|
|
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
 |
|
Промышленность и Производство Транспорт
Організація руху видів транспорту |
Гуашь "Классика", 12 цветов. 
Браслет светоотражающий, самофиксирующийся, желтый. 
Брелок LED "Лампочка" классическая. МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ ХАРКІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА Факультет Менеджменту Кафедра транспортних систем і логістики ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА до курсового проекту з дисципліни: «Організація руху видів транспорту» Харків 2009 ЗМІСТ ВСТУП 1 РОЗРАХУНОК ПРОПУСКНОЇ МОЖЛИВОСТІ ДІЛЯНОК МЕРЕЖІ 2 ВИЗНАЧЕННЯ ХАРАКТЕРИСТИК ДОРОЖНЬОГО РУХУ 3 РОЗМІЩЕННЯ ЗУПИНОЧНИХ ПУНКТІВ 4 РОЗРАХУНОК ХАРАКТЕРИСТИК РУХУ МПТ НА МАРШРУТАХ 5 ОРГАНІЗАЦІЯ ПРІОРИТЕТУ РУХУ МПТ ВИСНОВКИ СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ Додаток А Додаток Б Додаток В Додаток Г ВСТУП Транспорт є дуже важливою галуззю розвитку будь-якої держави. Чим більше розвинутий транспорт і транспортні технології, тим більше розвинута держава. Транспортним засобом э машина, яка пересувається по поверхні землі силою, що утворюється повздовжньою взаємодією коліс з твердою опорою. Зараз ми не можемо уявити нашого життя без автобусів, тролейбусів, метро тощо. Вимогами до пасажирського транспорту є: максимальний комфорт для пасажирів при мінімальній вартості перевезень; достатня надійність; можливість перевезення великої кількості пасажирів на будь-які відстані та напрямки. Метою даного курсового проекту є закріплення теоретичних знань з дисципліни «Організація руху видів транспорту», одержання практичних навиків визначення характеристик руху видів транспорту, розробка заходів з підвищення ефективності й безпеки функціонування руху на маршрутах міського пасажирського транспорту (МПТ). 1. РОЗРАХУНОК ПРОПУСКНОЇ МОЖЛИВОСТІ ДІЛЯНОК МЕРЕЖІ Важливішим критерієм, що характеризує функціонування шляхів повідомлення є їх пропускна можливість. Пропускною можливістю дороги є максимальне число автомобілів, які можуть пройти на відрізу дороги на протязі певного відрізку часу при забезпеченні заданої швидкості і безпеки руху. Пропускна здатність багатосмугових вулиць не є арифметичною сумою пропускної спроможності кожної зі смуг. Це пояснюється необхідністю маневрування для перебудування, здійснення поворотів і розворотів на перетинаннях, зупинках и ін. Пропускну можливість вулиць неперервного руху з багатосмуговою проїжджою частиною розраховують за формулою: , авт./год.(1.1) де – пропускна можливість k-тої ділянки мережі, авт./год.; – розрахункова пропускна можливість одної смуги руху, авт./год.; – коефіцієнт, що враховує вплив кількості смуг на пропускну можливість. Значення Kп обирають із табл.1.1. Таблиця 1.1 – Залежність Kп від кількості смуг руху Кількість смуг руху 1 2 3 4 5 6 Кп 1,0 1,8 2,4 2,9 3,4 3,9 Розрахункову пропускну можливість приймають = 1000 авт./год. з умов забезпечення необхідних маневрів у транспортному потоці та = 1200 авт./год. при відсутності в потоці змін смуг руху. Розрахунки зведені у табл.1.2. Таблиця 1.2 – Пропускна спроможність ділянок мережі Кількість смуг руху Коефіцієнт, що враховує кількість смуг, Пропускна спроможність, ,авт./год. Ділянки мережі 1 1,0 1200 7-8, 12-13 2 1,8 1800 1-3, 9-13, 2-4, 10-11, 8-12, 5-10, 4-9 3 2,4 2400 4-5, 8-9, 3-4, 5-6, 3-8, 9-10 2. ВИЗНАЧЕННЯ ХАРАКТЕРИСТИК ДОРОЖНЬОГО РУХУ Характеристики дорожнього руху визначаються для кожної ділянки транспортної мережі за напрямками.
В якості вихідних даних для розрахунку приймається значення транспортного попиту і довжини ділянки мережі. При отриманні матриці кореспонденції транспортних засобів величина між транспортними районами залежить від відстані між ними і об’єму відправлення та прибуття транспортних засобів по районах. Значення інтенсивності дорожнього руху на ділянках мережі розраховується за даними матриці кореспонденції як сума кореспонденцій , які рухають на даній ділянці. Дані наведені у додатках В, Г. Інтенсивність руху у наведених одиницях визначають за допомогою коефіцієнтів приведення: , (2.1) де – інтенсивність руху на k-й ділянці мережі в приведених одиницях, авт./год.; – кількість транспортних засобів у транспортному потоці; – питома вага j-го виду транспортних засобів у потоці; – коефіцієнт приведення j-го виду транспортних засобів до легкового автомобіля. Таблиця 2.1 - Значення коефіцієнтів приведення Найменування транспортних засобів Коефіцієнт приведення, Kпр 1. Легкові автомобілі 1,0 2. Вантажні автомобілі (gн &l ; 4 т) 2,0 Продовження таблиці 2.1 3. Вантажні автомобілі(gн = 4-8 т) 2,5 4. Вантажні автомобілі (gн &g ; 8 т) 3,0 5. Автобуси 2,5 6. Тролейбуси 3,0 7. Автопоїзди (gн &l ; 12 т) 3,5 1-3: (авт./год.) Рівень завантаження дороги рухом визначають за співвідношенням: , (2.2) де – рівень завантаження дороги рухом; – пропускна можливість k-ої ділянки мережі, авт./год. 1-3: . Швидкість транспортного потоку розраховують за матеріалами обстеження, які подані у вих. даних. Ще одним параметром, що характеризує є швидкість. Швидкість транспортного потоку – це середня швидкість транспортних засобів на визначеному відрізку шляху за визначений відрізок часу. Швидкість транспортного потоку визначається за формулою: , (2.3) де – швидкість потоку в і-том випробуванні, км/год.; – кількість випробувань. (км/год.) Після визначення швидкості транспортного потоку, необхідно визначить чи достатньо проведено випробувань для забезпечення необхідної точності і надійності результатів. Достатній об’єм вибірки розраховується за формулою: , (2.4) де – функція надійної імовірності, див. вих. дані; – середньоквадратичне відхилення, км/год.; – допустиме відхилення, км/год. , (2.5) де – швидкість потоку в і-том випробуванні, км/год.; – кількість випробувань. Допустиме відхилення розраховуємо за формулою: , (2.6) де – відносна точність обліку, див. вих. дані. (км/год.) Значення функції довірчої імовірності обирають залежно від довірчої імовірності (див. вих. дані). Таблиця 2.2 - Значення функції довірчої імовірності Довірча імовірність 0,8 0,9 0,95 Функція довірчої імовірності 1,28 1,65 1,96 &g ; потр, тобто можна зробити висновок, що проведеної кількості випробувань достатньо для забезпечення необхідної надійності результатів. Щільність транспортних потоків на ділянках мережі розрахуємо за співвідношенням: , (2.7) де – кількість смуг руху. 1-3: (авт./км) Усі розраховані характеристики дорожнього руху занесені до підсумкової таблиці 2.3. Таблиця 2.3 - Параметри дорожнього руху Ділян- ки мережі Кіль-ть смуг руху Дов- жина Про- пускна спромож- ність Інтенсивність Рівень заван- тажен- ня Щіль- ність тр-го потоку в фі- зичних од.
в при- ведених од. 1-3 1 2,1 1800 630 1099 0,61 26 2-4 2 1,6 1800 28 49 0,027 1 3-1 1 2,1 1800 815 1402 0,79 33 3-4 3 1,9 2400 360 628 0,26 5 3-8 3 2,0 2400 673 1174 0,49 10 4-2 2 1,6 1800 89 155 0,086 2 4-3 3 1,9 2400 358 625 0,26 5 4-5 3 1,9 2400 444 775 0,32 6 4-9 2 1,6 1800 560 977 0,54 12 5-4 3 1,9 2400 468 817 0,34 6 5-6 3 2,2 2400 59 103 0,04 1 5-10 2 2,1 1800 188 328 0,18 4 6-5 3 2,2 2400 50 87 0,036 1 7-8 1 1,7 1200 839 1464 1,22 34 8-3 3 2,0 2400 856 1494 0,62 12 8-7 1 1,7 1200 852 1487 1,24 35 8-9 3 1,3 2400 1150 2007 0,84 16 8-12 2 1,6 1800 48 84 0,05 1 9-4 2 1,6 1800 704 1228 0,68 14 9-8 3 1,3 2400 1205 2103 0,88 17 9-10 3 1,8 2400 756 1319 0,55 10 9-13 1 1,3 1800 785 1370 0,76 32 10-5 2 2,1 1800 239 417 0,23 49 10-9 3 1,8 2400 974 1700 0,71 13 10-11 2 1,7 1800 693 1209 0,67 14 11-10 2 1,7 1800 811 1415 0,79 17 12-8 2 1,6 1800 27 47 0,026 1 12-13 2 1,4 1200 31 54 0,045 1 13-9 1 1,3 1800 767 1338 0,74 31 13-12 2 1,4 1200 54 34 0,078 1 3. РОЗМІЩЕННЯ ЗУПИНОЧНИХ ПУНКТІВ Розміщення зупиночних пунктів впливає на безпеку руху й пропускну можливість дороги. Існують такі вимоги до розміщення зупиночних пунктів: - безпека руху пішоходів; - мінімальні затримки руху транспортних засобів; - мінімум часу руху пасажирів до зупиночних пунктів. У практиці організації руху МПТ відстань зупиночних пунктів складає 400-600 м - для звичайних маршрутів й 800-1200 м для швидкісних маршрутів. Зупиночні пункти МПТ можуть бути розташовані як перед перехрестями, так і за ними. Для автобусів та тролейбусів більш прийнятним є розташування зупинок за перехрестями. 4. РОЗРАХУНОК ХАРАКТЕРИСТИК РУХУ МПТ НА МАРШРУТАХ Розрахуємо на кожному маршруті МПТ слідуючи характеристики: час зворотного рейсу, інтервал та інтенсивність руху транспортних засобів, швидкість сполучення. Час зворотного рейсу розраховується за формулою: , (4.1) де – відстань між кінцевими зупинках маршруту, км; – швидкість руху транспортних засобів на маршруті, км/год.; – кількість проміжних зупинок на маршруті в обох напрямках; – час простою на проміжних зупинках маршруту, год.; – час простою на кінцевих зупинках маршруту, год. (год.) Інтервал руху транспортних засобів на маршруті розраховується по формулі: , (4.2) де – кількість транспортних засобів працюючих на маршруті. (год.) Інтенсивність руху транспортних засобів на маршруті розраховується по формулі: , (4.3) (авт./год) Швидкість сполучення розраховуємо за формулою: , (4.4) де с – час сполучення на маршруті, год. Час сполучення на маршруті розраховуємо за формулою: , (4.5) (год.) (км/год.) Характеристики руху МПТ на маршрутах занесені до підсумкової таблиці 4.1. Таблиця 4.1. – Параметри дорожнього руху МПТ на маршрутах Маршрут Кількість одиниць Кількість проміжних зупинок Довжина маршруту, км Час зворотнього рейсу, год Час зворотнього рейсу, хвил. Інтервал руху, хвил Інтенсивність руху, авт/год Час сполучення, год Швидкість сполуч., км/год 7-8-9-10-11 15 20 6,5 0,78 46,8 3,12 19 0,72 18,05 1-3-4-5-3 13 20 8,1 0,908 54,48 4,14 15 0,846 19,14 1-3-8-12-13 12 20 7,1 0,828 49,68 4,14 15 0,768 18,49 2-4-9-13 13 10 4,5 0,52 31,2 2,4 25 0,46 19,57 6-5-10-9-8-12 23 22 7,2 0,856 51,36 2,22 27 0,796 18,09 3-8-9-10-5 21 22 7,2 0,856 51,36 2,46 24 0,796 18,09 6-5-4-9-13 16 16 7 0,78 46,8 2,94 20 0,72 19,4 7-8-3-4-5 14 18 7,5 0,84 50,4 3,6 17 0,78 19,23 5.
Розгалужена підпільна мережа була створена в Донбасі. Підпільні групи діяли в Луганську, Юзівці, Маріуполі, всього - у 18 великих населених пунктах. У Катеринославі для підпільної роботи залишили близько 250 комуністів, були підібрані конспіративні квартири, виділені кошти. Міський підпільний комітет КП(б)У до червня 1918 р. керував уже 18 нелегальними групами. Усього ж у Донбасі й на Катеринославщині на цей час діяло понад 80 підпільних осередків, в тому числі 30 - у сільській місцевості. В Києві до літа 1918 р. підпільні організації налічували близько 650 членів, функціонувало 6 нелегальних райкомів компартії. У червні для керівництва "бойовою роботою" було створене губернське бюро [194]. Високою активністю відзначався й підпільний рух на півдні України. Його центром у регіоні була Одеса, куди у травні 1918 р. прибула група емісарів ЦК РКП(б). Разом з місцевими комуністами вони створили мережу підпільних осередків - в одному лише місті було 5 підпільних райкомів. Нелегальні групи діяли і в містах Криму - Севастополі, Сімферополі, Керчі та інших
1. Особливості теріторіальної організації залізничного транспорту
3. Види менеджменту і поєднання організаційно-управлінських культур
4. Політичні партії, організації и рухи
5. Основні організаційні форми та види туризму
9. Менеджмент, як орган (апарат) управління організацією
12. Взаимодействие видов транспорта
13. Выбор наиболее выгодного вида транспорта
14. Выбор наиболее выгодного вида транспорта
15. Організаційна система управління природокористуванням України
16. Організація оплати праці на підприємстві
Игра с прищепками "Зайка". 
Глобус Земли политический, диаметр 420 мм. 
Магическая кружка-мешалка, черная. 17. Організаційні заходи що обезпечивають працівників під час роботи
19. Організація евакуаційних заходів
20. Роль міжнародних організацій системи ООН в управлінні економічною політикою
21. Ділові прийоми, їх різновиди та особливості організації
25. Організація депозитних операцій комерційними банками з фізичними особами
26. Організація діяльності "ПриватБанку"
27. Організація кредитної роботи в комерційному банку
28. Організація та планування кредитування
30. Державне керування охороною праці й організація охорони праці на виробництві
31. Організація будівельного майданчика
32. Організація охорони праці на прикладі закритого акціонерного товариства "Ратнівський молокозавод"
Универсальная вкладка для дорожных горшков (мятный). 
Игрушка-прорезыватель силиконовый Happy Baby "Silicone teether". 
Рамка пластиковая со стеклом 30x30, арт. ST31-S. 33. Організація робочого місця бухгалтера
34. Рівні організації організму людини
35. Організація виробництва в підприємствах агропромислового комплексу
36. Організація і шляхи підвищення економічної ефективності виробництва зерна
37. Організація, нормування та оплата праці в свинарстві
41. Внутрішній аудит організації
43. Організації обліку ЗЕД - зовнішньоекономічної діяльності
44. Організаційні процедури аудиту заробітної плати
45. Організація бухгалтерського обліку в Австралії і Данії
46. Організація бухгалтерського обліку в Пакистані та Фінляндії
47. Організація бухгалтерського обліку на підприємстві
48. Організація бухгалтерського обліку на підприємстві
Аэрозоль Gardex "Extreme" от кровососущих насекомых и клещей, 150 мл. 
Шнуровка-бусы "Весна". 
Подгузники-трусики для девочек Huggies DryNights, 8-15 лет, 9 штук. 49. Організація бухгалтерського обліку на підприємстві ТзОВ "Авто-Лайф"
50. Організація бухгалтерського обліку у Франції та Китаї
51. Організація документування господарських операцій
52. Організація і методика аудиту грошових коштів
53. Організація і методика про проведення аудиту фінансової звітності та фінансового стану підприємства
57. Організація обліку в Швеції і Польщі. Порівняльна характеристика
58. Організація обліку доходів
59. Організація обліку і аудиту виробництва продукції свинарства у ТОВ "Агрофірма "Колос"
60. Організація обліку на підприємстві
61. Організація обліку орендних операцій
63. Організація обліку та контролю основних засобів на підприємстві
64. Організація роботи та документне забезпечення районної Ради
Кресло детское мягкое "Принцесса". 
Бейдж с рулеткой, 54x90 мм. 
Доска магнитно-маркерная, 60x90 см. 67. Організація управлінського обліку на підприємстві
68. Основи організації бухгалтерського обліку
69. Правове регулювання бухгалтерського обліку та особливості його організації в бюджетних установах
74. Актуальні проблеми розвитку і територіальна організація легкої промисловості світу
75. Загальна характеристика фінансової основи організації діяльності місцевих рад
76. Засади організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні
78. Організаційно–правові засади та системи органів управління в агропромисловому комплексі
79. Організація роботи Верховної Ради України
80. Організація роботи органів та посадових осіб місцевого самоврядування
Таблетки для посудомоечных машин "Babyline", для всей семьи, 25 штук. 
Музыкальный коврик "На ферме". 
Швабра для пола, с отжимом. 81. Основні організаційно-управлінські акти міських, районних і прирівняних до них прокуратур
82. Правова організація працевлаштування громадян
83. Центральна виборча комісія: правовий статус і організація роботи
84. Організація видавничій справи
85. Методика організації навчального процесу в рамках колективного способу навчання іноземній мові
89. Організація постачання промисловими товарами цивільного населення України у 1943-1944 рр.
90. Перехід від родоплемінної організації первісних часів до перших державних утворень
91. Створення Організації Об’єднаних Націй
92. Організація науково-інформаційної діяльності
93. Організація обслуговування споживачів за типом "шведського столу" або "шведської лінії"
94. Організація спеціалізованого цеху з виробництва м’ясних напівфабрикатів
96. Лексико-граматична організація українських військових команд
Медицинская карта истории развития ребенка, синяя, А5, по форме 112/У. 
Фляга "S.Quire", 0,27 л, сталь, натуральная кожа, вставка черная. 
Спиннер "Артефакт", перламутровый. 97. Маркетингова програма організації виробництва і реалізації інноваційної продукції
98. Організація збутової діяльності на підприємстві
99. Організація і технологія продажу товарів та обслуговування в спеціалізованих магазинах
