![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Полесский и Подольский экономические районы Украины |
АПК Полісся: передумови розвитку, галузева стр-ря і формування спеціалізованих АПК. Сільськогосподарське в-во спеціалізується на скотарстві, вирощуванні льону-довгунця, картоплі, хмелю, зерна. Орні землі займають майже 70% с/г угідь Значні площі під сіножатями та пасовищами. Важливими зерновими культурами району є озима пшениця і жито. Озиму пшеницю переважно сіють на півдні району, жито –на півночі. Значні площі зайняті під льоном-довгунцем, хмелем. Північний Захід – один з головних районів країни з вирощування картоплі. У південній частині вирощують цукрові буряки. Розвинуте садівництво та ягідництво. Провідна галузь тваринництва – скотарство. На Поліссі воно має молочно-м&ce ;ясний напрям, у лісостепових районах - м&ce ;ясо-молочний. Розвинуте свинарство, вівчарство, птахівництво. Допоміжними галузями тваринництва є кролівництво, рибництво, бджільництво. Харчова пр-сть базується на власній сировині. Цукрова і спиртова галузі розвинуті на півдні району, плодоовочева – повсюди. Набули розвитку м&ce ;ясна, маслоробно-сироварна, борошномельно-круп&ce ;яна і хлібопекарська галузі. Основна частинагалузей легкої пр-сті також використовує місцеву сировину. Це шкіряно-взуттєва і особливо лляна галузі. Із сировинних регіонів льон надходить на заводи первинної обробки, льоноволокно – на Рівненський льонокомбінат, де з нього виготовляють тканини. В районі працюють п-ва текстильної, швейної та панчішно-карпеткової пр-сті. Меліорація Полісся призвела до того, що на місці колишніх боліт, осушених меліораторами, часто трапляються пересушені землі, які необхідно поливати. Особливості формування і функціонування ТВК Поліського ек р-ну. Енергетичною базою Поліського р-ну є вугільна і торфова пр-сть. У Волинській обл зн-ся 9 кам&ce ;яновугільних шахт. У північних районах Північного Заходу видобувають торф. Електроенергією район забезпечується переважно від Рівненської АЕС та Добротвірської ДРЕС. Транспортне забезпечення Полісся недостатнє. Довжина залізниць становить 1109 км, автошляхів з твердим покриттям – понд 8,5 тис км. Найбільшими залізничними вузлами в р-ні є Ковель, Сарни, Рівне, Здолбунів; судноплавними річками - Прип&ce ;ять, Горинь, Стир. Промисловий вузлів у Поліському ек р-ні три: Рівненський, Луцький, Ковельський. Найбільший з них – Рівненський. До його складу входять Рівне, Дубно, Здобунів. Провідними галузями вузла є маш-ня і металообробка, харчова, легка пр-сть, будіндустрія. У Рівному зн-ся такі великі п-ва, як ВО “Газотрон”, “Азот”, “Рівненський завод тракторних агрегатів”, заводи високовольтної апаратури, торгового обл-ня. Харчова пр-сть представлена м&ce ;ясокомбінатом, овочеплодопереробним і молочним заводами, кондитерською фабрикою. До п-в легкої пр-сті належать льонокомбінат, швейна-фабрика і нетканих матеріалів. У місті розвинута будіндустрія (комбінати домобудівнй, великопанельного домобудування, ВО “Рівнезалізобетон”) та деревообробна пр-сть (ВО “Рівнедерев”). Провідною галуззю Дубно є харчова пр-сть, Здолбунова – будіндустрія. Ядром Луцького пром вузла є Луцьк. До вузла входять також Ківерці, Підгайці та інші менші населені пункти.
Провідна галузь тут –маш-ня і металообробка (заводи автомобільний, підшипниковий, електроапаратний, комунального машинобудування і комунального обл-ня, виробничо-наукове об&ce ;єднання “Електротермометрія”). П-ва хім пр-сті представлені заводами “Спектр”, виробів з пластмас. У місті є п-ва будіндустрії (ВО “Волиньзалізобетон”, заводи великопанельного домобудування, картонно-руберойдовий і силікатний), легкої пр-сті (виробничо-торгове шовкове об&ce ;єднання та виробниче об&ce ;єднання “Волинь”, взуттєва фабрика, завод синтетичних шкір). Багато п-в харчової пр-сті (консервний, “Харчопродукт”, продтоварів, хлібо-, молоко-, маслозаводи). До деревообробної пр-сті належать меблевий і тарно-бондарний комбінати. Головим центром Ковельського промислового вузла є Ковель – значний залізничний вузол нашої країни. Пром комплекс скл-ся з різних галузей. Умісті є п-ва, що обслуговують залізничний транспорт. Тут також працюють заводи: с/г-х машин, льонообробний, крохмальний, комбікормовий, сироробний, буд мат-в. Є м&ce ;ясо-, хлібокомбінати, швейна фабрика та культтоварів, ветсанзавод, деревообробний комбінат. Одним з пром центрів Львівсько-Волинського кам&ce ;яно-вугільного басейну є Нововолинськ. Він розташований на південному заході Волинської області. З Поліського р-ну вивозять буд мат-ли і коштовне каміння (бурштин), с/г-кі машини, прилади, підшипники, автомобілі, устаткування для залізничного транспорту, хім добрива, лісоматеріали, фанеру, меблі, паркет, тару, стандартні житлові будинки з дерева, лляні тканини тощо. АПК Поділля: передумови розвитку, галузева стр-ра, формування спеціалізованих АПК. Основою господарського комплексу економічного Подільського району є потужний АПК, який базується на інтенсивному, багатогалузевому сільському господарстві. Сільськогосподарську сировину використовує більшість промислових п-в Поділля. В АПК працює основна частина населення. Провідною галуззю сільського господарства району є рослинництво. Близько 50% усіх посівних площ зайнято під зерновими культурами, серед них насамперед озима пшениця, а також кукурудза та зернобобові. Розвинуте картоплярство та овочівництво. Значні площі зайняті під садами і ягідниками. Основна технічка культура району – цукрові буряки. За їх валовими зборами Поділля посідає перше місце в країні (до 30%). З інших технічний культур тут вирощують соняшник і тютюн. Тваринництво тісно пов&ce ;язане з рослинництвом та переробною ланкою АПК. Так, кормові культури займають понад 28% усієї посівної площі. Відходи цукрової та ін галузей харчової пр-сті використовуються для відгодівлі худоби. Домінує молочно-м&ce ;ясне скотарство, розвиваються свинарство, птахівництво, вівчарство, рибництво і бджільництво. Серед найрозвинутіших галузей харчової пр-сті цукрова, спиртова, м&ce ;ясна, молочна, маслоробна, сироварна, борошномельно-круп&ce ;яна, олійно-жирова, плодоовочева, хлібопекарська. На першому місці цукрова пр-сть. У цій галузі працюють 62заводи, які виробляють третину цукру в країні. Спиртова пр-сть тісно пов з цукровою, оск переробляє її відходи (патоку). Крім того, спирт у р-ні виробляють із картоплі і зерна.
Всього в р-ні 30 спиртових заводів. Допоміжними в галузі є в-ва вітамінів, кормових дріжджів тощо. Найбільші п-ва м&ce ;ясної пр-сті розміщені в обласних центрах. Великі птахокомбінати зн-ся в Барі, Козятині, Кам&ce ;янці-Подільському, Шепетівці. Досить рівномірно розташовані в сировинних зонах маслоробні і маслоробно-сироварні п-ва. Значну сировинну базу використовує плодоовочева пр-сть. Найб п-ва цієї галузі зн-ся у Вінниці, Заліщиках, кам&ce ;янці-Подільському, Могилеві-Подільському, Тульчині. У районі розвинуте також хутрове в-во (Жмеринка), налагоджений випуск вати (Кременець), нетканих матеріалів (М-Подільський).
Экономическое развитие Украины в 15–16 вв. сопровождалось увеличением числа крупных феодальных хозяйств, т. н. фольварков , создававшихся путём захвата крестьянских земель. С конца 14 в. города Белоруссии получили от великокняжеской власти самоуправление на основе магдебургского права . В конце 15–16 вв. оформилась цеховая организация ремесленников. С конца 15 в. в Белоруссии расширилась фольварочно-барщинная система хозяйства. В середине 16 в. в результате земельной реформы в Великом княжестве Литовском – волочной померы – значительно увеличились господская запашка и барщинные повинности крестьян. 14–15 вв. стали временем интенсивного освоения земель Северо-восточной Руси крестьянами, переходившими в относительно защищенные от вторжений лесные районы междуречья Оки и Волги. Здесь выросло крупное феодальное землевладение и хозяйство, особенно церковное, поскольку церковь находилась в привилегированном положении, установленном ещё монг.-тат. завоевателями. Княжеская власть также покровительствовала монастырской колонизации. Центром объединения рус. земель и формирования единого государства в результате длительной политической борьбы стало Московское великое княжество
1. Экономико-географическая характеристика Западно-Сибирского экономического района
2. Особенности размещения отраслей и экономико-географическая характеристика экономических районов РФ
3. Сравнительная характеристика экономико-географического положения Березовского и Осинского районов
4. Экономико-географическая характеристика Северо-Западного района. Октябрьская железная дорога
5. Добыча благородных металлов и алмазов на территории Дальневосточного экономического района
9. Природно-ресурсный потенциал Восточносибирского экономического района
10. Социалоно-экономическая характеристика Уральского экономического района
11. Сравнительная характеристика экономических районов центральной России
12. Машиностроение Поволжского экономического района
14. Демографическая обстановка в Западно-Сибирском экономическом районе
15. Центральный экономический район.
16. Дальневосточный экономический район
17. Анализ динамики развития топливных отраслей в Уральском экономическом районе
18. Центральный экономический район
19. Дальневосточный экономический район
20. Северо - Западный экономический район
21. Уральский экономический район
25. Северо-Западный экономический район РФ
26. Донецкий экономический район
27. Причерноморский экономический район Украины
28. Приднепровский экономический район Украины
29. Территориальная организация населения Центрального экономического района
30. Центральный экономический район
31. Подольский экономический район
32. Приднепровский экономический район Украины
33. Причерноморский экономический район
34. Карпатский экономический район
36. Восточно-Сибирский экономический район
37. Северный экономический район
41. Экономико-географическая характеристика страны (Финляндия)
42. Экономико-географическая характеристика Японии
43. Экономико-географическая характеристика топливной промышленности Российской Федерации
44. Экономико-географическая характеристика Германии
45. Особенности и изменение экономико-географического положения РФ
46. Экономико-географическое положение Финляндии
47. Экономико-географическая характеристика государства Ирландия
48. Комплексная экономико-географическая характеристика Мексики
49. Экономико-географическая характеристика Канады
50. Экономико-географическое положение кн. Лихтенштейн
51. Предмет изучения институциональной экономики и её место в современной экономической теории
52. Экономико-географическая характеристика Венгрии
53. Экономико-географическая характеристика Пермской области
57. Экономико-географическая характеристика водного транспорта Италии
58. Сравнительная экономико-географическая характеристика Южного и Сибирского федеральных округов
59. Экономико-географическая характеристика Французской республики
60. Экономико-географический анализ Латинской Америки
61. Сравнительная экономико-географическая характеристика населения США и Италии
62. Сравнительная экономико-географическая характеристика Южного и Сибирского федеральных округов
63. Экономико-географическая характеристика Гренландии
64. Экономико-географическая характеристика животноводства в России
65. Экономико-географическая характеристика Индии
66. Экономико-географическая характеристика машиностроительного комплекса мира
67. Экономико-географическая характеристика Печорского угольного бассейна
68. Экономико-географическая характеристика Российской Федерации
69. Экономико-географическая характеристика Сиваша
73. Задачи статистики в рыночной экономике. Система показателей демографической статистики
74. Эколого-социально-экономическая характеристика Цивильского района Чувашской Республики
76. Технико-экономический анализ хозяйственной деятельности районного узла связи (Украина)
80. Экономическая деятельность хозяйства "Агрофирма "Зеленогорск" Белогорского района
84. Экономическая характеристика Дальневосточного района
85. Географические особенности Синьцзян-Уйгурского автономного района в Китае
92. Газоснабжение жилого района
93. Хозяйство Московского района
94. Мiсто Яворiв - районний центр Львiвськох областi
95. Сердобский район
96. Территориально-рекреационный комплекс Подольского района
97. Агропромышленный комплекс Центрально-Чернозёмного района