![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Формування мовленнєвої комунікації молодших школярів на уроках розвитку зв’язного мовлення |
Дипломна робота Формування мовленнєвої комунікації молодших школярів на уроках розвитку зв’язного мовлення ВступМова - найбільший скарб, який є у кожного народу. Таким скарбом для нас, українців, є наша рідна українська мова. Берегти, плекати мову треба змалку, бо добре відомо: чим багатший словниковий запас людини, чим кращий її мовленнєвий розвиток, тим легший висловлювати власні думки і розуміти інших людей. Однак мовленнєвий розвиток - це не тільки багатий лексикон, а й правильна звуковимова, граматична правильність мовлення. Адже, маючи неабиякий мовленнєвий запас, людина мусить навчитися правильно вимовляти голосні і приголосні звуки рідної мови, будувати словосполучення і речення відповідно до норм, за законами мови. Тому так важливо, щоб уже з перших днів життя батьки оточували дитину любов’ю і піклуванням, звертались до неї літературною мовою і вчили її говорити правильно, прищеплювали любов до рідного слова, власним мовленням засвідчуючи його велич і красу. А коли дитина переступає поріг школи, то навчати її літературної мови повинні вчителі початкових класів. І проводити цю роботу - роботу над розвитком та удосконаленням учнівського мовлення - потрібно на кожному уроці, а не тільки на уроках читання й рідної мови, як це здебільшого спостерігається в початковій школі. Як зазначає К.Д. Ушинський, „мова - найважливіший, найбагатший і найміцніший зв’язок, що з’єднує віджилі, живущі і майбутні покоління народу в одне велике, історичне живе ціле. Воно не тільки виявляє собою життєвість народу, а є цим життям. Коли зникає народна мова, - народу нема більше! ” . Мова формує людську духовність, відчуття краси слова й образу. Рідне слово є знаряддям для дітей. „Тільки той може осягнути своїм розумом і серцем красу, велич і могутність батьківщини, хто збагнув відтінки й пахощі рідного слова, - писав В.О. Сухомлинський, - хто дорожить ним, як честю рідної матері, як колискою, як добрим ім’ям своєї родини.&quo ; . Сьогодні дедалі більше утверджується в діяльності початкових класів ідея практичної спрямованості курсу української мови. А це вимагає активної мовленнєвої діяльності молодших школярів у навчальному процесі, оскільки виховання соціальне активної, духовно багатої особистості неможливо здійснювати без опанування нею рідною мовою й мовленням в усіх її функціях - пізнавальної, комунікативної, стимулюючої, регулятивної. Як зазначено у Державному стандарті початкової освіти, „мета і завдання цього навчального предмета (української мови) у початковій школі полягає не лише в опануванні грамоти (початкових умінь читати і писати), а й у мовленнєвому розвитку молодших школярів - умінь висловлюватися в усіх доступних для них формах, типах і стилях мовлення. Розвиток мовлення має набути статусу провідного принципу навчання рідної мови в загальноосвітній школі, зокрема в її початковій ланці&quo ; . Як бачимо, молодші школярі за чотири роки навчання у початковій школі повинні оволодіти усним і писемним мовленням на такому рівні, який дозволяв би їм вільно і легко спілкуватися з однолітками та зі старшими на будь-яку тему, доступну для їхнього віку і розуміння.
У структурі Державного стандарту виділяються чотири змістові лінії -комунікативна, лінгвістична, діяльнісна та лінгвоукраїнознавча. Недарма на першому плані - комунікативна лінія, адже результатом навчання відповідно до цієї лінії є: „уміти звернутися один до одного і до старших, брати участь у розмові (ставити запитання, давати аргументовану відповідь, правильно висловлювати власні думки, складати усні та письмові невеликі за обсягом твори (7-8 речень) з дотриманням граматичних, орфоепічних, правописних і мовленнєвих умінь з орієнтацією на читача” . Кожна із чотирьох змістових ліній, які виділяються у структурі Державного стандарту, так чи інакше орієнтує на мовленнєвий розвиток молодшого школяра, що зумовлено метою і завданнями української мови в початковій школі. Однак найповнішою мірою на цей розвиток орієнтує все-таки комунікативна лінія. Відповідно до Державного стандарту початкової освіти розроблено нові Програми для середньої загальноосвітньої школи (1-2, 3-4 класи), а також створено нові підручники „Рідна мова” для учнів 2-4-х класів. У Пояснювальній записці до розділу „Українська мова” зазначено, що „курс української мови - важлива складова загального змісту початкової освіти, оскільки він не тільки є окремим навчальним предметом, а й виступає основним засобом опанування усіх інших шкільних дисциплін. Основна його мета - забезпечити розвиток, удосконалення умінь і навичок усного мовлення (слухання-розуміння, говоріння); навчити дітей читати і писати. ” . Мовленнєвий розвиток учня дуже важлива умова його успішного навчання. Чим більше дитина читає, переказує, слухає, тим краще розвивається її пам’ять, а, отже, тим легше їй засвоювати знання з усіх навчальних дисциплін, які вивчаються в початкових класах. Забезпечити мовленнєвий розвиток молодших школярів - це означає навчити їх грамотно висловлюватись в усній і писемній формах мовлення, дотримуючись фонетичних, орфоепічних, граматичних (морфологічних і синтаксичних), орфографічних, стилістичних норм української літературної мови. Щоб розвинути та удосконалити мовлення школярів потрібна щоденна робота над оволодінням основними мовними нормами. Тут на першому місці, безперечно, збагачення словникового запасу. Засвоюючи нові слова, учні вчаться правильно їх вимовляти, наголошувати, пояснювати значення. Удосконалюючи звуковимову, яка є складовою частиною мовленнєвого розвитку, мовної культури. Працюючи над удосконаленням граматичного ладу мовлення молодших школярів, треба навчати їх правильно будувати словосполучення, які, як відомо, служать будівельним матеріалом для речень. Отже, пізнавати, вивчати рідну мову уже в молодшому шкільному віці треба на різних її рівнях - фонетичному, лексичному, граматичному. Бо саме таке пізнання мови є, на думку М. Вашуленка, „джерелом різнобічних знань, засобом розвитку мислення, мовлення, духовного збагачення людини” . М. Вашуленко подає визначення мовленнєвої особистості: „Мовленнєва особистість - це людина, яку розглядаємо з точки зору її готовності виконувати мовленнєві дії; це той, хто привласнює мову, для кого мова є мовленням.
Мовленнєва особистість характеризується не лише тим, що вона знає про мову, а й тим, як вона може її використовувати&quo ; . Отже, для мовленнєвого розвитку молодшого школяра важливим є не тільки добре знання правил, але й уміння застосовувати ці правила у повсякденній практичній мовленнєвій діяльності. Недарма мові приділяється така велика увага, адже мова і мовлення є продуктом культури і невід’ємною її складовою частиною. Мова сформувала людину як особистість. Саме мова відіграє надзвичайно важливу роль у становленні і розвитку кожної особистості, тому в системі шкільного навчання і виховання вона посідає особливе місце. Мовленнєвий розвиток, якого досягнули діти у початкових класах, забезпечує основу подальшого навчання і виховання молоді, зумовлює професійну діяльність дорослої людини. Важливими аспектами навчання рідної мови є лінгвістичний і педагогічний. Перебуваючи у тісному взаємозв’язку, ці аспекти (а також деякі інші) сприяють формуванню мовної особистості. „Лінгвістичний підхід передбачає всебічне вивчення мови як системи: звучання і значення слів, словосполучень, речень і цілісного тексту. Педагогічний підхід передбачає зразкове володіння рідною мовою, розкриває якості літературної мови. Новим у трактуванні цього аспекту є виховання мовної особистості, яка репродукує рідне мовлення, виявляючи знання мови, мовне чуття й уміння користуватися словом” . У Концепції загальної середньої освіти зазначається, що „освітніми результатами початкової школи є повноцінні мовленнєві, читацькі. уміння і навички. ” . Як бачимо, на першому місці серед інших умінь і навичок, яких повинні набути молодші школярі за час навчання у початковій школі, є комунікативні (мовленнєві) уміння і навички. Це ще раз свідчить про те, що комунікативний розвиток був і залишається важливою умовою успішного навчання учнів початкових класів. У зв’язку з цим постає проблема мовної освіти та комунікативного розвитку учнів, починаючи з молодшого шкільного віку. За пропонованим проектом „Державного освітнього стандарту з української мови основу вивчення змісту навчального предмета становить комунікативно-діяльнісний підхід, де особливого значення набувають саме мовленнєві вміння” . Головною метою вивчення української мови в початкових класах виступає „насамперед формування в учнів уміння будувати висловлювання в межах доступних для них тем і типів - розповідей, описів, міркувань&quo ; . Аналіз літератури з окресленого питання засвідчив, що обрана для дослідження тема є складовою частиною загальної проблеми „Взаємопов’язане вивчення теоретичних відомостей з мови і формування практичних мовленнєвих умінь у молодших школярів&quo ;. Розв’язання її сприяє утвердженню діяльнісного підходу до навчання української мови у початкових класах. Акцент зроблено на відображення комунікативно-діяльнісного підходу до вивчення мовних явищ на уроках рідної мови у початкових класах. Суттю комунікативної спрямованості навчання рідної мови є формування в учнів умінь розв’язувати мовленнєві завдання з метою оволодіння спілкуванням.
Росйське «ура» (по-монгольськи спина чи сдниця), «бариш», «бояре» (бойер, тобто багатий), «казна, «шатер», «колпак», «кушак», «да-да» (дзе-дзе), «караул, «яма», «ямщик», «отец» (ата), «таракан» (кара-хан), «хохол» (хал-гол жовто-синй) [Саме так у битв на Калц монголи охрестили дружини Данила Галицького, котр виступали пд жовто-синми стягами] т.Pд.P це все монгольськ слова. В укранськй мов «монголзмв» майже нема. Нарешт, знаменитий росйський мат, про який варто сказати окремо. МАТ¶РЩИНА ЯК ЗАС¶Б САМОСТВЕРДЖЕННЯ ¶ КОМУН¶КАЦ¶· PЧто больше всего нас объединяло, так это матерщина. Она у нас была одна на весь Союз. Эх, великий мат! Нет сильнее ругани на свете. Достоевский говорил: русский мат силен идеями PТа н, укранський народ не матюкливий. PНе матюкливый? Шестьдесят процентов коренных слов у вас, включая матерщину, тюркского, точнее, монгольского корня. PН, наш корнн слова санскритськ, вд ндоарв. Вулична розмова PСаме псля Куликовсько битви почав формуватися знаменитий росйський мат яскрава антиарйська прикмета росйсько мови менталтету
1. Розвиток пізнавальної активності молодших школярів на уроках української мови
2. Розвиток зв’язного мовлення учнів початкових класів на уроках української мови
3. Використання ігор на уроках української мови в початкових класах
4. Формування у молодших школярів комунікативних умінь і навичок на уроках рідної мови
5. Формування комунікативних умінь і навичок у молодших школярів
9. Лексика української мови на позначення обрядів, звичаїв
10. Основи ділової української мови
12. Історія розвитку української мови
13. Віддієслівні іменники української мови в когнітивно-ономасіологічному аспекті
14. Аналіз програми та підручників з української мови щодо вивчення частин мови в початковій школі
15. Розвиток у молодших школярів уявлень про народне мистецтво (на прикладі творчості Катерини Білокур)
16. Управління процесом підвищення якості знань учнів з української мови, літератури
17. Особливості форм і методів навчання молодших школярів з урахуванням психічного розвитку дитини
19. Розвиток мовленнєвої діяльності молодших школярів на уроках читання
20. Форми і методи здійснення екологічної освіти молодших школярів на уроках курсу "Я і Україна"
21. Формування культури мовлення молодших школярів на уроках рідної мови
27. Розвиток усної руської і зокрема української літератури
28. Вивчення молодшими школярами рослин на уроках природознавства в 3 класі
29. Методика формування ігрової діяльності у молодших школярів на уроках образотворчого мистецтва
30. Розвиток зв’язного мовлення молодших школярів при вивченні теми "Прислівник"
31. Розвиток пізнавальних інтересів молодших школярів у роботі над фразеологізмами
32. Система інтегрованих уроків, як засіб розумового розвитку молодших школярів
33. Формування в молодших школярів знань про людину на уроках природознавства
34. Формування соціокультурного досвіду молодших школярів на уроках образотворчого мистецтва
35. Формування художньо-конструктивного мислення у молодших школярів
36. Розвиток мовлення молодших школярів
37. Розвиток української етнонаціональної спільноти
41. Становище Української журналістики в 20-х роках
43. Розвиток ринку страхових послуг в Україні
45. Розвиток місцевого самоврядування в Україні
46. Проблеми вивчення історії української журналістики
47. Проблеми впорядкування й удосконалення сучасної української термінології
48. Українська мова в засобах масової інформації
49. Українська мова у професійному спілкуванні
50. Історія і розвиток глобальної мережі Інтернет в Україні і світі
53. Запорізька Січ - зародок української державності
57. Правовий зміст та наслідки Української селянської реформи 1861 р.
58. Процес перетворення української народності в націю
59. Соціально-економічні причини першої хвилі української еміграції кінця XIX - початку XX століття
60. Становлення української державності 1648-1657рр.
61. Становлення української інтелігенції
62. Українська національна революція середини ХVІІ ст. Становлення української державності
63. Українсько-російські культурні відносини у 1991–2004рр.
64. Володимир Винниченко – видатний діяч української Центральної Ради
65. З історії української кухні
66. Витоки української художньої культури
67. Основні форми існування етносу в історії української культури ХІV-ХVІІІ століття
68. Iсторія української драматургії, Г.В. Доброскок
69. Значення творчості Івана Котляревського для української літератури
73. Українсько-румунські відносини (1991-2008 рр.)
74. Українсько-словацькі відносини: формування системи міждержавного співробітництва (1990-ті роки)
75. Аналіз диференційованого підходу у навчанні математики молодших школярів у педагогічному досвіді
76. Вивчення теми "Великобританія: видатні міста та особистості" на уроках англійської мови
77. Види трудової діяльності молодших школярів
78. Використання дитячої літератури для формування екологічної культури молодших школярів
80. Вплив темпераменту на успішність навчальної діяльності молодшого школяра
81. Гра як метод виховання молодших школярів
82. Літери англійського алфавіту, слова. Ігри на уроках англійської мови
83. Методика формування у молодших школярів навичок живопису у процесі малювання натюрморту
84. Музично-ритмічне виховання молодших школярів
85. Особливості емоційних реакцій молодших школярів
89. Психологічні умови розвитку уваги у молодших школярів
90. Робота над удосконаленням орфоепічних навичок молодших школярів
91. Самостійна робота як засіб активізації пізнавальної діяльності молодших школярів
92. Специфіка та типи уроку українського народознавства
93. Статеве виховання молодших школярів
94. Теоретичні основи формування ціннісних орієнтацій молодших школярів
95. Урок українського народознавства
96. Формування геометричних понять у молодших школярів
97. Формування екологічної культури молодших школярів
98. Формування здорового способу життя молодших школярів
99. Формування мотивів природоохоронної діяльності у молодших школярів