|
|
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
 |
|
Болонський процес - сутність, концепції, методика |
Коврик для запекания, силиконовый "Пекарь". 
Браслет светоотражающий, самофиксирующийся, желтый. 
Гуашь "Классика", 12 цветов. Зміст &quo ;Болонський процес&quo ;: його місце у сучасних процесах соціально-економічного та культурного розвитку європейського співтовариства Політичні аспекти &quo ;Болонського процесу&quo ; Економічні аспекти &quo ;Болонського процесу&quo ; Особливості вітчизняної системи вищої освіти та розмаїття систем вищої освіти в європейських державах Основні історичні етапи &quo ;Болонського процесу&quo ; Концептуальні положення &quo ;Болонського процесу&quo ;. &quo ;Болонський процес&quo ; в Україні. Правові, організаційні та методичні проблеми його розгортання в вітчизняних умовах Система EC S та особливості її впровадження в вітчизняну вищу школу Бібліографія Додатки 1.&quo ;Болонський процес&quo ;: його місце у сучасних процесах соціально-економічного та культурного розвитку європейського співтовариства 1.1 Політична життєдіяльність сучасного суспільства і Болонський процес У останнє десятиріччя стають все більш звичними словосполучення &quo ;європейська інтеграція&quo ; та &quo ;глобалізація&quo ;. На жаль, сприйняття цих понять та проблем, які вони визначають, на основі поверхневого тлумачення засобами масової інформації не завжди є адекватним. Після розпаду СРСР Україна є державою, на яку впливають найбільш сильні та активні субўєкти міжнародної політичної, правової, економічної та культурної діяльності. Це, з одного боку, США, а з іншого – європейське співтовариство. Термін &quo ;глобалізація&quo ; фактично позначає ні що інше, як експансію США в усіх сферах життедіяльності людства. Процесам так званої &quo ;глобалізації&quo ; протистоять процеси європейської &quo ;інтеграції&quo ; в різних формах їхнього розгортання. Однією із складових європейської інтеграції є Болонський процес. Термін &quo ;Болонський процес&quo ; позначає комплекс форм міждержавної діяльності на рівні уряду, міністерств освіти та науки, так званих &quo ;Міністерств по справам Європи&quo ;, ЮНЕСКО, інших позаурядових організацій, спрямованих на виробку загальних для всіх європейських країн методів управління системою вищих навчальних закладів. &quo ;Болонський процес, - підкреслює В. Кремінь, - спрямований на перетворення Європи на найбільш конкурентноспроможній і розвинутий простір у світі&quo ;. (В.Кремінь: “Інтеграція системи освітньої та навчальної діяльності є фактором, якій впливає на хід політичного протистояння між США ї Європою: &quo ;Європа знань&quo ; тепер уже широко визнана&quo ;). (Інши конструктивні агенти розпочатої реформи такі: Асоціація європейських університетів; Європейська асоціація університетів (EAU), створена в Болоньї 2000 року; Національні студентські спілки Європи (ESIB); Європейська асоціація міжнародної освіти (EAIE); Конфедерація спілок ректорів ЄС; Союзи ректорів Данії, Іспанії; Асоціація студентів Австрії; Французький національний фонд освіти у сфері управління (F EGE); Асоціація політичних інститутів Фінляндії; Європейське товариство інженерної освіти (SEFI); Європейська асоціація вищих навчальних закладів - коледжів, політехнічних інститутів та вищих навчальних закладів професійної освіти (EURASHE); Генеральна дирекція ЄС з освіти та культури; Університет у м.
Саламанка; Європейська мережа організації контролю якості (E QA); робочі групи мережі ARIС/E IC за підсумками Болонської декларації тощо). 1.2 Економічна життєдіяльність сучасного суспільства і Болонський процес Швидке розгортання на протязі останнього десятиріччя Болонського процесу має свої економічні причини. Заходи, зв’язані з проведенням зустріч, конференцій фінансуються не тільки з державних фондів, але й підтримуються багатьма монопольними виробничими кампаніями, промисловими підприємствами, крупними фірмами. Ця щедрість має свою глибоку мотивацію: сфера матеріального виробництва зацікавлена в кадрах з вищою освітою – висококваліфікованій інтелектуальній робочій силі. Вартість робочої сили фахівців з вищою освітою в державах Заходу завжди висока в порівнянні з робочою силою робітників. На сьогодні, крім того, існує глибока диференціація в оплаті труда фахівців в залежності від того, якій навчальний заклад вони закінчили і який мають тип диплома. Очікується, що зближення форм організації навчальної діяльності вищих навчальних закладів в деякій мірі приведе до подолання їхнього традиційного розподілу на &quo ;престижні&quo ; і &quo ;непрестижні&quo ;. Диплом загальноєвропейського зразку позначає юридичну рівність дипломованих фахівців в правах при прийомі на роботу і право на рівну оплату. Внаслідок цього здійснюється вирівнювання оплати інтелектуальної робочої сили і в цілому зниження її вартості для підприємців. Щодо особливостей вітчизняного варіанту розвитку процесів матеріальної оцінки вартості інтелектуальної робочої сили, то, за нашим поглядом, вони в перший період трансформації діяльності вищої школи виявляються зовсім по-іншому. Внаслідок особливостей нашої економічної системи та механізму адміністративно-бюрократичного управління оплатою труда фахівців, існуючого протиріччя між рівнем оплати праці робітників розумового та фізичного труда є можливим очікувати підвищення рівню оплати інтелектуальної робочої сили. 2.Особливості вітчизняної системи вищої освіти та розмаїття систем вищої освіти в європейських державах К початку 21-го століття в Європі склалися такі різноманітні та несумісні національні системи вищої освіти (і організації шкільного навчання теж), що саме для європейського співтовариства проблема їх інтеграції є більш гострою, ніж для України та Росії. До Великої Жовтневої соціалістичної революції на території України, як і Росії взагалі, існувало декілька типів шкільної та післяшкільної освіти. Тільки система навчальної освіти складалась із приблизно 60-ти типів навчальних закладів, які мали різні устави ти програми, рівень викладання, освітній ценз вчителів, відомчу належність. (Це були, наприклад, сільські одно- та двокласні училища Міністерства народної просвіти, церковноприходські школи та школи писемності Святішого Синоду, міські училища під керуванням Попечителів навчальних округів, учбові заклади в казачьх войсках, училища для дітей залізничників. Приватні школи також находились під керуванням Міністерства народної просвіти. Існували також літні школи для ліквідації безписемності під керуванням земських управ тощо.
В системі середніх навчальних закладів центральне місце займали чоловічі класичні гімназії, закінчення яких давало право для вступу до університетів. &quo ;Другосортним&quo ; типом середнього навчального закладу були реальні училища. Крім того, існували військові гімназії, кадетські корпуса, жіночі міністерські гімназії, гімназії і інститути для жінок відомства імператриці Марії, духовні, комерційні училища, та ін. Основу системи вищої освіти в Росії та Україні добі імперіалізму складали державні навчальні заклади (всього – 124, з яких 65 були державними, 59 – громадянськими та приватними). Державні заклади були підвладними різним міністерствам, Головним управлінням, Святішому Синоду, Канцелярії по закладам імператриці Марії Федорівни, та фінансувались казначейством. Середи недержавних вищих навчальних закладів перебувала значна кількість жіночих Інститутів та Курсів, з 1912 р. прирівняних до розряду університетів, так звані Народні університети, та ін. В Україні в 1914–1914 рр. існувало 27 вищих навчальних закладів. Спеціалістів вищої кваліфікації готували Київський, Харківський, Одеський університети, Київські Політехнічний та Комерційний інститути, Фребелівський педагогічний інститут, Консерваторія, Вищі жіночі курси, Київсько-Могілянська духовна академія; Харківській Технологічний та Ветеринарний інститути, Жіночий медичний інститут, Вищі жіночі курсі Спілки жінок-робітниць, Вищі сільгосподарчі курси; Ніжинський історико-філологічний інститут, Єкатеринославський Вищий гірничий інститут, Глухівський, Полтавський і Федорівський вчительські інститути. В 1940–1941 рр. на території Украйни існувало 173 вищих навчальних заклади, в 1963–1964 рр. – 131 вищій навчальний заклад. . На території Радянського Союзу ще з перших років існування радянської влади була створена єдина загальнодержавна система управління, програмного забезпечення та контролю якості знань. Відповідно з Декретом від 9 листопаду 1917 р. було створено Державну комісію з просвіти. Управління навчальними закладами на місцях було передано Радам робочих, солдатських та селянських депутатів. 11 грудня 1917 р. було прийнято постанову &quo ;Про передачу справи виховання та освіти із духовного відомства до відому Народного Комісаріату з просвіти&quo ;. Всі учбові заклади, які находилися в веденні церкви, перетворювалися на світські та переходили в ведіння Наркомпросу. 5-го червня 1918 р. було прийнято декрет СНК про передачу в ведення Наркомпросу всіх інших навчальних та загальноосвітніх , а також професійних навчальних закладів. . Саме тоді покладено начало створенню системи загальнодержавной єдиної, уніфікованої початкової та середньої школи, а також процесу послідовної державної централізації управління та контролю за ідеологічним, світоглядним, науковим змістом навчальних програм у вищій школі. К 1991 р. всі вищі навчальні заклади Радянського Союзу (і, відповідно, України) працювали в умовах єдиного централізованого програмного та методичного забезпечення та контролю. Ця система в Україні частково була руйнована в період з 1992 по 1995 р, коли в звўязку з розгортанням трансформаційних процесів пострадянського періоду розпочалось швидке стихійне формування нових форм організації навчання на всіх його ступенях.
Чи не найоперативніше й найефективніше це зробили більшовики, виробивши тактику, розраховану на “немирний”, “найбільш болісний шлях” повалення існуючої влади[712]. В обґрунтуванні нових настанов, що всебічно враховували сутність політичного моменту, особливе значення мали написані В. Леніним тези “Політичне становище”, статті “Відповідь”, “До лозунгів”, “Про конституційні ілюзії”, “Початок бонапартизму”, “Уроки революції”. Запропонувавши тимчасово зняти лозунг “Вся влада Радам!”, вождь більшовицької партії сформулював завдання “зібрати сили, переорганізувати їх і стійко готувати до збройного повстання”[713]. Партія брала на озброєння нову тактику, хоча процес переорієнтації в лозунгах і формах боротьби виявився непростим. Необхідний був певний час і переконання досвідом, щоб ленінські висновки і настанови стали лінією поведінки всієї партії, кожної партійної організації. Це, зокрема, засвідчили і рішення обласних конференцій більшовиків Південно-Західного краю (10–12 липня, Київ) і Донецько-Криворізького басейну (13–15 липня, Катеринослав)
1. Сутність багаторівневого (мережевого) маркетингу як бізнесової концепції
2. Сутність і роль управлінськї рішення в процесі управління підприємством
3. Маркетингова сутність реклами
4. Поняття та сутність менеджменту
5. Демократія: сутність, доктрини, різновиди
9. Недержавне соціальне страхування: сутність, організація, проблеми та перспективи розвитку в Україні
10. Портфель цінних паперів - сутність та функції
11. Сутність кредиту і його роль в світовій практиці
14. Сутність експортного та бюджетного відшкодування ПДВ
15. Сутність і структура природно-ресурсного потенціалу
16. Поняття, сутність і зміст права
Набор детской складной мебели Ника "Азбука" (КУ1). 
Жидкое средство для стирки детских вещей "Meine Liebe", 800 мл. 
Датчик утечки газа "Страж". 17. Сутність держави
18. Сутність і сфера міжгалузевого управління
20. Придністровська проблема: витоки, сутність та шляхи її вирішення
25. Торгово-посередницькі операції в зовнішній торгівлі. Сутність і принципи факторингу
26. Поняття і сутність менеджменту
27. Сутність корпоративної культури
28. Сутність організаційних змін
29. Сутність, види та канали комунікацій
30. Сутність стратегічного і оперативного контролінгу
31. Болонський процес - перспективи для України
32. Розумовий розвиток: сутність, значення, проблеми
Детская горка, розовая. 
Детский шампунь-гель для волос и тела Weleda "Апельсин", 150 мл. 
Настольная подставка "Berlingo BR", вращающаяся. 33. Сутність і зміст педагогічної етики
34. Впровадження положень Болонського процесу в Україні
35. Предмет політології, сутність та зміст
36. Політична влада: сутність і специфіка
37. Психологія свідомості. Питання про природу душі: душа як особлива сутність
41. Сутність, сучасний стан та перспективи розвитку митно-тарифних відносин
42. Сутність протестантської філософії
43. Економічна сутність ПДВ, його роль та значення
44. Сутність бюджетної політики та аналіз її основних напрямків в сучасних умовах
45. Сутність і особливості фінансів
46. Сутність та види інвестицій. Поняття левериджа і його види
47. Сутність та призначення фінансів
48. Антимонопольна політика держави та її сутність
Конструктор электронный ЗНАТОК "Первые шаги в электронике. Набор В" (15 схем). 
Глобус ландшафтный, диаметр 320 мм. 
Мусоровоз. 49. Економічна сутність монополізму
50. Конкуренція: сутність, форми та її значення в становленні ринкових відносин
51. Соціально-економічна сутність приватизації та її роль у трансформації відносин власності
52. Сутність економічної інформації в системі корпоративного управління
53. Сутність керування ризиками
58. Ефективність комунікаційного процесу в процесі управління підприємством
59. Методика активізації пізнавального процесу школярів до фізичної культури
60. Методика формування навичок зображення форми у процесі графічної діяльності молодших школярів
61. Методика формування у молодших школярів навичок живопису у процесі малювання пейзажу
62. Самостійність підлітків в навчально-виховному процесі
63. В чем уникальность планеты Земля? (У чому унікальність планети Земля?)
64. Концепции современного естествознания (билеты экзаменационные)
Блокнот "Дневник совы". 
Набор профессиональных фломастеров Edding "E-1880/4S" (0.25, 0.35, 0.5, 0.7 мм) 4 штуки. 
Игровой набор "Мультифункциональный грузовик с мини-бульдозером и запчастями". 65. Стратегические ядерные вооружения. Концепция развития СЯС СССР в 40-90 годах
66. Американская концепция реорганизации и банкротства
67. Политико-правовая концепция русского либерализма
68. Основные концепции правопонимания
69. Основные концепции правопонимания
73. Методика исправления речевых недостатков у актёров
74. Дом и кров в славянофильской концепции
75. Культурологическая концепция Рихарда Вагнера
76. Методика подбора репертуара для самодеятельных коллективов
77. Життя та діяльність І.П.Котляревського (Жизнь и деятельность Ивана Петровича Котляревского)
78. Концепция отчуждения личности и общества в философии Альбера Камю (на примере повести "Посторонний")
79. Методика преподавания русского языка с учетом регионального компонента
80. Концепция поэта и поэзии П.Б.Шелли
Пластины для стирки белого и цветного белья FeedBack, 30 штук. 
Стиральный порошок-концентрат для цветного белья BioMio "Bio-color" с экстрактом хлопка, без запаха, 1,5. 
Спрей детский солнцезащитный с календулой "Кря-Кря", SPF 25, 200 мл. 81. Концепция Л.Н. Гумилева "Этногенез и биосфера земли" и ее значение в развитии философии истории
82. Розвиток процесів памiяті в молодшому шкільному віці
84. Лекции по Методике математики в начальных классах (4-5 семестры)
85. Общие положения методики расследования преступлений
89. Концепции устойчивого развития как выражение взаимоотношений "общество- природа"
90. Место интенсивной методики в системе обучения иностранному языку в средней школе ([Курсовая])
92. Вплив моральних якостей вчителів на процес формування майбутніх громадян України
93. Методика преподавания географии (конспекты уроков)
94. Методика организации тематических выставок в школе
96. Развитие Я-концепции в подростковом возрасте
Сковорода чугунная, блинная 2504, 23 см. 
Карандаши цветные, шестигранные, 24 цвета. 
Подставка для украшений Jardin D’ete "Розовая глазурь". 97. Методика изучения черчения слушателями факультета довузовской подготовки
98. Природоохранное просвещение и концепция эколого-политологического образования
99. Методика развития двигательных качеств у детей дошкольного возраста
