|
|
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
 |
|
Перша та Друга Малоросійські Колегії |
Ручка "Помада". 
Мыло металлическое "Ликвидатор". Перша Малоросійська колегія – державний орган для керування українськими землями, що входили в склад Російської імперії, який був заснований 16(27) травня 1722 року і проіснував до 1727. Вона була створена наказом Петра І з метою контролю за діяльностю українського гетьмана та генеральної старшини і підкорення їх загальноросійському управлінню. Малоросійська колегія створювалась як заміна Малоросійському приказу (який знаходився в Москві) під час загальноімперської реформи органів управління (були створені 12 колегій з різних питань замість приказів і були засновані «.Канцелярии, Губернии и Провинции» (с. 49). За «Маніфестом до українського народу з приводу заснування Малоросійської колегії» від 16 травня 1722 р. (с. 48) колегія створена «.для управления Судов и протчего.вместо одной Воевоцкой персоны для лучшей верности и управления быть колегии.» і «.оная учинена не для чего иного, токмо для того, дабы малоросийский народ ни от кого, как неправедными судами, так и от Старшины налогами утесняем не был» - так пояснювалося і «виправдовувалося» створення колегії. Колегія мала складатися з голови колегії – С.Вельямінова та ще з « шестью человеками, с штаб-офицерами, да при той же Колегии Прокурорам погодно, с переменою из Гвардии Капитаном или Капитан-Поручиком» (с. 48). Територіально вона знаходилася у резиденції українських гетьманів, місті Глухові. У цивільних справах підкорялася Сенату, який мав право розширювати, за необхідності, її повноваження, а у військових - головнокомандуючому військами в Україні. Колегія була найвищою установою в Україні, вище гетьмана. Гетьман мав лише дорадчий голос (за «Грамотою чернігівському полковнику П.Полуботку.» від 11 липня 1722 «.во всех делах и советах и в посылках в Малую Россию универсалов, иметь вам сношение и сообщение со определенным для охранения народа малороссийского бригадиром нашим Вельяминовым.» (с.49). Всі питання державного життя Гетьманщини український уряд повинен був вирішувати за погодженням з колегією. Повноваження Малоросійської колегії були викладені в «Інструкції президенту Малоросійської колегії бригадриу С.Вельямінову» від 16 травня 1722 року (с.49-53). До них належали: 1. Колегія розглядала скарги на генеральнийсуд та ратушні суди, військову Канцелярію, полкові та всі інші Канцелярії, була своєрідним апеляційним органом (пункт 1, с. 51). 2. Також вона мала спостерігати за своєчасним збором та спрямуванням в царську казну хлібних, грошових та інших зборів, «.смотреть чтоб в сборе делали правду . и от описей ничего не брали» (пункт 2, с.51-52). 3. Із зібраних грошей колегія мала роздавати платню Гетманській раді, Сердюкам і Компанійцям «.по их окладам . безволокитно и не удерживая ничего». Також одним із обов`язків колегії було вести прибуткові і видаткові книги, надсилати відомості про прибутки і витрати кожну третину року, а кожен рік надсилати прибуткові книги з Прокурором в Сенат (пункт 3, с.52). 4. Якщо виникали скарги на генеральну старшину і полковників через те, що вони «.козаков и посполитых людей впредь отягощать станут работами и прочими трудностями», то колегії слід було «пристойным образом отвращать, а поспольству в том помогать по истине» (пункт 4, с.5
2). 5. Колегія мала спостерігати за розподілом військового постою на так званих «вінтер-квартирах», а також, якщо виникнуть скарги на когось з цих військових, то в повноваженнях колегії було чинити суд «.сносяся с командиром тех полков, как о том регламенты и военные артикулы повелевают» (пункти 5, 6 с.52-53). 6. Спостереження за діяльностю Генеральної військової канцелярії також входило в повноваження Малоросійської колегії, як і перевірка гетьманських універсалів та інших документів – щоб гетьманським іменем не підписувались писарі та інші (пункт 7, с.53). Щодо всіх інших питань колегія мала звертатися за наказом до Сенату, якому вона підпорядковувалась. Найважливіші зміни та дії, до яких прагла колегія (а також елементи опису існуючої на підпорядкованих колегії землях ситуації) були викладені в «Пунктах, поданих президентом Малоросійської колегії С.Вельяміновим цареві Петрові І» від 31 березня 1723 року (с.54-58). Більшість з них були затверджені царем і Сенатом і містяться в «Промеморії, надісланої з Малоросійської колегії до генеральної військової канцелярії» від 3 червня 1723 року (с.58-59). Основні пункти цієї промеморії (окрім тих, що вже були зазначені вище у повноваженнях Малоросійської колегії): 1. З малоросійських старшин, знатних козаків, монастирських та церковних власників, які мають казани, бджіл, тютюн, млини та інше «.с таких со всех брать надлежащие сборы равно от высших и до нижних чинов, не выключая никого» (пункт 2, с.58) 2. З малоросійських жителів, які продають вино потрібно брати податок «равно как и с вышинкованых куф» (до цього оподатковувалися тільки шинки), (пункт 3, с.58). 3. Якщо люди посполиті скаржилися на те, що вони були виписані із списку козаків, тоді як вони або їх батьки та діди служили в козаках та брали участь в походах, колегії слід було віднайти давні і сучасні козацькі реєстрові списки, а якщо таких не буде знайдено, то опитати місцевих жителів і якщо по будь-якому з цих джерел з`ясується що і справді скаржники або їх пращури були на козацькій службі, то їх знову слід було записати в козацьких стан (пункт 4, с.59). 4. Якщо генеральна старшина та полковник Полуботок будуть заважати одержанню інформації о малоросійських зборах, іменних списків козаків тощо, цю інформацію колегії слід було здобувати «.мимо генеральной старшины» (пункт 5, с.59). 5. Всі накази та універсали полковника Полуботка і генеральної старшини не можуть бути надіслані нікуди без колезького підпису, за винятком тих, які «не касаются до какого генерального определения, но токмо в их партикулярних делах» (пункт 6, с.59). Всі дії і зміни на території Малоросії Перша Малоросійська колегія виправдовувала піклуванням про благо «малоросійського народу», козаків, яких нібито існуюча судова система кривдила, але де факто єдиним, про що піклувалась колегія було благо імперської влади. Отже, головною функцією Першої Малоросійської колегії був повний контроль над діями генеральної старшини і гетьмана та забезпечення найбільш корисного для царьскої влади упорядкування і використання малоросійських земель.
В 1727 у зв'язку з загостренням російсько-турецьких відносин царський уряд, намагаючись залучити на свою сторону козацьку старшину, ліквідував Малоросійську колегію (указ Петра II від 29.9.1727) і поновив гетьманство. Друга Малоросійська колегія. Указом Катерини ІІ від 15 листопада 1764 року на Україні було ліквідоване гетьманство і створено Другу Малоросійську колегію (яка стала головним органом управління на українських землях) на чолі з генерал-губернатором Малоросії графом Петром Рум`янцевим, в руках якого зосередилася вся влада і перед яким російський уряд ставив завдання якнайшвидшої остаточної ліквідації автономії Гетьманщини та повного підпорядкування управління українськими землями загальноросійським державним органам (а також звичайно найкориснішого та найпродуктивнішого використання український земель на благо імператорського уряду). Колегія складалась із 4 російських представників, 4 українських старшин, прокурора, 2х секретарів (росіянина і українця). Метою створення цієї колегії було прагнення Катерини ІІ до централізації та уніфікації державного управління, ліквідації залишків державної автономії українських земель, розповсюдження загальноімперських порядків і на українські землі. В адміністративному відношенні колегія підлягала канцелярії малоросійського генерал-губернатора (існувала до 1796). У «Секретній інструкції генерал-губернатору президенту Малоросійської колегії П.Рум`янцеву» (листопад 1764) (с.110-113) Катерина ІІ описала (переважно в «чорних кольорах») становище українських земель (доречі, нібито цим тяжким становищем і прагненням до його виправлення і були обгрунтовані зміни, а також тим, що від родючих, багатих ресурсами українських земель царський уряд не отримує майже ніяких прибутків і це треба виправити) і окреслила питання, які мали бути вирішені в першу чергу. Це, наприклад, питання про перепис населення, про бажану заборону міграцій жителів, про перепис осіб купецького стану, про бажане збільшення прибутків від малоросійських земель, про вирішення питання розділення військової та цивільної влади, про нагляд за деякими «підозрілими» членами старшини тощо. Із доповіді генерал-губернатора Рум`янцева “О разных мероприятиях по управлению Малороссией» від 18 травня 1765 року (с.113-124) видно наскільки широкою є сфера повноважень колегії (і наскільки влада колегії є не обмеженою ніким, окрім імператриці та Сенату). В цій доповіді Рум`янцев говорить про становище справ на українських землях та висуває свої ідеї щодо вирішення цих проблем. В ній описані (а потім затверджені Катериною ІІ) такі заходи, які потрібно було ввести в Малоросії: 1. Міста і містечки, які не були пожалувані царським наказом, повинні бути вилучені із приватної власності і передані у власність держави. (пункт 1, с.113) 2. Ратушні села також мають бути повернені у власність держави (пункт 3 с. 115) 3. У всякому місті «.из числа бургомейстеров именовать одного полиции бургомистер, с определением ему некоторых полицейских слуг» - тобто створити поліцію (пункт 5, с.115-116) 4.
Однак все це стало очевидним не відразу. Початок наступальних дій затягнувся і спочатку був не надто стрімким і потужним. Це й природно, адже В. Антонов-Овсієнко одержав під свою оруду лише дві повстанські українські дивізії — Богунську й Таращанську (загалом — біля 4 тис. чоловік з недостатньо високими військовими кондиціями і розпорошеними на фронті майже у 300 верст). То ж командуючий групою військ Курського напрямку після непорозумінь з військовим начальством змушений був апелювати аж до голови РНК РСФРР В.Леніна[936]. Однак зрушення відбувалися дуже повільно. Не одержавши в своє розпорядження жодної військової одиниці, Реввійськрада групи військ Курського напрямку (30 листопада вона була перейменована на Реввійськраду Радянської армії України — командуючий В.Антонов-Овсієнко, члени В.Затонський і Ф.Сергеєв (Артем), начальник штабу В.Ауссем) на початок грудня 1918 р. змогла хіба що структурувати дві українські повстанські дивізії, переформувавши їх відповідно у дві бригади — першу й другу та визначивши їм місце для дислокації[937]
1. Причини виникнення держави, її функції і ознаки
2. Конфлікти в організації: причини виникнення та засоби керування
4. Причини виникнення бюджетного дефіциту в Україні
5. Виникнення перших українських молодіжних організацій у діаспорі
9. Миколаїв у перші місяці війни
10. Перша допомога. Травматичні ушкодження. Отруєння
11. Перши президенти незалежної України (політичні портрети)
12. Перша допомога при опіках, дії крайніх температур та ураженні електричним струмом
13. Постанови суду першої інстанії
14. Провадження справи в суді першої інстанції
15. Розв’язання задачі Коші для звичайного диференціального рівняння першого порядку методом Ейлера
16. Відбудова металургійного комплексу Донбасу у перші повоєнні роки (1945-1950)
Детский трехколесный велосипед Jaguar (цвет: синий). 
Копилка "Свинка с мелом", 20x15x16 см, арт. 223018. 
Шкатулка для ювелирных украшений, 20x13x11 см, арт. 88253. 19. Зовнішня політика Речі Посполитої в другій половині XVI ст. – першій половині XVII ст.
20. Країни Близького Сходу та Північної Африки у першій половині ХХ ст. (1900–1945 рр.)
21. Культура Беларўскіх зямель у 9 ст. – першай палове 13 ст
25. Перший імператор Росії - Лжедмитрій I
26. Пилип Орлик та перша Конституція України
27. Політизація національного руху студентської молоді україни в роки першої російської революції
28. Поразка Німеччини у Першій світовій війні
29. Соціально-економічний розвиток українських земель наприкінці XIV — у першій половині XVI ст.
30. Становлення авіації та основні шляхи її розвитку в період Першої світової війни
31. Торговельна політика більшовиків в першій половині 20-х років ХХ ст.
Дождевик для велосипеда Bambola. 
Микрофон "Караоке с мультяшками". 
Копилка-сейф с ключом, черная, металл. 34. Українські землі наприкінці XVII - в першій половині XVIII ст.
35. Українські землі у складі Литви і Польщі (середина XIV – перша половина XVII ст.)
36. Школа та освіта в Україні наприкінці XVI - першій половині XVII ст.
41. Постановочний план вистави за п’єсою Степана Васильченка "На перші гулі"
42. Етап першого відродження української нації
43. Романтизм як стильова течія української літератури першої половини 19 століття
44. Лікування наркоманії. Надання першої медичної допомоги
45. Перша допомога при кровотечах
46. Фізіологічні основи статевих сексуальних стосунків. Перші ознаки вагітності
48. Перші кроки до успіху у спілкуванні
Блинница (блюдо с крышкой) "Золотая Серена", 23,5 см. 
Настольная игра "Времена года". 
Дорожная косметичка, 21x15x12 см, арт. 82630. 49. Типи ділових конфліктів та причини їх виникнення
50. Б. Якобі - винахідник першого електродвигуна
51. Розвиток гнучкостi хлопчикiв 8-9 років першого року навчання в ушу
52. Молодь у сфері підприємництва: перші кроки, проблеми (90-ті рр. ХХ ст.)
53. Перший етап маржиналістської революції
57. Основные причины и закономерности появления государства и права
58. Астрология и причины ее популярности
59. Причины возникновения романтизма
60. Причины поражения Красной армии в первый период ВОВ
61. Античность - средние века - новое время. Причины и механизмы смены эпохи
62. Вражда Народов: причины и последствия
63. Причины колонизации Дальнего Востока царской Россией
Щипцы кулинарные "Paterra", силиконовые. 
Мультиплеер с проектором "Спокойной ночи, малыши!". 
Грамота "С гербом и флагом", вертикальная, 200 штук (количество томов: 200). 65. Причины популярности ОС Microsoft
67. Понятие инвалидности. Причины и группы инвалидности. Пенсии по инвалидности.
68. Цинкодефицит: причины, признаки, лечение
69. Душевный недуг. причины психических заболеваний. Православный взгляд
73. Причины вымирания животных и растений в прошлом и настоящем
74. Учебная неуспеваемость. Причины и пути её преодоления
75. Причины, начала конфликта в Чечне
76. К вопросу о причинах поражений Красной Армии в первый период Великой Отечественной войны
77. Война в Чечне: причины и характер
78. Неврозы детей. Причины и следствия
79. Причини суїцидальної поведінки засуджених в УВП. Діагностична та профілактична робота психолога
80. Причины семейных конфликтов и разводов
Глобус Земли физический, 250 мм. 
Подставка для ванны "Мишка", антискользящая, цвет: бежевый. 
Магнитная доска для фото, с маркером, 30x48 см. 82. Межнациональный конфликт в России: причины возникновения и пути разрешения
83. Релятивистская причинность
85. Проблема государственного долга: причины, последствия и пути решения
89. Причины, формы и методы борьбы с инфляцией
90. Сущность, особенности и причины инфляции в РФ
91. Теневая экономика – причины, масштабы, роль
92. Инфляция: причины возникновения и методы борьбы с ней
93. Теория общественного выбора о причинах провалов правительства
94. Теневая экономика в России: причины, масштабы и пути ограничения
95. Международная миграция рабочей силы: причины и последствия
96. Причины гражданской войны и военной интервенции в России. Основные этапы гражданской войны.
Беговел "Funny Wheels Basic" (цвет: голубой). 
Сковорода чугунная с деревянной ручкой 2505/27, 27 см. 
Магический шар 8. 97. Причины II мировой войны. Фашизм
98. Мордва и татары. Причины и последствия вражды
99. Причины кризиса советского общества
Совок большой. 
