![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Соціологія: становлення та сучасність |
1. Соціологія в системі суспільних наук. Специфіка предмету соціології В залежності від сфери дослідницьких інтересів сучасні наукові дисципліни можна поділити на чотири основні групи: природничі – вивчають світ природи (фізика, хімія та ін.); Технічні – вивчають світ техніки ( електротехніка, біотехнологія тощо); Гуманітарні – вивчають світ людини (історія, філософія та ін.); Соціальні - вивчають світ суспільства (соціологія, політологія, економіка тощо). Кожна з соціальних наук ( крім соціології) займається якоюсь окремою сферою суспільного життя. Економіка досліджує господарське життя (виробництво, послуги, розподіл, споживання тощо), історія процес розвитку суспільства тощо. Соціологія - це вивчення соціального життя, груп людей та суспільства. Соціологія вивчає суспільство в цілому все соціальне (суспільне) життя людей, їх спілкування, їх взаємодію. Отже, соціологія - наука про суспільство як єдину цілісну соціальну систему . Специфіка і відмінність цієї науки від інших суспільних наук полягає в тому, що вона вивчає соціальні відносини між людьми, а також вплив цих відносин на формування людини, на її свідомість і поведінку. Соціальні відносини – відносини між людьми, як виконавцями певних соціальних ролей. Лише соціологія вивчає суспільство, як цілісний соціальний організм. Використовує данні інших суспільних наук (історії, демографії та ін.). Вивчає поведінку людини (певні правила). Значення соціології для інших наук полягає в тому, що вона дає науково обґрунтовану теорію про суспільство та його структуру, забезпечує розуміння законів і закономірностей взаємодії його різних сфер. Зв’язок соціології з іншими науками потрібно розглядати швидше через призму тенденції до їх інтеграції, зближення і об’єднання, а ніж до їх розмежування. Соціологія має безпосередній вихід на ряд суспільних і гуманітарних наук: соціальну філософію, соціальну психологію, соціальну статистику, правознавство, історію, політологію. На сьогоднішній день переважає тенденція до комплексного, всебічного дослідження явищ і процесів суспільного життя, до спільного дослідження кількома науками, до поєднання їх пізнавальних можливостей. 2. Загальна характеристика теоретичної соціології Соціологія дає знання теоретичне і емпіричне, знання фундаментального і прикладного порядку. У зв’язку з цим у ній виділяють відносно самостійні галузі знання: теоретичну соціологію; фундаментальну соціологію; прикладну соціологію; емпіричну соціологію. Теоретична соціологія охоплює різноманітні теорії, які пояснюють соціальні факти. В рамках теоретичної соціології розрізняють макросоціологічні закономірності - процеси, явища на рівні суспільства. Та мікро соціологічні теорії, які пояснюють поведінку людей в суспільстві та процес взаємодії індивіда в суспільстві. Напрями теоретичної соціології: Феноменологічна соціологія і символічний інтеракціонізм – на перше місце висувають завдання з’ясування соціально – психологічної структури соціальної взаємодії, ролі людської особистості, як творця соціальної реальності; В концепції соціального обміну підкреслюється вирішальна роль універсальних закономірностей людської природи - прагнення до одержання вигод і нагород – для пояснення соціальних відносин і структур; Для прихильників функціоналізму пошук об’єктивної істини, яка проголошується головною цінністю наукового пізнання, конкретизується у формуванні закономірностей або вимог, покликаних пояснити структурні механізми збереження сталості і стабільності буд – якої соціальної системи.
Теоретична соціологія відрізняється від прикладної не за об’єктом або методом дослідження, а за метою, яку ставить перед собою соціологія, які вирішує завдання: теоретичні чи практичні. 3. Макросоціологічні теорії (функціоналізм і теорія конфлікту) Макросоціологічні теорії – закономірності, процеси, явища, які спостерігаються на рівні суспільства. Функціоналістські теорії починають з аналізу соціальної статики перед тим, як перейти до процесів соціальної динаміки. Функціоналісти ( Т. Парсонс, Р. Мертон та ін) аргументовано доводять, що суспільство складається з незалежних частин, кожна з яких допомагає підтримати стабільність цілісної системи. Суспільство має можливість за допомогою культурних норм і цінностей підтримувати стан рівноваги і балансу. Представники структурного функціоналізму розглядають соціологію як науку, яка покликана аналізувати повторювальні наслідки, що виникають в результаті взаємодії елементів соціальної структури. При структурному підході об’єкт дослідження (суспільство, соціальний інститут, чи соціальний процес) складаються з одиниць чи елементів, які входять до його складу і утворюють певну структуру. Функціональний підхід з’ясовує зв’язки між елементами і цілим, а також способи їх функціонування. Вадою функціоналіських теорій є зосередження на статиці, а не на динаміці. Функціоналісти аналізують інституціональні зміни, які мають місце лише у сучасних суспільствах. Теорії конфлікту проголошують основним джерелом соціального розвитку суперечність конкуруючих у суспільстві інтересів. Суспільству властива соціальна нерівність, що неминуче породжує конфлікти і несталість суспільства. В цьому плані загальними рисами суспільства є не стабільність і злагода, а панування, конфлікт, придушення. Напруженість щодо розподілу обмежених ресурсів та цінностей звичайно веде до соціальних змін. Але конфліктні теорії не беруть до уваги всі форми соціальних змін. За допомогою таких теорій можна пояснити, яким чином феодалізм було замінено на капіталізм, але вона не пояснює, чому такий драматичний ефект на розвиток суспільства справляє технологія, чому міняються форми сімейної організації. Функціоналістські теорії та теорії конфлікту майже доповнюють одне одного. Функціоналісти вважають що: Конфліктологи вважають що: 1. кожне суспільство є відносно стабільним; 1. суспільство перебуває у стані безперервних змін; 2. суспільство є вдало інтегрованим цілим; 2. кожне суспільство переживає конфлікт і напруженість; 3. кожен елемент суспільства вносить свій вклад в його функціонування; 3. кожен елемент суспільства вносить свій вклад в його зміну; 4. кожне суспільство підтримує свою цілісність за рахунок спільних цінностей його членів. 4. кожне суспільство підтримує свою цілісність, тому що одна частина (еліта) панує над іншою (масою). 4. Мікросоціологічні теорії (теорія обміну, етнометодологія, теорія керування враженнями, символічний інтеракціонізм) Мікросоціологічні теорії пояснюють поведінку людей в суспільстві та процес взаємодії індивіда в суспільстві. Основна ідея теорії соц. обміну – поведінку людей в суспільстві можна пояснити виходячи з понять винагороди та покарання.
Це означає, що люди прагнуть до таких вчинків, за які можуть отримати винагороду, і уникають таких вчинків, за які можуть отримати покарання. Інакше кажучи, - люди обмінюють власні зусилля на можливі винагороди. Значущість стимулів для людини визначає якість зусиль для отримання цієї винагороди. Етнометодологія – оригінальна соціологічна концепція (букв. Означає Методи людей) Предметом етнометодології є так звані етнометоди, тобто характерні для різних соціальних класів груп і організацій методи інтерпретацій, які застосовуються учасниками взаємодії з метою розуміння актуальних фактів і явищ. Основні положення етнометодології: лише учасникам події удається на стільки повно поєднати їх точки зору на події, які відбуваються, і власні дії, наскільки всім їм вдається скласти загальну уяву про конкретні умови збігання цих подій і здійснення цих дій; не всі інтерпретовані взаємодіючі події і дії інтерпретуються однозначно, вони інтерпретуються систематично і в певній послідовності; зміст, який вкладають інтерпретатори в події, що відбуваються, і у свої власні дії, залежить від послідовності в інтерпретацій і від біографій учасників взаємодії. Символічний інтеракціоналізм (засновник Дж. Мід (1861 – 1931рр) – один з найпродуктивніших напрямків в сучасній соціології, який по суті є дослідженням відношень між особистістю і суспільством як процесу символічного спілкування між соціальними діячами. Основні положення: люди діють по відношенню до речей на підставі смислів, якими вони володіють; сенс будь – якої речі, що потрапляє у поле зору людини, виникає із взаємодії, у яку ця людина вступає з іншою. Одна з найвідоміших концепцій символічного інтеракціонізму – рольова концепція. Поведінка людини, згідно з цією концепцією, обумовлена структурою її особистості, її соціальною роллю і сприйняттям установок «усуспільненого іншого». Багатомірну поведінку людини можна подати в вигляді набору соціально типових, усталених шаблонів її поведінки – «ролей», які людина відіграє у суспільстві. 5. Загальна характеристика емпіричної соціології Емпірична соціологія (досвід) – комплекс досліджень, орієнтованих на збір та аналіз фактів суспільного життя за допомогою спеціальних методів (опитування, спостереження, аналіз документів та ін). Емпіричні факти: свідомості (думки, судження); факти поведінки (вчинки, дії та ін); результати діяльності людей (які можуть розказати про людину). Основний метод аналіз документів або будь якої зафіксованої інформації. Емпірична закономірність – стійкий зв’язок між двома або декількома змінними. 6. Соціологія і соціальна практика. Прикладні соціологічні дослідження Соціологія, як і будь-яка теоретична соціологічної діяльності наука включає два елементи: систему нагромаджених знань (насамперед теоретичних) і дослідницьку діяльність. З допомогою соціологічних досліджень здійснюється дальше пізнання об'єктивних законів розвитку і функціонування соціальних організмів і спільностей людей і визначаються шляхи і форми використання нагромаджених знань на практиці. Соціологічні дослідження не можна ототожнювати з економічними, юридичними і іншими видами досліджень подібно тому, як соціологію не можна ототожнювати з політичною економікою, юриспруденцією та іншими науками.
Чому ця трада безумовною основою? СВ¶ДОМ¶СТЬ тому, що це дине явище, про наявнсть якого нхто не сперечаться: ус проблеми це проблеми свдомост. Будь-який процес пзнання це питання свдомост вдповдь вдомост. Аби про щось, говорити за щось братися необхдне усвдомлення. Так визначаться лдерство свдомост. КОСМОС тому, що вн загальний для всх мислячих не мислячих стот. Вн загальним фактом для свдомост всх. Його походження це нше питання, але саме це питання й буде найголовншим у визначенн катастрофчност ситуац. ЕСТАФЕТА ЖИТТЯ Й РОЗУМУ тому, що живий ланцюг поколнь, котрий свдомо несвдомо тче загальну тканину Буття. Саме естафета Життя й Розуму творить релгю, соцологю, науку, космогоню шука осмислен модел Свтобудови. Але чи могла ця естафета передати крзь ланцюг поколнь правдиве вдображення Цльного Буття, щоб уникнути мражв? Розглянемо, що ж породило Свдомсть, а отже, й розумння Космосу, оцнку ¶сторично Естафети упродовж вдомого пероду часу? Естафета Життя й Розуму розкриваться в трьох фазах суб'ктивного Часу: в минулому, сучасному й майбутньому
1. Територіальна громада в Україні: історичні витоки та сучасність
2. Соціальні ролі та особистість
3. Розвиток та сучасний стан соціології
4. Соціологія культури як галузь соціології та культурознавча наука
5. Аналіз результатів соціологічного дослідження "Освіта в житті молоді"
9. Етнічна соціологія - актуальні проблеми та історія розвитку
10. Соціально-економічна сутність приватизації та її роль у трансформації відносин власності
11. Поняття та сутність менеджменту
13. Біосфера та сучасні погляди на її проблеми
15. Людина: біологія й соціологічні проблеми
16. Біологія та екологія бактеріофагів
17. Еколого-ценотичні особливості та представленість родини бобових у флорі України
18. Земельні ресурси та ефективність їх використання СПТ "Урожай" Братського району
20. Військова токсикологія, радіологія та медичний захист
21. Державне регулювання в галузі туризму: становлення та розвиток в Україні
25. Мікробіологія та санітарія харчових продуктів
26. Життя та творчість Брейгеля - художника епохи Відродження
28. Видання в Україні навчальної літератури (історія і сучасність)
29. Життя та творчість Олеся Гончара
30. Комерційна діяльність приватного підприємства та її ефективність
31. Етіологія, патогенез, епідеміологія та протікання малярії
34. Поняття та сутність ефективності управління
35. Структура теорії управління та сучасні тенденції її розвитку
36. Фредерік Шопен - життя та творчість
41. Соціальне середовище та соціалізація особистості
42. Анкета, як основний інструмент соціологічного дослідження
43. Девіантна поведінка молоді як об’єкт соціологічного дослідження
44. Значення предмету "соціологія релігії"
46. Постсоціологічний період в розвитку соціологічної думки: Ф. Знанецький і Т. Парсонс
49. Соціальні ролі та професійні знання соціального педагога. Система цінностей соціального педагога
50. Соціологічне вчення Спенсера
51. Соціологічне дослідження ставлення людей до вивчення іноземних мов
52. Соціологічний аналіз міжнаціональних відносин
53. Соціологічні погляди Р. Спенсера, Е. Дюркгейма, М. Вебера
59. Соціологія як наука. Військова соціологія в системі соціологічного знання
60. Молодіжна субкультура в соціологічному вимірі
61. Соціальна система та її структура
62. Генезис та сучасний стан олімпізма та олімпійського руху
63. Банківська система України: становлення та шляхи розвитку
64. Хімічний склад та якість мінеральної води в пляшках
65. Антимонопольна політика держави та її сутність
66. Інфляція та зайнятість населення
67. Походження термінів "мораль" та "моральність", їх співвідношення
68. Соціально-економічні риси та особливості розвитку економіки України на сучасному етапі
69. Вугільна промисловість України і Польщі: сучасний стан та перспективи
73. Сутність, сучасний стан та перспективи розвитку митно-тарифних відносин
75. Біологічна продуктивність як основа функціонування різних екосистем та біотопів
77. Життя та діяльність І.П.Котляревського (Жизнь и деятельность Ивана Петровича Котляревского)
78. Сучасні форми та системи оплати праці
79. Iсторія виникнення та становлення державності України: 20 ст
80. УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКІ ВІДНОСИНИ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
81. Становлення, вiйськовий та соцiально-громадський устрiй Запорiзькоi Сiч
82. Транснаціональні корпорації та їх роль в сучасних міжнародних економічних відносинах
83. Совість Риму - соціо-культурна роль стоїцизму
84. Філософська культура особи та її суспільна значущість
85. Місцеві бюджети України: становлення, роль в соціально-економічному розвитку регіонів
89. Поняття сущність та ознаки держави
90. Масова комунікація в сучасній соціокультурній картині світу
91. Життя та діяльність І.П.Котляревського
92. Порівняльна характеристика соціально-економічного розвитку Швеції та Нігерії укр
93. Оцінка чисельність, щільність, демографія популяції рослин та тварин
94. Агресивність у підлітків та її вплив на міжособові стосунки
97. Правові засади банківської діяльності. Банківська діяльність та банківські операції
98. Сутність і значення соціального страхування
99. Сучасна структура банківської системи та її роль в здійсненні державної грошово-кредитної політики