![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Догляд за тяжкохворими новонародженими дітьми у відділенні інтенсивної терапії. Дотримання санітарно-протиепідемічного режиму у відділенні в Україні |
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ РІВНЕНСЬКА ОБЛАСНА ДИТЯЧА ЛІКАРНЯ ВІДДІЛЕННЯ АНЕСТЕЗІОЛОГІЇ ТА ІНТЕНСИВНОЇ ТЕРАПІЇ НОВОНАРОДЖЕНИХ РЕФЕРАТ на тему: «догляд за тяжкохворими новонародженими дітьми у відділенні інтенсивної терапії. Дотримання санітарно-протиепідемічного режиму у відділенні» Підготувала: Марчук Л.Г Рівне – 2006 Особливості санітарно-гігієнічного режиму і прибирання відділення. Вологе прибирання проводиться не менше 3-х разів на день з використанням дезинфікуючих розчинів: мильно-содового (2%), хлораміну (1%), висвітленого-хлорного вапна (0,5%), миючих порошків, перекису водню (3%), роккалу. Під час роботи з вищезазначеними розчинами молодша медична сестра повинна одягати гумові рукавиці. Прибирання проводиться щіткою, шваброю, ганчірками, змоченими в дезинфікуючих розчинах. У лікарні категорично забороняється підмітати підлогу віником. Інвентар для прибирання маркірується і зберігається в спеціальних приміщеннях. Повинні бути окремі: ганчірки, швабра, відро для палат, коридору, туалету, маніпуляційної та ін. Швабри і відра маркіруються олійною фарбою. На ганчірках манкіровку роблять пришивши клейончасту літеру («П» - для палат, «Т» - для туалету). Після прибирання весь інвентар миють, ганчірки на 1 годину змочують в 0,5% розчині хлораміну, тоді полощуть і висушують. У відділенні інтенсивної терапії новонароджених ганчірки ще стерилізують. Для миття дверей, віконних рам, підвіконня використовують окремі розчини, які зберігають у визначеному місці. Дезинфікуючі розчини зберігають в спеціальному посуді. Для приготування 1% розчину хлораміну необхідно: 0,5л води на 5г сухого хлораміну, на 10л води – 100г хлораміну. Висвітлений розчин хлорного вапна готують так: 1кг сухого хлорного вапна додають до 9л води, при цьому помішуючи дерев’яною паличкою і залишають на 24 години в темному місці, оскільки під дією прямого сонячного проміння хлор руйнується і при цьому втрачає свою активність дезинфікуючої речовини. Висвітлену рідину обережно зціджують через щільну тканину в скляну, пофарбовану ззовні темною олійною фарбою і промаркіровану ємність. Із 10% розчину готують робочий 1% розчин для миття підлоги (до 9л звичайної води додають 1л освітленого 10% розчину хлорного вапна). Після кожного використання необхідно протирати пеленальний столик, кушетку, ваги 0,5% розчином хлораyтоїну. Крім того обеззараженню підлягають шпателі, термометри, ножиці та інші медичні інструменти, клізми, наконечники, зонди та ін. Для обробки кушеток, клейонок, фартухів використовують 0,5% розчин хлорного вапна, чи 3% розчин перекису водню. Термометри і шпателі занурюють на 30хв в 0,2% розчин хлорантоїну, на 60хв – в 3% розчин перекису водню. Ножиці оброблюють 0,5% водно-спиртовим розчином хлоргексидину. Наконечники, газовідвідні труби, клізми змочують в 2% розчині соди і кип’ятять. Весь посуд маркірують. Клейончасті матраци пеленальних столиків і каталок необхідно мити гарячою водою 2 рази на тиждень. Пеленальні столики потрібно мити гарячою водою з милом і нашатирним спиртом кожного дня. Загальне прибирання приміщення проводиться в нічні години.
Генеральне прибирання 1 раз в тиждень. Медичні працівники миють руки під проточною водою з милом (двічі), висушують. Нігті повинні бути коротко підстрижені. Під час догляду за дитиною необхідно познімати з себе гострі предмети, якими можна пошкодити шкіру дитини: годинники, брошки, каблучки, булавки. Для обеззараження повітря в палатах, маніпуляцій ній і коридорі встановлюють бактерицидні опромінювані. Квартування проводять по графіку 3 рази на день по 30хв, час роботи бактерицидних опромінювачів реєструється в спеціальному журналі. Провітрювання проводиться також по графіку. В палатах підтримується оптимальна температура. Для контролю за нею є кімнатний термометр в кожній палаті. Важливо також точно виконувати санітарно-гігієнічний режим роботи відділень, вести боротьбу з мухами. З метою профілактики внутрішньо лікарняних інфекцій медичні працівники і матері, госпіталізовані по догляду за хворими дітьми, зберігають окремо свій верхній одяг і спецодяг. Виходи за територію лікарні в лікарняних халатах не дозволяється. Всі речі догляду за хворими зберігаються у шафах. Медична сестра є прикладом для хворих і родичів своєю поведінкою і зовнішнім виглядом. Вона повинна бути вимогливою до себе і оточуючих. Головною роботою палатної сестри є догляд за хворою дитиною і виконання лікарських призначень за доглядом і годуванням хворих. У неонатальному відділенні інтенсивної терапії дитина вкладається до кувезу, проводиться повна оцінка стану та початок лікування. У цей час необхідна часта перевірка температури новонародженого та ретельний її контроль. Найбільш критичні для виживання дитини перші 24 години. Необхідно проводити безперервну оцінку стану дітей, яким необхідна значна респіраторна, серцева та родинна підтримка для їх виживання. Основні правила догляду за недоношеними дітьми: Недоношена дитина дуже слабка, тендітна, її судини легко травмувати і тому у неї досить часто бувають крововиливи, як внутрішньочерепні, так і інших органів. Поводиться з такою дитиною потрібно дуже обережно, також обережно проводити маніпуляції з нею. При асфіксії оживлення повинно проводитися без сильних ривків, контрастних ванн, опускання голови вниз, струшувань. Терморегуляція недоношеної дитини ще недосконала, потрібно попередити її переохолодження, яке для неї може бути смертельним. Маніпуляції проводять під тепловим рефлектором. Однак, потрібно остерігатися, щоб дитина і не перегрівалася. Потрібно створити оптимальну температуру навколишнього середовища. Недоношена дитина ослаблена, їй особливо необхідне правильне годування. Необхідно оберігати дитину від всіляких інфекцій, адже імунний захист організму недоношеної дитини дуже низький. Кувези закритого типу являють собою щільно закриті з усіх сторін метало-пластикові футляри з вікнами, влаштуваннями для вентиляції, зволоження повітря і збагачення його киснем. Джерела обігріву можуть бути різними. Регулювання температури в закритих кувезах не складне, воно повністю забезпечує все необхідне: вказану температуру, вологість, вентиляцію і мають кисневий дозатор. Дитяча медсестра повинна знати структуру кувезів всіх типів, які знаходяться у відділенні, щоб вміло контролювати і регулювати їх роботу.
Кувези використовують для виходжування глибоко недоношених дітей. Туалет дитини Правильний гігієнічний догляд за зовнішніми покривами хворої дитини має велике значення для швидкого одужання. Догляд за шкірою – основна вимога особистої гігієни. Шкіра виконує в організмі дитини захисну функцію, захищає глибше розміщені тканини і органи від шкідливих зовнішніх впливів, в тому числі від дії хвороботворних мікроорганізмів. Тонка ніжна шкіра дитини містить мало кровоносних судин, бере участь в регуляції температури тіла, в процесі дихання і обміну речовин, необхідних для життєдіяльності організму. Головною умовою для нормального функціонування організму є чистота шкіри. Піт і виділення сальних залоз в суміші з пилюкою постійно відкладаються на поверхні шкіри, що сприяє порушенню її цілісності, появі попрілостей, пітниці і гнійничкових захворювань. При зміні кольору шкіри, висипці, медсестра повинна негайно сповістити лікаря, тому що ці зміни можуть бути ознаками якої-небудь хвороби. В лікувальному процесі дуже важливо забезпечити правильний гігієнічний догляд за шкірою хворого. Тяжкохворій дитині медсестра протирає шкіру ватою змоченою в теплій перекип’яченій воді чи розчині календули. Два рази на тиждень медсестра перевіряє у дітей стан нігтів і при необхідності підрізає їх, при чому на руках – дугоподібно, на ногах – прямо, щоб попередити вростання нігтів в м’яку частину пальця. Медична сестра ретельно слідкує, щоб діти не лежали в мокрих пелюшках, тому що це може призвести до розвитку попрілостей. Після кожного акту дефекації і сечовипускання, дитину підмивають проточною теплою водою, тому що вона скоро забруднюється і в ній накопичуються мікроорганізми. Не можна підмивати дітей не проточною водою з тазу! Можна за допомогою вати, змоченої перекип’яченою водою, протерти ділянку сідниць і заднього проходу. При підмиванні використовують мило, але не потрібно безпосередньо милом натирати шкіру, бо воно може затриматися в фізіологічних складках і викликати подразнення шкіри. Забруднені місця намилюють рукою чи марлею легкими рухами спереду назад в сторону заднього проходу. Тоді добре змивають мило, по мірі необхідності змащують стерильним вазеліном або лишають шкіру не змащеною. Дівчаткам кожного дня, вранці і ввечері підмивають зовнішні статеві органи і промежину проточною теплою водою в напрямку від статевих органів до промежини, щоб не допустити забруднення та інфікування геніталій. Порожнину рота дитині не протирають, бо слизова оболонка дуже ніжна, тонка і легко травмується. Для профілактики пролежнів необхідно змінювати положення тіла дитини через 1-2 год. Необхідно слідкувати за тим, щоб постіль, на якій лежить дитина була чиста, суха, рівна, щоб на білизні не було складок і крихт. Під голову підкладають вату, під лікті та п’ятки – пеленки. Місця можливого утворення пролежнів протирати 40% розчином етилового спирту. Перед і після кожної процедури медсестра миє руки з милом (двічі) і висушує їх та одягає стерильні рукавички. Догляд за очима. Гігієнічний догляд за здоровими очима зводиться до щоденної обробки їх вранці стерильним ватним тампоном, змоченим в кип’яченій воді чи фізрозчині.
Лена слушала старого учителя и думала о том, что хотя она находится очень далеко от дома, но ей хорошо здесь, её окружают славные, добрые люди, желающие ей настоящего счастья. Она знала, что если она поедет ещё дальше - в Москву, и ещё дальше - по всей Советской стране, у неё, у маленькой ненки, будут такие же друзья, каких она встретила здесь. Вдруг она услышала своё имя. Она услышала, как ребята захлопали. Это её, Лену Вылко, русские школьники просили выступить у костра. В другое время Лена, может быть, не осмелилась бы выступать. Но сейчас её словно кто-то поднял с места. Ребята ещё долго хлопали, а когда всё утихло, Лена начала говорить. И она сама удивилась, как всё просто и хорошо получилось. Она рассказала о том, как сегодня отстала от своих и как её встретил русский мальчик Андрюша, как он помогал ей во всём и как они подружились. Лена рассказывала, и ребята дружно хлопали ей. А в середине тесного круга ребят, чуть покачивая длинноязыким ярким пламенем, горел пионерский костёр - костёр большой дружбы.
1. Санітарно-епідеміологічний нагляд
2. Постсоціологічний період в розвитку соціологічної думки: Ф. Знанецький і Т. Парсонс
3. Забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення. Санітарні норми та правила
4. Санітарні вимоги до працівників та робочого місця
5. Правила догляду та утримання кролів. Загальні ветеринарно-санітарні та профілактичні заходи
10. Хронічний неспецифічний, клінічний перебіг, класифікація, критерії діагностики та принципи лікування
11. Тоталітарний режим на Західній Україні
12. Анатомо-фізіологічні особливості нервової системи в дітей. Нервово-психічний розвиток дитини
14. Світове господарство - глобальна географічна система та економіко-географічний вимір
15. Правовой режим уставного капитала акционерного общества
16. Правовой режим земель, предоставленных для разработки недр
17. Правовой режим военного мореплавания
18. Режим наибольшего благоприятствования в рамках Всемирной Торговой Организации (ВТО)
19. Правовой режим индивидуальной предпринимательской деятельности без образования юридического лица
20. Политический режим и гражданское общество
21. Политический режим, как элемент формы государства
25. Политический режим. Типология политических режимов
26. Тоталитарный режим и его особенности
27. Политический режим, как элемент формы государства
30. Гроші та грошові реформи Росії в період 1895 - 1924 року
31. Гюстровская ода и мекленбургская генеалогическая традиция
33. Английское завоевание и колониальный режим в Индии (XVIII - первая половина XIX вв.)
34. Дії УПА в роки ВВВ і в післявоєнний період
35. Соціальний та етнічний склад катакомбного населення
36. Технологічний процес виробництва кисломолочних напоїв
37. Проблема человека и цивилизации в рассказе И.А. Бунина "Господин из Сан-Франциско"
41. "Душа душна" (по рассказу И. Бунина "Господин из Сан-Франциско")
42. Санитарно-гигиенический и противоэпидемический режим хирургических отделений больниц
43. Режим военного положения и СМИ
44. Науково-технічний прогрес – основа розвитку виробництва
45. Розвиток освіти в період Київської Русі і доби козаччини
46. Политико-правовой режим современных международных отношений
48. Международно-правовой режим международных проливов
50. Правовой режим казенных предприятий
51. Правовой режим индивидуальной предпринимательской деятельности
52. Соціологічна думка на Україні (кінець ХІХ - поч. ХХ)
53. Борьба с преступностью
57. Правовой режим лесного фонда. Понятие и состав лесного фонда
58. Эколого-правовой режим лесопользования
60. Економічний аналіз підприємств
61. Правовой режим особо охраняемых территорий и объектов
62. Конституция 1871 года и политический режим Германской империи
63. Правовой режим лесного фонда
64. Тестові завдання з курсу Фізіологія рослин
65. Сан-Хосе
66. Демократическая Республика Сан-Томе и Принсипи
68. Нестационарный режим опытно-эксплуатационной откачки (ОЭО)
73. Українська преса Північної Буковини та Закарпаття в міжвоєнний період
74. Пpометей - символічний обpаз нескоpеного наpоду
75. Психологічний та соціальний портрет людини масової культури
76. Почему Чацкий одинок в комедии А. С. Грибоедова "Горе от ума"?
77. Режим экономии и сотрудники
78. Авторитарный политический режим
79. Алогічний вимір дзен-буддійського вчення
80. Политический режим и общая характеристика его видов
81. Таможенный режим переработки товаров
82. Административно-правовой режим военного положения: понятие, содержание и правовые основы
83. Жизнеописание святителя Иоанна (Максимовича) Шанхайского и Сан-Францисского чудотворца
84. Монетарний режим таргетування обмінного курсу - сутність та зміст
85. Технічний аналіз фондового ринку
89. Метаболічні особливості фізіології та біохімії водоростей
90. Морфологічні та фізіологічні особливості зорового аналізатора
92. Роль крейдяного періоду у розвитку біосфери
93. Фізіологія крові. Еритроцити
94. Концепція еволюції в біології
95. Людина: біологія й соціологічні проблеми
96. Біологічна роль кальцію в організмі людини і тварин
97. Біологічні особливості веслоноса
98. Біологія та екологія бактеріофагів
99. Вплив важких металів на ріст, розвиток та інші фізіологічні процеси у рослин