|
|
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
 |
|
Экономика и Финансы Менеджмент (Теория управления и организации)
Управління кар’єрою |
Ночник-проектор "Звездное небо, планеты", черный. Зміст 1. Фактори, які впливають на вибір кар’єри 2. Основні принципи управління кар’єрою 3. Кар’єрний якір Список використаних джерел 1. Фактори, які впливають на вибір кар’єри Під діловою кар'єрою розуміють просування працівника сходинками службової ієрархії або послідовна зміна занять як у рамках окремої організації, так і протягом життя, а також сприйняття людиною цих етапів. Таким чином, вона має як об'єктивну, так і суб'єктивну сторони. З організаційної точки зору кар'єра розглядається як сукупність взаємопов'язаних рішень особи про вибір того чи іншого варіанта майбутньої діяльності, виходячи з можливостей, які перед нею відкриваються, подолання розбіжностей між реальним і бажаним її посадовим становищем. Оскільки ці рішення приймаються за умов браку інформації, суб'єктивної оцінки себе та обставин, нестачі часу або емоційної нестабільності, вони далеко не завжди бувають послідовними, раціональними, цілеспрямованими, та й взагалі виправданими. Кар'єра — це не тільки просування по службі. Можна говорити про кар'єру, як про рід занять, діяльності. Наприклад, кар'єра менеджера, спортивна кар'єра, військова кар'єра, артистична тощо. Кар'єра може бути динамічною, пов'язаною зі зміною робочих місць, і статичною, яка здійснюється на одному місці та на одній посаді шляхом професійного зростання. Вона буває вертикальною, яка передбачає посадове зростання, і горизонтальною, яка проходить в межах одного рівня управління, однак зі зміною занять, інколи професії. Суміщення двох цих підходів дає сходинкову кар'єру. Іншими словами, успіх у кар'єрі можна розглядати як з точки зору просування від однієї посади до іншої, більш високої, так і з точки зору ступеня оволодіння певною професією, навичками та знаннями, які її складають. Починається ділова кар'єра з формування суб'єктивно усвідомлених власних суджень працівника про своє трудове майбутнє, шляхи самовираження і задоволення працею. Тобто, кар'єра — це індивідуально усвідомлена позиція і поведінка індивіда, яка пов'язана з трудовою діяльністю протягом робочого життя людини. Розрізняють такі види кар'єри: 1. Кар'єра внутрішньоорганізаційна. Це значить, що конкретний працівник у процесі своєї професіональної діяльності проходить всі стадії розвитку: навчання, вступ на роботу, професійне зростання, підтримка і розвиток індивідуальних професійних здібностей, вихід на пенсію. Ці стадії конкретний працівник проходить послідовно в стінах однієї організації. Ця кар'єра може бути спеціалізованою і неспеціалізованою. 2. Кар'єра міжорганізаційна означає, що конкретний працівник у процесі своєї професійної діяльності проходить всі стадії розвитку, які перераховані вище, але ці стадії працівник проходить послідовно на різних посадах в різних організаціях. Ця кар'єра теж може бути спеціалізованою і неспеціалізованою. 3. Спеціалізована кар'єра характеризується тим, що конкретний співробітник в процесі своєї професійної діяльності проходить різні стадії кар'єри. Ці стадії конкретний працівник може пройти послідовно як в одній, так і в різних організаціях, але в рамках професії і галузі діяльності, в якій він спеціалізується.
Наприклад, начальник відділу кадрів призначений на посаду заступника директора з управління персоналом організації, де він працює. 4. Неспеціалізована кар'єра широко розвинута в Японії. Японці дотримуються думки, що керівник повинен бути спеціалістом, який здатен працювати на будь-якій ділянці компанії, а не за якоюсь окремою функцією. Так, вважається цілком нормальним, якщо керівник відділу збуту міняється місцями з керівником відділу постачання . 5. Кар'єра вертикальна — це вид кар'єри, з яким частіше всього пов'язують поняття ділової кар'єри, так як у цьому випадку просування найбільш видиме. При цьому виді кар'єри розуміють підняття на більш високий ступінь структурної ієрархії (підвищення в посаді, яке супроводжується більш високим рівнем оплати праці). 6. Кар'єра горизонтальна — вид кар'єри, при якій переміщення йде в іншу функціональну галузь діяльності, або виконання певної службової ролі на ступені, який не має формального закріплення в організаційній структурі (наприклад, виконання ролі керівника тимчасової цільової групи). До горизонтальної кар'єри можна віднести також розширення або ускладнення завдань на цьому ж ступені. 7. Кар'єра ступінчаста — це вид кар'єри, який поєднує в собі елементи горизонтальної та вертикальної кар'єри. Такий вид кар'єри зустрічається часто і може приймати, як внутрішньоорганізаційні, так і міжорганізаційні форми. 8. Кар'єра центробіжна (прихована) – вид кар'єри, який найменш видимий для оточуючих. Він доступний обмеженому колу працівників, які мають широкі ділові зв'язки поза організацією. Наприклад, запрошення працівника на недоступні іншим співробітникам зустрічі, наради, одержання співробітником доступу до неформальних джерел інформації, довірливі звертання, окремі важливі доручення керівництва. Такий працівник може займати рядову посаду в одному з підрозділів організації, однак рівень оплати праці його значно вищий за оклад на посаді, яку він займає. Рушійний мотив кар'єри одержав назву &quo ;якоря&quo ;. Саме виходячи з нього, люди докладають активних зусиль для того, щоб досягнути конкретної мети. Є сім типів &quo ;якорів&quo ;: 1. Автономія. Людина хоче добитися незалежності, щоб отримати можливість робити все по-своєму. В рамках організації таку можливість надає висока посада, статус, авторитет або заслуги, з якими всі змушені рахуватися . 2. Техніко-функціональна компетентність. Людина намагається бути кращим спеціалістом у своїй справі, щоб вміти вирішувати складні проблеми. В конкретній діяльності вона орієнтується на професійне зростання, а посадове просування розглядає крізь призму професійного. До матеріальної сторони справи такі люди в основному байдужі, зате високо цінять зовнішнє визнання з боку адміністрації та колег. 3. Безпечність і стабільність. Діяльністю працівників керує намагання зберегти та закріпити своє становище в організації, тому основна їх мета обійняти посаду, яка дає такі гарантії. 4. Управлінська компетентність. Людина прагне влади, лідерства, успіху, які асоціюються з високою посадою, рангом, званням, статусними символами, важливою і відповідальною роботою, високою заробітною платою, привілеями, визнанням керівництва, швидким просуванням по службовій драбині.
5. Підприємницька креативність. Люди намагаються створювати або організовувати щось нове, тобто займатися творчістю. Тому для них основний мотив кар'єри — це влада і свобода, які надає відповідна посада. 6. Потреба в лідерстві. Людина йде до кар'єри заради того, щоб бути завжди і скрізь першою, &quo ;обійти&quo ; своїх колег. 7. Стиль життя. Людина ставить перед собою завдання інтегрувати потреби особистості та сім'ї, наприклад, одержати цікаву достатньо високооплачувану роботу, при якій є відповідна свобода пересування та можливість розпоряджатися своїм часом. Якщо у людини немає сім'ї, то на перше місце може вийти змістовність роботи, захопленість нею, різносторонність. 2. Основні принципи управління кар’єрою 1. Особисті якості у діловій кар'єрі 1) Світоглядні й загальнокультурні Намагаючись розв'язати цю проблему, спеціалісти з ділової етики сформулювали деякі принципи підприємницького мислення. Принцип відповідальності. Кожен несе відповідальність за обрані мету і засоби її досягнення. Якщо мета і засоби її досягнення є добрими самі собою, то побічні негативні наслідки допустимі. Цей принцип не означає, що мета виправдовує засоби. Не можна виправдати зумисне вбивство невинної людини, навіть якщо це допоможе врятувати тисячі інших життів. Слід також розглядати наявність альтернативних засобів досягнення мети. Якщо потрібного результату можна досягти іншим шляхом, який дозволить уникнути шкідливих наслідків, варто вибрати саме цей шлях. Принцип відповідності - свідомо допускається зло для досягнення добра. Роботодавець знизив заробітну плату робітникові за постійні спізнення з надією, що це допоможе йому виправитися. Принцип обов'язку - ніхто не зобов'язаний чинити добрі дії, якщо шкідливі наслідки переважають добрі наслідки. Ніхто не зобов'язаний допомагати людині, яка не бажає допомогти сама собі. Це нагадує примусове лікування алкоголіків. Принцип обмеження прав. Нелегко визначити точні межі прав. Людина має право на працю лише тоді, коли вона підписала відповідну угоду. Право на навчання обмежене конкурсом, а тепер - можливістю його оплатити. Здійснення прав обмежується правом інших людей. Людина не має права спалити власний будинок, бо це може завдати шкоди сусідам, крім цього, вона обмежена обов'язком розумно використовувати матеріальні блага. Співучасть у злі – поширений випадок порушення етики бізнесу. До співучасті у злі людина може бути залучена випадково, проти своєї волі. Секретарка, яка друкує неправдиві звіти, є співучасником неетичних дій. Але до цього її підштовхують неетичні дії керівника установи. Якщо людина не може запобігти злу, вона повинна зменшити його. Неясність ситуації не виправдовує неетичну поведінку. Роздуми та аналіз можуть допомогти позбутися неясності. Проста життєва дилема, що потрібно творити добро і уникати зла, ускладнюється у світі бізнесу. Вся суть у тому, що наміри і наслідки відділені часом, який вносить корективи в засоби реалізації поставленої мети. Але в більшості випадків є можливість применшити негативні впливи. Абсолютна більшість етичних проблем у бізнесі може бути знята, якщо дотримуватися вимоги – детального аналізу намірів і всебічного зважування наслідків.
Таке використання засуджених було визнане за доцільне і в квітні 1919 року було ухвалено декрет «Про табори примусової праці в РСФСР». Декрет підписав М. Калінін, голова ВЦВК.[10] Таким чином декрет відбудовував концтаборову систему в червоній російській державі та запровадив примусову працю. Закон зобов'язував кожний Губерніяльний комітет створити концтабори, а практичну організацію їх та нагляд над ними покладався на Губчека. За наказом Народнього Комісара Внутрішніх Справ, також були організовані концтабори і по окремих повітах. Але цей декрет не відповідав усім вимогам організації концтаборів, тому в травні 1919 року схвалено новий декрет, який докладно передбачав: організацію концтаборів, управління ними, охорону, медичну та санітарну службу, права арештантів («заключонних», яких скорочено називали «з/к»), мешкання та порядок і поведінка з/к в них і т. д. Передбачено декретом і кари за втечу з концтаборів: за першу втечу термін ув'язнення збільшувався в декілька разів, а за другу революційний Трибунал засуджував на розстріл
1. Аналіз та удосконалення оперативного управління
2. Менеджмент, як орган (апарат) управління організацією
4. Рішення в системі управління
9. Організаційна система управління природокористуванням України
11. Управління утворенням прибутку підприємства
12. Розробка концепції управління інноваційною діяльністю в Пол-тавській області
13. Акти державного управління
14. Мораль і соціальне управління
15. Методи управління банківськими ризиками
16. Оцінка та управління операційною діяльністю комерційних підприємств
Ранец "Космо", 36х29х18 см. 
Настольная игра "Колонизаторы", 4-е русское издание. 
Микрофон "Пой со мной! Танцевальные хиты". 17. Активні операції та управління ними в ЗАТ КБ "ПриватБанк"
18. Державне управління охороною праці та організація охорони праці
19. Управління капіталом в сільськогосподарських підприємствах
21. Методи прийняття рішень у сфері управління нематеріальних активів
25. Державне управління і контроль у сфері поводження з відходами виробництва та споживання
27. Законність у сфері державного управління: поняття, принципи, гарантії забезпечення
28. Організаційно–правові засади та системи органів управління в агропромисловому комплексі
29. Поняття і наукові засади державного управління
30. Принципи державного управління в галузі охорони навколишнього середовища
32. Сутність і сфера міжгалузевого управління
Брелок "FIFA 2018. Забивака с двумя подвесками №2". 
Чудо трусики для плавания, от 0 до 3-х лет, трехслойные, арт. 1433, для девочек. 
Шторка антимоскитная ТД7-002. 34. Управління духовними процесами суспільства
35. Управління юридичним консалтингом
36. Функції та принципи державного управління
37. Вихідні умови для управління інтелектуальною власністю
41. Управління файлами за допомогою файлового менеджера Windows Commander
42. Аналіз управління в період правління Юлія Цезаря
43. Аналіз процесу управління маркетингом на підприємстві
44. Організація структури управління маркетингом соціальної служби
45. Управління запасами матеріалів на підприємстві
46. Управління поведінкою споживачів
47. Управління процесом створення нового товару
Подставка деревянная для ножей Regent (сосна, 5 отверстий). 
Беговел "Funny Wheels Rider Sport" (цвет: оранжевый). 
Подушка "Нордтекс. Влюбленный скворец", 40х40 см. 50. Адаптація систем управління промисловими підприємствами в умовах трансформаційної економіки
51. Аналіз ефективності управління персоналом бази відпочинку "Чорноморка"
52. Аналіз системи стратегічного управління ДП "Укрдонбасекологія"
53. Аналіз стартегічного управління підприємством
57. Забезпечення процесу стратегічного управління в компанії
58. Заохочення працівників як метод управління персоналом
59. Конкурентоспроможність персоналу як об’єкт стратегічного управління
60. Конфлікти та методи управління ними
61. Корпоративне управління акціонерним товариством
62. Культура управління на прикладі підприємства "Житомирський облавтодор"
63. Методика розрахунку ефективності управління на ПП "Туроператор"
64. Методологія системи управління персоналом
Овощерезка ручная "Nicer-Dicer Plus" с контейнером, 12 предметов. 
Зубная щетка электрическая "Oral-B DB4", цвет красный. 
Тележка для супермаркета. 65. Міжнародний досвід діяльності органів управління трудовими ресурсами
66. Моделі управління запасами в прийнятті управлінського рішення
67. Національні моделі корпоративного управління
68. Організаційна структура управління підприємством
69. Організаційно-економічний механізм управління процесами інноваційного розвитку
73. Особливості управління організацією
75. Персонал як об’єкт управління організації
76. Принципи управління персоналом
77. Проблеми теорії та практики управління проектами у виробничій системі
78. Психологія поведінки індивіда в організації і способи управління нею
80. Система управління персоналом
Набор для изготовления мягкой игрушки "Собачка". 
Магнитный театр "Теремок". 
Развивающая доска "Пицца", 54 элемента, 5 слоев. 81. Стратегічне планування і управління на підприємстві
82. Стратегічне управління як реалізація цільового підходу
84. Структура теорії управління та сучасні тенденції її розвитку
85. Сутність лідерства та управління
89. Управління виробничими витратами
90. Управління енергетичною безпекою
91. Управління інноваційним розвитком підприємств
92. Управління інтелектуальною власністю та її комерціалізація в університетах і дослідницьких центрах
93. Управління комерційно-посередницькою діяльністю підприємств України
94. Управління логістичною системою розподілу продукції на ЖКУВП "Біатрон-3"
95. Управління мотивацією персоналу. Створення цеху з випікання здобних виробів у м. Харків
Тележка для супермаркета. 
Набор "Доктор №2" (в контейнере). 
Стиральный порошок "INDEX", универсал, 6000 грамм. 97. Управління персоналом банку
98. Управління продуктивністю організації
99. Управління ресурсами та запасами
Совок №5. 
Совок большой. 
