![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Экономика и Финансы
Маркетинг, товароведение, реклама
Комерційна діяльність посередницьких підприємств |
1. Економічна суть, особливості організації та розвитку комерційного підприємництва та бізнесу 1.1 Підприємництво як елемент бізнесу і тип господарювання Підприємництво - динамічний, активний елемент бізнесу, що являє собою ініціативну, самостійну діяльність, яка здійснюється на свій ризик і під свою майнову відповідальність громадянами чи об'єднаннями громадян з виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг з метою одержання прибутку . Як елемент бізнесу підприємництво не може бути відокремлене від праці, від ведення господарства, від привласнення. Праця і підприємництво - процеси цілеспрямованої діяльності, спрямовані на виробництво матеріальних і духовних благ, але якщо для підприємця праця є основною умовою його розвитку і джерелом створення життєвих благ, то підприємництво - це засіб, що надає праці творчості, це змістовний, якісний бік діяльності, який характеризується самопримусом суб'єктів, що вибрали цю діяльність. Підприємництво - якісно новий ефективний тип ведення господарства. Воно потребує прогресивних способів, прийомів, методів ведення та конкретного власника, господаря виробництва, оскільки тільки господар прагне до примноження своєї власності і заради цього займається сам підприємницькою діяльністю або наймає працівників. Він не буде марно “розбазарювати” своє добро, не дасть це зробити й іншим. І в цьому розумінні поняття “підприємець” і &quo ;господар&quo ; тісно пов'язані одне з одним. 1.2 Стратегія і тактика бізнесу Стратегія бізнесу – максимізація вигоди (доходу, прибутку) в процесі укладання різних угод . Тактика – реалізація цієї стратегічної установки з використанням конкретних умов здійснення, строків і предметів угод, тобто якими способами і методами буде реалізована стратегія бізнесу. Створення власної справи – завжди величезний ризик і подолання труднощів, які обов’язково виникають при створенні нового. Створюючи власну справу, бізнесмен повинен розуміти, що він буде не тільки користуватися благами, які обіцяють ці починання, а й нести відповідальність за їх розвиток. Важливо визначити стратегію своєї справи, бачити перспективу її розвитку. 1.3 Економічна основа системи бізнесу та підприємництва Власність - це відносини, які складаються між її суб'єктами з приводу присвоєння засобів виробництва і результатів праці. Вони покладені в основу всіх виробничих відносин будь-якої економічної системи господарювання і охоплюють: присвоєння - повна економічна влада суб'єкта над об'єктом і повна відповідальність суб'єкта за результати користування; володіння - відносини фактичного панування, але розпорядження і привласнення обмежене існуванням і правами власника; розпорядження - фактичне здійснення влади власника над об'єктами власності, фактичне управління нею; користування - процес фактичного вилучення корисних властивостей з об'єкта власності для задоволення конкретних потреб. Відносини власності - &quo ;основна конструкція&quo ; економіки, яка охоплює увесь господарський процес. Економічною основою бізнесу і підприємництва є приватна власність. У системі бізнесу вся власність належить окремим громадянам чи компаніям.
Вся власність є приватною. Володіння власністю - це також володіння владою. Ті, хто контролює власність, здатні впливати на дії інших. Оскільки право приватної власності дає змогу розширювати володіння власністю серед великої кількості людей, то і влада розподіляється між членами суспільства більш широко. Це обмежує небезпеку концентрації влади в руках небагатьох, а історія показує, що концентрація влади призводить до зловживання цією владою. Приватна власність сприяє також збереженню ресурсів. Те, як ми поводимося із власністю, безпосередньо залежить від прав, які має власник цієї власності. Власник має право: вирішувати, як використовувати свою власність; передавати, продавати свою власність будь-кому; користуватися доходами й іншими вигодами, які дає його власність. Такі дії найбільше відповідають інтересам людей, оскільки власність визначає добробут. Право приватного володіння власністю змушує нас працювати більше і продуктивніше, що, у свою чергу, веде до економічного зростання. Таким чином, приватна власність є економічною основою бізнесу і розкриває простір для його функціонування і розвитку . Економічна свобода - основна умова розвитку бізнесу. На практиці це означає право розпочати або припинити свій бізнес, купувати будь-які ресурси, використовувати будь-яку технологію, виробляти будь-яку продукцію і пропонувати її до продажу за будь-якою ціною; вкладати свої кошти за власним розсудом. Але такі права не забезпечують гарантованого успіху для кожного бізнесмена. Економічні свободи підприємців взаємопов'язані. Коли підприємство знаходиться у приватному володінні, то зазіхання на свободу бізнесу - це фактично зазіхання на свободу особи – володаря власності. Практика ділових стосунків, використовуючи економічну свободу як умову розвитку, виробила систему взаємин, яка є обов'язковою для участі в бізнесі. Це насамперед дотримання соціально-економічного суверенітету ділових стосунків та консенсусу інтересів . Суверенітет ділових відносин означає, що законна діяльність суб'єктів знаходиться під захистом державних органів влади та управління і жоден суб'єкт не має права втручатися в неї та нав'язувати свої умови здійснення угод. Проте суверенні суб'єкти ділових відносин не мають повної незалежності від своїх контрагентів. І якщо вони користуються свободою у прийнятті рішень, то не можна забувати, що ця свобода має певні рамки реалізації, зумовлені прагненням кожного із суб'єктів ділових відносин зберегти і відтворити свій власний суверенітет. Консенсус інтересів - взаємні зобов'язання всіх учасників ділових стосунків не порушувати суверенітет своїх контрагентів. Такі зобов'язання не приймаються безпосередньо учасниками угод при їх укладанні, вони формуються у процесі розвитку і постійного відтворення ділових стосунків на засадах взаємної вигоди сторін і є обов'язковою умовою системи бізнесу. 2. Малі форми господарювання 2.1 Критерії малого бізнесу Під поняттям &quo ;критерій&quo ; слід розуміти вимір для визначення оцінки предмета, явища, ознаки, взятої за основу класифікації . Яким би не було визначення критерію, як і визначення малого бізнесу, треба відзначити, що він має важливе значення для країн з ринковою економікою.
Більшість з цих країн використовують цей термін, маючи на увазі невеликі магазини, ресторани, кафе, страхові агентства та інші дрібні підприємства. В Україні малими підприємствами вважаються підприємства (фірми, організації) з невеликою кількістю штатного персоналу: у промисловості і будівництві – з чисельністю персоналу до 200, в інших галузях виробничої сфери – до 50, у науці та науковому обслуговуванні – до 100, у галузях невиробничої сфери – до 25, у роздрібній торгівлі – до 15 осіб. У законі США зазначається, що мала фірма — це таке підприємство, яке існує і функціонує незалежно, його власник незалежний від інших суб'єктів підприємництва. Всі фірми США залежно від кількості найманих працівників поділяються на п'ять категорій: найменші (1-24 чол.), малі (25-99), проміжні (100-499), великі (500-999), дуже великі (1000 і більше працівників) . У малому бізнесі, крім розмірів, є ще й інші критерії та відмінні риси. Менеджер (власник) у малих фірмах незалежний і звітує тільки перед самим собою. Більшість малих фірм належать одній особі (сім'ї), а також можуть бути організованими за принципом товариства (партнерства). 2.2 Франчайзинг як різновид малого бізнесу та його роль у ринковому середовищі Франчайзинг - система угод, за якими власник торгової марки, торгового імені чи авторських прав (франчайзер) дозволяє іншій фірмі (франчизі) використовувати їх на певних умовах. Популярності франчайзингу у всьому світі сприяє переважно те, що він поєднує перевагу малого і великого бізнесу. У цивілізованому світі став популярним вид франчайзингу, який називають офіційним. При такому франчайзингу фірма-виробник не тільки постачає продукт і надає свою торгову марку, а й складає бізнес-план, який враховує маркетингову стратегію, інструкцію з експлуатації, контроль якості та двосторонній контракт. Франчайзинг - це і один із шляхів зростання для малих фірм. З точки зору франчайзодавця перевагами цього бізнесу є: добування капіталу. Франчайзинг - шлях добування капіталу для розширення бізнесу. Деякий капітал надходить до материнської компанії через внесок, який виплачується за отримання права франчайзингу; економія за рахунок масштабів (ефект масштабу). Франчайзинг робить можливим досягнення економії за рахунок масштабів і здійснення виробництва сировини і матеріалів, якими материнська компанія (франчайзер) забезпечує дочірню (франчизі); мотивація. Власники місцевого франчайзингу часто працюють старанніше і є більш мотивованими, ніж менеджери філіалів; здатність реагувати. Франчизі можуть швидше реагувати на місцеві умови і залучати до бізнесу місцеве населення; трудові відносини. Оскільки франчизоотримувач (франчизі) не працює на франчизодавця, то не виникають між ними і проблеми в трудових стосунках. Франчайзинг має і недоліки, які є причиною невдач у франчайзингових операціях і заважають франчайзингу розширювати масштаби деяких напрямів бізнесу. Серед недоліків з точки зору франчизодавця є: 1) кредиторські вимоги. Франчайзер часто повинен надавати кредит франчизі (дочірній компанії). Це знижує здатність цієї форми організації бізнесу добувати капітал; 2)витрати на управління.
Навіть побіжний перелік втрат свідчить про той страшний відбиток, що його наклала друга світова війна на Україну та її населення. Щонайменше (статистика тепер досліджується наново) 5,3 млн чоловік, або один із кожних шести мешканців України загинув у цій бойні. 2,3 млн українців було вивезено для примусової праці до Німеччини. Цілком чи частково було зруйновано понад 700 великих і малих міст та 28 тис. сіл, унаслідок чого безпритульними лишилося близько 10 млн чоловік. Оскільки війна завдала Україні більше руйнувань, ніж будь-якій іншій країні Європи, втрати в економіці сягали приголомшуючих масштабів. Цілковите чи часткове знищення понад 16 тис. промислових підприємств означало втрату великої частини того, що Україна здобула такою великою ціною у 30-х роках. Підраховано, що загальні збитки економіки України сягали 40 %. Таким чином, удруге за трохи більш як десять років Україна тяжко постраждала від жорстоких ексцесів тоталітарних режимів. У другій світовій війні українці, національна свідомість яких зросла порівняно з періодом 1917–1920 рр., потрапили у лещата між радянським режимом та нацистами
1. Комерційна діяльність підприємств
2. Світова торгівля та зовнішньо-економічна діяльність підприємств
3. Управління комерційно-посередницькою діяльністю підприємств України
4. Операційна діяльність підприємства
5. Підвищення ефективності використання ОВФ в часі і вплив його на господарську діяльність підприємства
9. Комерційна діяльність приватного підприємства та її ефективність
10. Комерційна діяльність СК "Універсальна"
13. Інвестиційна діяльність страхових компаній
14. Суть комерційної діяльності на підприємстві
15. Маркетингова діяльність комерційного банку
16. Ефективність постачальницько-збутової діяльності сільськогосподарських підприємств
17. Звітність сільськогосподарських підприємств
19. Технологічне обладнання торгово-посередницьких підприємств
20. Міжнародна фінансово-інвестиційна діяльність
21. Інноваційна діяльність на ринку товарів та послуг
25. Сутність і призначення санації підприємств
26. Амортизаційна політика на підприємстві
27. Ефективність використання оборотних коштів на підприємстві
28. Інвестиційна діяльність в ринковій економіці
31. Підприємницька діяльність та її активізація в Україні
32. Прибуткове оподаткування підприємств, проблеми та шляхи розвитку в Україні
33. Кредитування підприємств та забезпечення кредитів
34. Формування статутного фонду підприємств різних форм власності
35. Створення, програми та діяльність Укр. і Рос. партій на поч. ХХ ст.
36. Виробничо-торговельна діяльність підприемства
37. Методичні основи формування перспективного товарного асортименту промислових підприємств
41. Визначення ефективності та опрацювання напрямків поліпшення сітуації на підприємстві
42. Планування діяльності підприємств
43. Реструктуризація підприємств
44. Розрахунок стратегій діяльності автотранспортних підприємств
45. Правила поведінки на підприємстві
46. Методика загальної оцінки стану підприємств на ринку за даними фінанансової звітності
47. Ревізія розрахункових операцій на підприємстві
48. Життя та діяльність І.П.Котляревського
49. Видавнича діяльність. Комп’ютерні видавничі системи
50. Суспільно-політична діяльність Костомарова
51. Діяльність страхової компанії "Оранта"
52. Кредитування підприємств на фоні фінансової кризи 2008–2009 рр. (на матеріалах ПАТ КБ "Приватбанк")
53. Правові засади банківської діяльності. Банківська діяльність та банківські операції
57. Аналіз забезпечення сільськогосподарських підприємств Запорізької області кредитними ресурсами
58. Доходи сільськогосподарських підприємств
59. Фінансова підтримка - як складова частина розвитку сільськогосподарських підприємств
60. Бухгалтерський облік на сільськогосподарському підприємстві
61. Методика визначення фінансових результатів на підприємстві
63. Облік запасів на підприємстві ТОВ "УНІКУМ 2007"
64. Облік собівартості продукції на підприємстві
65. Організація бухгалтерського обліку на підприємстві
66. Організація бухгалтерського обліку на підприємстві
67. Організація бухгалтерського обліку товарів на підприємстві (на прикладі Об’єднання "Сумипошта")
68. Організація обліку на підприємстві
69. Організація обліку та контролю основних засобів на підприємстві
74. Аудит неопераційних витрат на підприємстві
75. Аудит основних засобів на підприємстві харчової промисловості
77. Державобудівнича діяльність Богдана Хмельницького
78. Звіт про проходження практики у комунальному підприємстві "Сокальжитлокомунсервіс"
79. Особливості правового статусу працівників сільськогосподарських підприємств кооперативного типу
80. Правовий статус комунальних підприємств
81. Приватна детективна і охоронна діяльність
83. Впровадження інформаційної системи управління на підприємстві
84. Лінійна залежність n–мірних векторів. Програма
85. Бібліотечно-бібліографічна діяльність Івана Кревецького
89. Кирило Розумовський та його меценатська діяльність
90. Наукова та громадська діяльність В.Б. Антоновича
91. Утворення та діяльність українських політичних партій у Наддніпрянській Україні на початку ХХ ст.
93. Акторська діяльність І. Тобілевича
94. Життя та творча діяльність Остапа Вишні
95. Аналіз процесу управління маркетингом на підприємстві
96. Маркетингова діяльність Call-центру Окі-Токі ТОВ "Масском"
97. Маркетингові дослідження на підприємстві
99. Моделювання конкурентних стратегій фармацевтичних підприємств