![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Законодательство и право
Таможенное право
Характеристика методів митного регулювання зовнішньоекономічної діяльності |
Реферат з митної справи &quo ;Характеристика методів митного регулювання зовнішньоекономічної діяльності&quo ; 2009 Сучасний етап ринкової трансформації економіки України передбачає, насамперед, розбудову таких елементів економічної системи, які, з одного боку, здатні забезпечувати рівні умови для здійснення господарської діяльності для усіх суб'єктів господарювання, а з іншого — слугують інструментами державного впливу на загальну ситуацію в економіці. Це повною мірою стосується формування митно-тарифної системи регулювання зовнішньоекономічних відносин. Залежно від критеріїв поділу існують такі методи впливу держави на зовнішньоекономічні зв'язки через систему митно-тарифного регулювання, як адміністративні, економічні та правові. Під адміністративними методами регулювання митно-тарифних відносин розуміють систему державних правил, нормативів, заборон, за допомогою яких країна здійснює безпосередній вплив на суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, регламентує їхню діяльність в інтересах суспільства. Як правило, дані методи домінують при функціонуванні централізовано-планової моделі господарювання. Економічні методи регулювання базуються на використанні економічного інструментарію митної політики — митний тариф, податки, митні збори та інші види платежів. Використовуючи даний інструментарій, держава впливає на інтереси суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, відповідно і на їхню поведінку, зберігаючи за ними повну оперативну самостійність, яка відповідає природі ринкових відносин. Тарифні методи є складовою економічного регулювання зовнішньоекономічної діяльності (крім податків і зборів). Використовуючи митний тариф як інструмент митної політики, країна розв'язує, насамперед, проблеми регулювання зовнішньоторговельного обігу з іноземними державами, захисту національного товаровиробника, поповнення державного бюджету ціною надходжень від зовнішньоекономічних операцій. Будь-який суб'єкт господарської діяльності функціонує у відповідному правовому середовищі, яке формується на основі законодавчої бази, тобто правила поведінки суб'єктів визначаються законодавством тієї країни, на ринку якої функціонує підприємство. Економічні можливості підприємства у сфері зовнішньоекономічної діяльності обмежені правилами і обов'язками, які надає їм організаційно-інституціональна підсистема функціонування економічної системи суспільства. Суть даної підсистеми визначається тією роллю, яку відіграє процес організації в забезпеченні і упорядкуванні системи господарювання в цілому. Використання в механізмі зовнішньоекономічного співробітництва організаційно-інституціональних інструментів дає змогу упорядкувати складну систему взаємодії різних форм міжнародної організації виробництва і міжнародного обміну, взаємозв'язків між ними, взаємозалежності внутрішньої й зовнішньої сфери економіки. У процесі взаємодії всіх суб'єктів зовнішньоекономічних відносин відбувається формування міжнародної організаційної структури виробництва, розвиток організаційних форм і принципів його регулювання. Інституція — така організація суспільних відносин, яка втілює в собі норми економічного, політичного, правового життя суспільства.
У даному контексті поняття інституціонального механізму охоплює всі організаційні ланцюги міждержавного і міжнаціонального співробітництва. Водночас, визначаючи структуру міжнародного інституціонального механізму як сукупності організаційних заходів потрібно враховувати його міжнародну специфіку, метод створення правових норм, правового регулювання даного механізму, правового статусу організаційних утворень і суб'єктів правовідносин. Правове забезпечення зовнішньоекономічної діяльності має відповідати двом критеріям: враховувати специфіку предмета і задовольняти потреби суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності. При цьому основне завдання — створити сприятливий правовий клімат для реалізації економічних інтересів суб'єктів господарювання у сфері зовнішньоекономічних відносин. Слід зауважити, що правові норми, які регулюють зовнішньоекономічну діяльність, утворюють певний комплекс, який включає як міжнародно-правові, так і національно-правові норми. Цей комплекс характеризується як сукупність пов'язаних ієрархій і взаємопідлеглістю міжнародних і національних правових норм, що взаємодіють між собою і у своїх структурних частинах, які регламентують зовнішньоекономічні зв'язки України. При цьому митно-тарифні норми відіграють важливу роль у системі правового регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Це пов'язано з тими функціями, які виконують митно-тарифні регулятори при обслуговуванні міжнародних економічних відносин. Митно-тарифні норми, які є складовими формування правового механізму функціонування підприємств у сфері зовнішніх зв'язків, можуть мати як спеціальний, так і загальний характер. Те ж саме стосується нормативних документів, хоча в актах загального характеру трапляються й окремі норми, спеціально розраховані на митно-тарифні відносини. Загалом нормативні акти, які регулюють даний вид взаємовідносин, можна умовно розділити на чотири групи: 1. Першу складають: Декларація про державний суверенітет України, яка започаткувала правову норму про самостійне створення Україною власної митної системи (Розділ VI) та Конституція України, якою регламентуються положення щодо захисту суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки (ст. 17) і встановлюється конституційна норма, згідно з якою засади зовнішніх відносин, зовнішньоекономічної діяльності, митної системи визначаються винятково законами України (стаття 92, п. 9). 2. До другої належать: • Акти, в яких закріплені основні принципи організації і напрями здійснення митно-тарифної політики України. Насамперед, це Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та Митний кодекс України. Дані нормативні документи визначають основні правові засади функціонування митної системи України, головні напрямки митної політики країни; систему органів державного регулювання митної справи. Так, Митний кодекс регулює діяльність служб митного контролю, їх права та обов'язки, порядок митного контролю, організацію митної служби та інші близькі за характером питання, такі як розподіл функцій законодавчої та виконавчої влади в митній галузі.
• Акти, які складаються із систематизованих норм, зокрема Закон України «Про Єдиний митний тариф», який практично регламентує тарифну політику в Україні. Ним визначається порядок, методологія митного обкладення та пов'язані з цим дії суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності. До даної групи належать також постанови та розпорядження КМУ з питань організації та забезпечення митної справи: здійснення загального керівництва митною справою; встановлення розмірів мита, митних зборів і плати за митні процедури; координація діяльності міністерств, державних комітетів і відомств України в галузі митної справи. • Акти щодо поточних операцій. Це найбільш чисельна група нормативних документів, які регламентують широке коло відносин, — постанови, інструктивні листи, накази, які приймаються і видаються, у першу чергу, Державною митною службою України з питань митно-тарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, а також спільні акти ДМСУ та інших центральних, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, які видаються на підставі пункту 8 Положення про ДМСУ. Такі нормативно-правові акти (спільні накази, інструкції, положення), як правило, стосуються спільних заходів щодо транспортування й оформлення вантажів, які переміщуються через митний кордон України, функціонування пунктів пропуску, організації боротьби з митними правопорушеннями тощо. Найважливіші спільні акти розглядаються та затверджуються на засіданнях спільних колегій ДМСУ та МВС, Дєржкомкордону, Міністерства фінансів, Державної податкової адміністрації та інших міністерств та відомств. Запропонована класифікація законодавчих актів дозволяє чітко розмежувати сфери дії даних нормативних документів. Так, Митним кодексом регулюються питання, які пов'язані з процесом формування національної митної системи в цілому, тобто це питання, які не є, як правило, предметом міжнародних переговорів, а сфера їхньої дії — це національні закони держави, хоча не виключається можливість уніфікації національних правил роботи митних служб різних країн та їх базування на багатосторонніх міждержавних та інших угодах, які спрощують митні процедури. Об'єктом регулятивної дії Закону «Про Єдиний митний тариф» є митний тариф, методи встановлення і стягування мита, надання митних пільг і под. Як правило, саме питання застосування мита, рівня митних ставок, структури мита стають об'єктом міжнародних переговорів, тобто ця сфера регулюється міжнародними угодами. Слід зауважити, що Митний кодекс повинен бути стабільним правовим інструментом з одночасним оперативним реагуванням на зміни у внутрішній і зовнішньоекономічній обстановці, але при їх внесенні має бути певна послідовність. Нині, особливо у сфері митного оподаткування в Україні, відсутня стабільність національного митного законодавства. За період 1993-1999 pp. до діючого митного тарифу було внесено зміни близько 60 постановами Кабінету Міністрів України і 5 Законами України (які стосуються підакцизної і сільськогосподарської продукції 1-24 груп ТН ЗЕД). Таким чином, прийнятий у 1993 р. Митний тариф практично змінений на 95%, тобто фактично з 1998 р.
Ему быстро можно научиться, легко применить к себе и своим клиентам. Возможно, единственным недостатком этого метода может служить то, что Фанч повторяет себя и имеет склонность представлять незначительные детали, которыми вовсе необязательно обременять описание метода. Поэтому я сократил некоторые фрагменты характеристики метода. Далее представляю этот метод в описании самого автора. Мы часто воспринимаем часть самого себя как нежелательное, неадекватное, раздражающее. Нам необязательно всегда ощущать так, но у нас часто может быть идея, что часть самого себя необходимо удалить. Нам не нравится она, мы стараемся «отрезать» ее. Мы можем ощущать ее как нечто чужое или даже как отдельную личность. Я часто вспоминал ситуации с большим трепетом, ошарашенный своим поведением. С возрастом я стал признавать различные модели поведения, которые группировались по различным ситуациям или по определенным настроениям, которые были у меня и других, чтобы не ладить друг с другом. Часто одна часть, казалось, наблюдает за другой в расстройстве
1. Фіскальна політика як засіб регулювання економіки
3. Грошово-кредитні інструменти як засіб економічного зростання
4. Електронна пошта, як засіб ділових комунікацій
5. Мова як засіб і матеріал формування та становлення особистості людини
9. Система інтегрованих уроків, як засіб розумового розвитку молодших школярів
10. Традиційні народні промисли і ремесла як засіб формування смаків та ідеалів у молодших школярів
11. Фольклор як засіб виховання школярів
12. Електронний паблік рілейшнз як засіб формування зовнішньополітичного іміджу держави
13. Соціально - психологічний тренінг як засіб активного впливу
14. Митний тариф як інструмент економічної політики держави
15. Податкова застава як засіб забезпечення виконання податкових зобов’язань
16. Паронімія як стилістичний засіб в творчості Л.Костенко
17. Політичні і національні звичаї та традиції України як фактори соціального регулювання
20. Мистецтво, як вагомий засіб впливу на формування особистості підлітка
25. Напрямки оптимізації системи правового регулювання оподаткування операцій на ринку цінних паперів
26. Макроекономічні показники і пропорції, як основа державного регулювання економіки
27. Налогообложение на Украине (Система оподаткування в Українії податкова політика в сучасних умовах)
29. Мартин Иден как автобиографический роман (Твір Джека Лондона «Мартін Іден» як роман-автобіографія)
30. Журналистское расследование. Гибель ЯК-40 и Артема Боровика
32. Образ Чипки по роману Панаса Мирного Хiба ревуть воли, як ясла повнi
35. Планування як функція менеджменту
36. Особливості оподаткування прибутків комерційних банків
37. Режим оподаткування капітального будівництва
41. Виховання дитини як важливий етап розвитку особистості
42. Іслам як монотеїстична релігія
43. Швидкісний рух в країнах які межують з Україною
44. Туриз як галузь світового господарства
45. Необережність як форма вини
46. Законодавче регулювання робочого часу
47. Фінансовий механізм регулювання ринкових відносин
49. Державне регулювання ринкової економіки
50. Законодавча база правового регулювання економіки в Україні
53. Яков Полонский
58. Правове регулювання вільних економічних зон
59. Я б побажав тобі когось отак любити, як я тебе люблю…
61. Хiба ревуть воли, як ясла повнi
63. "Абхідхармакоша" Васубандху як джерело уявлень про час, простір і карму
64. "Повстанські республіки" як одна із форм українського повстанського запілля (1943-1945 рр.)
65. Добро, зло та моральний обов’язок, як головні етичні категорії
66. Конфлікт інтересів як проблема етики державного службовця
67. Операції, які здійснюють банки
69. Форфейтинг як форма кредитування зовнішньої торгівлі
73. Покритонасінні, або Квіткові як вищий етап еволюції наземних рослин
74. Як дикі тварини захищаються. Охорона тварин
75. Людина як система з позиції валеологічної науки
77. Електронна книга як вид документа
78. Облікова політика як елемент культури бізнесу
79. Правове регулювання бухгалтерського обліку та особливості його організації в бюджетних установах
80. Ревізія як елемент методу економічного контролю
81. Аудит як один із засобів оцінки вартості компанії. Критерії вибору та якість послуг
82. Урбанізація як всесвітній процес. Географія найбільших мегалополісів світу
83. Кримські гори як фізико-географічний район
84. Машинобудування як галузь важкої промисловості
89. Державне регулювання в галузі туризму: становлення та розвиток в Україні
90. Державне регулювання забезпечення продовольчої безпеки в Україні
91. Державне регулювання розвитку книговидання в Україні
92. Державне регулювання фондового ринку в Україні
93. Державний суверенітет як важлива ознака держави
94. Державотворення як визначальна складова сучасного та майбутнього у розвитку України
95. Договір як регулятор сімейних майнових відносин
96. Застосування права як особлива форма його реалізації
97. Механізм правового регулювання
98. Обласні державні адміністрації як суб’єкт адміністративного права