![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Экономика и Финансы
Менеджмент (Теория управления и организации)
Комунікаційна діяльність. Її рівні, види, форми |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» Кафедра журналістики РЕФЕРАТ на тему: «Комунікаційна діяльність. ЇЇ рівні, види, форми» Студентки IV курсу Групи ЖР-61 Крайової О.В. Київ - 2010 У підприємницькій діяльності використовуються різні засоби, види і форми комунікації. Завдання полягає в тому, щоб насамперед вміло використати різноманітні види комунікації, серед яких можна назвати такі: а) передача інформації, утримання, інформування (читання лекції в аудиторії, виступ по радіо тощо); б) експресивна - виразна, що характеризується експресією - силою прояву почуттів, переживань (наприклад, зустріч після довгої розлуки); в) переконуюча - прагнення вплинути на інших, висловлення захоплення, прохання, що особливо важливо для політичних діячів, юристів, торгових працівників; г) соціально-ритуальна - використання норм і звичаїв соціально-культурної поведінки (процедура знайомства, звичаї гостинності); д) паралінгвістична комунікація - спілкування за допомогою міміки, виразу очей і рота, а також позі рухів (передача різних відтінків повідомлення, його скритого змісту). Можливості несловесних повідомлень, які становлять істотну частину людського спілкування, не слід применшувати. Справа в тім, що дуже часто одними словами не можна передати наші емоції, душевний стан, занепокоєння тощо, якщо не скористатися мімікою, певними рухами, виразом обличчя, тональністю голосу та ін. Різноманітні види і способи комунікації можна розбити на три групи: усну, письмову і візуальну. На думку психологів, у багатьох ситуаціях найбільш ефективним є безпосередній усний контакт, за допомогою якого можна передавати всі деталі, уточнити неясні питання і цим виключити неправильне розуміння завдання тощо. Якщо людина може задавати запитання, то, на думку американських дослідників, ймовірність того, що вона правильно зрозуміла повідомлення, підвищується на 20%, а якщо вона може робити зауваження, то це розуміння підвищується ще на 15%. За цільовою спрямованістю комунікації бувають інструктуючі, мотивуючі та інформуючі, які постачають інформацію для прийняття управлінських рішень організації і контроль за їх виконанням. Для досягнення цілей організації та ефективного обміну інформацією використовуються висхідні, низхідні та горизонтальні комунікації. Висхідні комунікації, як правило, здійснюються у ф0Рмі звітів, пропозицій і пояснювальних записок. Метою їх є оповіщення вищого ешелону влади (вищого керівництва) про те, що робиться на більш низьких рівнях ієрархічної системи. В Японії, США та інших країнах створюються спеціальні групи працюючих (осередки якості), завданням яких є розробка і регулярне інформування керівництва про виникаючі проблеми і шляхи їх розвґязання. Існують певні правила успішного здійснення вертикальних комунікацій: а) правильний, ввічливий стиль мови; б) достатня гласність, що унеможливлює домисли, плітки; в) недопущення дрібґязкової опіки над підлеглими; г) не допускати передачу інструкцій, вказівок від вищого керівника безпосередньо до останнього адресата, що веде до втрати відповідальності, порушення встановленої ієрархії.
Перед низхідними комунікаціями ставиться задача довести до відома і свідомості вищих рівнів, стратегічні напрямки майбутньої діяльності. Яскравим прикладом горизонтальної комунікації є обмін інформацією між різними відділами та іншими структурними підрозділами, в результаті чого досягається координація і узгодження діяльності для досягнення загальних цілей організації. Умовою ефективного здійснення горизонтальних комунікацій є чіткий розподіл обовґязків, повноважень і відповідальності структурних підрозділів, дотримання службової етики взаємовідносин, використання сучасних засобів звґязку тощо. Комунікації між організацією і зовнішнім середовищем здійснюються у низхідному і висхідному напрямках. Тут використовуються різноманітні засоби. Із наявними і потенційними споживачами організації спілкуються за допомогою реклами та інших програм просування товарів на ринок. У відносинах із громадскістю першочергове значення надається створенню сприятливого образу, &quo ;іміджу&quo ; організації на місцевому загальнонаціональному та міжнародному рівні. Із урядом організація спілкується, заповнюючи багаточисельні звіти про фінанси, маркетинг, про можливість карґєри, щодо пільг і т.п. Використовуючи лоббізм і роблячи внески на користь різних політичних груп, комітетів, організація намагається впливати на зміст майбутніх законів, постанов. Організації треба також підтримувати ділові звґязки із профспілками. Велику питому вагу займає особиста комунікація, або безпосередні контакти між працівниками, під якою розуміються всі види обміну інформацією, що має місце між людьми. Вона набуває таких форм: комунікація між двома людьми, комунікація між індивідом і групою, комунікація всередині групи. Характер комунікаційної системи будь-якої організації у великій мірі залежить від типу структурних систем, що використовуються для побудови управлінської • системи. Структуру прийнято зображувати позиціями (окремі особи, організації, структурні підрозділи, технічне обладнання та ін.) і звґязками між ними. Основні типи структурних схем наступні: лінійна, кільцева, сотова, багатозвґязкова, типу &quo ;колесо&quo ;, ієрархічна, зіркова тощо. За лінійної схеми, кожна позиція (окрім крайніх) повґязана із двома сусідніми, інформація, що передається з одного кінця на інший, стає відомою всім. Тут немає відносин підлеглості, але будь-який розрив звґязку не компенсується, і така організація стає малокерованою, оскільки контакт між окремими частинами системи втрачається. Але простота побудови, порівняно короткі канали звґязку створюють передумови для оперативного прийняття рішень. Кільцева схема являє собою замкнуту структуру із однаковими звґязками. За цієї схеми підвищується швидкість передачі інформації і стійкість структури, оскільки будь-які дві позиції використовують два напрямки інформаційного обміну. Сотова схема являє собою більш складну структуру із розвинутими багатьма шляхами проходження інформації. Багатозвґязна схема реалізує принцип: кожен і звґязаний із кожним. Тут звґязки рівноцінні, і жоден з них не має переваг перед іншим. Висока швидкість проходження інформації досягається прямими звґязками, коли не має потреби використовувати обхідні шляхи.
Близькими до багатозвґязної схеми є схема типу &quo ;колесо&quo ; і зіркова схема. Перша з них не передбачає встановлення звґязку із двома сусідами і з центром. За зіркової схеми кожна позиція підтримує звґязок лише із центром, який виконує командні функції. Найбільш поширеною в менеджменті є ієрархічна схема, яка уособлює командні функції одних позицій у відношенні до інших. Позиції, розташовані у верхній частині схеми, є чисто підлеглими. Позиції, розташовані над ними, є одночасно підлеглими і командними. І нарешті, позиції, розташовані у верхній частині схеми, виконують лише командні функції. Ієрархічна схема передбачає більш високу централізацію у порівнянні з кільцевою. Але найбільш високий рівень централізації командних функцій має місце за зіркової схеми, де поведінка кожного елемента у повній мірі залежить від центральної позиції. Крім офіційних (формальних) комунікацій, у менеджменті важливу роль відіграють неформальні (неофіційні) комунікації. У підприємницькій діяльності неформальні комунікації неминучі та мають різноманітний характер. На практиці офіційні структури та офіційні комунікації - це лише частина айсберга, що видніється над водою. Чимало питань розглядаються і вирішуються неформально групами, що не наділені офіційними повноваженнями і які створені на базі дружніх відносин, старих шкільних звґязків, приналежності до однієї партії, національного походження, релігії та інших загальних інтересів. Керівники всіх рівнів часто підтримують ділові звґязки з однією або декількома неофіційними групами всередині або за межами організації, іноді ділять свою владу з неофіційним &quo ;кухонним кабінетом&quo ; Природнім джерелом неофіційних відносин є поліархія, що характеризує взаємовідносини між різними партіями або групами, а також різні чутки: про скорочення штатів, переміщення кадрів випровадження на пенсію, чвари між керівником та заступниками тощо. Для розвитку неформальних комунікацій можуть з успіхом використовуватися неофіційні правила і ритуали, система ящиків для пропозицій, яка сприяє вільному потоку новаторських різних рівнів. У цьому руслі можуть діяти спеціальні комісії для розгляду скарг, &quo ;дні відкритих дверей&quo ;, різні збори і наради. При дослідженні комунікацій у залежності від рольової участі окремих осіб часто виділяють &quo ;сторожів&quo ;, &quo ;звґязкових&quo ; (їх ще називають &quo ;містками&quo ;), &quo ;лідерів думки&quo ; (це, скоріш усього, неформальні, ніж формальні лідери), &quo ;космополітів&quo ; (індивіди, що частіше за інших взаємодіють із зовнішнім середовищем). За всіх умов неформальні комунікації забезпечують певну надмірність у всіх елементах інформації для досягнення гнучкості цієї системи. І все-таки ефективний менеджмент передбачає ситуацію, за якої основна частина задач організації повинна вирішуватися в результаті використання офіційних звґязків і відносин. Переважання неофіційних комунікацій у системі управління призводить до високого ступеня невизначеності і часто свідчить про її недосконалість. Для менеджера доступними є два типи комунікацій: формальні та неформальні.
Мунципалзаця поширюватиметься на пдпримства, що обслуговують певн длянки комунальних потреб (електричн стац, водотяги, мсцева комункаця т.д.). Натомсть бль шсть длянок так зв. легко й споживчо промисловост, що продуку готов фабрикати та вироби масового попиту, тво]ритиме, при виробничй соцальнй контрол держави, поле примненнякооперативно й приватнокапталстично нцативи. Досвд комунзму показав, до яких карикатурних, ба навть трагчних наслдкв доводять спроби заступити тут творчу роль приватного почину бюрократичним етатизмом! Слдуючою з черги базою господарсько самодяльно буде торгвля. Зосереджуючи в свох руках монополь у де]яких сферах зовншньо внутршньо торгвл, як також полтику регуляц товарових цн держава сприятиме розвитков кооперативно й приватновласницько нцативи при обслуговуванн ц важно функц суспльного обмну. Вла]сне тут, в сполученн з промисловою дяльнстю, найде соб основу для розвиткуконструктивний у свой соцальнй мскооперативно-приватнийнацональний каптал
1. Гуманітарна діяльність Організації Об’єднаних Націй
3. Діяльність органів міліції Станіславської області в 1939-1946 роках. Історико-правовий аспект
4. Сутність організаційних змін
9. Організаційна структура митної системи України
10. Фірма як організаційна форма підприємництва
12. Вплив антропогенного фактора на життєдіяльність водних організмів
15. Вплив маркетингу на комерційну діяльність
16. Міжнародна організація праці та її вплив на розвиток соціально-трудових відносин
17. Поняття та класифікація управлінських рішень. Конфлікти в організації
18. Сутність, види та канали комунікацій
19. Сутність планування, його види та особливості організації на підприємствах
20. Непрямі податки та їх вплив на фінансово-господарську діяльність підприємств
21. Вплив податкової політики на інвестиційну діяльність
25. Суспільна організація життя слов
26. Організація приймання товару в аптеці
27. Виробничо-торговельна діяльність підприемства
30. Діяльність римських магімтратів
31. Інноваційна діяльність підприємства
32. Організація підприємства дрібнооптової торгівлі „ХОДАК”
33. Організаційні заходи що обезпечивають працівників під час роботи
34. Організація обліку грошових коштів
35. Організація евакуаційних заходів
36. Виникнення перших українських молодіжних організацій у діаспорі
37. Діяльність уряду України в галузі екології
41. Діяльність страхової компанії "Оранта"
42. Організаційні засади функціонування Європейського Центрального банку
43. Організація банківської справи
44. Організація біржової торгівлі
45. Організація депозитних операцій комерційними банками з фізичними особами
46. Організація діяльності "ПриватБанку"
47. Організація кредитної роботи в комерційному банку
48. Організація та планування кредитування
50. Комерційна діяльність СК "Універсальна"
52. Державне управління охороною праці та організація охорони праці
53. Організація охорони праці на виробництві
57. Організація виробництва в підприємствах агропромислового комплексу
58. Організація і шляхи підвищення економічної ефективності виробництва зерна
59. Організація, нормування та оплата праці в свинарстві
60. Організація, нормування та оплата праці на вирощуванні картоплі
61. Організація, планування та шляхи збільшення виробництва озимих зернових
62. Вдосконалення організації бухгалтерського обліку на ТОВ "СКОП"
63. Внутрішній аудит організації
65. Організації обліку ЗЕД - зовнішньоекономічної діяльності
66. Організаційні процедури аудиту заробітної плати
67. Організація бухгалтерського обліку в Австралії і Данії
68. Організація бухгалтерського обліку в Пакистані та Фінляндії
69. Організація бухгалтерського обліку на підприємстві
73. Організація документування господарських операцій
74. Організація і методика аудиту грошових коштів
75. Організація і методика про проведення аудиту фінансової звітності та фінансового стану підприємства
76. Організація і шляхи вдосконалення обліку власного капіталу на прикладі ВАТ "Луганськмлин"
77. Організація облікової політики підприємства
78. Організація обліку в магазині "Світанок"
79. Організація обліку в Швеції і Польщі. Порівняльна характеристика
80. Організація обліку доходів
81. Організація обліку і аудиту виробництва продукції свинарства у ТОВ "Агрофірма "Колос"
82. Організація обліку на підприємстві
83. Організація обліку орендних операцій
84. Організація обліку та контролю в Біловодському районному центрі зайнятості
85. Організація праці бухгалтера
89. Організація управлінського обліку на підприємстві
90. Основи організації бухгалтерського обліку
91. Правове регулювання бухгалтерського обліку та особливості його організації в бюджетних установах
92. Ревізійні комісії підприємств і організацій
93. Специфіка організації обліку в автотранспортних підприємствах
94. Типи організаційних структур бухгалтерії (лінійна, ступінчата, комбінована)
97. Аналіз факторів територіальної організації Стаханово–Алчевського промислового вузла