|
|
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
 |
|
Законодательство и право История отечественного государства и права
Українська архітектура другої половини XVII-XVIII ст. |
Горшок торфяной для цветов. 
Мыло металлическое "Ликвидатор". 
Браслет светоотражающий, самофиксирующийся, желтый. Архітектура посідала особливе місце в мистецькому процесі другої половини XVII—XVIII ст. Внаслідок своєї всебічної природи вона, мабуть, найповніше й найглибше відобразила особливості мистецької традиції, а численні пам'ятки роблять їх достатньо чисельними з відстані часу. Архітектурна думка на українських землях еволюціонувала в руслі власної традиції, активно використовуючи європейський досвід через діяльність, насамперед на західноукраїнських землях, майстрів європейського походження, їх зусиллями на Правобережжі в середині — другій половині XVIII ст. постав ряд видатних пам'яток. На Лівобережжі з кінця XVII ст. ширилася діяльність російських майстрів. Для історії містобудування друга половина XVII ст. — малопродуктивний період. У цей час не стільки будується, скільки відбудовується зруйноване під час воєнних дій та ворожих нападів; заснування нових міст — рідкісне явище і відбувається лише на західноукраїнських землях. Найвідоміші приклади — Станіслав (Івано-Франківськ, 1662) та Христинопіль (Червоноград, 1692). Нечасто здійснюється й перепланування вже існуючих міських поселень Згадки про оборонні споруди, зведені воюючими сторонами в період Руїни, як, наприклад, російські укріплення проти татар у південних районах України, залишилися на сторінках документів. Важливою подією в історії оборонного будівництва другої половини XVII ст. стало завершення Української укріпленої лінії на Слобожанщині, до якої входило сімнадцять фортець на чолі з Ізюмом. Ситуація змінилася лише з виходом Росії до Азовського моря й припиненням регулярних татарських набігів на українські землі. Проте радикальні переміни визначило насамперед вдосконалення артилерійської зброї: стіни та вежі втратили значення, їх місце зайняли бастіонні земляні укріплення з системою фортів. Саме такий характер мав Печерський фортечний комплекс у Києві, споруджений упродовж першої третини XVIII ст. Уже в 70-х pp. XVIII ст. збудовано захисну Дніпровську лінію, яка з ліквідацією Кримського ханства цілковито втратила значення. Відповідно до еволюції загальних засад оборонної архітектури змінювалося й Перше з них репрезентують насамперед монастирі. Одним з кращих ранніх прикладів може бути відомий за гравюрами комплекс Почаївського монастиря середини XVII ст. Зведений у 1649 р. Троїцький монастирський храм входив до системи укріплень і за давньою волинською традицією був включений в оборонну стіну. Монастирський двір оточено стінами з вежами, дальша територія теж була частково огороджена дерев'яними стінами. Обороноздатність цих укріплень яскраво продемонструвала знаменита турецька облога 1675 р. У 60-х pp. споруджено систему укріплень Крехівського монастиря на Львівщині, яка також успішно витримала турецьку облогу 1672 р.; ряд її елементів зберігся до нашого часу. На Лівобережжі друга половина століття відзначена появою таких укріплених монастирів фундації козацької старшини, як Крупицько-Батуринський, Лубенський, Мгарський, Густинський. їх фортифікації поступово втрачали оборонний характер, перетворюючись на муровану огорожу, як, наприклад, стіни чернігівського Троїцького монастиря, нові мури Києво-Печерської лаври, фрагментарно збережені стіни київського Софійського собору.
Ця тенденція не менш виразно виявилася і в католицьких монастирях Правобережжя, хоч одночасно в них спостерігається й зведення потужних оборонних мурів, як у бердичівському монастирі кармелітів уже після Коліївщини. У цивільному оборонному будівництві другої половини XVII ст. продовжують розвиватися тенденції, які перед серединою століття знайшли втілення в палаці в Підгірцях на Львівщині, де виразно домінує парадний, резиденційний характер споруди при маргінальному значенні оборонних елементів. Це видно й на прикладі палаців у Поморянах на Львівщині та Івано-Франківську. Такою ж була, мабуть, відома лише за писемними джерелами збудована в 1668—1675 pp. резиденція Яна Собєського в Яворові К Повністю позбавлений будь-яких оборонних елементів палац Сенявських у Раю поблизу Бережан на Тернопільщині (архіт. Августин Лоччі). У другій половині XVII ст. надалі зберігаються дерев'яні резиденції на зразок тих, які так захоплено описував П. Алеппський. В окремих випадках вони трапляються й на західноукраїнських землях, як споруджений на початку 90-х pp. палац короля Яна III Собєського в Кукізові поблизу Львова. Дерев'яним залишався й ряд західноукраїнських замків, як, наприклад, частково навіть не закінчена на 1696 р. забудова Стрийського замку 2, замку в Калуші (1693) 3. За описом 1689 р. тільки дерев'яна забудова знаходилася на подвір'ї замку в Бродах 4. Відповідні приклади (їх ряд може бути продовжений) наголошують на істотній ролі дерев'яного будівництва в зазначений час, однак єдиним конкретним джерелом відомостей про неї залишаються досить обмежені свідчення писемних джерел. Від початку XVIII ст. елементи оборонної архітектури повністю перестали використовуватися, й остаточно утвердився європейський тип парадної резиденції. На Правобережжі раннім прикладом є палац Вишневецьких у Вишнівці (до 1740 р.) 5, втрачений палац Любо-мирських у Рівному, Чорторийських у Корці, резиденція львівських католицьких архієпископів в Оброшино. Окремо слід згадати частково перебудовану резиденцію греко-католицьких митрополитів при соборі святого Юра у Львові (1760—1762). В останніх десятиліттях XVIII ст. на українських землях поширився ранній класицизм 6, характерними зразками якого є новий палац Потоцьких у Тульчині та завершений уже на початку наступного століття палац Хоткевичів у Млинові на Волині (не зберігся). Особливістю цих резиденцій є поєднання їх із парками. Цілком відмінний характер мав цей тип будівництва на Лівобережжі, де в ролі еліти виступала козацька старшина з незрівнянно меншими потребами. Резиденції навіть вищого її прошарку мали дуже скромний характер, про що свідчать кам'яниці Лизогуба в Седневі та Чернігові, будинок І. Мазепи в Іванівці, так званий будинок Полуботка в Чернігові. Щодо планово-просторової структури — це традиційні для України хати на дві половини. І лише матеріал, розміри та оздоблення фасадів виділяли їх серед сучасної забудови. Цей принцип лежить і в основі реконструйованої у середині XVIII ст. резиденції київських митрополитів на подвір'ї Софійського собору 7, з боків урізноманітненої симетричними корпусами, які ускладнюють і збагачують її образ.
Високий дах із заломом, стримана, як для української традиції, декорація фасадів, у якій виділяються форми фронтону, вказують на запозичення з європейської палацової архітектури. Загалом митрополича резиденція виглядає скромно, тим більше у зіставленні з наступними зразками київської архітектури такого призначення, а стримане оздоблення її екстер'єру — поряд з багатими декоративними формами брами Заборовського (архіт. Й. Шедель). Митрополичий палац — характерний приклад української резиденційної архітектури того періоду, коли вона лише Світські споруди громадського призначення у другій половині XVII— XVIII ст. не набули значного поширення. До них належать насамперед нечисленні урядові будівлі. Один із ранніх прикладів давала розібрана на початку XIX ст. ратуша в Жовкві, яку почав будувати у квітні 1687 р. спроваджений з Кракова королівський будівничий вроцлавського походження Петро Бебер 8. На Правобережжі виділяються ратуші в Могилеві-Подільському й особливо Бучачі (архіт. Б. Меретин, середина XVIII ст.), скромніший характер має нововіднайдений нереалізований проект Яна де Вітте 1742 р. для фасаду польського магістрату в Кам'янці-Подільському (ЛНБ). Бучацька ратуша — один із шедеврів української архітектури. її ядро творить двоярусна, увінчана шоломом вежа, оточена двоповерховим, завершеним балюстрадою, корпусом, який слугує для неї своєрідним стилобатом. Балюстраду прикрашав цикл скульптур на теми подвигів Геракла (зберігся частково), фронтон виділений пишним картушем з гербом власника міста — канівського старости Миколи Потоцького. Ратуша є унікальним для світської архітектури зразком центричної вертикальної композиції, активно розроблюваної у церковному будівництві Центральної та Лівобережної України. До рідкісних зразків світського будівництва належать полкові канцелярії в Козельці (архіт. А. Квасов, І. Григорович-Барський, бл. 1756) й Прилуках та резиденція Малоросійської колегії в Глухові (1782), а також будинок Київської академії (1703). Первісно одноповерховий, він виводився з традиційного для українського будівництва планування за принципом хати на дві половини, об'єднуючи три секції, розташовані в одну лінію, з аркадою на фасаді, ритм якої відповідав розплануванню інтер'єрів. Аналіз відомих фактів історії світського будівництва та пам'яток показує, що впродовж другої половини XVII— XVIII ст. на Лівобережжі з Києвом воно мало традиційний характер і скромні форми, поки в середині XVIII ст. не з'явилися споруди, орієнтовані на російські столичні зразки. Світська архітектура Правобережжя у складі Польщі, природно, наслідувала європейські взірці. Світське будівництво не мало значного поширення на українських землях, внаслідок чого займало скромніше місце в мистецькому процесі. Найповніше розроблена найцікавіша тема архітектури другої половини XVII—XVIII ст. — храм, насамперед церква як найпоширеніший у численних часових та регіональних варіантах його зразок, а також характерні для Правобережжя костьоли і синагоги. Світське будівництво не виробило власної розбудованої традиції й до кінця XVIII ст. тут остаточно запанував загальноєвропейський зразок, проте в церковному будівництві національна архітектурна школа проявила себе цілком оригінально, тому її здобутки є однією з яскравих сторінок європейської та світової культури.
Вн був Округовим командиром ОУН, його поляки волочили по тюрмах арештах та мучили немилосердно. Навть "хотв" скидати штани та показувати знаки вд побов на спин. Воював вн "герочно": сформував чоту з укранцв, стрляв по поляках, спричинився до того, що цлий польський батальйон мусв пддатися нмцям. Тепер хоче одного: опинитися в район Ковеля й провадити нацональну працю для неньки Украни, а заразна мря опинитися бля сво жночки. Слухаю я цих байок дивуюся дивному укладов людсько психки. Адже це не хто-небудь, а нженер! Пдпоручник! А скльки таких типв ма здеморалзована укранська наця? Другим цкавим типом був пдпоручник (Олексй) Пахолюк. Вн робить з себе жертву польського терору. Не виконав якогось там наказу його поляки вддали пд суд. В сум'ятт суд не змг збратися, то його каптан сам хотв розстрляти й визначив двох стрльцв, щоб виконали присуд. Пахолюк убива х весь час коротко вйни втка й попада в полон. Чому навчила цю людину вйна? Чи можна пописуватись невиконанням наказу? Чи добре заплутати себе в таку сторю, де вбиваться невинних стрльцв, увесь час вткаться? Кожному укранцев треба було використати вонн обставини для гарту свого характеру, вишукання в свой душ нових вартостей для науки. "Науки" пддавання батальйонв у полон, "науки" вткання з-пд розстрлв для наших старшин не треба
3. "Освобожден народ, но счастлив ли народ ?" по поэме Некрасова "Кому на Руси жить хорошо"
4. Понятие счастья в поэме Некрасова "Кому на Руси жить хорошо?"
9. Правильно ли мы датируем Троицкий собор Ипатьевского монастыря?
11. КАФЕДРАЛЬНЫЙ СОБОР ВО ИМЯ ХРИСТА СПАСИТЕЛЯ В САМАРЕ
12. Собор во имя Христа Спасителя в г. Самаре
14. Успенский собор во Владимире
15. Успенский собор Московского Кремля
Мешок для обуви "Kitten", 1 отделение, светоотражающая полоса. 
Чехол с поролоном, антипригарный, для гладильной доски (тефлон). 
Игра "Супер Твистер". 17. Проектирование и строительство собора св. Петра в Риме
18. Замковая архитектура и собор Нотр-Дам в Шартре
19. Патриарший собор Светицховели
20. Токийский кафедральный Воскресенский собор в истории японской православной церкви.
25. Шартрский собор
26. Софийский собор
27. "Хождение" на Ферраро-Флорентийский собор
28. “Мiръ” в поэме Н.А.Некрасова «Кому на Руси жить хорошо»
29. Поэма "Кому на Руси жить хорошо"- вершина творчества Н.А. Некрасова
30. Образы помещиков в поэме Некрасова "Кому на Руси жить хорошо "
31. Русская женщина в поэме Н. А. Некрасова «Кому на Руси жить хорошо»
32. Изображение народа в поэме "Кому на Руси жить хорошо"
Кружка "On/Off". 
Набор детской складной мебели Ника "Азбука". 
Дорожная игра "Голодные бегемотики". 33. Ермил Гирин (глава «Счастливые»). По поэме «Кому на Руси жить хорошо»
34. Как понимают счастье герои и автор поэмы Н.А.Некрасова "Кому на Руси жить хорошо"
35. Образы помещиков в поэме Некрасова "Кому на Руси жить хорошо"
36. В поисках народного счастья (по поэме Некрасова "Кому на Руси жить хорошо")
37. Еще раз о хорошем вкусе (Пушкин и современная литература)
41. Существует ли право на "хорошую смерть"
42. Хорошо для бизнеса, хорошо для общества, или этика бизнеса
43. Мужчина, женщина или просто специалист хороший?
45. Покровский собор что на рву (храм Василия Блаженного) на Красной площади в Москве
46. Фактоиды: хорошо прожаренная информация
47. Хорошо организованная память
Глобус географический + политический, с подсветкой "Orion", диаметр 250 мм. 
Игрушка-головоломка "Шар-Лабиринт". 
Настольная игра "Шакал: остров сокровищ". 50. Християнство епохи вселенських соборів
51. Ферраро-Флорентийский собор и Флорентийская уния. История "Филиокве"
53. В поисках "хорошего лесопользования"
57. Земские соборы русского государства в 16-17в.в.
58. Земские соборы.
59. Готический собор
60. Роды дома - хорошо это или плохо
62. Архангельский собор Московского кремля
63. Успенский собор Московского кремля
64. Спасский собор Спасо-Андроникова монастыря
Органайзер для обуви "Сороконожка". 
Фоторамка "Poster gold" (70х100 см). 
Пластины для стирки белого и цветного белья FeedBack, 30 штук. 65. Когда на Руси жить хорошо? Циклы русской истории
66. Основные критерии хорошей речи
67. Присутність іноземного банківського капіталу в Україні
68. Види банківського переказу
69. Фауна гризунів Куликівського району
73. Види, форми та методи внутрішнього банківського контролю
74. Забезпечення виконання господарських зобов’язань у сфері банківського кредитування
75. Методика і практика вузівського викладання
76. Земские соборы в истории России
77. Політичні і правові ідеї Кирило-Мефодіївського товариства
78. Вознесенский (Софийский) собор
79. Народ – герой поэмы А.Н. Некрасова "Кому на Руси жить хорошо"
80. Карнавалізація в романі В. Гюго "Собор Паризької Богоматері"
Настольная игра "Волшебник Изумрудного города". 
Глобус Земли, физико-политический, с подсветкой, 320 мм, арт. К013200101. 
Рюкзак школьный "Multi Pack mini. Грация", 27х17х36 см. 81. Особенности хорошей рекламы
83. И.С. Бах. Хорошо темперированный клавир
84. Викладання основ петриківського розпису в школі
89. Розвиток банківського кредитування
90. Проектування екологічних мереж Ратнівського району
