![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Економічне виховання молодших школярів |
Зміст Вступ Розділ І. Економічне виховання молодших школярів як пcихолого-педагогічна проблема 1.1 Зміст та завдання економічного виховання 1.2 Економічне мислення як основний компонент економічного виховання 1.3 Передумови та закономірності формування економічного мислення школярів 1.4 Дидактичні проблеми підготовки вчителів до економічного виховання учнів Розділ II. Шляхи формування економічного мислення учнів початкових класів 2.1 Розвиток економічних уявлень молодших школярів у роботі вчителів початкових класів 2.2 Авторські пропозиції Висновки Література Вступ В умовах кардинальних змін у соціально-політичному та економічному житті України виникла гостра необхідність реформування світогляду людей, орієнтирів та критеріїв оцінки життя і подальшого його забезпечення. Цілком природно (і це мають, перш за все, зрозуміти всі громадяни, особливо молоде покоління), що без стійкого переконання саме у самостійному забезпеченні свого кращого, більш цивілізованого буття, без особистої відповідальності кожного члена суспільства за долю незалежної, суверенної України, а, значить, і свою, швидких, бажаних позитивних змін у нас не відбудеться. І тут лукавити, замовчувати причини сучасного стану суспільства просто грішно, бо у великій мірі саме через відсутність нормально підготовлених кадрів, ринкове мислячих і діючих громадян, через невпевнені і явно недостатні дії держави та її органів у центрі і на місцях в країні мають місце такі серйозні негаразди, кризові явища (практично у всіх сферах суспільства), соціально-економічна нестабільність, духовний та професійний нігілізм. розчарування і байдужість. Час вимагає кардинальних змін у всіх сферах суспільства, в тому числі — економічній і виховній. Потребує нових підходів формування у дітей життєво-прагматичного, економічного мислення, усвідомлення нею закономірностей новітнього розвитку, розбудови українського суспільства. Однією з основних ланок цього процесу є початкова школа, де здійснюється формування в учнів готовності до самостійної цивілізованої, узаконеної економічно-підприємницької діяльності, власного мислення і висновків, пошук шляхів життєзабезпечення суспільства, своїх родин, сімей. У зв'язку з цим вимагає суттєвого удосконалення зміст навчального процесу, створення незвичайних педагогічних умов для економічного виховання школярів, в період запровадження ринкових відносин. Абсолютно зрозуміло, що це непроста справа, яка потребує неабияких наукових обґрунтувань, практичних навиків, пропозицій, які з успіхом, зацікавленням сприйняли б учні. Метою курсової роботи є дослідження особливостей економічного виховання молодших школярів. Об'єктом дослідження є економічне виховання, а предметом -особливості формування економічного мислення в учнів початкових класів. Завдання дослідження: опрацювати психолого-педагогічну та методичну літературу з проблеми дослідження; описати зміст і завдання економічного виховання учнів; охарактеризувати економічне мислення як основний компонент економічного виховання; визначити передумови та закономірності формування економічного мислення школярів; проаналізувати дидактичні проблеми підготовки вчителів до економічного виховання учнів; виявити особливості розвитку економічних уявлень молодших школярів у роботі вчителів початкових класів; дати авторські пропозиції щодо удосконалення економічного виховання молодших школярів.
Методи дослідження: аналіз літературних джерел; вивчення передового педагогічного досвіду; спостереження; бесіди; теоретичне узагальнення. Розділ І. Економічне виховання молодших школярів як психолого-педагогічна проблема 1.1 Зміст та завдання економічного виховання Економічне виховання є важливим чинником підготовки особистості до повноцінного функціонування у ринковому середовищі. Економічне виховання — організована педагогічна діяльність, спрямована на формування економічної культури особистості. Економічна культура особистості означає гармонійне поєднання у ній фізичних, розумових, організаторських здібностей, високий рівень освіти і кваліфікації, потреби у вільній, творчій праці, поліпшення її умов, зростання матеріальних і духовних потреб. Проблема економічної культури особистості пов'язана з усвідомленням її провідною продуктивною силою суспільного виробництва. Економічне виховання покликане вирішувати такі завдання 7]: ознайомлення молоді із законами ринкової економіки, шляхами підвищення її ефективності, вдосконалення виробничих відносин; системою і методами управління виробництвом; формування здатності до економічного мислення, вміння оволодівати новими методами і прийомами праці; виховання почуття і рис ефективного господаря; розвиток здорових матеріальних потреб, умінь розпоряджатися грошима. У сфері особистого життя економічна діяльність передбачає; планування та організацію особистого бюджету, доходів та витрат сім'ї; економічно обґрунтоване оцінювання товарів, які купуються для особистих потреб, їх раціональне використання; ■раціональне ставлення до свого здоров'я, режиму і способу житія. Окрім того, кожен громадянин повинен дбайливо ставитися до природи, активно протидіяти безгосподарництву щодо природних ресурсів, а також вивчати і осмислювати економічну політику своєї держави, по можливості впливати на неї. Зміст економічного виховання школярів обирають, орієнтуючись на формування в неї моральних та ділових якостей, необхідних для майбутньої трудової діяльності. Це — суспільна активність, підприємливість, ініціативність, відповідальність, господарське ставлення до особистого та суспільного добра. Важливе значення має розвиток раціоналізаторських здібностей, прагнення працювати рентабельно, оновлювати технологічні процеси і обладнання, підвищувати продуктивність праці, якість продукції, досягти особистого успіху і добробуту. Суб'єктом економічної діяльності людина виступає і як певний фахівець, і як приватна особа (в сім'ї). Як майбутній працівник вона має оволодіти такими економічними вміннями : планувати і організовувати свою працю; виконувати свої професійні обов'язки, трудові завдання згідно зі встановленими економічними та іншими нормативами; оцінювати результати своєї праці за відповідними критеріями, шукати шляхи для підвищення її ефективності. «Державний стандарт загальної середньої освіти. Економіка» пропонус поетапний підхід до економічної освіти та виховання учнів загальноосвітньої школи, що передбачає послідовність і безперервність економічної освіти і а виховання школярів від першого класу до закінчення школи.
У 11 класі відповідно до навчального плану учні вивчають окремий предмет «Основи економічних знань» [див. 1 11. Економічне виховання школярів покликане : формувати економічне мислення; виховувати розумні потреби; розвивати фахові здібності, дисциплінованість, підприємливість; озброювати методами економічного аналізу; прищеплювати вміння співвідносити свої потреби з матеріальними можливостями; свідомо ставитися до майбутньої професії і знаходити своє місце в умовах ринкової економіки; виховувати бережливе ставлення до природних ресурсів. У процесі економічного виховання важливо формувати у школярів здорові матеріальні потреби. Однак при цьому вони мають гармонійно поєднуватися з духовними. Ефективна економічна підготовка підростаючого покоління вимагає: високого рівня економічної компетенції керівників та педагогів, закладів освіти, батьків; залучення молоді до суспільне корисної, продуктивної прані, яка супроводжується засвоєнням знань з економіки і організації виробництва, як у процесі самої праці, так і па уроках, факультативах, під час екскурсій і краєзнавчих пошуків: прищеплення учням вмінь раціонально вести домашнє господарство, економити матеріальні цінності й час . Окрім того, кожен громадянин як морально вихована людина повинен: бережливо і по-господарському ставитися до природи, активно протидіяти негативним явищам у цій галузі діяльності людини: дбайливо ставитися до народного надбання; активно вивчати і осмислювати економічну політику нашої держави . &quo ;Державним стандартом загальної середньої освіти. Економіка&quo ; запропоновано чотирирівневий підхід, що передбачає послідовність і безперервність економічної освіти та виховання школярів. Наступність виявляється в лінійно-циклічній структурі курсів: ■нульовий рівень— І—4 класи; перший рівень — 4—7 класи; другий рівень — 8—9 класи; третій рівень— 10—1 1 класи . Нульовий рівень вивчення економіки розрахований на початкову школу. Діти отримують початкові уявлення про навколишнє економічне середовище. Формуються первинна економічна культура та грамотність. У цьому віці передбачено: вивчення основних економічних понять, з якими діти стикаються у повсякденному житті; навчання дітей умінню робити вибір та оцінювати його наслідки для себе і для своєї родини, друзів; ■формування почуття відповідальності за прийняті рішення . На цьому етапі вивчення економіки може здійснюватися на окремих уроках та інтегровано. Перший рівень передбачає послідовне розширення кругозору учнів, подальше вивчення економічних понять; нагромадження нового досвіду у прийнятті зважених економічних рішень у процесі вибору; висвітлення зв'язків, що існують у ринковій економіці між людиною (дитиною), сім'єю, державою. У 5 класі доцільно почати формування первинних уявлень про родинну економіку: доходи і витрати сім'ї, джерела доходів (заробітна плата, стипендія, дотації); про роль родини в суспільстві, економічні зв'язки родини з іншими суб'єктами ринкової економіки тощо. У 6 класі — вивчати економічні умови міста (села), регіону, в якому живе дитина. З цією метою учнів слід ознайомити з економічними потребами міста (школи, лікарні тощо), з діяльністю таких ланок виробництва, як завод, фабрика, ферма, та з професіями, потрібними регіону.
Кабінет міністрів був навіть змушений звернутися з телеграмою протесту щодо цих деструктивних дій окупаційної влади, однак демарш ніяких наслідків не мав [212]. Дипломатичні резидентури Австрії та Німеччини регулярно надсилали змістовні доповіді про економічне й суспільно-політичне становище в Україні. Крім досить чисельних за штатом дипломатичних представництв, держави австро-німецького блоку запровадили в Україні мережу консульських установ: німецькі діяли у Києві, Одесі, Харкові, Миколаєві, австрійські - в Києві та Одесі [213]. При цьому слід зауважити, що, наприклад, австрійські консульства вказівку підключитися до шпигунської діяльності отримали ще у 1882 році [214]. Посол України у Відні В.Липинський повідомляв своїми каналами про наявність у Києві великої австро-угорської шпигунської групи, до якої входили австрійські піддані й громадяни України [215]. Однак навряд чи спеціальні органи Гетьманату в змозі були адекватно зреагувати на цю інформацію - гетьманська адміністрація не бажала загострювати відносини з Чотвірним блоком, оскільки, за висловом міністра закордонних справ України Д.Дорошенка, ці стосунки були "основним питанням не тільки нашої закордонної політики, але й питанням нашого існування як держави" [216]
1. Гра як метод виховання молодших школярів
2. Педагогічні основи використання загадок як засобу розумового виховання молодших школярів
3. Фізичне виховання молодших школярів у напрямку родина-школа
5. Гармонізація фізичного і розумового розвитку молодших школярів в процесі фізичного виховання
9. Економічне районування України
10. Державно-економічне регулювання виробничо-господарської діяльності видавництв
11. Економічне становище України в роки Хмельниччини
12. Розробка конструкції та техніко-економічне обґрунтування таймера-регулятора потужності
13. Єдиний економічний простір як інтеграційне економічне угрупування
14. Азіатсько-тихоокеанське економічне співробітництво
15. Організаційно-економічне обґрунтування діяльності підприємства з виробництва макаронних виробів
17. Вивчення молодшими школярами рослин на уроках природознавства в 3 класі
18. Види вправ з розвитку мовлення молодших школярів на уроках читання
19. Виконання тематичної композиції молодшими школярами
20. Використання засобів логіко-емоційної виразності у читанні молодших школярів
21. Вплив особливостей педагогічних комунікацій на формування особистості молодшого школяра
26. Особливості методики корекції порушення постави молодших школярів засобами фізичних вправ
27. Особливості форм і методів навчання молодших школярів з урахуванням психічного розвитку дитини
28. Позаурочна робота з трудового навчання та її роль у трудовій підготовці молодших школярів
30. Робота над удосконаленням орфоепічних навичок молодших школярів
31. Розвиток комунікативно-мовленнєвих умінь молодших школярів при вивченні частин мови у 3 класі
32. Розвиток мовлення молодших школярів
34. Розвиток творчого мислення молодших школярів в процесі навчання
36. Самостійна робота як засіб активізації пізнавальної діяльності молодших школярів
37. Система інтегрованих уроків, як засіб розумового розвитку молодших школярів
41. Формування геометричних понять у молодших школярів
42. Формування графічних умінь молодших школярів на уроках трудового навчання
43. Формування екологічної культури молодших школярів у сучасній початковій школі
44. Формування комунікативних умінь і навичок у молодших школярів
45. Формування мовленнєвих навичок у молодших школярів
46. Формування мотивів природоохоронної діяльності у молодших школярів
47. Формування патріотичних почуттів молодших школярів у позаурочній діяльності
49. Формування у молодших школярів граматичних понять роду, числа і відмінка іменників
50. Формування у молодших школярів комунікативних умінь і навичок на уроках рідної мови
51. Формування у молодших школярів навичок естетичного сприймання у процесі використання творів живопису
52. Формування у молодших школярів організаційних умінь і навичок
53. Формування у молодших школярів читацьких інтересів у процесі роботи з дитячою художньою книжкою
57. Диференційований підхід у процесі навчання молодших школярів розв’язувати текстові задачі
58. Збагачення словникового запасу молодших школярів під час засвоєння граматико-орфографічних знань
59. Екологічне виховання в школі
60. Екологічне виховання засобами народознавства
61. Техніко-економічне обґрунтування водогосподарських комплексів
62. Вікові особливості молодших школярів та їх врахування у забезпеченні пізнавальної активності
63. Мотивація в структурі учбової діяльності молодших школярів
64. Особливості спілкування молодших школярів у шкільному колективі
65. Психодіагностика та корекція агресивної поведінки молодших школярів
67. Розвиток мовлення молодших школярів
68. Роль уваги у навчальній діяльності молодших школярів
69. Економічне значення та способи скорочення виробничого циклу
74. Трудове виховання школярів в умовах сільської загальноосвітньої школи
75. Методика виховання гнучкості у школярів
76. Экономические, социальные и культурные права (Економічні, соціальні та культурні права)
78. МЕХАНІЗМ АКТИВІЗАЦІЇ ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ
79. Економ. політика доби національно-визвольної р. (1917-1920рр..)
80. Україна 20-х - початку 30-х років. Нова економічна політика. Голодомор 1921-1922 рр.
81. Економічна інтеграці в АТР
82. Транснаціональні корпорації та їх роль в сучасних міжнародних економічних відносинах
84. Виховання учнів у науковій літературі
85. Виховання дитини як важливий етап розвитку особистості
89. 3 найбільш визначні події у економічному (зовнішньоекономічному) житті України у 2004 -2005 роках
90. Вплив російської кризи на економіку України
91. Державне регулювання ринкової економіки
92. Економіка соціальної орієнтації та проблеми її формування в постсоціалістичних країнах
95. Місце України в світовому сільському господарстві. Шляхи переходу до ринкової економіки
96. Монополістичні тенденції і монополії в ринковій економіці
98. Спеціальні економічні зони та їх роль в залученні іноземних інвестицій