|
|
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
 |
|
Основні етапи історії Київської Русі та Галицько-Волинського князівства |
Забавная пачка "5000 дублей". 
Гуашь "Классика", 12 цветов. 
Ночник-проектор "Звездное небо, планеты", черный. Зміст 1.Соціально-економічні і політичні передумови утворення Давньоруської держави 2. Основні етапи історії Київської Русі 3. Державний лад Київської Русі 4. Галицько-Волинське князівство та його історичне значення 5. Понятійний апарат Література 1. Соціально-економічні і політичні передумови утворення Давньоруської держави Понад одинадцять століть тому східні слов'яни створили свою першу державу. Літописи та інші пам'ятки давньоруської літератури називають її Руссю, або Руською землею, історики – Київською, або Давньою Руссю. Вона належала до найбільших культурних, розвинених економічно і політично, сильніших держав середньовіччя. На величезній території від Чорного до Білого морів, від Карпатських гір до Волги жили витривалі, хоробрі й мужні русичі. Вивчаючи цю тему в цілому й зокрема першу проблему, необхідно виходити з того, що поява Давньоруської держави у IX ст. на теренах Східної Європи – результат взаємодії різноманітних факторів і чинників у всіх сферах не тільки тогочасного суспільного життя, а й сивої давнини. Соціально-економічна сфера. Система господарства східних слов'ян базувалась головним чином на землеробстві, допоміжну роль відігравали розвинуте скотарство та сільські промисли. У VII–IX ст. значно удосконалилася техніка землеробства – з'явилися і поширювалися залізні знаряддя праці: серпи, наральники, мотики, ручні жорна. Збільшився асортимент вирощуваних злаків – пшениця, жито, ячмінь, овес. Варто підкреслити, що удосконалення землеробських знарядь, підвищення продуктивності праці, зростання виробництва додаткового продукту сприяли кардинальним змінам у соціальній сфері: – спільні ділянки землі і плоди праці почали переходити у власність окремих сімей; – розпадалися родові патріархальні зв'язки і відбувався процес переходу до сусідської територіальної общини; – відбулися соціальне розшарування, розклад родоплемінного ладу, формування феодальної системи; – землевласники перетворилися на феодалів, а вільні общинники трансформувалися на феодально залежне населення, що створило передумови для активного державотворчого процесу. У IV– VII ст. у східних слов'ян швидкими темпами розвивалися ремесла – залізообробне, ювелірне, гончарне та ін. Прогресивні зміни у розвитку ремесла зумовили поглиблення суспільного поділу праці, обміну між общинами, так і в середині общин, що сприяло активізації торгівлі та виникненню і зростанню постійних поселень – «градів», де відбувався міжобщинний обмін. Розширилася також зовнішня торгівля, що, з одного боку, збагачувало родоплемінну знать, посилювало диференціацію суспільства; з іншого боку, надзвичайно гостро поставило питання про захист важливих торговельних шляхів. До того ж торгівля сприяла державотворчому процесу. Політична сфера. Розглядаючи це питання, необхідно зазначити, що в VIІІ–IХ ст. набрав силу процес об’єднання окремих слов’янських племен та їх союзів. Саме на цьому ґрунті і виникали перші державні утворення – племінні князівства та їх федерації: Куявія (земля полян з Києвом), Славія (Новгородська земля) та Артанія (Причорноморська і Приазовська Русь, існує думка, що то була Ростово-Суздальська земля).
Куявія стала тим територіальним і політичним ядром, навколо якого зросла Давньоруська держава. Глибокі зміни у суспільному житті, що відбулися в VII–IX ст., сприяли становленню державних структур у східних слов'ян. Роль народних зборів поступово занепала і на перший план у політичному житті вийшла князівська влада (спочатку виборна, а пізніше – спадкова). Дружина з часом перетворилася на своєрідний орган публічної влади. Прогресуюча соціальна диференціація суспільства зумовила появу постійних органів примусу. Треба звернути увагу студентів на те, що протягом усього І тис. матеріальна культура східних слов'ян зберегла спільні риси: слов'янські поселення, житло, поховальні обряди, ліпна кераміка були однотипні. Тенденції до формування спільної матеріальної культури посилювалися спільністю діалектних говорів, створюючи сприятливий ґрунт для консолідації слов’ян. Нарешті, державотворчому процесу активно сприяли і зовнішні фактори такі, як постійна загроза з боку Хазарського каганату та інших народів. 2. Основні етапи історії Київської Русі Починати відповідь на це питання слід з того, що процес утворення держави не може бути одномиттєвим актом. Це тривалий процес, який складається з певних фаз і стадій. Історію Київської Русі можна поділити на три етапи. I етап – виникнення і становлення Давньоруської держави (кінець IX – кінець X ст.). Цей етап пов'язаний з правлінням князів Діра та Аскольда (загинув близько 882 р.), Олега (882 – 912 рр.), Ігоря (912 – 945 рр.), Святослава (969 – 972 рр.) та регентством княгині Ольги (945 – 969 рр.). Характерними рисами першого етапу були: – захоплення Олегом влади у Києві в 882 р. та об'єднання Північної та Південної Русі, що стало основою виникнення загальноруської держави; – зосередження уваги та сил держави не на внутрішній, а на зовнішній політиці; – активне розширення державних кордонів та слабкість великокнязівської влади, що не була ще чітко організованою та централізованою; – формування системи васально-ієрархічних відносин (зросла влада князя і княжої дружини, яка виділилася у панівний прошарок і фактично склала основу своєрідного адміністративного апарату; утворилися різні групи феодально залежних селян: смерди, закупи, рядовичі, холопи, челядь); – воєнне протистояння з Візантією (кожен з руських князів цього періоду вважав за необхідне організувати декілька походів на Візантію, княгиня Ольга у 965 р. першою відвідала Константинополі з мирними намірами); – наростання небезпеки з боку кочівників (ослаблення Хазарського каганату після успішних походів Святослава у 965 і 968 рр. відкрило шлях на Русь кочовим народам, зокрема печенігам). II етап – розквіту і піднесення Київської Русі (кінець X – середина XI ст.). Він припадає на час князювання Володимира Великого (980 – 1015 рр.) та Ярослава Мудрого (1019 – 1054 рр.). Характерні риси цього етапу: – завершення процесу формування території Київської Русі; – перенесення уваги князівської влади з проблеми завоювання земель на проблему їхнього освоєння та втримання під контролем; – посилення централізації влади; – активна реформаторська діяльність великих князів (судова, адміністративна, війська реформи); – невдала спроба реформування язичництва, офіційне запровадження та поширення державної консолідуючої ідеології – християнства; – поява писаного кодифікованого права («Руська Правда» – перший кодекс права на Русі); – активізація міжнародних контактів, численні шлюби членів сім'ї Ярослава Мудрого з представниками правлячих династій Заходу; – зростання цивілізованості держави, розквіт давньоруської культури.
III етап – політичної роздрібненості (кінець XI – середина XIII ст.). Характерні риси цього етапу: – посилення чвар та міжусобиць (після смерті Ярослава Мудрого протистояння та суперечки за Київський стіл набули загрозливого характеру); – втрата політичної єдності, посилення відцентрових тенденцій, – зародження індивідуальної земельної власності; – спроба відновлення державної єдності (князювання Володимира Мономаха (1113 – 1125 рр.); після смерті Мономаха його синові Мстиславу лише на короткий час вдалося підтримати єдність руських земель); – прогресуюче наростання зовнішньої загрози, що врешті-решт призвело до встановлення монголо-татарського іга. Студенти повинні знати, що у XII ст. утворилося 15 князівств (земель), серед них шість були на території сучасної України: Київське, Галицьке, Володимиро-Волинське, Чернігівсько-Сіверське, Переяславське, Турово-Пінське. Треба підкреслити, що у цю добу роздробленість набула рис стійкої, прогресуючої тенденції. На початку XIII ст. кількість князівств досягла 50, а у XIV ст. – 250. Феодальну роздрібненість спричинила низка чинників: – великі простори держави та етнічна неоднорідність населення; – зростання великого феодального землеволодіння; – відсутність чіткого незмінного механізму спадкоємності князівської влади; – зміна торгівельної кон’юнктури, частковий занепад Києва як торгового центру, поява поліцентрії в зовнішній торгівлі; – посилення нападів степових кочівників (печенігів, половців, татар). Важливо зазначити, що за своєю суттю роздрібненість Київської Русі була перехідним періодом від ранньофеодальної держави до зрілого феодального суспільства. В цей перехідний період завершилося формування усіх основних рис та інститутів феодалізму (основних прав феодалів, повинностей селян, системи феодально-станової ієрархії тощо), тільки не в рамках однієї держави, а лише в рамках окремих феодальних вотчин та князівств. Феодальна роздрібненість була закономірним і більш високим етапом у розвитку феодальної держави, ніж ранньофеодальна Київська Русь, тому що сприяла зростанню виробничих сил і більш гнучко захищала інтереси пануючого класу (одна з основних функцій держави). Разом з тим треба підкреслити, що феодальна роздрібненість зменшила обороноздатність країни, що в умовах посилення монголо-татарської Орди призвело до трагедії руських земель. 3. Державний лад Київської Русі Важливо зазначити, що за своїм політичним устроєм Київська Русь являла собою ранньофеодальну державу у формі монархії (з елементами демократизму). На чолі держави стояв великий князь київський. До органів влади належали також боярська рада, народне віче. Компетенція і влада великого князя були необмежені. В його руках перебувала законодавча, виконавча, адміністративно-судова та військова влада. Князю належала ініціатива походів та їхня організація. Він очолював адміністрацію і суд, мав право приймати нові закони, змінювати старі. Князь збирав податки з населення, судові збори та кримінальні штрафи. Він проводив зовнішню політику, був обов’язковим опікуном церкви. При великому князі сформувалась рада найближчих князів і бояр – боярська (князівська) рада.
З тієї ото, церковно-словянської мови й постала московська мова, всмоктавши безліч монгольських, фінських і чудських слів. — Чому ж, тоді "москалі" звуться весь час "русскі", а їхня країна Росія? — Не весь час. Провірте старі літописи, англійські, німецькі, французські хроніки, а знайдете, що до 1709 р. на північний схід від України була Московщина, яку замешкував московський нарід. Щойно московський цар Петро Перший декретом "указом", проголосив, що Московщина це "Росія", яка є продовженням Київської Руси, а її народ "русский". З таким самим правом ви, жиди, можете проголосити, що ви є "римоюдеї", а старинна римська імперія це етап вашої, жидівської, чи "римоюдейської" історії. Це безсоромне фальшування історичної правди і присвоювання собі київсько-руського періоду історії українського народу й української культури того періоду. — Ви й те заперечуєте, що висока культура Київської Руси була культурою, спільною русскому і українському народам? — Таку "спільність" заперечує історична правда і дійсність. Всі чужинці, що бували в Московщині і в Україні, від Бопляна і до Волтера починаючи по сьогодні, підкреслюють, що московський і український нарід культурно під кожним оглядом зовсім інакші
1. Політична історія Галицько-Волинського князівства
2. Етапи політичного розвитку Київської Русі. Особливості її суспільно-політичного життя та культури
3. Політична історія Київської Русі
4. Трипільська культура та теорії походження Київської Русі
9. Особливості розвитку культури Київської Русі
10. Піднесення і розквіт Київської Русі (кінець X — середина XI ст.)
11. Політична роздрібненість Київської Русі (кінець XI — середина XIII ст.)
12. Суспільно-політичні погляди правителів Київської Русі
14. Культурний розвиток Київської Русі
15. Найдавніший одяг на теренах України. Вбрання періоду Київської Русі
16. Полемічна проза Київської Русі XV—XVI ст.
Настольная семейная игра "Звонкие колечки". 
Трехколесный велосипед Funny Jaguar Lexus Racer Trike (цвет: бронза). 
Карандаши цветные, трехгранные, 18 цветов. 17. Політична думка від Київської Русі до сьогодення
18. Філософська думка часів Київської Русі
19. Культура Галицько-Волинського князівство
20. Галицько-Волинське князівство
25. Основні етапи господарського розвитку первісного суспільства
26. Економічна сутність основних фондів підприємства та шляхи їх відтворення
27. Обpаз Софії Київської-символ духовного надбання укpаїнського наpоду
29. Основні етапи процесу реферування документів
30. Комп’ютерні віруси та антивірусні засоби
31. Історія відкриття та дослідження пітекантропів
32. Київська Русь та її місце в історичній долі українського народу
Настольная игра "Звонго!". 
Карта желаний "Dream&Do". 
Ящик "Профи", 25 литров. 33. Культура Галицько-Волинської Русі ХІІІ-ХІV ст.
34. Історія виготовлення, виробництво та сучасний стан ринку коньяку
37. Основні етапи еволюції ідеї громадянського суспільства
41. Основні етапи еволюції економічної думки
43. Адвентивна флора Чернігівської області: історія формування та сучасний стан
45. Основні закономірності суть і наслідки початкових етапів та процесів українського державотворення
46. Мотиви та етапи інтернаціоналізації підприємства. Основні типи стратегій виходу на зарубіжні ринки
47. Православ’я: історія та основні погляди
48. Криза в умовах ринкової економіки та основні чинники її виникнення
Набор столовых приборов BE-0011S24 "Webber", 24 предмета. 
Ремень-кошелек эластичный с двумя отделениями, чёрный (арт. TD 0453). 
Набор для создания украшений "Кукла". 49. УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКІ ВІДНОСИНИ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
50. «Нищелюбие» русских князей: основные направления защиты и помощи нищим на Руси
51. Процес управління та його основні стадії
53. Переваги та недоліки показників ВНП та ВВП
57. Утворення Скіфії та її політична історія
58. Освоєння космосу: історія та сучасність
59. Основні інструменти грошово-кредитного регулювання економіки - процентна політика
62. Аналіз та прогнозування основних тенденцій розвитку ринку дорогоцінних металів в Україні
63. Основні поняття, визначення та терміни безпеки життєдіяльності
Деревянная игрушка "Металлофон". 
Глобус Земли, физико-политический, рельефный с подсветкой, 250 мм. 
Средство для умягчения воды Calgon "2 в 1" (1,6 кг). 65. Бухгалтерський баланс: економічний зміст, методика складання, аудит та аналіз основних показників
66. Контроль та ревізія використання основних засобів
67. Організація обліку та контролю основних засобів на підприємстві
68. Організація та шляхи вдосконалення обліку та контролю наявності та руху основних засобів
69. Сучасні облікові системи: переваги та недоліки
73. Основні аспекти пенсійного забезпечення військовослудбовців та їх сімей
74. Поняття сторін у цивільному процесі та їх процесуальні права і обов’язки
75. Предмет, система та основні поняття курсу "Організація судових та правоохоронних органів"
76. Сутність демократії та її основні цінності
77. Основні методи перекладу складних економічних термінів та термінів-словосполучень
78. Бібліотека ASM-86 для перегляду графіки в стандартах BMP та PCX
79. Вирізання картинок з екрану та запис їх в BMP форматі (для графіки) і TXT форматі (для тексту)
Говорящий плакат "Первые знания". 
Автокружка с подогревом USB 12 V (450 мл). 
Ручка-стилус шариковая "Даниил". 81. Переваги та недоліки операційних систем Windows
82. Афінська держава та стародавня Спарта у стародавній історії та культурі людства
83. Історико-культурна спадщина І.Мазепи. Історія та сучасний стан
84. Історія економіки Німеччини
89. Расизм та його прояви на сучасному етапі
92. Основні форми існування етносу в історії української культури ХІV-ХVІІІ століття
93. Генезис та етапи культурної еволюції
94. Генеза та функціонування числової символіки в поезії ХХ ст.
95. Основні концепції маркетингу та їх характеристики
96. Дослідження ринку комп’ютерної техніки та супровідних послуг в місті Рівне
Шторка антимоскитная универсальная, с магнитными замками ТД7-008. 
Умные кубики. Орнаменты. 50 игр для развития интеллекта. 
Настольная игра "Кортекс". 97. Давньокитайська медицина. Історія та сучасність
99. Історія застосування фізичних вправ та масажу як передумов виникнення механотерапії
