![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Соціально-економічний розвиток Російської імперії після реформ 60-х років ХІХ століття |
Курсова робота на тему: Соціально-економічний розвиток Російської імперії після реформ 60-х років ХІХ століття План Вступ 1 Буржуазні реформи 60-х рр 1.1 Земська реформа 1.2 Судова та фінансова реформи 1.3 Реформи в галузі народної освіти та друку 1.4 Військова реформа 1861-1874 рр. Російської армії 1.5 Зміни в системі управління містами в 70-х рр. ХІХ ст 2 Соціально - економічний розвиток Російської імперії після реформ 60-х років ХІХ століття 2.1 Промисловість 2.2 Аграрно-селянське питання 2.3 Соціальний склад населення на кінець ХІХст Висновки Список використаної літератури. Вступ Проблема становлення та розвитку соціально-економічних відносин, як об’єкт дослідження привертає увагу науковців оскільки ці процеси є основою функціонування держави. Історія соціально-економічного розвитку Російської імперії активно розвивається багатьма істориками протягом останніх двох століть. З огляду на сучасний етап історичного розвитку Росії, проблема вивчення історії соціально-економічного розвитку є, актуальною оскільки ці дві складові є основою формування і перспектив розвитку будь-якої держави. Велике значення у розвитку Росії 19ст.,мали реформи 60-70-хрр.,що стали основою формування капіталістичних відносин. В умовах перебудови економіки значною мірою зростає доля промисловості в економіці Росії за рахунок іноземного капіталу, внутрішніх інвестицій держави створення системи кредитування до цього ж у пореформений час велика кількість безземельних селян отримують роботу, як наймані працівники, що в майбутньому склали частково промислову буржуазію та промисловий пролетаріат. Об’єктом дослідження роботи є процес соціально-економічного розвитку в другій половині ХІХст. Предметом дослідження є напрями та форми соціально-економічного розвитку у пореформений період. Хронологічні межі дослідження обумовлені тим, що в 60-хрр.,ХІХст.,була проведена низка буржуазних реформ, що помітно вплинуло на подальший розвиток країни. А в 1900р. розпочалась економічна криза. Мета дослідження полягає у визначенні напрямів та форм соціально-економічного розвитку в пореформений період. Завдання підпорядковані поставленій меті. Передбачено: проаналізувати етапи буржуазних реформ; визначити їх вплив на подальший розвиток країни. Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становлять принцип історизму, котрий тісно поєднується з конкретно-історичним, структурно-функціональним, історико-порівняльним і хронологічним, ідентифікаційним та проблемно-соціологічним методами. Історіографія. Питання соціально-економічного розвитку в Російській імперії розглянуто в ряді праць радянських та російських дослідників. Серед дослідників радянської епохи необхідно виділити наступних: Антонов В., Наумова Г.Р., Кірюшенко Н.В., Захарова Л., Тюковкін В., та ін. Так Кірюшенко Н.В., описав соціально-економічне положення Російської імперії, яка давно вже потребувала реформування. Серед сучасних дослідників питання соціально-економічного розвитку Російської імперії займаються: Іванов А.А., Клєйн Б.С., Федорова В.А., Кучу мова А.І., Іскандеров А.А., Головатенко А.,
та ін. Так, Іванов А.А. описує життя на селі Поволжя та Приуралля. Федорова В.А., в книзі Історія Росії ХІХ-початку ХХ століття надає велику увагу реформам 1863-1874 рр. та їх впровадженню та наслідкам. Захарова Л.Г. звернула свою увагу на процес проведення виборів, в уїзні та земські установи, та чітко окреслила коло виборців. Треба сказати, що земська реформа не поширювалась на Сибір, Архангельську, Астраханську та Оренбурзьку губернії, де не було чи майже не було поміщицького землеволодіння, а також на національні окраїни Росії-Польшу, Литву, Кавказ, Казахстан та Середню Азію. Федорова В.А., розглядаючи військову реформу звертає нашу увагу на зроблені зрушення, бо інакше, як ми знаємо обставини які склалися у Російської імперії бажали очікувати кращого. Так командний склад російської пореформеної армії був представлений переважно дворянами, хоча нормально кожний солдат мав можливість дослужитися до офіцерського звання. Захарова Л.Г., також розглянула в своїй роботі питання розвитку в Росії у 60-90 х роках ХІХ століття. Праці цих вчених, читаючи та аналізуючи які ми можемо уявити собі цілісну картину історичного розвитку Російської імперії під час впровадження на її теренах буржуазно-демократичних реформ, вони показали основні проблеми, які потрібно було вирішувати не тільки у столиці, а саме на місцях. Практичне значення роботи: Ця робота може бути використана студентами при підготовці до семінарських занять, написання рефератів, доповідей тощо. 1 Буржуазні реформи 60-х рр 1.1 Буржуазні реформи 1863-1874рр. Земська реформа в області місцевого управління Відміна кріпосного права в Росії викликала необхідність проведення реформ в області місцевого управління ,суду , освіти, фінансів, в військовій справі. Для буржуазних реформ 1863-1874рр.,характерні їх незавершеність, непослідовність та вузькість. Міністр внутрішніх справ П.А. Валуєв, призначений головою комісії для підготовки реформи місцевого управління, був відомий своїми консервативними поглядами. До березня 1863р., був створений проект «Положення про губернські та земські установи» ,який після обговорення в Державній раді 1січня 1864р.,був затверджений Олександром ІІ, та отримав силу закону. Вибори в уїзні земські збори проводились на трьох виборчих з’їздах (за куріями).Всі виборці ділились на три курії:1)уїзних землевласників, 2)міських виборців та,3)виборних від сільських товариств. В першу курію входили всі землевласники які мали не менше 200 десятин землі. Цю курію представляли переважно дворяни – землевласники та велика торгівельно-промислова буржуазія. Другу курію представляли купці всіх трьох гільдій, власники, торгівельних і промислових підприємств у містах з річним доходом більше 6 тис., руб.,а також власники міського нерухомого майна вартістю не менше 500 руб., в дрібних та 2 тис., у великих містах. Третя курія складалася з представників сільських товариств, головним чином селян. Однак по цій курії могли балотуватись також і місцеве дворянство, духівництво, як і представники «сільських товариств». Положення 1січня 1864р., про земські установи, введення земств було передбачено в 34 губерніях, тобто приблизно в половині губерній країни.
Земська реформа не поширювалась на Сибір, Архангельську, та Оренбурзьку губернії, де не було чи майже не було поміщицького землеволодіння, а також на національні окраїни Росії: Польщу, Литву, Кавказ, Казахстан та Середню Азію. Так у 1871р., в Москві при чисельності її населення в 602 тис.,- право обирати та бути вибраними до державної думи мали лише 20,6 тис., людей,(близько 3,4%) з яких 446 чоловік складали перші виборчі збори, 2220-друге та 18 тис., чоловік-третє. 1.2 Судова та фінансова реформи У 1861р.,Д державній канцелярії було Доручено розпочати розробку основних положень перебудови судового законодавства Росії. 20 листопада 1864р., Олександром ІІ затвердив судові статути. Вони вводили коронний та мировий суди. Коронний суд мав дві інстанції : першою був окружний(звичайно в кожній губернії, яка складала судовий округ), друга судова палата, яка об’єднувала декілька судових округів. Судові статути 1864р.,вводили інститут присяжних повірених, адвокатуру, а також інститут судових слідчих-чиновників судового відомства, яким передавалось вилучене зведення поліції попереднє слідство з карних справ. Виданий 17 квітня 1863р.,закон виділяв громадське покарання за вироком цивільних та військових судів плетьми, шпіцрутенами, кінсками, клеймування. Тілесні покарання зберігались , як заміна позбавлення волі для непривілейованих прошарків населення –до 100 ударів розгами волосних судів. Розги застосовувались до штрафних солдатів та матросів ,каторжників, з сильним та ув’язненим до арештантських відділень. Проведення в 60-х роках ХІХ ст., серії фінансових реформ було спрямовано на централізацію фінансової справи і торкнулося головним чином апарату фінансового управління. Наказом 1860р.,було затверджено створення Державного банку який замінив попередні кредитні установи-земський та комерційний банки, зовнішня скарбниця та прикази громадського прозріння. Державний банк отримав право кредитування торгівельних та промислових закладів. Впорядкований був державний бюджет. Розпорядником усіх прибутків та витрат став міністр фінансів. Була відмінена система відкупів, за якою велика частина податку йшла не в казну, а в кишені відкупників. Більша частина податків та зборів припадала на долю податного населення. Зберігалася стара система, впроваджена ще Петром І , подушна подать для селян, міщан ремісників. Привілейовані прошарки населення (дворяни, духівництво, купецтво) від неї були звільнені. Подушна подать, оброчні та викупні платежі в 60-70-х рр. ХІХ ст., складали більше 25% державних прибутків, однак основну їх частину (більше 50%) складали косвені податки, які теж виплачувало податне населення. Більше 50% витрат в держбюджеті йшло на утримання армії та апарату управління, до 35% на виплату відсотків по держборгам, видачу субсидій та інше. Витрати на народну освіту, медицину складали менше 1 10-держбюджету. 1.3 Реформа в галузі народної освіти та друку Народна освіта завжди розглядалась самодержавством як важливий інструмент ідеологічної обробки народних мас-виховання в них відданості «вірі, царю та батьківщині». 14 червня 1864р.,
При цьому сценарій всіх етапів могла скласти «невидима рука» світових лихварів. Таким чином, будь-яка соціологія, що перебуває на службі у світових залаштунків, завжди намагається показати тільки частину історичних фактів минулого, вибудовуючи з них замовні міфи. Головна роль в цих теоріях, безумовно, належить «біороботам». Так, радянська наука створювала міфи про «прокляте» минуле (до 1917 року), про «досягнення» сучасності й про «світле» майбутнє, але зовсім не вивчала об'єктивний характер суспільних процесів минулого для надання рекомендацій суспільству, для забезпечення «світлого» майбутнього. Комуністична теорія фактично перекрутила всю історію Російської імперії до 1917 року. І сьогодні знову йде викривлення історії як минулого, так і сучасності. І знову тут як тут «біороботи». Чому засоби масової дезінформації й сила-силенна книжок з таким смаком пишуть про «сталінські репресії», але й словом не обмовляться про розгул в ті ж роки троцькістських репресій, спрямованих на те, щоб»… у найтісніших контактах з найбільшими банкірами з-за океану, шляхом кривавих бань, розчавити Росію і на її похоронних уламках укріпити владу сіонізму й стати такою силою, перед якою увесь світ стане на коліна…»? 2.3
1. Соціально-економічний розвиток Австрії та Швейцарії
2. Політичний та соціально-економічний розвиток Білорусі у 1991–2005 рр
3. Політичний та соціально-економічний розвиток Греції у 1990–2005 рр.
4. Політичний та соціально-економічний розвиток Сербії у 1990–2005 рр
5. Політичний та соціально-економічний розвиток Чехії у 1990-2005 роках
9. Соціально-економічний розвиток Чехії та Словаччини у XVIII столітті
11. Економічний розвиток нових індустріальних країн
12. Місцеві бюджети України: становлення, роль в соціально-економічному розвитку регіонів
13. Інфляція, її суть, види та соціально-економічні наслідки
14. Порівняльна характеристика соціально-економічного розвитку Швеції та Нігерії укр
15. Північно-Кавказький економічний район Росії
16. Історія соціально-економічної географії світу
17. Соціальні, економічні та культурні права громадян україни. Право на працю і відпочинок
18. Горчаков О.М. – останній канцлер Російської імперії
20. Політичний та економічний розвиток Боснії і Герцеговини у 1990-2005 рр.
21. Політичний та економічний розвиток Польщі у 1990-2005 рр.
25. Українські землі у складі Російської Імперії в другій половині XIX ст
26. Участь Російської імперії в антинаполеонівських коаліціях
27. Джейн Ейр Шарлотти Бронте як соціально-психологічний роман виховання
28. Соціально-економічна сутність зовнішньоекономічної діяльності та завдання її статистичного вивчення
29. Соціально - психологічний тренінг як засіб активного впливу
30. Соціально-психологічний підхід до вивчення подружніх конфліктів
31. Тенденції соціально-економічних процесів сучасної України
32. Грошова система Російської імперії на теренах України у XVIII-XIX столітті
33. Економічна стратегія розвитку соціально-економічних систем України
34. Соціально-економічна сутність і роль державного бюджету України
35. Соціально-економічна характеристика Знам’янського району Кіровоградської області
36. Соціально-економічні наслідки монополії
37. Модель російської регіональної політики в XVI столітті
41. Розвиток соціальної географії в СРСР
42. Соціально-культурний розвиток України у другій половині XIX сторіччя
43. Перспективи розвитку соціально-орієнтованої економіки Швеції
44. Економіка праці та соціально-трудових відносин
45. Виникнення й розвиток соціальної психології в першій половині ХХ століття
46. Розвиток освіти як напрям соціальної політики
47. Формування і розвиток соціальної думки в Україні
48. Взаємозв’язок економіки і соціальної сфери
49. Соціальний захист населення в умовах ринкової економіки
51. Соціальне становище Запорізького краю
52. Взаимосвязь соціальной роботи з іншими науками
58. Мораль і соціальне управління
60. Соціальне та особисте страхування
61. Формування бюджетів фондів соціального страхування України
63. Державна політика соціального страхування
64. Економічний аспект забруднення навколишнього середовища
65. Економічний аналіз та фінансові показники підприємства
67. Демократія як соціальне явище
68. Законодавство в сфері соціальної роботи з дітьми сиротами
69. Пенсійне право як складова права соціального забезпечення
73. Соціальна обумовленість державної служби
76. Суть та принципи соціальної держави
77. Шляхи вдосконалення реалізації соціальної функції держави
78. Мова як символ соціальної солідарності
79. Інформаційна структура Російської Федерації
80. Етнічний розвиток Русі-України
81. Історія України. Соціально-політичні аспекти
83. Соціальне походження промислової буржуазії України в XIX столітті
84. Соціально-політичні аспекти створення фашистської системи в Італії початку 20 – початку 30 рр.
85. Соціально–політичне становище в Західній Україні 1945-1950 роки
89. Василь Стефаник – неперевершений майстер соціально-психологічної новели
90. Соціально-філософські погляди І.Франка
91. Соціальний проект: "Сортування сміття в м. Суми"
92. Економічний інтерес та шляхи його реалізації в рекламній діяльності
93. Анатомо-фізіологічні особливості нервової системи в дітей. Нервово-психічний розвиток дитини
96. Методологія соціально – ефективної організації фармацевтичного забезпечення населення
97. Глобалізація і процеси соціального розвитку
98. Єдиний економічний простір як інтеграційне економічне угрупування
99. Міжнародний досвід регулювання соціально-трудових відносин