![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Законодательство и право
Право
Юридичні особи як суб’єкти цивільного права |
Зміст Розділ 1. Поняття юридичної особи в цивільному праві 1.1. Поняття та ознаки юридичної особи Розділ 2. Цивільно-правові ознаки юридичної особи 2.1. Правоздатність юридичної особи 2.2. Порядок виникнення і припинення юридичних осіб Розділ 3.Види юридичних осіб 3.1 Комерційні організації як юридичні особи 3.2 Некомерційні організації як юридичні особи Висновки Перелік використаної літератури ВСТУП Функціонування господарської системи держави забезпечується перш за все діяльністю різноманітних юридичних осіб. Юридичні особи виконують найважливіші завдання економіки, забезпечуючи розвиток сфер виробництва товарів, виконання робіт і надання послуг. Неможливо собі уявити функціонування системи управління, політичної системи суспільства без діяльності юридичних осіб. Конструкція юридичної особи дозволяє залучати необхідні ресурси шляхом поєднання можливостей кількох суб’єктів. Значення юридичної особи важко переоцінити. Нормальне існування юридичних осіб можливе тільки за умови належної регламентації їх утворення, діяльності і припинення. Як будь-яке явище, юридична особа має свій початок і кінець. Важливою гарантією дотримання прав осіб, що бажають створити юридичну особу та інших осіб, є передбачений законом порядок її створення. Публічне регулювання порядку створення юридичної особи, обов’язкова державна реєстрація юридичної особи – запорука законності її діяльності. На стадії створення держава забезпечує мінімальний необхідний соціальний контроль за діяльністю юридичних осіб, отримує відомості, що стануть основою контролю здійснення підприємницької діяльності, виконання норм податкового, природоохоронного та іншого законодавства. На удосконалення процедури утворення юридичних осіб були спрямовані, зокрема, норми Закону України «Про реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб – підприємців». Однак впровадження в життя положень даного закону, реєстрація за принципом «єдиного вікна» не виправдала сподівань і замість спрощення процедури створила черги та ускладнення. Можливість в будь-який момент припинити діяльність юридичної особи є однією із суттєвих гарантій прав як самої юридичної особи, так і її учасників. Встановлення в законодавстві порядку ліквідації юридичних осіб виконує різноманітні функції: забезпечує нормальне припинення господарської діяльності, охороняє права кредиторів, встановлює механізми захисту найманих працівників, сприяє податковій дисципліні. Слід зазначити, що юридична особа є самостійним суб'єктом правовідносин і існує незалежно від фізичних осіб, які її утворили, і хоч це колективне утворення і визнається суб'єктом правовідносин, однак як юридична особа воно може бути носієм лише тих прав та обов'язків, які не пов'язані з природними властивостями людей. Зрозуміло, що держава, в особі її вищих органів влади і управління, не може управляти усіма належними їй цінностями. Інститут юридичної особи в цивільному законодавстві зумовлений становленням товарно-грошових відносин у ринковій економіці, суспільним розподілом праці, необхідністю включення до цивільного обороту майна держави, кооперативів, громадських та інших організацій.
Метою даної курсової роботи є розкриття сутності юридичних осіб, як суб’єктів цивільного права, детальне дослідження процесів утворення і припинення юридичних осіб. Робота складається з трьох розділів: Перший розділ присвячений поняттю юридичної особи в цивільному праві. В другому розділі наводиться характеристика виникнення та припинення діяльності юридичної особи,а також правоздатність юридичних осіб. Третій розділ розкриває види юридичних осіб. Розділ 1. Поняття юридичної особи в цивільному праві 1.1 Поняття та ознаки юридичної особи ЦК не дає визначення поняття &quo ;юридична особа&quo ;. Натомість, ст.80 ЦК, яка має назву &quo ;Поняття юридичної особи&quo ;, містить вказівку на деякі характерні ознаки цього поняття, зазначаючи, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку, яка наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. Таким чином, тут маємо лише вказівки на такі ознаки юридичної особи: 1) це організація, тобто певним чином організаційно і структурно оформлене соціальне утворення; 2) вона повинна бути створена і зареєстрована у встановленому законом порядку; 3) вона має цивільну правоздатність і дієздатність (правосуб'єктність), тобто здатна набувати і реалізовувати цивільні права та обов'язки від свого імені; 4) вона може бути позивачем і відповідачем у суді. Серед цих властивостей не вистачає деяких традиційних ознак юридичної особи — таких як: наявність відокремленого майна, самостійна відповідальність за зобов'язаннями. Для аналізу поняття &quo ;юридична особа&quo ; повинні бути враховані також зазначені властивості, оскільки вони дозволяють відрізнити юридичну особу від інших соціальних утворень, зокрема різноманітних об'єднань, філій і представництв, які не є суб'єктами цивільного права. Зупинімося на наведених ознаках детальніше. 1) Наявність певним чином організаційно і структурно оформленого соціального утворення — організації. Організаційна єдність: Юридична особа — це не окремий громадянин (фізична особа), а колективне утворення, певним чином організований колектив людей (організація). Має чітку внутрішню структуру, органи управління і відповідні підрозділи для виконання завдань і функцій, закріплених статутом.1 Має реквізити, затверджені при реєстрації в державних органах (статут, круглу печатку, штампи, назву та ін.) і органах державної статистики (присвоєння ідентифікаційного коду, який є єдиним для всього простору України і зберігається протягом усього періоду існування). Так, у складі кооперативу можуть створюватися структурні підрозділи, в тому числі територіально відокремлені: відділення, цехи, ферми, майстерні, ательє, магазини та інші, що діють, як правило, на засадах колективного, сімейного або індивідуального підряду. Структура кожного окремого кооперативу закріплюється його статутом. Проте незалежно від особливостей своєї внутрішньої структури кооператив у зовнішніх відносинах виступає як єдина організація. Наявність відокремленого майна. Кожна юридична особа має своє майно відокремлене, від майна членів трудового колективу даної організації; по-друге, від майна держави чи автономного утворення, адміністративно-територіальної одиниці; по-третє, від майна інших організацій, в тому числі вищестоящих органів.
Майно кооперативних, інших громадських організацій і колективних утворень належить їм на праві власності. Правовою формою майнового відособлення державних підприємств є право повного господарського відання належним їм майном, а державних установ — право оперативного управління. Здійснюють його також і ті кооперативні та громадські організації — юридичні особи, які мають відокремлене майно, яке при цьому належить на праві власності кооперативу чи громадській організації, що їх створили. Виступ в цивільному обороті від свого імені. Кожна юридична особа має своє найменування свого імені вона набуває майнових і особистих не майнових прав і несе обов'язки, вступаючи ж різноманітні цивільно-правові відносини з іншими організаціями та громадянами. Інші особи можуть діяти від імені юридичної особи тільки за її згодою (наприклад, на основі довіреності). Так, спілка (об'єднання) кооперативів може представляти інтереси кооперативу і діяти від його імені у відповідних державних та інших органах, а також в міжнародних організаціях. Здатність нести самостійну майнову відповідальність. Здатність організації від свого імені брати участь у цивільних правовідносинах, самостійно набувати майнових і особистих немайнових прав і нести обов'язки зумовлює і самостійну майнову відповідальність юридичної особи за своїми зобов'язаннями. Відповідно до ст.623 ЦК України у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання боржником він повинен відшкодувати кредиторові завдані збитки. Формою цивільно-правової відповідальності юридичних осіб є також неустойка — визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема у разі прострочення виконання (ч.1 ст.549 ЦК України). Юридична особа відповідає по своїх зобов'язаннях, належним їй (закріпленим за нею) майном та іншими актами законодавства України може бути звернене стягнення. Держава не відповідає по зобов'язаннях державних організацій, які є юридичними особами, а ці організації не відповідають по зобов'язаннях держави. Умови і порядок попуску коштів на покриття заборгованості установ та інших державних організацій, що перебувають на державному бюджеті, якщо ця заборгованість не може бути покрита за рахунок їх кошторису, встановлюється законодавчими актами Відповідно до п-3 ст-39 Закону «Про власність» державна установа (організація) відповідає па зобов'язаннях грошовими коштами, які є в розпорядженні. При недостатності коштів відповідальність по зобов'язаннях державної установи несе власник відповідного майна (держава чи автономна республіка, адміністративно-територіальна одиниця). Державна, кооперативна або інша громадська організація не відповідає по зобов'язаннях підприємства, що входить до її складу і є юридичною особою, це підприємство не відповідає по зобов'язаннях організації, до складу якої воно входить. У цивільному законодавстві чітко розмежовується відповідальність кооперативного об'єднання (спілки) і кооперативних організацій, що входять до його складу, а також відповідальність державно-кооперативної або громадської організації та її членів.
Вс доводи, як наводить адвокат, повинн пдвести його до прохання про мру покарання, до формулювання остаточних висновкв у справ. Якщо в результат належного аналзу доказв захисник приходить до висновку, що подя злочину вдсутня, в дянн пдзахисного нема складу злочину або недоведено участь пдсудного у вчиненн злочину, вн просить суд постановити виправдувальний вирок. Що стосуться цивльного позову, заявленого у справ, то захисник просить вдмовити в цивльному позов, якщо вн ставить питання про винесення виправдувального вироку за вдсутнстю складу злочину або за недоведенстю участ пдсудного у вчиненн злочину; або про залишення цивльного позову без розгляду, якщо йдеться про виправдання за вдсутнстю в дях пдсудного складу злочину, оскльки в цьому випадку у потерплого залишаться право звернутися з позовом знову в порядку цивльного судочинства. Коли захисник не заперечу факту здйснення злочину, вн зобов'язаний висловити сво мркування про мру покарання. Не рекомендуться вказувати конкретну мру покарання
1. Юридичні особи як суб’єкти цивільних прав
2. Цінні папери як об’єкти цивільного права
3. Громадяни як суб’єкти трудового права
5. Особливості цивільного права
10. Правовий статус юридичних осіб нафтогазового комплексу України (цивільно-правові аспекти)
12. ЦИВІЛЬНОЕ ПРАВО
14. Цивільно-правові аспекти аудиту
16. Обєкти екологічних правовідносин
17. Підходи до визначення поняття "стадії цивільного процесу" в Україні та РФ
18. Поняття та підстави представництва у цивільному праві України
19. Право власності в цивільному праві
20. Представництво в цивільному праві
26. Взаємодія національних правових систем як принцип міжнародного приватного права
27. Людина як суб’єкт і об’єкт політики
28. Психологічні проблеми цивільного судочинства
29. Справедливість як ціннісна основа права
30. Підприємство як суб’єкт господарювання
33. Право як спеціальне соціальне явище
34. Право власності юридичних осіб
36. Міжнародний досвід юридичної відповідальності аудиторів перед третіми особами
37. Екологічне право як галузь права
41. Пенсійне право як складова права соціального забезпечення
42. Поняття сторін у цивільному процесі та їх процесуальні права і обов’язки
43. Правові основи використання електронного цифрового підпису в цивільному обігу
44. Прецеденти суду як джерела права Європейського Союзу
45. Цивільний позивач та цивільний відповідач як учасник кримінального процесу
46. Цивільно-правова охорона особистого життя фізичної особи
47. Юридична відповідальність за порушення авторських та суміжних прав
49. Гра як основний вид діяльності дітей дошкільного віку
50. Українська народна іграшка як засіб виховання дітей дошкільного віку
51. Колективізм і індивідуалізм, як системи суспільного устрою
52. Соціальна робота як професія. Права і функціональні обов’язки соціального працівника
53. Підзаконні нормативно-правові акти як джерела екологічного права
57. Правила приема в военно-учебные заведения (Доклад)
58. ГО Правила поведения и действия населения в очагах поражения
59. Классификация коллективных средств защиты и правила поведения людей в убежищах
60. Актуальные вопросы государственного контроля соблюдения законодательства о защите прав потребителей
61. Инвестиционное право РФ (Шпаргалка)
62. АДВОКАТЫ, ИХ ПРАВА И ОБЯЗАННОСТИ
63. Граждане как субъекты административного права
64. Административное право (Контрольная)
65. Административное Право Республики Казахстан
66. Граждане, как субъекты административного права
67. Соотношение административного права со смежными отраслями права
69. Граждане как субъекты международного права
73. Арбитражное процессуальное право
74. Арбитражный суд, право на обращение в арбитраж, представительство
76. Банковское право (Контрольная)
77. Шпаргалка по банковскому праву
79. Гражданское право - сделки
80. Шпоры по гражданскому праву (Шпаргалка)
81. Авторское право
82. Авторское право
83. Вещи как объекты гражданских прав (Контрольная)
84. Виды договоров и их классификация в гражданском праве
85. Гражданское общество и право по Гегелю
91. Виндикационный иск как способ защиты вещных прав
93. Гражданское, торговое и международное частное право
95. Место обязательственного права в системе гражданского права
97. Обязательства в Римском и современном гражданском праве