![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Экономика и Финансы
Менеджмент (Теория управления и организации)
Ефективність комунікаційного процесу в процесі управління підприємством |
Вступ Предметом досліджень є аналіз комунікацій на підприємстві. Об’єктом досліджень є приватне підприємство «Компік». Мета і завдання курсової роботи: дослідити ефективність комунікацій на прикладі конкретного підприємства – ПП «КОМПІК» (м. Івано-Франківськ) і визначити недоліки та можливі шляхи покращення комунікацій на підприємстві. Актуальність дослідження: метою комунікації є розуміння, осмислення переданої інформації. Без інформаційного обміну неможливе повноцінне функціонування будь-якої організації, тому вивчення проблем і шляхів вдосконалення комунікацій в системі менеджменту є вкрай важливим завданням. Комунікація не обмежується простим передаванням інформації. Вона має здійснюватися таким чином, щоб надіслана інформація впливала на поведінку того, кому вона адресована, мотивувала його до певних дій. А це можливо у тому випадку, коли обидві сторони впевнені у тому, що рішення і відповідні дії на основі даної інформації змінять ситуацію на краще. Комунікації є невід'ємним атрибутом процесу управління. Вони зв'язують окремі елементи організації у єдине ціле, даючи можливість координувати їх дії, аналізувати успіхи та невдачі, виправляти допущені помилки, доручати нові завдання тощо; з'єднують її із зовнішнім середовищем – дозволяють отримувати інформацію про стан ринку та поведінку на ньому суб'єктів господарювання, повідомляти партнерів по бізнесу і споживачів про свої наміри та впливати на їх поведінку. Отже, організаційні комунікації мають відбуватися у різних напрямках – всередину організації і назовні, в межах одного управлінського рівня (горизонтальні) і між рівнями (вертикальні), здійснюватися по діагоналі, якщо у обговорення шляхів усунення проблеми включаються суміжні підрозділи, а також бути вільними від усяких обмежень і відбуватися неформальним чином (через поширення чуток). Кожен із зазначених видів комунікацій переслідує свою задачу і здійснюється за певними правилами чи процедурами, дотримання яких забезпечує їх ефективність. Різке ускладнення системи виробництва і збуту (по наявних підрахунках, складність господарських зв’язків зросла за останні 30 років у 150–200 разів), інформаційний вибух (кількість інформації, необхідної для вирішення об’єктивно виникаючих завдань, зростає по експоненті з періодом подвоєння біля 5 років), – вимагають вирішення проблеми переходу до нових технологій управління, буз яких неможливо забезпечити реалізацію інноваційних процесів, підвищення конкурентоздатності. В останні десятиліття в діловому світі по-справжньому осмислено значення технологічних сторін управління – як головної зв’язкової ланки між цілями, принципами керівництва і економічним механізмом. Без технологічного забезпечення, котре внаслідок впровадження комп’ютеризації повинно бути радикально змінено, не можуть суттєво впроваджуватись в життя ефективні рішення. Звідси рішуче відкидається погляд на процедури, регламенти, документи як на «дрібницю», що не заслуговує уваги науки і технології. В даній роботі будуть розглянуті такі питання як: поняття і види комунікацій, загальний огляд підприємства, яке досліджується, вивчення його комунікативної системи та визначення ефективності комунікаційного процесу на підприємстві, визначення шляхів вдосконалення комунікацій з метою підвищення ефективності управління підприємства.
Структура роботи: робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків. В роботі наявні блок-схеми та інші ілюстрації, які дозволяють краще розкривати досліджувані питання. При написанні роботи були використані різноманітні підручники, спеціалізовані дослідження, періодичні видання та практичні матеріали з роботи досліджуваного підприємства. 1. Загальна характеристика підприємства 1.1 Історія діяльності підприємства та характеристика продукції ПП «Компік» створене в 2002 р. Засновник Корнінко Ю.П. Вид діяльності: роздрібна торгівля продуктами. Підприємство використовує орендоване приміщення. Підприємство організоване з метою продажу комп’ютерної техніки. Засновник вирішив працювати в цій галузі, тому що тривалий час працював на іншому підприємстві, де отримав навички у роботі та обслуговуванні даного виду продукції. Спочатку коли було створене підприємство, техніки не було. Тому техніка закуплялася. Відбувався такий процес: (попередня домовленість) пропонувався прас-листв якому був перелік товарів з ціною. Тоді клієнт обирав товар і замовляв, при цьому давав певний задаток. Тоді через декілька днів приходив за покупкою товару. (Товар замовлявся в постачальника -&g ; постачальник доставляв товар фірмі). Тоді клієнт розраховувався і забирав товар. Спочатку був 1 комп`ютер з якого роздруковувався прайс-лист, а товару в наявності не було на фірмі, тому цей товар замовлявся у постачальників. По мірі накопичення коштів фірма змогла закупити товар. Так як виручка була невисока, товар закуплений у постачальника був недорогий(дрібний) – CD-диски, шнури, подовжувачі, мишки, килимки, чорнило для принтера, папір, флешки, дискети, навушники, клавіатура. Через деякий час, коли фірма вже мала більше коштів, то її засновники стали закупляти товари дорожчі, попит на який був більшим – відео карточки, материнські плати, оперативна пам'ять, блоки живлення. Спочатку на фірмі був тільки засновник, тому що коштів на оплату роботи працівників ще не було. Згодом з`явилася потреба у додаткових людях. Організація є формальною, дрібною, органі стичною, яка має ресурси (людей, капітал, матеріали, технологію, інформацію), залежить від зовнішнього середовища, здійснює торгівельну діяльність. Використовуючи дане підприємство можна описати формування функцій на підприємстві: Функція планування. Спочатку відбувається встановлення цілей та завдань відповідно до місії (зосередження на продажі комп`ютерів із складовими які обере покупець), потім розробляється корпоративна стратегія і плани щодо досягнення цілей підприємства, тоді відбувається розгляд ефективності використання ресурсів. Функція організації. Функція організування реалізується в формуванні завдань та видів діяльності підприємства. На підприємстві сформувався заступник, тобто особа нижчестояща по посаді, яка отримувала нові повноваження через делегування, завдяки чому директору стало легше працювати. Мотивація. Функція мотивації теж не була пропущена і навіть більше: часто працівники на підприємстві та навіть самі покупці були задоволені. Працівники були мотивовані як через внутрішню, так і через зовнішню винагороду.
Зовнішньою слугувала не тільки зарплата, а за перевищену кількість проданого товару за норму, працівник заслуговував на премію: наприклад знижка працівнику на купівлю цього ж товару. Функція контролю. Контроль проходив у такий спосіб: людина яка продавала товар, записувала який товар та на яку суму було продано в зошит. Тоді власник матиме нагоду завжди перевірити, чи все продане записано, перерахувавши кількість товарів що залишилась і кількість товару що залишилась. Їх сума повинна складати початкову закупівельну кількість товару. Керівництво діяльністю спільного підприємства здійснює Правління, на чолі якого стоїть Голова Правління. Виключною компетентністю Правління є: затвердження нормативних документів, включаючи положення про персонал; визначення структури підприємства, затвердження посадового розпису, розподіл посад між представниками учасників і порядок їх заміщення; визначення спеціальності, кваліфікації, кількості та умов залучення до роботи на підприємстві іноземних спеціалістів; затвердження структури дирекції і функціональних обов’язків її членів, призначення та звільнення Генерального директора, його першого заступника, директорів, а також головного бухгалтера; створення інших органів, необхідних для виконання завдань та функцій підприємства; визначення режиму формування та використання фондів, включаючи амортизаційний фонд і подання пропозицій Генеральній Асамблеї щодо розподілу прибутку, визначення порядку покриття збитків; питання про створення та припинення діяльності філіалів та представництв; затвердження правил процедури правління; прийняття рішень про надання послуг і реалізацію продукції в країнах учасників, а також в третіх країнах; прийняття рішень про одержання довгострокових кредитів; розгляд питань, пов’язаних з вибуттям учасників та ліквідацією підприємства; делегування повноважень прийняття рішень з питань, що знаходяться в компетенції Правління, окремим членам Правління або уповноваженим. На засіданні Правління вибирають Генерального Директора шляхом голосування. Генеральний директор, його перший заступник, директори, а також головний бухгалтер є членами Дирекції, яка здійснює керівництво поточною діяльністю підприємства. Членами дирекції не можуть бути члени Правління. Члени дирекції одержуються винагороду, розмір якої визначається Правлінням. Дирекція підзвітна Правлінню. Персональну відповідальність за керівництво дирекцією підприємства несе Генеральний директор. В свою чергу, Генеральний директор має наступні повноваження: керує діяльністю підприємства; забезпечує виконання поточних та перспективних планів підприємства; приймає на роботу та звільняє з роботи працівників, за винятком тих, призначення котрих входить у виключну компетенцію Правління; організовує щоденне виробництво та реалізацію продукції підприємства; розпоряджається майном підприємства, включаючи грошові засоби, в межах повноважень, наданих йому Правлінням; приймає до працівників міри заохочення та накладає на них стягнення; в межах влади, наданої йому Правлінням, діє без доручення від імені підприємства, презентує його в усіх закладах, організаціях і підприємствах як на Україні, так і за її межами, укладає угоди та інші юридичні акти, видає доручення, відкриває в банках розрахункові та інші рахунки підприємства; організовує виконання рішень Правління; розробляє та вносить на розгляд Правління пропозиції по вдосконаленню управління діяльністю підприємства; виконує інші функції згідно зі статутом ПП «КОМПІК» В прямому підпорядкуванні Генерального директора знаходяться три служби: служба управління підприємством, завод та комерційна служба.
Зверта на себе увагу нервномрнсть нтересу та, вдповдно, ступнь вивченост двох загальновизнаних етапв революцйного процесу за доби Центрально Ради за доби Директор. Це впада в око при подл загально клькост публкацй: тих, що присвячен дослдженню другого пероду незрвнянно менше, нж тих, що розкривають перший перод революц18. Те ж певною мрою стосуться структурних спввдношень у комплексних працях, виступах, що вдтворюють досвд революц в цлому на рзних ювлейних заходах. ¶ якщо в полтичних акцях таку «асиметрю» можна ще зрозумти, навть у чомусь виправдати, то побудова за подбною схемою публкацй, покликаних висвтлити цлсний процес Укрансько революц, нацонального державотворення в 19171920 рр., свдчить передусм про те, наскльки слабо опановуться саме друга фаза боротьби кнець 19181920 рр. На серйозний, можливо, у чомусь навть на прискпливий аналз давно чека механзм формування функцонування отаманщини як специфчно нацонально-революцйно модел масового руху, ункального тимчасового вонно-адмнстративного устрою, управлння суспльними процесами
2. Оптимальний вибір методів навчання з метою підвищення ефективності процесу навчання
3. Особливості і форми комунікативної поведінки собак
4. Управління процесом створення, реорганізації та ліквідації підприємства
5. Когнітивно-комунікативний потенціал еліптичного речення в сучасній англійській мові
9. Формування комунікативних умінь і навичок у молодших школярів
10. Формування комунікативної компетенції у дітей
11. Шляхи підвищення ефективності занять з фізичного виховання дітей дошкільного віку
13. Розвиток комунікативних здібностей дітей дошкільного віку
14. Теоретико-методологічний потенціал концепції комунікативної раціональності Ю. Габермаса
16. Розробка та обгрунтування заходів щодо підвищення рівня конкурентоспроможності підприємства
17. Прибуток підприємства. Суть, форми, та шляхи збільшення
18. Управління утворенням прибутку підприємства
20. Удосконалення обліку аналізу і контролю в системі управління витратами торгового підприємства
21. Нові комп’ютерні технології обробки та класифікації інформації у контрольно-аудиторському процесі
25. Розробка стратегії підвищення ефективності експортної діяльності підприємства
26. Автоматизація управління трудовими ресурсами на рівні підприємства
27. Культура управління на прикладі підприємства "Житомирський облавтодор"
28. Організація управління персоналом підприємства
30. Удосконалення організації і управління діяльністю підприємства на прикладі ФГ "Часовенко А.А."
31. Управління корпоративною власністю підприємства
32. Проектування організаційно-технічних заходів підвищення ефективності операційної системи
33. Педагогічна освіта незалежної України — важливий чинник підвищення ефективності навчання
35. Підвищення ефективності магістральних газопроводів на пізній стадії експлуатації
37. Аналіз і розробка заходів щодо підвищення ефективності роботи готельного комплексу "Братислава"
41. Управління фінансовою санацією підприємства
42. Фінансовий стан підприємства та шляхи його поліпшення
43. Аналіз фінансового стану комунального підприємства "Чернігівське тролейбусне управління"
44. Загальна характеристика процесу реструктуризації підприємства
45. Організація та напрями підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства
46. Підвищення ефективності використання оборотних засобів
47. Підвищення ефективності інноваційної діяльності в умовах ВАТ "Дніпропетровський лакофарбовий завод"
48. Розробка заходів з підвищення ефективності операційної діяльності ВАТ "Дніпропетровськгаз"
51. Підвищення ефективності роботи ГЗКу
53. Управління процесом підвищення якості знань учнів з української мови, літератури
57. Управління житловим фондом шляхом утворення кондомініумів
58. Акти державного управління
59. Державне управління охороною праці та організація охорони праці
60. Економічна ефективність виробництва молока та шляхи її підвищення
61. Організація і шляхи підвищення економічної ефективності виробництва зерна
63. Роль обліку в управлінні підприємством
64. Державне управління в сфері охорони здоров’я
65. Державне управління і контроль у сфері використання та охорони лісів та рослинного світу
66. Державне управління у сфері житлово-комунального господарства
67. Законність у сфері державного управління: поняття, принципи, гарантії забезпечення
69. Поняття і наукові засади державного управління
73. Функції та принципи державного управління
74. Аналіз процесу управління маркетингом на підприємстві
75. Управління процесом створення нового товару
78. Забезпечення процесу стратегічного управління в компанії
79. Інформаційні системи в управлінні підприємством
80. Конструктивна функція конфлікту в управлінні
81. Методи мотивації в управлінні
82. Процес прийняття та класифікація управлінських рішень
83. Сутність і роль управлінськї рішення в процесі управління підприємством
85. Японський досвід в управлінні якістю продукції
89. Шляхи розвитку творчих здібностей дитини в процесі навчання в загальноосвітній школі
91. Державні органи управління туристичною роботою
92. Фінансове планування на підприємстві та шляхи підвищення його ефективності
94. Органи державного управління загальної компетенції
95. Ефективність використання і відтворення основних засобів: оцінка і шляхи підвищення
96. Конкурентоспроможність продукції на зовнішньому ринку та шляхи її підвищення
97. Реформування державного сектору в процесі ринкової трансформації української економіки
98. Економіко-математичне моделювання в управлінні підприємством аграрно-промислового комплексу
99. Прибуткове оподаткування підприємств, проблеми та шляхи розвитку в Україні