|
|
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
 |
|
Законодательство и право Право
Поняття і наукові засади державного управління |
Чашка "Неваляшка". 
Наклейки для поощрения "Смайлики 2". 1. Державне управління: поняття і наукові засади Методологічний аспект досліджень такого явища, як державне управління, за своїм змістом охоплює використання гносеологічних, тобто теоретико-пізнавальних, знань різного рівня. Як відомо, методологічні знання (на відміну від так званих онтологічних) — це знання щодо принципів, методів, шляхів й інших засобів вивчення, пізнання досліджуваних об'єктів. Розмежування методологічних (гносеологічних) і онтологічних знань має умовний характер, оскільки не може бути онтології, тобто пізнання безпосередньо реально існуючих явищ і процесів, поза гносеології, рівно як і навпаки. Одночасно кожен з цих різновидів знань набуває відносної самостійності. Розробка методологічних аспектів має надзвичайно важливе значення для кожної науки, оскільки не тільки знання, а й шляхи їх набуття мають бути істинними, обґрунтованими та раціональними. Така розробка є досить складною й охоплює величезне коло проблем, вимагає значної наукової ерудиції, понятійно-термінологічної культури, широких узагальнень, дисципліни мислення. Суттєво також і те, що саме тлумачення «методологічного аспекту» не є однозначним. Оскільки теоретико-пізнавальний арсенал, що використовується суспільними науками у дослідженнях державного управління, має різноманітний характер, доцільно виділяти різні рівні (інакше кажучи, «поверхи») методологічних знань щодо пізнання управлінських об'єктів. Насамперед слід виділити найбільш високий рівень, тобто систему філософських знань, що служать теоретичною базою, методологічним орієнтиром для усіх суспільних наук стосовно державно-управлінських досліджень. Це — рівень загально-методологічних основ даних досліджень. До зазначеного рівня наближається також використання універсальних наукових принципів та понять нефілософського значення, наприклад, пізнавальних методів кібернетики, загальної теорії систем тощо. Методологічна цінність цих засобів майже така ж, як і філософських категорій, що в даному випадку мають переважно загальносоціологічний характер. Наступний рівень методологічних знань пов'язаний із теоретичними положеннями так званої «науки управління». Нагадаємо, що за суттю цей термін є узагальнюючим поняттям і визначає певну систему конкретних управлінських наук, кожна з яких вивчає управління в рамках свого предмета дослідження. Предмет науки управління може бути розглянуто як складову частину предмету ще більш загальної науки — так званої «організаційної науки». (Про це докладніше говориться у § 4 цієї глави). Теоретичні положення науки управління виконують значну методологічну роль у дослідженнях державного управління як окремо-наукові методи пізнання. Тому доцільно визначити ці знання як окремо-методологічні основи відповідних досліджень. Ще один рівень методологічних знань можна характеризувати як спеціально-методологічні основи досліджень державного управління. Йдеться про такі розробки у рамках власне теорії (науки) державного управління, які відіграють роль спеціальної методології в межах власне даної науки. Важливість даного рівня обумовлюється, насамперед, тим, що в силу специфіки формування вказаної науки в її змісті досить суттєве місце посідають окремі пізнавальне значущі, але, на жаль, не досить досконалі теоретичні результати деяких суміжних наукових дисциплін, зокрема, загальної теорії соціального управління, теорії держави та теорії права, науки адміністративного права, теорії соціальної інформації тощо.
Тому при розробці проблематики спеціально-методологічного рівня гостро відчувається потреба у використанні багатодисциплінарного (міжгалузевого) підходу. Зазначимо, що на будь-якому рівні методологічних знань обов'язковим є достатня визначеність у пізнавальному об'єкті, тобто у тому, яке саме суспільне явище розуміється як державне управління. Акцентування на цьому необхідне тому, що у вітчизняній юридичній літературі тривалий час дискутувалось питання про співвідношення так званих «широкого» та «вузького» тлумачень поняття «державне управління». Причому в останні роки переваги набувала тенденція широкого його розуміння. Проте кожний з цих варіантів е виправданим лише на чітко визначеному теоретико-пізнавальному рівні використання даного поняття. Інакше кажучи, у кожному випадку те чи інше тлумачення державного управління повинно мати відповідне методологічне обгрунтування. Так, широке тлумачення державного управління як сукупності усіх видів діяльності держави (тобто усіх форм реалізації державної влади в цілому) правомірно лише на рівні аналізу в цілому системи соціального (суспільного) управління, виділення її відносно самостійних підсистем. У даному випадку категорія державного управління дає змогу відокремити державні інститути управлінського впливу на суспільство від інших — недержавних. На другому рівні аналізу загальний суб'єкт управління — держава — представлений вже диференційовано, тобто як сукупність державно-владних органів, між якими розподілені різні види державної діяльності. Тут категорія державного управління має використовуватися у вузькому, більш спеціалізованому значенні: як особливий та самостійний різновид діяльності держави, що здійснює окрема система спеціальних державних органів — органів виконавчої влади. Стосовно ж фактичної наявності у змісті діяльності — причому не лише внутрішньої, а й зовнішньої — всіх інших державних органів окремих функцій, елементів або проявів управлінської діяльності, слід зазначити, що головне призначення цих органів зводиться не до управління. Управління якісно відмінне за своєю суттю від того, що мають здійснювати різні державні органи, які відносяться до інших форм реалізації державної влади. Державне управління — це діяльність особливого роду, зміст якої полягає у виконанні законів та інших актів органів державної влади шляхом різних форм організуючого впливу на суспільні явища та процеси. На такому рівні наукового узагальнення пропонувати ще одне — широке — розуміння змісту державного управління немає потреби. Доцільніше знайти інший придатний термін, наприклад, «державне регулювання суспільних процесів» для визначення всієї сукупності напрямів реалізації державної влади з боку держави в цілому в інтересах організуючого впливу на життєдіяльність суспільства. Отже, саме «вузьке» розуміння державного управління є вирішальним у спеціалізованих державно-управлінських дослідженнях, включаючи й однойменну навчальну дисципліну. Хоча слід пам'ятати, що пізнавальні межі таких досліджень не є чимось незмінним, нерухомим. Залежно від дослідницьких потреб до аналізу можуть включатися і більш широкі аспекти державно-управлінської дійсності.
Це, зокрема, властиве предмету теорії державного управління, яка нині активно формується як цілком самостійна наука. Наявність у її змісті великої частки юридичних знань є загальновизнаною. При цьому слід зважати на своєрідність умов, в яких зароджувалася вказана теорія. Це відбувалося хоч і в формальних рамках юридичної науки, але фактично під інтенсивним впливом науки управління, яка складається, як вже зазначалось, із сукупності управлінських наук. Серед них найбільший вплив на формування теорії державного управління спостерігалося з боку так званої загальної теорії соціального управління. А вона, зрозуміло, відображає саме той рівень наукового узагальнення, на якому доцільне застосування «широкого» тлумачення державного управління. Це цілком природно і позначилося на вказаній властивості предмета одноіменної теорії. Але це не поодинокий приклад розглядуваного впливу на становлення теорії (науки) державного управління. Відомо, що виникнення та розвиток самої науки управління було тісно пов'язано з кібернетикою — найбільш універсальною наукою про системи управління взагалі. Звідси легко зрозуміти таку особливість державно-управлінських досліджень, як потреба активного застосування в них багатьох пізнавальних засобів системного підходу. Він виступає одним із провідних шляхів наукового пізнання суспільних явищ і як такий перебуває у стані початкового осмислення. Для державно-управлінських досліджень засоби системного підходу е важливим елементом загально-методологічних основ: вони сприяють більш глибокому усвідомленню у структурно-функціонального змісту управлінських явищ, їх багатогранних взаємозв'язків між собою та оточуючим соціальним середовищем, дій різноманітних системостворюючих факторів, їх існування та розвитку. Це надзвичайно важливо насамперед для юридичних досліджень державного управління, оскільки в юридичній науці філософське осмислення державних явищ і процесів слабо вивчено. Хоча порівняно з іншими суспільними науками юридична наука — одна з тих, що найбільш здатна сприйняти кібернетичні принципи, підходи та методи. Пізнавальні переваги системного підходу зовсім не означають, що у всіх випадках слушно розглядати кожний управлінський об'єкт із системних позицій. Без чіткого дослідницького наміру, досягненню якого сприяє застосування саме системних поглядів, такий підхід сам по собі нічого цінного не дає. На жаль, це не завжди враховується у державознавчих дослідженнях. Інколи їх «системологічна насиченість» зводиться лише до проголошення системних принципів і термінів. Причому недостатній поки що «коефіцієнт корисної дії» системного підходу у державознавчих дослідженнях зумовлений зараз зовсім не слабкою загальнонауковою його розробкою. Створився певний розрив між досить розвиненою методологією системного підходу як складовою частиною загально-методологічних основ досліджень державного управління, з одного боку, та рівнем використання його можливостей у вирішенні спеціально-наукових дослідницьких завдань — з іншого. Він поглиблюється, зокрема, тим, що трапляються випадки механічного застосування системних категорій до досліджуваних державно-правових явищ та процесів.
Емісари розвідок країн Антанти і США розгорнули створення агентурних мереж у Львові, Станіславі, Дрогобичі та інших містах регіону, підтримували дії польської розвідки [575]. Зусилля спецслужб вищезгаданих великих держав, хоча й не завжди прямо, фактично були спрямовані проти державних інтересів ЗУНР. Ці країни не приховували своїх намагань вирішити долю західноукраїнських земель на користь Польщі, Румунії та Чехословаччини як членів запроектованої "Малої Антанти". Інформація їхніх розвідок використовувалась здебільшого не на користь представників України в Парижі, тим більше, що в Галичині складалася справді скрутна для уряду республіки та УГА ситуація. Ще одним серйозним чинником оперативної обстановки в ЗУНР, крім згаданої активної роботи іноземних спецслужб та наявності польських підпільних формувань, було погіршення внутрішньополітичної ситуації в умовах воєнного часу. Спостерігалося послаблення діяльності апарату державного управління, зростало дезертирство з армії на грунті деморалізації частини вояків під впливом бойових невдач, прогресувала кримінальна злочинність
1. Поняття державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища
3. Аналіз основних методів та заходів запобігання проявам корупції в системі державного управління
4. Державне управління і контроль у галузі вивчення використання та охорони надр
5. Державне управління і контроль у сфері поводження з відходами виробництва та споживання
9. Державне управління та його організуюча роль у суспільстві
10. Органи державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища
13. Адміністративно-правове забезпечення управління освітою і наукою
14. Організаційно–правові засади та системи органів управління в агропромисловому комплексі
16. Шляхи удосконалення управління персоналом в державній організації
Дополнительный набор "Магнитные истории. Времена года". 
Пенал для художника на кнопках, 20x10 см, бежевый. 
Шкатулка музыкальная "Два сердца", 22x15x8 см, арт. 24808. 17. Державні органи управління туристичною роботою
18. Наукові основи раціонального користування та управління навколишнім середовищем
19. Сучасний стан державних органів управління економікою
20. Управління системою маркетингової діяльності на підприємтсві
21. Ділові взаємовідносини в апараті управління
26. Управління контрактною діяльністю на підприємстві
27. Характеристика сутності та змісту класичної школи управління
28. Поняття та форми державного устрою
29. Управління фінансами України
30. Організаційна система управління природокористуванням України
31. Бухгалтерський облік в системі управління господарською діяльністю
32. Управління житловим фондом шляхом утворення кондомініумів
Стул детский "Ника" складной, моющийся (цвет: синий, рисунок: горошек). 
Настольная игра "Кот на крыше". 
Карандаши цветные "Kolores", 24 цвета. 33. Мораль і соціальне управління
34. Методи управління банківськими ризиками
35. Оцінка та управління операційною діяльністю комерційних підприємств
36. Активні операції та управління ними в ЗАТ КБ "ПриватБанк"
37. Інженерне управління у виробничих і обслуговуючих структурах сільськогосподарських товаровиробників
41. Договір про управління цінними паперами та грошовими коштами
42. Поняття конституційного і державного права
44. Теорія і методологія дослідження управління
45. Управління процесом створення, реорганізації та ліквідації підприємства
46. Функції управління в аграрному праві
47. Автоматизація управління персоналом на базі програмного засобу "Система: Кадри"
48. Оптимальне управління діяльністю авіакопанії засобами гетерогенних комп’ютерних мереж
Бумага для струйных принтеров "Lomond", 140 г/м, 100 листов, матовая, односторонняя, А4. 
Микрофон "Караоке новогоднее". 
Карандаши цветные "Замок", 24 цвета + 3 двухцветных карандаша, точилка. 49. Системи управління базами даних
50. Стандарти автоматизованих систем управління в банку
51. Реформи адміністративно-політичного управління 60-70-х років XIX ст.
53. Інформаційні технології управління маркетингом
57. Медико-соціальне обґрунтування системи управління здоров’ям жінок в інволюційному періоді
59. Автоматизація управління трудовими ресурсами на рівні підприємства
60. Американські вчені ХХ століття в галузі трудових відносин і управління персоналом
61. Аналіз організаційної структури Управління праці та соціального захисту населення
62. Аналіз системи управління персоналом ВАТ "Рівненська кондитерська фабрика"
63. Аналіз управління персоналом на ТОВ "Рондо"
64. Діяльність органів управління освітою
Пресс для формирования котлет с начинкой "От шефа" 3 в 1. 
Подставка для колец "Кошка", 12 см. 
Ручка перьевая "Velvet Prestige", синяя, 0,8 мм, корпус хром/золото. 65. Економічні та правові основи управління організацією
66. Ефективність комунікаційного процесу в процесі управління підприємством
67. Закономірності формування корпоративного управління
69. Контроль – функція управління
73. Методичні підходи до створення інтегрованих систем управління
74. Механізм і методи управління фірмою
75. Моделі корпоративного управління
76. Наскрізна програма практики студентів системи управління виробництвом та розподілом електроенергії
77. Організаційна структура управління персоналу підприємства
78. Організаційна структура управління підприємством
79. Організація управління персоналом підприємства
80. Основи внутрішньо-фірмового управління нововведеннями: стратегія і структура
Мягкая игрушка "Волк. Забивака", 21 см. 
Этажерка для обуви, 5 полок. 
Шар предсказаний, 12 см. 81. Основні управлінські культури. Етносоціальні особливості управління
82. Особливості управління в організаційних формуваннях АПК
83. Особливості управління формуванням основного капіталу малих підприємств
84. Оцінка ефективності організаційного управління в охоронному агентстві
85. Принципи управління персоналом
89. Стилі управління
90. Стратегічне управління підприємством
91. Стратегічний аналіз у системі управління підприємством
92. Стратегія управління як основа менеджменту
93. Сутність і роль управлінськї рішення в процесі управління підприємством
94. Сучасні методи управління проектами
95. Удосконалення організації і управління діяльністю підприємства на прикладі ФГ "Часовенко А.А."
96. Удосконалення управління персоналом організації
Чернила "Bottle Quink", синие, 57 мл. 
Кружка-хамелеон "Любовь". 
Набор посуды керамической "Миньоны" (3 предмета), желтый. 97. Управління вибором напрямків інноваційного розвитку підприємств
98. Управління виробничими витратами як складова управління продуктивністю операційної системи
Совок №5. 
