на підприємствах малого бізнесу
60. Організація обліку на підприємстві ТОВ "ВІРКО"
61. Організація обліку реалізації сільськогосподарської продукції, робіт і послуг
62. Організація обліку та контролю в Біловодському районному центрі зайнятості
63. Організація роботи та документне забезпечення районної Ради
66. Організація управлінського обліку
67. Організація фінансового обліку розрахунків з дебіторами відповідно до П(С)БО
68. Порядок організації діловодства на новоствореному підприємстві
69. Практична реалізація електронного документообігу на прикладі конкретної організації
74. Аналіз факторів територіальної організації Стаханово–Алчевського промислового вузла
75. Громадські організації як вид об’єднань громадян
76. Загальні засади та нормативно-правова база організації навчального процесу
77. Організації (органи) господарського керівництва
78. Організаційно-правові форми малого бізнесу. Контракти
79. Організація захисту державної таємниці в Росії
80. Організація роботи народного депутата України в парламенті та у виборчому окрузі
82. Основні організаційно-управлінські акти міських, районних і прирівняних до них прокуратур
83. Правова організація працевлаштування громадян
84. Центральна виборча комісія: правовий статус і організація роботи
85. Організація видавничій справи
89. Застосування в інформаційній діяльності організації або установи експертних систем
90. Організація постачання промисловими товарами цивільного населення України у 1943-1944 рр.
91. Перехід від родоплемінної організації первісних часів до перших державних утворень
92. Створення Організації Об’єднаних Націй
93. Організація науково-інформаційної діяльності
94. Організація обслуговування споживачів за типом "шведського столу" або "шведської лінії"
95. Організація спеціалізованого цеху з виробництва м’ясних напівфабрикатів
97. Лексико-граматична організація українських військових команд
98. Маркетингова програма організації виробництва і реалізації інноваційної продукції