![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Экономика и Финансы
Международные экономические и валютно-кредитные отношения
Світова організація торгівлі |
Міністерство освіти і науки України Київський економічний інститут менеджменту Індивідуальна робота з менеджменту на тему: «Світова організація торгівлі» Виконала студентка II курсу групи ЕК-1-05 Сугерей Світлана Економічний факультет Київ 2007 Що таке СОТ Світова організація торгівлі (СОТ) – це провідна міжнародна економічна організація, членами якої вже сьогодні є 149 країн, на долю яких припадає близько 96% обсягів світової торгівлі. Після приєднання ряду країн, які зараз є кандидатами на вступ, у рамках СОТ здійснюватиметься майже весь світовий торговельний оборот товарів та послуг. За останні роки значно розширилася сфера діяльності СОТ, яка на сьогодні далеко виходить за рамки власне торговельних стосунків. СОТ є потужною і впливовою міжнародною структурою, здатною виконувати функції міжнародного економічного регулювання. Членство у СОТ стало на сьогодні практично обов`язковою умовою для будь-якої країни, що прагне інтегруватися у світове господарство. Процеси створення, становлення і розширення СОТ не були простими та однозначними. Хоча за останні 30 років масив загальних правил СОТ надзвичайно зріс, СОТ усе ще базується на принципі двосторонніх переговорів між членами з метою взаємного відкриття їх ринків. Члени СОТ, формулюючи вимоги до країн-претендентів стосовно доступу до їх ринків, відстоюють інтереси власних компаній, захищаючи таким чином власне виробництво та робочі місця. Тому переговорний процес є непростим і, як правило, тривалим. Коротка довідка Світова організація торгівлі (СОТ) Місце розташування: Женева, Швейцарія. Заснована: 1 січня 1995Створена: на основі Угод Уругвайського раунду (1986-94)Країни-члени: 149 країн. Бюджет: 161 мільйонів швейцарських франків (2004). Співробітники секретаріату: Голова: Supachai Pa i chpakdi (генеральний директор) Місцезнаходження:Ce re William-RappardRue de Lausa e 154CH-1211 Ge eve 21Schweiz/SuisseТел (41) (22) 739 – 51 – 11 Історія створення Створення системи ГАТТ Після закінчення Другої світової війни у світі під егідою ООН почалися переговори про створення Міжнародної торговельної організації (МТО). У ході Конференції ООН у 1948р. була прийнята Гаванська хартія, якою затверджувався Статут МТО. Однак Гаванська хартія так і не набрала чинності, оскільки парламенти деяких країн, у т.ч. США, відмовилися ратифікувати Угоду про Статут МТО. У ході роботи над Статутом МТО представники 23 країн почали шукати можливості зменшення протекціонізму в міжнародній торгівлі. Результатом такої роботи було прийняття 45 тисяч тарифних знижок, а також затвердження правил міжнародної торгівлі, що стали називатися Генеральною угодою з тарифів і торгівлі (ГАТТ). ГАТТ набрала сили з 1 січня 1948 року. Умовами ГАТТ спочатку не передбачалося створення міжнародної організації. Норми ГАТТ діяли як звичайний міжнародний договір. Зміни і доповнення норм могли здійснюватися винятково в рамках міжнародних конференцій, що іменувалися раундами. Усього з 1946 по 1994р. було проведено вісім раундів багатосторонніх торговельних переговорів у рамках ГАТТ: 1. 1947 (Женева, Швейцарія)2. 1949 (Аннесі, Франція)3.
1951 (Торки, Великобританія)4. 1956 (Женева, Швейцарія)5. 1960 – 1961 (Женева, Швейцарія), «Діллон-раунд»6. 1964 - 1967 (Женева, Швейцарія), «Кеннеді-раунд»7. 1973 - 1979 (Женева, Швейцарія), «Токіо-раунд»8. 1986 – 1993 (Женева, Швейцарія), «Уругвайський раунд» Результатом кожного з раундів було прийняття нових угод, що регулюють різні аспекти міжнародної торгівлі. Серйозним недоліком системи ГАТТ була відсутність інституційної основи, тобто міжнародної організації як такої. Угоди ГАТТ не носили обов'язкового характеру для країн-учасників ГАТТ. У подальшому кодекси, присвячені регулюванню субсидій і компенсаційних заходів, технічних бар'єрів у торгівлі, ліцензуванню імпорту, митної оцінки й антидемпінгових заходів, стали складовою частиною Угоди про утворення Світової організації торгівлі. Вони стали обов'язковими для всіх її членів. Уругвайський раунд торговельних переговорів і створення СОТ Останнім раундом багатосторонніх торговельних переговорів у рамках комплексу міжнародних угод ГАТТ був восьмий Уругвайський раунд, що почався у вересні 1986 р. у Пунта-дель-Эсте (Уругвай). Прийнятий порядок денний включав питання, що розширюють рамки міжнародної торговельної політики і питання створення повноцінної міжнародної організації як такої. До обговорення були включені питання регулювання торгівлі послугами й інтелектуальної власності, здійснення міжнародних інвестицій. Найбільш складним на сесіях Уругвайського раунду переговорів залишалося питання допуску на ринки сільськогосподарської продукції. У квітні 1994 року більшість учасників переговорного процесу (123 учасників з 125), у Марракеші (Марокко) підписали Заключний акт Уругвайського раунду торговельних переговорів і Марракеську декларацію, якою засновувалася Світова організація торгівлі. Переговори в рамках ГАТТ були завершені. Після вступу в силу Маракеської угоди про утворення СОТ Генеральна угода з тарифів і торгівлі від 1947 року з усіма доповненнями, прийнятими до вступу в силу Марракеської угоди, стала іменуватися Генеральною угодою з тарифів і торгівлі 1947 року Статус та сфера діяльності Згідно зі статтею VIII Маракеської угоди про утворення Світової організації торгівлі, СОТ є міжнародною міжурядовою організацією, створеною у відповідності з нормами міжнародного права. СОТ може діяти незалежно від волі кожної країни-члена цієї організації. Проте така діяльність СОТ здійснюється виключно через створені нею органи (Міністерську конференцію, Генеральну раду і Секретаріат). Діяльність СОТ може здійснюватися виключно в рамках її компетенції, визначеної Марракеською угодою і прийнятими на її основі іншими документами. Згідно з Марракеською угодою, СОТ забезпечує загальну інституційну основу для здійснення торговельних відносин між її членами, тобто утворює міжнародний форум з робочими органами. В його рамках можуть здійснюватися міжнародні переговори як між усіма членами СОТ, так і між окремими учасниками. Сфера регулювання СОТ може бути розширена за рахунок майбутніх угод, які будуть включені в загальну систему СОТ. Цілі діяльності Цілі СОТ визначено в преамбулі Марракеської Угоди про утворення СОТ.
Основними з них є: підвищення життєвого рівня; забезпечення повної зайнятості; постійне зростання доходів і ефективного попиту; розширення виробництва товарів і послуг та торгівлі ними; оптимальне використання світових ресурсів у відповідності сталого розвитку; захист і збереження навколишнього середовища; забезпечення для країн, що розвиваються і найменш розвинених країн такої участі в міжнародній торгівлі, яка б відповідала потребам їх економічного розвитку Функції Функції СОТ визначені в статті III Марракеської Угоди про утворення СОТ. Основними з них є: сприяння реалізації, застосуванню, функціонуванню і досягненню цілей Марракеської угоди, а також багатосторонніх торговельних угод, включених у Додатки 1, 2 і 3 до Марракеської угоди; забезпечення основи для реалізації, застосування і функціонування багатосторонніх торговельних угод з обмеженим колом учасників, включених у Додаток 4 до Марракеської угоди; форум для переговорів між членами СОТ в частині їх багатосторонніх торговельних відносин з питань, включених у Додатки до Марракеської угоди; створення форуму для подальших переговорів між її членами в частині багатосторонніх торговельних відносин, а також основи для реалізації результатів таких переговорів; реалізацією Домовленостей про правила і процедури врегулювання спорів між членами СОТ, вміщених у Додатку 2 до Марракеської угоди; реалізація Механізму перегляду торговельної політики, передбаченого Додатком 3 до Марракеської угоди. Організаційна структура Конференція Міністрів На підставі положень статті IV Марракеської угоди про створення Світової організації торгівлі було утворено найвищий орган СОТ - Конференцію Міністрів, яка виконує функції СОТ як міжнародної організації і проводить усі необхідні для цього заходи. Конференція Міністрів складається з представників усіх членів СОТ - по одному від кожної держави-члена СОТ. Європейський союз є окремим самостійним членом СОТ поряд з усіма державами, що входять до його складу. Конференція Міністрів має право приймати рішення з усіх питань, що регулюються багатосторонніми угодами СОТ. Засідання Конференції Міністрів проводяться не рідше одного разу в два роки. Конференція Міністрів створює: Комітет з питань торгівлі і розвитку; Комітет з обмежень, пов'язаних із платіжним балансом; Комітет з питань бюджету, фінансування і управління; інші комітети, які вона вважає необхідними. В даний час функціонують додаткові комітети: Комітет з питань торгівлі і навколишнього середовища; Комітет з регіональних торговельних угод. З часу заснування СОТ відбулося шість Конференцій Міністрів: перша - в грудні 1996 року в Сінгапурі, друга - в травні 1998 року в Женеві (Швейцарія), третя - в листопаді-грудні 1999 року в Сіетлі (США), четверта - в листопаді 2001 року в Досі (Катар), п'ята - у вересні 2003 року в Канкуні (Мексика), шоста - у грудні 2005 року у Гонконгу. Генеральна рада До складу Генеральної ради входить по одному представнику від кожної країни-члена СОТ. Як правило, в ролі представників членів СОТ виступають посли або голови представництв відповідних держав при СОТ. Засідання Генеральної ради проходять 8-10 разів у рік у штаб-квартирі СОТ у Женеві.
В кутку за великим столом із різьбленими ніжками зосереджено рахувала гроші Ліда Ґоянюк, розкладаючи на окремі купки польські злоті, румунські леї, мадярські пенґе, московські рублі, німецькі марки… Паперові банкноти дбайливо пакувала в білий папір, а її ніжна дівоча рука акуратним почерком виводила суми. У невеликих пакунках посортовані купюри поїдуть до Станіслава, де потраплять до каси ОУН. Чужоземні грошові знаки служитимуть українській справі… Провідник Лис, який добре знав і шанував Василя Федюка, доручив підпільникові створити в Коломиї молодіжну організацію «Січ». Та ґестапо вже розпочало повальні арешти членів ОУН. Готовий перелік українських патріотів Гіммлеровим підручним подали лакузи Глібка, Павловський, Рибчин. Останнього за наказом проводу ліквідував улітку сорок другого року Крук – Кость Ґеник. Увесь підпільний окружний провід ОУН потрапив до ґестапівських кігтів у Коломиї. Світова історія не зафіксувала першого зрадника. Либонь, він приблукав на світ Божий водночас із народженням першого героя – як антипод
1. Світова організація торгівлі: цілі та функції
2. Організація підприємства дрібнооптової торгівлі „ХОДАК”
3. Організація роздрібної торгівлі непродовольчими товарами
4. Формування асортименту, контроль якості та організація торгівлі напівкопченими ковбасними виробами
5. Аналіз світового досвіду організації лізингових операцій
9. Актуальні проблеми розвитку і територіальна організація легкої промисловості світу
11. Організація обліку на торгівельному підприємстві
12. Глобалізація як об’єктивна тенденція розвитку світової економіки
13. Світова торгівля та зовнішньо-економічна діяльність підприємств
14. Характеристика організаційних структур та методів керування ТОВ "Україна"
16. Світове господарство - глобальна географічна система та економіко-географічний вимір
17. Перша світова війна. Причини та характер
18. Суспільна організація життя слов
19. Техніка і технологія торгівлі
20. Світові ринки зброї та військового спорядження
21. Світовий ринок: поняття, структура, умови та фактори кон’юнктури, ціни
25. Контрольна з предмету Техніка і технологія торгівлі
27. Організаційна система управління природокористуванням України
28. Місце України в світовому сільському господарстві. Шляхи переходу до ринкової економіки
29. Особливості теріторіальної організації залізничного транспорту
30. Туризм у світовій економіці
31. Організація обліку грошових коштів
32. Особливості обліку на підприємстві роздрібної торгівлі – платника єдиного податку
33. Друга світова війна 1 вересня 1939 – 2 вересня 1945
34. Західноукраїнська преса часів Другої Світової війни
35. Перспективи розвитку і проблеми світової економічної інтеграції укр
36. Аналіз сучасних релігійних течій в світовій і національній практиці
37. Недержавне соціальне страхування: сутність, організація, проблеми та перспективи розвитку в Україні
41. Організація дистанційного обслуговування клієнтів банківськими установами
42. Організація касових операцій у банківських установах
43. Організація ресурсної бази банків в Україні
44. Світовий фінансовий ринок та його економічний зміст
45. Сутність маржинальної торгівлі на валютному ринку
48. Державне управління охороною праці та організація охорони праці
49. Організація охорони праці на виробництві
50. Організація роботи з охорони праці у професійно-технічних навчальних закладах
51. Організація охорони праці на виробництві
53. Організація виробництва в сільськогосподарських підприємствах
57. Основні організаційні заходи стабілізації виробництва та формування ринку зерна
58. Визначення собівартості реалізованих товарів на підприємствах роздрібної торгівлі
59. Етапи організації бухгалтерського обліку
61. Організаційні процедури аудиту дебіторської заборгованості ТзОВ "Інтер-Синтез"
62. Організація аудиторської перевірки матеріальних витрат на виготовлення продукції
63. Організація бухгалтерського обліку в Мексиці та Норвегії
64. Організація бухгалтерського обліку в США та Білорусії
65. Організація бухгалтерського обліку на підприємстві
66. Організація бухгалтерського обліку на підприємстві
67. Організація бухгалтерського обліку товарів на підприємстві (на прикладі Об’єднання "Сумипошта")
68. Організація документаційного забезпечення установи
69. Організація і методика аудиту
74. Організація обліку в Швеції і Польщі. Порівняльна характеристика
75. Організація обліку доходів
76. Організація обліку на підприємствах малого бізнесу
77. Організація обліку орендних операцій
79. Організація обліку та контролю основних засобів на підприємстві
80. Організація роботи та документне забезпечення районної Ради
83. Організація управлінського обліку
84. Організація фінансового обліку розрахунків з дебіторами відповідно до П(С)БО
85. Порядок організації діловодства на новоствореному підприємстві
89. Типи організаційних структур бухгалтерії (лінійна, ступінчата, комбінована)
92. Громадські організації як вид об’єднань громадян
93. Загальна характеристика фінансової основи організації діяльності місцевих рад
94. Засади організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні
95. Організації (органи) господарського керівництва
96. Організаційно-правові форми малого бізнесу. Контракти
97. Організація захисту державної таємниці в Росії
98. Організація роботи народного депутата України в парламенті та у виборчому окрузі