![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Искусство, Культура, Литература
Нотні колекції бібліотеки Львівської національної музичної академії ім. М.В. Лисенка у світлі історико-культурного процесу краю |
Львівська національна музична академія імені М.В. ЛисенкаАНТОНЮК ІРИНА МИКОЛАЇВНА УДК 78.025.7/8 0.89; 78.02НОТНІ КОЛЕКЦІЇ БІБЛІОТЕКИЛЬВІВСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ МУЗИЧНОЇ АКАДЕМІЇ ім. М.В. ЛИСЕНКА У СВІТЛІ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОГО ПРОЦЕСУ КРАЮ спеціальність 26.00.01 – теорія та історія культури (мистецтвознавство) Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавстваЛьвів – 2008 Дисертацією є рукопис Роботу виконано на кафедрі історії музики Львівської національної музичної академії ім. М.В. Лисенка Міністерства культури і туризму України Науковий керівник: доктор мистецтвознавства, професор КИЯНОВСЬКА Любов Олександрівна, Львівська національна музична академія ім. М.В. Лисенка, завідуюча кафедрою історії музики (Львів) Офіційні опоненти: доктор мистецтвознавства, професор ШУЛЬГІНА Валерія Дмитрівна, Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв, завідуюча кафедрою музикології (Київ) кандидат мистецтвознавства, професор МАЗЕПА Лєшек Зигмунтович, професор Інституту музики Жешувського університету, Заслужений діяч польської культури (Жешув, Польща) Захист відбудеться &quo ;22&quo ; травня 2008 року об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.869.01 Львівської національної музичної академії ім. М.В. Лисенка за адресою: м. Львів, вул. Нижанківського, 5. З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Львівської національної музичної академії ім. М.В. Лисенка. Автореферат розіслано &quo ;18&quo ; квітня. 2008 року Вчений секретар спеціалізованої веної ради, Кандидат мистецтвознавства, доцент О.Т. Катрич ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИАктуальність теми. Cучасний розвиток музичної науки в Україні неможливий без проведення наукових досліджень в галузі архівознавства. Надаючи історичні документальні джерела для вивчення видатних музикантів минулого та їх творчого доробку, знакових подій музичного життя та найважливіших інституцій, архівні та бібліотечні колекції вимагають все більш ґрунтовного опрацювання та осмислення. Усвідомлюючи вартісність нотних джерел з архівів бібліотек, на думку Н. Герасимової-Персидської, одним з першочергових завдань музикознавства є вивчення всіх існуючих фондів з метою наукового дослідження зафіксованої в них творчості. Серед нотних колекцій України збірка Львівської національної музичної академії ім. М.В. Лисенка відзначається не лише значним об’ємом, але й унікальною історичною вартістю, проте дотепер не ставала об’єктом окремих наукових розвідок. Тож актуальність теми зумовлена необхідністю докладнішого наукового опрацювання нотного архіву бібліотеки ЛНМА ім. М.В. Лисенка, її колекцій, сформованих в колі домашнього музикування, в результаті концертної і педагогічної діяльності львівських музичних інституцій та окремих музикантів; ці колекції утворили в 1939 р. базу бібліотеки Львівської державної консерваторії ім. М. Лисенка. Важливою тезою дисертації є визначення стислого взаємозв’язку утворення нотних та інших музичних колекцій у Львові з загальним історико-культурним процесом Галичини. Так, в другій половині ХVІІІ ст. поряд із розквітом церковної музики відбувалося становлення і активний розвиток світського професійного та аматорського музикування, гастролювали видатні музиканти, діяли музично-драматичні театри.
Відповідно до цих суспільно-культурних інтересів формувалися нотні бібліотеки, які збирали розмаїті нотні видання, рукописи та рукописні копії. В ХІХ ст. нотні бібліотеки концентрувались головним чином при музичних Товариствах та навчальних закладах. У 1939 р. внаслідок злиття ряду музичних інституцій та навчальних закладів було утворено бібліотеку ЛДК. ЇЇ фонди склали колекції нот, зібраних від кінця XVI до початку ХХ ст. у Львові і Галичині, котра, як частина імперії Габсбургів, мала тісні мистецькі контакти із Заходом. Ці матеріали дозволяють глибше зрозуміти історико-суспільні явища регіону, творчі взаємини та інтеркультурні зв`язки Львова з західноєвропейськими країнами. Оцінка музичного життя минулого Львова неможлива без вивчення всієї сукупності архівних матеріалів. Здійснення аналізу колекцій підкреслило їх важливість для об`єктивної реконструкції історично-мистецьких процесів в нашому краї. Початковим етапом на шляху до актуалізації виявлених колекцій в сучасному культурному континуумі стала їх систематизація, каталогізація і впровадження в науковий та культурно-мистецький обіг. Зв’язок дослідження з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане на кафедрі історії музики Львівської національної музичної академії імені М.В. Лисенка відповідно до плану наукових робіт, і є частиною комплексної теми № 3 &quo ;Українська музика в контексті світової музичної культури&quo ;. Тему затверджено Вченою радою Львівської національної музичної академії імені М.В. Лисенка (протокол №7 від 26 травня 2003 р). Об`єктом дослідження є історично-культурний процес Галичини, в ході якого утворювалися бібліотечні музичні колекції у Львові. Предметом дослідження – процес формування колекцій, пріоритетні напрями у колекціонуванні, видання, рукописи, рукописні копії, автографи, маргіналії, листи та документи архіву бібліотеки Львівської національної музичної академії ім. М.В. Лисенка, обсяг колекцій, стан збереження, матеріали архіву бібліотеки. Метою дисертаційного дослідження є комплексний аналіз нотних фондів бібліотеки ЛНМА ім. М.В. Лисенка, реконструювання цілісної мережі нотних колекцій як віддзеркалення музичного життя Львова, аналіз еволюційного процесу утворення колекцій. Цій меті підпорядковане вирішення основних завдань дисертації: на основі здійснення комплексного аналізу нотних фондів бібліотеки ЛНМА ім. М.В. Лисенка виокремити, систематизувати і каталогізувати нотні колекції та фрагменти бібліотек діявших у Львові музичних інституцій, окремих збирачів, нотодруки давніх львівських книгарень; узагальнити, як зібрані колекції відображають музичне життя Львова і галицького регіону періоду к. XVI – поч. ХХ ст.; дослідити першодруки та прижиттєві видання композиторів 18-19 ст; висвітлити місце і значення постатей окремих колекціонерів; окреслити індивідуальні особливості основних колекцій; визначити їх місце в історії галицької музичної культури. Теоретико-методолoгічною основою став комплексний системний підхід, зумовлений багаторівневою природою об`єкту дослідження, який знаходиться на перетині мистецтвознавчого, музично-історичного та бібліографічного дослідницьких напрямів.
Провідними методами дослідження стали аналітичний, що дає можливість збагнути специфіку давніх нотних матеріалів, зіставити об`єктивно-історичні факти з матеріалами бібліотеки ЛНМА ім. М.В. Лисенка; систематизаційний, що дозволяє визначити фактори систематизації нот у колекції; джерелознавчий, що дозволяє залучити архівні матеріали для дослідження процесу формування колекцій; історико-бібліографічний, що дозволяє простежити основні віхи еволюційного процесу утворення нотних колекцій; хронологічний, що дає змогу осмислити взаємозв`язок утворення колекцій в ході розвитку історико-культурного процесу краю; текстологічний, що шляхом встановлення точного тексту рукописних документів та маргіналій дає змогу подальшого їх наукового вивчення і публікації. Джерелознавчу базу дослідження склали праці, що їх умовно можна поділити на шість груп: 1. Праці, присвячені історії музичної культури Львова і Галичини, які висвітлюють історичний контекст утворення нотних колекцій (М. Аркас, М. Бурбан, В. Витвицький, М. Грінченко, М. Грушевський, М. Загайкевич, Н. Кашкадамова, Л. Кияновська, Д. Колбін, С. Людкевич, Т. Молчанова, Р. Савицький, Я. Семчишин, В. Токарчук, В. Шульгіна, Б. Якимович, Ю. Ясіновський); окремі періоди розвитку музичного життя Галичини (Б. Кудрик, Л. Мазепа, Т. Старух, Н. Толошняк, А. Хибінський, ін); діяльність окремих музичних інституцій, об`єднань, бібліотек (О. Бенч-Шокало, М. Загайкевич, Г. Лоос, Л. Мельник, С. Павлишин, М. Ханик, О. Цалай-Якименко, Л. Бєрнацький, звіти товариств, періодичні видання ХІХ ст); 2. Праці з питань бібліографії та джерелознавства: загальні (З. Вуйцик, А. Животко, М. Загайкевич, О. Паламарчук); історично-бібліографічні (В. Витвицький, О. Івченко, О. Осадця, С. Чарнецький, В. Шульгіна); бібліографічні довідники, каталоги, покажчики (Дж. Гаспаріні, О. Дойч, К. Йогансон, Л. Мазепа, М. Опалек, О. Осадця). 3. З питань краєзнавчої і загальної нотографії (В. Барвінський, О. Біба, З. Лисько, П. Медведик, Я. Михальчишин, С. Чарнецький, Я. Якубяк, Ю. Ясіновський). 4. Джерелознавчі фактологічні видання (М. Антонович, В. Барвінський, С. Вавриш, З. Лисько, М. Опалек, А. Хибінський, О. Цалай-Якименко,). 5. Архівні документи – кореспонденція, особові справи, ділові документи, рукописні праці. 6. Довідкові біо-бібліографічні та енциклопедичні видання. Наукова новизна отриманих результатів. Дисертаційна робота є першою спробою наукового аналізу давніх колекцій бібліотеки ЛНМА ім. М.В. Лисенка на основі історико-бібліографічного дослідження, зокрема: 1. Введені до наукового обігу раніше невідомі матеріали: архівні документи бібліотеки ЛНМА ім. М.В. Лисенка – рукописи, щорічні звіти бібліотеки, протоколи засідань Бібліотечної Ради ЛДК, накази комітетів та списки державного Облліту з вилучення з фондів, або знищення літератури, акти на списання літератури. 2. Введено в науковий обіг і уточнено ряд фактів з музичного життя Галичини, спростовано деякі помилкові твердження вчених, нп. про відсутність нот з бібліотеки Товариства Cв. Цецилії 1826-1829 рр., про повну загибель бібліотеки ГМТ 1838-1848 рр. 3. Досліджено особливості комплектування бібліотек львівських музичних інституцій та окремих колекціонерів.
Це нагаду шовнстичн заклики Карла Райма (Carl Reim), як стосуються сприйняття нмцями нмецько держави в XIX столтт: «Наша Батьквщина свята земля, наш предки захищали , проливаючи кров Ця земля, полита кровю геров, святим спадком, ми не повинн дозволити вкрасти жодного сантиметра»P43. Так колоналстськ поняття (Нмеччина тод була мперю, яка простягалась на ненмецьк земл) мцно закрплен в росйському дискурс. Тсний звязок мж усвдомленням росйсько нацонально дентичност й жадбнстю до земель ускладню процес деколонзац в колишнй росйськй сфер впливу в межах Росйсько Федерац. Потрбно вказувати на колоналстську позицю росйських письменникв, але водночас памятати, що вона не перекреслю нших здобуткв росйсько лтератури. Це застереження особливо важливе в раз Солженцина, чи твори потужним лтературним вдображенням певного вдрзка росйсько стор водночас мимовльним свдченням специфчного колоналстського втручання: Солженцин показу процес перетворення колонй на величезний архпелаг тюрем таборв смерт, але ставиться до меншин так, неначе вони не варт т уваги, на яку заслуговують росяни
1. Український національний рух напередодні Першої світової війни
2. Економ. політика доби національно-визвольної р. (1917-1920рр..)
3. Національна політика СРСР в роки перебудови
4. Українська національна революція 1649-1657рр
5. Вимірювання національного обсягу виробництва і доходу
9. Аналіз сучасних релігійних течій в світовій і національній практиці
10. Національна депозитарна система в Україні
13. Роль Національного банку України в обслуговуванні зовнішнього боргу
14. Аудиторська перевірка Національного банку України
15. Національна депозитарна система України
16. Національний Аудиторський Офіс Великобританії (НАО): функції та стратегія діяльності
17. Поняття національного доходу та його використання
20. Розробка системи електронних міжбанківських переказів Національного банку України
21. Створення власних бібліотек компонентів в Protel 99
25. Національне відродження Болгарії наприкінці XVIII та в першій половині ХIX століття
26. Національний склад гірничопромислової буржуазії України в пореформений період
27. Національно визвольний рух в Індії
28. Національно-визвольна війна під керівництвом Богдана Хмельницького
29. Національно-визвольний рух в Царстві Польському
30. Національно-культурне відродження на західноукраїнських землях в кінці ХVІІІ – на початку ХХ ст.
31. Отаманщина, як явище у період української національно-визвольної революції 1917-1920 років
32. Політизація національного руху студентської молоді україни в роки першої російської революції
33. Сільські ради національних меншин в Україні в 20-ті роки ХХ ст.
36. Чеська національна меншина в Україні в 20-30-ті роки ХХ століття
37. Особливості національних кухонь різних країн світу на підприємствах ресторанного господарства
41. Економічний потенціал національної економіки
42. Особливості національної економіки Тунісу
43. Національні моделі корпоративного управління
44. Виховна діяльність бібліотек вищих навчальних закладів у сучасних соціально-комунікаційних умовах
45. Концепція виховання дітей та молоді у національній системі освіти
47. Урок з формування національної свідомості "Охорона природи України"
48. Формування національної свідомості учнів у десятому класі в курсі вітчизняної історії
49. Етнонаціональні відносини й національна політика
50. Національні інтереси України та альтернативи стратегії безпеки розвитку
51. Українська національна ідея
53. Національна самобутня форма суспільної допомоги українського народу
57. Вплив сучасної фінансової кризи на національну фінансову систему Сінгапуру
58. Аналіз динаміки та структури національних заощаджень в Україні
59. Економічна і національна безпека України
60. Концептуальні основи аналізу національної економіки
61. Механізми трансферу технологій на національному та міжнародному рівнях
62. Національний доход: суть, виробництво, розподіл і використання
63. Система національних рахунків у зовнішньоекономічній діяльності
64. Конкурентоспроможність національної економіки і валютний курс: оцінка впливу, прогнозування динаміки
66. Національні меншини на Рівненщині
67. Раціональний зміст гегелівської діалектики
68. Львівський музей українського мистецтва
69. Организация Объединеных Наций
73. Бретань: рождение нации. V-X вв.
74. Особливості економічного розвитку Київської Русі
75. “Оруженосцы нации”: вермахт и части особого назначения СС (1934-1939 гг.)
77. Народность, нация и проблема национальных культур
79. Трансформація біблійних образів у містерії Івана Огієнка Каїн і Авель
80. Отек легких
81. Транснаціональні корпорації та їх роль в сучасних міжнародних економічних відносинах
82. Розвиток освіти в період Київської Русі і доби козаччини
83. Права націй
84. Складання логічних схем з метою проектування комбінаційних пристроїв
85. Армяне - нация третьего тысячелетия
89. Совет Безопасности Организации Объединенных Наций
90. Регіональний розвиток харчової промисловості України
91. Архітектура і мистецтво Київської Русі
92. Генеза та семантико-функціональні особливості звороту "туди й дорога"
93. Обpаз Софії Київської-символ духовного надбання укpаїнського наpоду
94. Раціональні дроби та їх властивості
95. Что сокрыто за нотным рядом?
96. Нации и национальная политика
97. Разрушение общности советских народов и русская нация