![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Экономика и Финансы
Менеджмент (Теория управления и организации)
Чисельность і структура складу персоналу підприємства |
ЗмістВступ 1. Теоретичні засади планування чисельності і структури кадрів 1.1 Поняття персоналу підприємства 1.2 Структура персоналу підприємства 1.3 Якісні та кількісні характеристики персоналу 2. Методичні основи планування чисельності працівників 2.1 Мета і методи планування 2.2 Формули розрахунку чисельності працівників 3. Особливості структури кадрів в Україні Висновок Вступ Виробництво кожної країни і кожної галузі залежить від ряду факторів. Такими факторами є кадри, праця й оплати праці. Кадри найбільш коштовна і важлива частина продуктивних сил суспільства. У цілому ефективність виробництва залежить від кваліфікації робітників, їхні розміщення і використання, що впливає на обсяг і темпи приросту вироблюваної продукції, використання матеріально-технічних засобів. Те чи інше використання кадрів прямим образом зв'язано зі зміною показника продуктивності праці. Ріст цього показника є найважливішою умовою розвитку продуктивних сил країни і головним джерелом росту національного доходу. На ріст продуктивності праці впливає існуюча в кожен момент часу система оплати праці, тому що оплата є стимулюючим чинником для росту кваліфікації праці, підвищення технічного рівня виконаної роботи. 1. Теоретичні засади планування чисельності і структури кадрів 1.1 Поняття персоналу підприємства Людськi ресурси - специфiчний i найважливiший з усiх видів економічних ресурсів підприємства. Специфіка людських ресурсів порівняно з іншими чинниками економічного розвитку полягає в тому, що, по-перше, люди не лише створюють, а й споживають матеріальні та духовні цінності; по-друге, багатогранність людського життя не вичерпується лише трудовою діяльністю, а отже, щоб ефективно використовувати людську працю, потрібно завжди враховувати потреби людини як особистості; по-третє, науково-технічний прогрес і гуманізація суспільного життя стрімко збільшують економічну роль знань, моральності, інтелектуального потенціалу та інших особистих якостей працівників, які формуються роками і поколіннями, а розкриваються людиною лише за сприятливих умов. Існує безпосередня залежність конкурентоспроможності економіки, рівня добробуту населення від якості трудового потенціалу персоналу підприємств та організацій даної країни. Персонал підприємства формується та змінюється під впливом внутрішніх (характер продукції, технології та організації виробництва) і зовнішніх (демографічні процеси, юридичні та моральні норми суспільства, характер ринку праці тощо) факторів. Вплив останніх конкретизується в таких параметрах макроекономічного характеру: кількість активного (працездатного) населення, загальноосвітній його рівень, пропонування робочої сили, рівень зайнятості, потенційний резерв робочої сили. У свою чергу, ці характеристики зумовлюють кількісні та якісні параметри трудових ресурсів. Трудові ресурси — це частина працездатного населення, яка володіє фізичними й розумовими здібностями і знаннями, необхідними для здійснення корисної діяльності. До трудових ресурсів належать: • населення в працездатному віці, крім непрацюючих інвалідів 1-ї і 2-ї груп та непрацюючих осіб, які одержують пенсію на пільгових умовах (жінки, що народили п'ять і більше дітей і виховують їх до восьми років, а також особи, які вийшли на пенсію раніше у зв'язку з тяжкими й шкідливими умовами праці); • працюючі особи пенсійного віку; • працюючі особи віком до 16 років.
Відповідно до рекомендацій МОП і міжнародних конференцій статистиків праці все населення поділяється на економічно активне й економічно неактивне. Економічно активне населення — це частина населення, яка пропонує свою працю для виробництва товарів і надання різноманітних послуг. Кількісно ця група населення складається із зайнятих із безробітних, які на даний момент не мають роботи, але бажають її одержати. Економічно неактивне населення — це та частина населення, Яка не входить до складу ресурсів праці. До них належать: • учні, студенти, курсанти, які навчаються в денних навчальних закладах; • особи, які одержують пенсію за віком або на пільгових умовах; • особи, які одержують пенсію у зв'язку з інвалідністю; • особи, зайняті веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми, хворими родичами; • особи, які не можуть знайти роботу, припинили її пошук, вичерпавши всі можливості, проте вони можуть і готові працювати; • інші особи, яким немає необхідності працювати незалежно від джерела доходу. Для характеристики всієї сукупності працівників підприємства застосовуються терміни – персонал, кадри, трудовий колектив. Персонал підприємства – являє собою сукупність постійних працівників, що отримали необхідну професійну підготовку та (або) мають досвід практичної діяльності. З огляду на те, що багато підприємств поза основною діяльністю виконують функції, які не відповідають головному їхньому призначенню, усіх працівників підрозділяють на дві групи: персонал основної діяльності та персонал неосновної діяльності. Зокрема у промисловості до першої групи – промислово-виробничого персоналу – відносять працівників основних, допоміжних та обслуговуючих виробництв, науково-дослідних підрозділів та лабораторій, заводоуправління, складів, охорони – тобто всіх зайнятих у виробництві або його безпосередньому обслуговуванні. До групи непромислового персоналу входять працівники структур, які хоч і перебувають на балансі підприємства, але не зв'язані безпосередньо з процесами промислового виробництва: житлово-комунальне господарство, дитячі садки та ясла, амбулаторії, навчальні заклади тощо. Такий розподіл персоналу підприємства на дві групи необхідний для розрахунків заробітної плати, узгодження трудових показників з вимірниками результатів виробничої діяльності (для визначення продуктивності праці береться, як правило, чисельність тільки промислово-виробничого персоналу). Водночас поширення процесів інтеграції промислових систем з банківськими, комерційними та іншими господарськими структурами робить таке групування персоналу все умовнішим. Згідно з характером функцій, що виконуються, персонал підприємства поділяється здебільшого на чотири категорії: керівники, спеціалісти, службовці, робітники. Керівники – це працівники, що займають посади керівників підприємств та їхніх структурних підрозділів. До них належать директори (генеральні директори), начальники, завідувачі, керуючі, виконроби, майстри на підприємствах, у структурних одиницях та підрозділах; головні спеціалісти (головний бухгалтер, головний інженер, головний механік тощо), а також заступники перелічених керівників.
Спеціалістами вважаються працівники, що виконують спеціальні інженерно-технічні, економічні та інші роботи: інженери, економісти, бухгалтери, нормувальники, адміністратори, юрисконсульти, соціологи тощо. До службовців належать працівники, що здійснюють підготовку та оформлення документації, облік та контроль, господарське обслуговування (тобто виконують суто технічну роботу), зокрема – діловоди, обліковці, архіваріуси, агенти, креслярі, секретарі-друкарки, стенографісти тощо. Робітники – це персонал, безпосередньо зайнятий у процесі створення матеріальних цінностей, а також зайнятий ремонтом, переміщенням вантажів, перевезенням пасажирів, наданням матеріальних послуг та ін. Окрім того, до складу робітників включають двірників, прибиральниць, охоронців, кур'єрів, гардеробників. В аналітичних цілях усіх робітників можна поділити на основних – тих, що безпосередньо беруть участь у процесі створення продукції, та допоміжних – тих, які виконують функції обслуговування основного виробництва. Поступово, з розвитком виробництва, його механізації та автоматизації чіткі межі між основними та допоміжними робітниками зникають, а роль останніх (зокрема наладчиків, механіків) зростає. Важливим напрямом класифікації персоналу підприємства є його розподіл за професіями та спеціальностями. Професія – це вид трудової діяльності, здійснювання якої потребує відповідного комплексу спеціальних знань та практичних навичок. Спеціальність – це більш-менш вузький різновид трудової діяльності в межах професії. Відповідно до цих визначень, наприклад, професія токаря охоплює спеціальності токаря-карусельника, токаря-револьверника, токаря-розточувальника тощо. Професійний склад персоналу підприємства залежить від специфіки діяльності, характеру продукції чи послуг, що надаються, від рівня технічного розвитку. Кожна галузь має властиві лише їй професії та спеціальності. Водночас існують загальні (наскрізні) професії робітників та службовців. Так, наприклад, у харчовій промисловості налічується 850 професій та спеціальностей, а з них тільки близько половини є специфічними для цієї галузі. Класифікація працівників за кваліфікаційним рівнем базується на їхніх можливостях виконувати роботи відповідної складності. 1.2 Структура персоналу підприємства Персонал організації характеризується кількістю, структурою, професійною придатністю та компетентністю. Кількість персоналу визначається характером, масштабами, складністю, трудомісткістю виробничих процесів, рівнем їх механізації, автоматизації та комп'ютеризації. Ці фактори визначають нормативну кількість працюючих, якої у виробничих умовах практично не буває. Тому більш об'єктивною характеристикою кількості персоналу вважається середньоспискова кількість, тобто кількість працівників, що офіційно працюють в організації наданий момент. У спискову кількість персоналу на певну календарну дату включають всіх працівників, й тих, кого прийняли з цієї дати, й виключають всіх звільнених з цієї самої дати. В складі спискової кількості виділяють три категорії працівників: постійні, які працюють у даній організації більше одного року на основі контракту чи на безтерміновій основі; тимчасові — на 2—4 місяці; сезонні — на виконання сезонних робіт терміном до 6 місяців.
Конфлкт на Нкопольському феросплавному Под у Секретарат Президента Украни у час збглися з гострим конфлктом на Нкопольському феросплавному завод. Конфлкт виник не лише через непрофесйн безвдповдальн д уряду, а й внаслдок явно зацкавленост вищих урядовцв у розвязанн ц проблеми на користь фнансово-промислово групи Приват. Але для початку коротко про суть проблеми. Нкопольський феросплавний завод найбльшим у свт виробником феросплавв, його чистий рчний прибуток склада сотн мльйонв доларв. Цей ласий для великого бзнесу шматок у часи Л.Кучми став обктом мрй багатьох олгархв. Як засвдчив у Генеральнй прокуратур Украни колишнй голова Фонду державного майна Михайло Чечетов, заради приватизац НФЗ фнансово-промисловою групою В.Пнчука була розроблена цла схема, що полягала у придбанн контрольованим ним консорцумом Приднпровя 25% акцй цього пдпримства з передачею йому в управлння ще 25% плюс 1 акця та правом х першочергового викупу. У такий спосб за сприяння тодшнього Президента Украни його зять заволодв контрольним пакетом 50% плюс 1 акця
1. Позичковий капітал підприємства, його ознаки та складові
2. Організаційна структура підприємства
4. Організаційна і виробнича структура підприємства
5. Розвиток персоналу як фактор підвищення конкурентоспроможності підприємства
11. Розробка та обгрунтування заходів щодо підвищення рівня конкурентоспроможності підприємства
12. Загальна характеристика оборотних коштів підприємства
13. Розробка підприємства LOMAPAK
14. Фінанси підприємства контрольна
15. Фінансовий аналіз діяльності підприємства
16. Інноваційна діяльність підприємства
17. Конкурентоспроможність торгівельного підприємства
18. Організація підприємства дрібнооптової торгівлі „ХОДАК”
19. Підвищення ефективності використання ОВФ в часі і вплив його на господарську діяльність підприємства
20. Прибуток підприємства. Суть, форми, та шляхи збільшення
21. Імітаційна модель взаємодії підприємства з ринком
26. Автомазація виробничих процесів підприємства
27. Створення приватного підприємства по виробництву повітряної кукурудзи
29. Відтворення господарських операцій у бухгалтерському балансі підприємства
30. Економічна оцінка активу балансу підприємства
31. Облік активної частини балансу підприємства
32. Облік готівкових та касових операцій приватного підприємства "Індустрія Клімату"
33. Облік розрахунків з учасниками (засновниками) підприємства
34. Організація і методика аудиту доходів підприємства
35. Організація облікової політики підприємства
37. Собівартість продукції - важливий показник діяльності підприємства
41. Аудит фінансової діяльності підприємства "Донтехснаб"
42. Правові особливості створення та реорганізації приватного підприємства
43. Управління процесом створення, реорганізації та ліквідації підприємства
44. Аналіз програмного забезпечення підприємства
45. Впровадження захисту інформації в комп’ютерній мережі і інформаційній системі підприємства "WED"
46. Проект удосконалення нерентабельного підприємства
49. Аналіз господарської діяльності торгівельного підприємства ТОВ "Албо"
51. Аналіз цінової політики підприємства на прикладі ТОВ "Медикор"
52. Бізнес-план Приватного підприємства "Універсам "Енергетик"
53. Комерційна діяльність приватного підприємства та її ефективність
57. Організація роботи підприємства
58. Особливості ціноутворення на продукцію промислового підприємства
59. Розробка логістичної стратегії підприємства по дистрибуції товарів
60. Розробка плану маркетингу малого (середнього) підприємства
61. Стратегія розвитку підприємства на ринку феросплавів
62. Управління ціновою політикою підприємства
63. Формування маркетингової товарної політики підприємства (на прикладі ВАТ "Рівне-Льон")
64. Ефективність стратегії розвитку переробного підприємства молокопродуктового підкомплексу АПК України
65. Значення маркетингу в підвищенні ефективності роботи підприємства в умовах ринкової економіки
66. Лікарські розчини, одержувані в умовах фармацевтичного підприємства
69. Мотиви та етапи інтернаціоналізації підприємства. Основні типи стратегій виходу на зарубіжні ринки
73. Безпека діяльності підприємства
74. Дослідження ефективності кадрової політики підприємства
75. Кадры предприятия и их структура. Управление персоналом в условиях рыночных отношений
76. Культура управління на прикладі підприємства "Житомирський облавтодор"
77. Мотивація робітників промислового підприємства
78. Обґрунтування вибору напрямків розвитку підприємства (на матеріалах ТОВ "Класс-Лайн")
79. Операційна система підприємства
80. Організація діяльності підприємства
81. Оцінка ефективності інноваційної діяльності підприємства
83. Робота кадрової служби підприємства
84. Стратегії виходу підприємства на зовнішній ринок
85. Стратегія інноваційного менеджменту підприємства
89. Управління якістю послуг підприємства Інтернет зв’язку (на прикладі People.net)
91. Бізнес-план фото-підприємства
92. Аналіз господарської діяльності підприємства
93. Діяльність підприємства з ремонту та обслуговування автотранспорту
94. Енергетичний паспорт підприємства. Удосконалення систем тепло- та електропостачання
95. Аналіз використання чистого прибутку підприємства
96. Аналіз і управління грошовими потоками підприємства
97. Аналіз руху грошових коштів промислового підприємства