![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Формування здорового способу життя молодших школярів |
Зміст Вступ Розділ 1 Теоретико-методичні основи здорового способу життя 1.1Сучасні підходи до визначення змісту і структури здорового способу життя 1.2Визначення поняття «здоров’я» людини, його компоненти та передумови 1.3Визначення здорового способу життя та шляхи його формування 1.4Досвід вивчення здорового способу життя 1.5Формування здорового способу життя засобами фізичної культури Розділ 2 Методи та організація дослідження 2.1Методи дослідження 2.2Організація дослідження Розділ 3 Рівень соматичного здоров’я учнів початкових класів Розділ 4.Рівень фізичної підготовленості учнів молодших класів Загальні висновки Список використаних джерел Вступ Здоров’я є інтегральною характеристикою особистості і визначає якість життя. Сьогодні в Україні фіксують високий рівень захворюваності населення, особливо серед дітей і підлітків. Зокрема, за період навчання у школі кількість здорових дітей з першого до одинадцятого класу зменшується у 3-4 рази . Тому збереження і зміцнення здоров’я дітей, формування духовних потреб і навичок здорового способу життя (ЗСЖ) є пріоритетними напрямами розвитку суспільства. За останні роки проблема збереження здоров’я дітей молодшого шкільного віку, їх оздоровлення та профілактика найбільш розповсюджених „шкільних” хвороб є предметом фундаментальних наукових досліджень. Значення фізичного виховання у формуванні соціально активної особистості вивчали фахівці у галузі педагогіки, фізичної культури і спорту Проведені у цьому напрямі дослідження дають змогу констатувати, що основою ефективного фізичного виховання у школі повинна бути індивідуалізація процесу навчання, орієнтована на пріоритети особистості, інтереси і потреби у вільному і самостійному розвитку . Інтерес дітей до фізичної культури належить до мотиваційної сфери особистості. Значна кількість досліджень присвячені вивченню формування здорового способу життя та мотивації до нього у школярів старших класів та студентів . Проблема виховання інтересу до фізкультурно-оздоровчої роботи у закладах освіти та мотивація до ЗСЖ дітей молодшого шкільного віку залишається актуальною і потребує наукового обґрунтування. За енциклопедичним визначенням здоров’я – це природний стан організму, що характеризується його врівноваженістю із навколишнім середовищем та відсутністю будь-яких хворобливих змін. Здоров'я людини визначається комплексом біологічних (успадкованих та набутих) та соціальних факторів. Останні мають настільки важливе значення у підтриманні стану здоров'я або виникненні і розвитку хвороби, що у преамбулі до статуту Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) записано: „Здоров'я – це стан повного фізичного, духовного і соціального добробуту, а не лише відсутність хвороб та фізичних дефектів”. Однак, те, наскільки широке соціологічне визначення здоров'я є дещо суперечливим, оскільки соціальна повноцінність людини не завжди збігається з її біологічним станом. Взагалі, поняття здоров'я є дещо умовним та об'єктивно встановлюється за сукупністю антропометричних, клінічних, біохімічних та фізіологічних показників, що визначаються із урахуванням статевого, вікового факторів, а також кліматичних та географічних умов .
Здоров'я необхідно характеризувати не лише якісно, а й кількісно, оскільки існує поняття про ступінь здоров'я, який визначається шириною адаптаційних (пристосувальних) здатностей організму. Хоча здоров'я являє собою стан, протилежний хворобі, воно може бути пов'язане з різними перехідними станами і не мати чітких меж. Стан здоров'я не виключає наявності в організмі хвороботворного начала, яке ще не проявилося, або суб'єктивних коливань у самопочутті людини. У зв'язку з цими властивостями виникло поняття „практично здорова людина”, за якого патологічні зміни, що спостерігаються в організмі, не впливають на працездатність людини і її самопочуття. Разом з тим, відсутність кричущих порушень ще не свідчить про відсутність стану хвороби, оскільки перенапруження захисно-пристосувальних механізмів, не порушуючи здоров'я, може призвести до розвитку хвороби в умовах впливу на організм надзвичайних подразників. До факторів, що визначають здоров'я людей, відносяться реальні прибутки, тривалість робочого дня, ступінь інтенсивності та умов трудового навантаження, наявність професійних шкідливих умов, рівень та характер харчування, житлові умови, стан охорони здоров'я у даному регіоні і, що, вкрай важливе – спосіб життя, який обирає для себе кожна людина самостійно. Однозначного критерію, за яким можна було б судити про стан здоров'я населення, не існує, бо навіть середня тривалість життя – це недостатній критерій, якщо не враховувати цілий комплекс соціально-біологічних чинників. У ХХ столітті ВООЗ були визначені засади наукової організації охорони здоров'я окремих осіб: підвищення захисних властивостей людського організму, а також створення умов, які попереджують контакт людей з особливими патогенними подразниками або послаблюють їхню дію на організм . Охорона здоров'я в усьому світі, в тому числі і в Україні, прагне розвивати, охороняти та зміцнювати людське здоров'я. Цьому сприяє профілактичний характер сучасної медицини, розсповсюдженість кваліфікованого безкоштовного лікування, загальнодоступність медицини, широка мережа лікувально-профілактичних закладів (санаторіїв, профілакторіїв тощо). Особливе місце у системі охорони здоров'я належить фізичній культурі та спорту, а отже, і фізичному вихованню. Фізична культура – частина загальної культури суспільства, одна з сфер соціальної діяльності, спрямована на зміцнення здоров'я, розвиток фізичних здібностей людини. Основні показники стану фізичної культури в суспільстві – рівень здоров'я і фізичного розвитку людей, ступінь використання фізичної культури у сфері виховання та освіти, у виробництві, побуті, спортивні досягнення. Фізичне виховання – це органічна частина загального процесу виховання, соціально-педагогічний процес, спрямований на зміцнення здоров'я, гармонійний розвиток форм і функцій людського організму. Основні засоби фізичного виховання – виконання фізичних вправ, загартування організму, гігієна праці та побуту . На відміну від охорони здоров'я, фізична культура не має чітко визначеної області дії, вона призначена для всебічного розвитку людського тіла і духу.
Кажучи спрощено, якщо охорона здоров'я бореться з наслідками негативних процесів, то фізична культура їй попереджає, допомагає їх уникнути. Здоровий спосіб життя є не лише невід'ємною складовою частиною фізичного здоров'я людини, але й складовою найпроблематичнішою: те, чи дотримуватися засад здорового способу життя, чи ні – завжди залежить від більш чи менш свідомого вибору людини. Головними «ворогами» здорового способу життя можна назвати культурні забобони, деякі соціальні чинники (недостатня матеріальна забезпеченість тощо), а також так звані «шкідливі звички», які мають одночасно психологічну, культурну і соціальну природу. Фізичне виховання покликане послабити та нейтралізувати дію цих негативних факторів, які щороку призводять до зростання смертності та погіршення загального стану здоров'я населення України. Те, що погіршення здоров'я молоді – основного і найпродуктивнішого носія генофонду нації – може призвести до демографічної катастрофи, не може бути піддане сумніву. Екологічна ситуація в Україні склалася так, що дослідники з сумом і розпачем свідчать: навряд чи навіть 5% населення може бути визнане об'єктивно здоровим. Отже, під переважну більшість об'єктивно нездорових підпадає і більша частина молоді. Ситуацію в Україні неможна назвати винятково поганою. Ані на Сході, ані на ідеалізованому з деяких точок зору Заході – ніде і досі не вдалося досягти повної відмови від шкідливих звичок та іншої діяльності, що перешкоджає здоровому способу життя. З об'єктивними труднощами завжди необхідно боротися об'єктивними методами. На жаль, освітня система України робить наголос на загальне, масове фізичне виховання, яке сприймається більшістю учнів як невиправдане і необ'єктивне. Що ж стосується західного досвіду, то там майже скрізь проблема фізичного виховання вирішена за допомогою особистого підходу до учнів, проектування їхнього реального стану здоров'я на комплекс заходів, що мають бути щодо нього вжиті. Основні підходи до формування здорового способу життя та зміцнення здоров’я визначені Державною програмою „Діти України”, де наголошується, що здоров’я підростаючого покоління – це інтегративний показник суспільного розвитку, могутній фактор впливу на економічний і культурний потенціал країни. У науковій і методичній літературі здоровий спосіб життя визначається як комплекс оздоровчих заходів, що забезпечують гармонійний розвиток та зміцнення здоров’я . Об’єкт дослідження – процес фізичного виховання молодших школярів. Предмет дослідження – процес формування здорового способу життя молодших школярів. Мета роботи – розглянути і виявити шляхи формування здорового способу життя учнів початкових класів. Мета була реалізована через вирішення завдань дослідження: 1) Визначити теоретико-методичні основи здорового способу життя. 2) Визначити засоби фізичної культури для формування здорового способу життя у дітей молодшого шкільного віку. 3) Визначити рівень соматичного здоров’я учнів молодших класів. 4) Визначити рівень фізичної підготовленості учнів молодших класів. Практичне значення роботи полягає у визначенні засобів фізичної культури для формування здорового способу життя школярів молодших класів, визначенні рівня соматичного здоров’я учнів молодших класів.
Многие люди иногда имеют излишек сексуальной энергии или испытывают сексуальные переживания в отсутствие партнера, с которым их можно разделить. Тогда энергия может проявляться в виде нервозности, беспокойства или суетливости. Практика шестого ритуального действия поможет выпустить такое напряжение с помощью легкого и здорового способа. После выполнения этого упражнения вы станете более расслаб -ленными и, конечно, как уже говорилось ранее, вы станете еще моложе. Я верю, что мы можем использовать сексуальную энергию как топливо во многих областях нашей жизни для достижения разных целей. В результате выполнения Шестого Ритуала эта энергия становится действительно доступной нам. Таким образом, даже если вы не решитесь на полное воздержание, я думаю, что это ритуальное действие все равно принесет вам пользу. Вы должны выполнять его, только когда чувствуете сексуальный голод, который не можете удовлетворить по каким-либо причинам, или если вы обладаете излишком сексуальной энергии. Исходное положение • Станьте прямо, ступни слегка расставлены, стопы плотно прижаты к полу
2. Життя та діяльність І.П.Котляревського (Жизнь и деятельность Ивана Петровича Котляревского)
3. Життя і наукова діяльність Чарльза Дарвіна
4. Знания учащихся о влиянии курения на здоровье
11. Вивчення теми "Прикметник" як засіб формування пізнавальної активності молодших школярів
12. Використання засобів логіко-емоційної виразності у читанні молодших школярів
13. Вплив особливостей педагогічних комунікацій на формування особистості молодшого школяра
14. Методика формування навичок зображення форми у процесі графічної діяльності молодших школярів
15. Методика формування у молодших школярів навичок живопису у процесі малювання пейзажу
16. Педагогічні основи використання загадок як засобу розумового виховання молодших школярів
17. Роль естетичного виховання у формуванні підростаючої особистості молодшого школяра
18. Теоретичні основи формування ціннісних орієнтацій молодших школярів
19. Формування в молодших школярів знань про людину на уроках природознавства
21. Формування екологічної культури молодших школярів
25. Формування патріотичних почуттів молодших школярів у позаурочній діяльності
27. Формування у молодших школярів граматичних понять роду, числа і відмінка іменників
28. Формування у молодших школярів комунікативних умінь і навичок на уроках рідної мови
29. Формування у молодших школярів навичок естетичного сприймання у процесі використання творів живопису
30. Формування у молодших школярів самостійності в процесі роботи з дитячою книжкою
31. Формування художньо-конструктивного мислення у молодших школярів
32. Шляхи формування потреби у молодших школярів до регулярних занять фізичними вправами
33. Діагностика і формування пізнавальних здібностей молодших школярів у процесі навчання
37. Способы укрепления здоровья
41. Вплив спеціальних вправ на рівень фізичної підготовленості школярів молодшого шкільного віку
42. Гармонізація фізичного і розумового розвитку молодших школярів в процесі фізичного виховання
43. Декоративно-вжиткове мистецтво як чинник формування художнього смаку школярів
44. Музично-ритмічне виховання молодших школярів
46. Особливості методики ознайомлення молодших школярів з видами і жанрами образотворчого мистецтва
47. Патріотичне виховання молодших школярів на уроках трудового навчання
49. Позаурочна робота з трудового навчання та її роль у трудовій підготовці молодших школярів
50. Психологічні умови розвитку уваги у молодших школярів
51. Рівні роботи в розвитку мовлення молодшого школяра
52. Розвиток зв’язного мовлення молодших школярів при вивченні теми "Прислівник"
53. Розвиток мовленнєвої діяльності молодших школярів на уроках читання
57. Розвиток уяви та літературних здібностей молодших школярів
58. Самостійна учбова діяльність молодших школярів
59. Статеве виховання молодших школярів
60. Фізичне виховання молодших школярів у напрямку родина-школа
61. Формування в учнів трудової культури засобами народознавства
62. Формування національної свідомості засобами народної педагогіки
63. Формування читацької компетентності у школярів
64. Шляхи розвитку у молодших школярів бережливого ставлення до природи
65. Диференційований підхід у процесі навчання молодших школярів розв’язувати текстові задачі
66. Зміст правового виховання молодших школярів
67. Економічне виховання молодших школярів
68. Виховання молодших школярів на засадах християнської моралі
69. Виховання організованості молодших школярів на уроках фізичної культури
73. Прояви агресивності молодших школярів
74. Психодіагностика творчих здібностей молодших школярів
75. Розвиток мовлення молодших школярів
76. Роль уваги у навчальній діяльності молодших школярів
77. Формування особистості в молодшому шкільному віці
78. Солнечные пятна, динамика и механизм их образования, способы их учета в экологии и астрофизике
79. Пути и способы повышения устойчивости работы РЭА
80. Поражающие факторы ядерного оружия и способы защиты от него
81. Способы защиты населения при радиоактивном и химическом заражении местности
82. Способы эксплуатации нефтяных и газовых скважин в Украине
83. Понятие опровержения и способы опровержения
84. Вещно-правовые способы защиты права собственности
85. Залог - как способ обеспечения исполнения обязательств
89. Способы формирования муниципальной собственности: правовое регулирование и сравнительный анализ
90. Планирование семьи и репродуктивное здоровье
91. Способы перевода просторечия, использованного в романе А. Силлитоу "Ключ от двери", на русский язык
92. Способы выражения сомнения в современном немецком языке
93. Огляд життя Александра Довженко
95. Способы образования неологизмов в терминологии в современном французском языке
96. Способы выражения оттенков запаха в романе Патрика Зюскинда "Парфюмер"
97. Основные черты развития первобытнообщинного, рабовладельческого и феодального способов производства
98. Теорема Пифагора и способы ее доказательства
99. Несколько способов решения одной геометрической задачи
100. Некоторые из причин возникновения профессиональных заболеваний у домристов и способы их устранения