|
|
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
 |
|
Владимир Винниченко |
Ночник-проектор "Звездное небо и планеты", фиолетовый. 
Коврик для запекания, силиконовый "Пекарь". ІСТОРИЧНА ДОВІДКА Протягом усієї історії український народ не мав іншої інституції, яка б справила більший вплив на розвиток його освіти, науки, культури, ніж Києво-Могилянська академія. Впродовж віків вона була виразником і носієм специфічних рис духовності українського народу, могутнім чинником формування його самосвідомості, джерелом ідей боротьби за батьківську віру і національну свободу. Для українців вона завжди буде національною святинею, не меншою, ніж Падуя чи Болонья для італійців, Оксфорд для англійців, Сорбонна для французів, Карловий університет для чехів, Ягеллонський для поляків. Ще до виникнення Києво-Могилянської колеґії, згодом Академії, на землях, населених українцями, вже існували школи вищого типу, засновані переважно домініканами та ієзуїтами. З книги Антуана Жобера "Лютер і Могила" (Париж, 1974) дізнаємось, що в кінці XVI ст. - на початку XVII ст. в Україні існувало близько десяти таких колеґій. А генуезьці заснували свою колеґію в Києві ще століттям раніше. Всі ці заклади не могли не підносити і не поширювати серед місцевого населення ідеї значення освіти і науки в суспільному житті. Але через конфесійно-культурну відмінність і відчуженість від духовних традицій життя українського народу ці ідеї не могли тут глибоко вкоренитися. Попри всю їх привабливість, вони слугували справі покатоличення та полонізації української молоді, відривали її від мови, віри, звичаїв, духовних і моральних традицій власного народу, вели до втрати нею національної ідентичності. Прилучення до універсалій європейської культури здійснювалося в цих колеґіях не через органічне поєднання загальнолюдського і національного, а через відторгнення від вітчизняної основи. Для українського народу, який боровся за своє виживання, збереження й передачу наступним поколінням своєї культури, ці школи були непридатними, оскільки вели до цілком протилежних результатів. Тому українські інтелектуали шукали шляхів до піднесення рівня власної освіти і використання нею здобутків в галузі науки і культури інших народів. Києво-Могилянська академія була першим вищим навчальним закладом, що відповідав запитам і потребам духовного життя українського народу в період радикальних світоглядних і суспільно-політичних змін, народно-визвольної боротьби, формування національної церкви і держави. Виникненню Києво-Могилянської академії передував культурно-національний рух, який чинився правлячими колами Речі Посполитої, і в умовах посиленого наступу на соціальні і духовні інтереси українців швидко набрав характерних особливостей. Свідомі громадяни, світські й духовні, інтелігенція і козацтво об'єдналися до справи захисту духовних та національних інтересів України. Найголовнішим завданням вони вважали виховання громадян, гідних своєї історії і відповідальних за майбутнє вітчизни. Поступово центром життя став Київ. Осі чому до Києва потягнулись культурно-освітні діячі з різних земель України, особливо з тих, де польсько-католицький гніт став нестерпним. Серед них були письменники, поети, педагоги, перекладачі, вчені, богослови, книговидавці, гравери, художники.
Це Захарія Копистянський, письменник, автор історичного твору "Полинодія" (1622); Памва Беринга, лінгвіст, гравер, енциклопедист, автор “Лексикону славенороського” (1627), удостоєний в Києві титулу “архитипографа церкви Руської”; Тарасій Земка, письменник, знавець мов, редактор; Лаврентій Зизаній, автор підручників для шкіл, педагог, “муж словеснійша, дидаскал і витія”; Кирило Дорофеєвич, Олександр Митура, Андрій Ніколаєвич та інші. Просвітники гуртувались навколо друкарні Києво-Печерського монастиря під покровом архімандрита Єлисея Плетенецького. Діяльність вченого гуртка справляла помітний вплив на патріотичні почуття громадян, на їх бажання прислужитися загальним інтересам. До них належала й знатна киянка із шляхетського роду Волині Галшка Гулевичівна. 15 жовтня 1615 р. вона вписала до Київських маґістратських книг дарчу, за якою свій дім з землею і "всіма до нього належностями” дарувала під фундування монастиря й школи для дітей “народу православного. А щоб тая фундація скуток свій брала, - писала Гулевичівна, - то зараз в той двір школу впровадила й впроваджую”. Таким чином, 15 жовтня 1615 р. розпочала свою діяльність школа, яка ввійшла в історію як Київська братська школа, родоначальниця Києво-Могилянської академії. Коли Галшка Гулевичівна дарувала свою землю на школу й монастир, то саме цим вона підтримала Київське братство, яке на той час формувалося в Києві, але, не маючи пристанища, ще не заявило про себе. Тепер Київське братство мало свою землю, юридичну адресу. Братству під його опіку й передавалася заснована Галшкою школа. Варто підкреслити, що вчені Лаврського гуртка також вступили до братства, що мало неабияку вагу в становленні і розвитку Київської братської школи. За дарчим записом Гулевичівни на дарованій нею землі фундувалася не лише школа, а й монастир. То була також традиція українських братств: вони гуртувалися біля монастирів, або створювали їх з метою підтримки шкіл, їх учителів і неймущих учнів, друкарень тощо. Таким став і Братський Богоявленський учительний монастир у Києві, історія якого тісно пов’язана з історією Києво-Могилянської академії. Першу церкву - Богоявленську з приділом Благовіщення збудував у ньому гетьман Петро Конашевич Сагайдачний. 1634 р. на місці старої, дерев'яної церкви гетьман Іван Мазепа звів нову кам'яну, в козацькому бароковому стилі. Вона стала окрасою всього Києва, провідним архітектурним центром Подолу. На жаль, 1934 р. Богоявленський храм був зруйнований радянською владою, яка завзято боролася з традиційною духовністю українського народу. Велику підтримку Братська школа отримала від гетьмана Війська Запорізького Петра Конашевича Сагайдачного. Він був не лише талановитим полководцем, але й мудрим політиком, добре розумів значення національної освіти й виховання. Є дані, що вже в Острозькій школі, вихованцем якої був Сагайдачний, він цікавився справами захисту вітчизни й православної релігії від утиску чужинців. 1620 р. гетьман Сагайдачний вступає до Київського братства "зі всім Войськом". Таким чином, Братство й школа отримують могутній захист, а козацтво стає силою, що підтримує загальнонародні інтереси, зокрема, конче необхідну для становлення української державності освіту і науку.
Окрім того, як член Братства й опікун Києво-Братського училищного монастиря, Сагайдачний підтримував їх матеріально. А помираючи в Києві від ран, заподіяних йому в Хотинській битві, Сагайдачний майже все своє майно й гроші заповів Київській, а також Львівській і Луцькій школам "на науку і виховання бакалаврів учених дітям християнським за чим би наука тривати могла вічнії і потомні часи". Віддаючи шану славному гетьманові, неперевершеному керманичу Війська Запорізького, похоронили кияни його в неділю “проводную” 10 квітня 1622 р., з великим плачем Запорозького війська і всіх людей православних” на землі Київської братської школи при Богоявленській церкві. А на плиті надгробній вирізьбили: “Тут зложив Запорізький гетьман свої кості, ранений на війні за вольності вітчизни”. Спудеї школи вшанували пам'ять свого покровителя урочистими “Віршами на жалісний погреб”, складеними спільно з ректором Касіяном Саковичем. На честь Петра Сагайдачного стоїть у глибині двора дерев'яний хрест, зведений як дань пам'яті наших днів. Традицію, покладену Петром Сагайдачним - підтримувати Київську братську школу, продовжили й наступні гетьмани Війська Запорізького й України, зокрема, Іван Петрижицький, Богдан Хмельницький, Іван Самойлович, Іван Мазепа та інші. Б. Хмельницький, зокрема, так писав про Київську колеґію: “Понєже несть угодно зокрема те місце святеє, котре предкі наші, а найпаче Петро Конашевич Сагайдачний спорудив, да пам'ять вічная буде від тих училищ братських київських”. Вище говорилося, що лаврські вчені вступили до братства. Таким чином, Київська братська школа від початку отримала добрих учителів. Серед них були такі відомі вчені, автори книг і підручників, як Ісайя Копинський, Захарія Копистенський, Лаврентій Зизаній, Олександр Митура й інші. Варто згадати й перших ректорів. Посада ректора з'явилася з самого початку заснування школи. Перші її ректори були відомі своєю вченістю в усьому просвіченому слов'янському світі. У І615-1619 рр. ректорував Іов (в миру Іван Матвійович) Борецький, викладав у Львівській братській школі, був її ректором. З його ім'ям пов'язаний цілий період в просвітницькому русі України. Був гарячим прихильником поширення освіти серед народу. Вважав, що саме від освіти залежить суспільний прогрес. Свою педагогічну, просвітницьку, письменницьку діяльність він підпорядкував вирішенню найголовнішої тогочасної проблеми — пробудженню національної свідомості українців, захисту православної церкви й визволенню вітчизни від іноземного гніту. З 1619 р. Борецький - настоятель Михайлівського Золотоверхого монастиря, у 1620 р. обраний митрополитом Київським. У 1619-1620 рр. ректором Київської братської школи був Мелетій (в миру Максим) Смотрицький. Син першого ректора Острозької школи Герасима Смотрицького. Навчався в Острозі й Волинській академії. Мав ступінь доктора філософії й медицини. Письменник-полеміст, автор "Треноса" (1610) й інших творів, один із засновників філологічної науки в Україні, автор "Граматики словенської"' (1619), що була відома у всьому вченому, насамперед слов'янському світі. Третім ректором Київської братської школи у 1621-1624 рр.
Петлюра также не остался в долгу. В одной из своих статей он раскритиковал драматургию Винниченко как «упадническую», «нигилистическую», «вредную и не удовлетворяющую пролетариат»... В принципе, тогдашние оценки творчества Винниченко Петлюрой очень напоминали «пролетарскую» критику Лениным того же Винниченко. Конфликт между ровесниками зрел уже несколько месяцев. Поначалу, по приезде во Львов, Петлюра боготворил Винниченко, зачитываясь его литературными произведениями. Но пообщавшись с «классиком», Петлюра столкнулся с его высокомерием, поверхностностью, эгоизмом, богемными привычками. Винниченко — «утонченный мастер психологической прозы, эстет, драматург, последователь Достоевского», до декабря 1905-го просто не хотел замечать «маленького журналиста» Симона. Справка: Владимир Винниченко, 1880 года рождения, из беднейших крестьян Херсонской губернии. Активный деятель РУП. 1902 год — знаменательное для Винниченко время: первое пребывание в тюрьме, исключение из Киевского университета с первого курса юридического факультета, побег из тюрьмы..
1. Экзаменационные билеты по Украинской литературе
2. Украинская литература конца XIX и начала XX ст.
3. Украинская литература первой половины XIX столетия
4. Украинская литература XVIII в.
10. Экономическая сказка-реферат "НДС - вражья морда" или просто "Сказка про НДС"
12. Английская литература (представители)
13. Билеты по Литературе (2003г., МТЭТ РГТЭУ)
14. Минск в мемуарной литературе: Библиографический реферативный обзор
15. Сюрреализм как направление в искусстве и литературе
16. Рембрандт Харменс ван Рейн
Карниз для ванной, угловой, белый, 240 см. 
Увлекательная настольная игра "Зверобуквы English", новая версия. 
Горшок эмалированный (без рисунка), 3 л. 17. Рембрандт Ван Рейн. "Возвращение блудного сына"
18. Демонология украинского народа
20. Серебряный век в русской литературе и искусстве
21. Время в античной литературе
25. Сборник сочинений русской литературы с XIX века до 80-х годов XX века
26. Нравственные проблемы общества в современной литературе (Русские люди в рассказах В.М. Шукшина)
29. Английская литература (представители)
30. Античная цивилизация. Наследие древнегреческой литературы
31. Г. Белинский - критик и теоретик детской литературы
Магнитная "Азбука" (106 элементов). 
Противомоскитная сетка, 100х220 см, белая. 
Набор строительных деталей для конструктора "Геометрик". 33. Книга Г.О. Винокура "О языке художественной литературы"
34. Литература эпохи войн и революций
35. Место Михаила Зощенко в русской литературе
36. Образ учителя в современной литературе
37. Серебряный век русской литературы. В. Хлебников
42. Философия любви в произведениях русской литературы XIX-XX века
43. Лекции по зарубежной литературе 20 века
44. Билеты 2003 год, литература
45. Расцвет критического реализма в театральной культуре и литературе России
46. Методы исследования литературы
47. Шпоры по зарубежной литературе 2-й половины 20 в.
48. Материал для сочинения по литературе
Сушилка для белья Vileda "Мультифлекс". 
Мягкий пол "Ассорти", универсальный, 60x60 см, 1.44 кв.м. 
Дорожка массажная "Морской Берег", с "камнями". 49. Судьбы женщин в русской литературе
50. Тема бала в русской классической литературе
51. Пауло Коэльо - Алхимик литературы
52. Русская литература ХІХ века
53. Проблемы социальной защиты в произведениях художественной литературы 20-30 годов XX века
58. Оперы Чайковского и развитие музыкального театра
59. Реферат перевода с английского языка из книги “A History of England” by Keith Feiling
60. Вклад М.В. Ломоносова в науку и литературу
61. Реферат по книге Фернана Броделя
63. Украинский романтизм и Русская Троица
64. НАТО
Доска пробковая "Premium", 60x90, алюминиевая рамка. 
Кресло детское мягкое "Принцесса". 
Бейдж с рулеткой, 54x90 мм. 65. Шпаргалка по истории в 9 классе украинской школы
66. История украинских сечевых стрельцов
67. Сталинизм и детская литература
68. Функциональный запор: вопросы диагностики и терапевтические подходы (обзор литературы)
69. О жанрово-хронологическом подходе изучения детской литературы
73. НАТО-глобальная универсальная организация?
75. Влияние государственной политики на развитие российско-украинских торгово-экономических отношений
76. Украинская государственная политика в отношении Крыма
77. Психология труда (Обзорный реферат по психологии труда)
78. Несколько рефератов по Исламу
79. Экспериментальные исследования электростатических полей с помощью электролитической ванны (№24)
80. "Русский Тарзан" (реферат о российском пловце Александре Попове)
Настольная игра "Имаджинариум". 
Картриджи чернильные "Cartridge Quink", синие, 5 штук. 
Дополнительный набор "Что мне надеть". 81. Реферат по статье П. Вайнгартнера «Сходство и различие между научной и религиозной верой»
82. Реферат по информационным системам управления
83. Генезис капитализма в Мексике. Реферат по истории экономики
84. Украинская политика Екатерины II
85. Религия и нравы. Литература, науки, искусство в Древнем Риме
89. Ремилитаризация ФРГ. Вступление ФРГ в НАТО
90. Уроки и выводы из опыта развязывания и ведения агрессии США и НАТО против Югославии
92. Соперницы прекрасной Натали
93. Роль США в НАТО
94. Политика Сталина в области литературы в 20-30-е годы
95. Противопехотные и противотанковые мины стран Нато
96. Чехов:Дядя Ваня
Матрас-кокон "Зевушка". 
Настольная игра "Битва полов", артикул 7747. 
Рамочка на 12 фотографий "Первый год" (белая). 98. Персонажи власти в литературе для детей советского периода
99. Феномен греческой литературы
100. Иван Яковлевич Корейша в русской литературе
Совок №5. 
