|
|
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
 |
|
Искусство, Культура, Литература
Історичний процес як розвиток культур. Основні підходи до вивчення культур в XIX - початку XX століття |
Карабин, 6x60 мм. 
Браслет светоотражающий, самофиксирующийся, желтый. 
Крючки с поводками Mikado SSH Fudo "SB Chinu", №4BN, поводок 0,22 мм. РЕФЕРАТ Історичний процес як розвиток культур. Основні підходи до вивчення культур в XIX - початку XX століття 1. Історичні умови й теоретичні передумови появи науки про культуру Поява дисципліни, що систематично вивчала культури як особливі форми організації життя людини й існуючої в ряді європейських країн, звичайно датується приблизно 50-мі роками XIX в. Це не означає, що до цього часу не було культурологічних концепцій і що особливості життєдіяльності різних народів не були предметом аналізу істориків, філософів, географів і т.д. Мова йде про формування самостійної дисципліни, що досліджувала історичний розвиток культур, що здійснювала порівняльний аналіз їхніх різних типів, що вивчала закономірності функціонування й структурної організації, взаємодія із природними умовами. Трохи пізніше, наприкінці XIX в., були засновані кафедри в університетах і навіть створені цілі інститути, головним завданням яких було вивчення культур в історичному й структурно-функціональному аспектах. Незалежно від способу, методу, предметної області досліджень всі вони опиралися на описи всіляких сторін життя й побуту численних народів, що населяли в минулому Землю й живуть на ній понині (конкретно-етнографічні дослідження). Для систематизації, узагальнення конкретно-емпіричних даних використовувалися різні методи, прийоми, створювалися теорії культур, культурологічні концепції, що впорядковують різноманітні розрізнені відомості в єдину цілісну картину. Оформленню вивчення культур у самостійну дисципліну сприяв ряд обставин і історичних умов. Серед них необхідно виділити принаймні три моменти. Перший - це відкриття європейцями в XVIII - XIX ст. всі нових і нових земель і продовження колоніальної експансії Англією (проникнення в Південну Африку, поступове скорення Індії, захоплення Індонезії й т.д.), Францією (скорення Алжиру, захоплення ряду архіпелагів у Полінезії (Таїті), захоплення Південного В'єтнаму) і т.д. Розширення економічних і господарських контактів вело до швидкого росту етнографічних відомостей. У свою чергу зростання економічного впливу породило необхідність дослідження культур народів для забезпечення керування ними. Другий момент - це розробка проблем історії й теорії культури в працях філософів епохи Освіти. Маються на увазі ідеї географічного детермінізму, основна теза якого: людина, народи, звичаї - продукти впливу навколишніх природних умов (Монтеск'є). Широко поширилася теорія «шляхетного дикуна», що живе за природними законами природи (Руссо, Дідро й ін.). Тоді ж була розроблена схема запроданців стадій культурного розвитку (Тюрго, Вольтер, Кондорсе). Крім цього, робилися спроби сполучити ці загальнолюдські стадії розвитку з ідеєю національної своєрідності кожного конкретного народу, високої цінності кожної конкретної культури (Гердер). І нарешті, остання обставина - це твердження еволюційного світогляду завдяки появі космогонічної гіпотези І. Канта (1755) і П. Лапласа (1796) в астрономії, еволюційного підходу в геології Ч. Лайелля (1830 - 1833) і ін. Особливе значення мало застосування принципу розвитку в біології Ж.
Ламарком (1809), К. Бером (1829 - 1837) і побудова загальорганічної теорії еволюції Ч. Дарвіном і А. Уоллесом (50-ті роки). Тому, природно, ідея еволюції, розвитку, що брала перемогу в різних галузях знання й, що витісняла з них напівбогословські погляди, проникнула в область вивчення людини й культури. У середині XIX в. і навіть трохи раніше в європейських країнах організовувалися географічні, антропологічні, етнологічні спілки, у яких акумулювалися відомості про особливості розвитку й функціонування різних культур. Першою була створено «Паризька спілка етнології» (1839), згодом реорганізована в «Суспільство антропології» (1859). У Нью-Йорку в 1842 р. сформувалася «Американська етнологічна спілка». В Англії в 1843 р. була відкрита «Етнологічна спілка» , а в 1863 р. вона було доповнено ще й «Антропологічним суспільством», які при об'єднанні в 1871 р. утворили «Королівський антропологічний інститут Великобританії й Ірландії». У Німеччині «Суспільство антропології, етнології й доісторії» сформувалося в 1869 р. Поряд із цими організаціями центрами по вивченню культур стали антропологічні й етнографічні музеї, такі, як музеї в Будапешті (1872), Стокгольмі (1874), Парижу (1877), Роттердамі (1883), Варшаві (1888) і т.д. З більшою увагою до вивчення різноманітних культур ставилися в США, де був відкритий цілий ряд антропологічних музеїв. Найбільш відомі з них Чиказький музей природної історії (1893), музей антропології в Берклі (1901, Каліфорнія). Остаточним етапом в організаційному оформленні вивчення культур (незалежно від того, чи називалася дисципліна етнологією, соціальною або культурною антропологією) була поява спеціальних періодичних видань: в Англії - «Фольклор» (1890) і «Людина» (1901), у Німеччині - «E h ologica» (1909), у США - «Американський антрополог» (1899). 2. Перші еволюціоністські теорії культур В атмосфері інтересу до життя народів в умовах інших культур майже одночасно в Німеччині, Франції, Австрії, Англії й США з'явилися перші еволюціоністські концепції культури. Основні риси цього підходу: ідея єдності людського роду й однаковості розвитку культур, пряма однолінійність цього розвитку - від простого до складного, дуже часто обов'язковість Виділених стадій розвитку для всіх суспільств, ідея суспільного прогресу й історичного оптимізму, просвітительсько-раціоналістичний ідеал майбутнього розвитку культур, психологічне обґрунтування явищ культури й нерідке виведення закономірностей розвитку суспільств із психічних властивостей індивіда. Найважливішими його представниками є: в Англії - Г. Спенсер, Дж. Мак-Леннан, Дж. Лебок, Е. Тайлор, Дж. Фрезер; у Німеччині - А. Бастиан, Т. Вайц, Ю. Липперт; у Франції - Ш. Летурно; у США - Л.Г. Морган. Стосуючись характеристики предметної області й завдань, які ставили перед собою перші дослідники культур, необхідно виділити основну ідею практично всіх теорій культур. Це ідея створення загальної науки про людину й культуру, незалежно від того, як називалися дисципліни, – культурна або соціальна антропологія, культурологія або просто антропологія. Головними предметними областями досліджень були стадії розвитку культур, історичні форми шлюбу й родини, з'ясування причин ряду заборон (табу), звичаїв (екзогамія), аналіз культурної своєрідності перших форм релігії.
А. Бастиан (1826 - 1905) одним з перших створив еволюційну концепцію культур. Його центральна праця «Людина в історії» (1860) має підзаголовок «До обґрунтування психологічного світогляду». Книга складається із трьох томів, назви яких багато говорять про особливості його концепції культур («Психологія як природнича наука» ; «Психологія й міфологія» ; «Політична психологія» ). Автор використовує психологічний метод у дослідженні культур і людського духу. Єдністю людської психіки обумовлюється єдність людської культури. Кожний народ породжує певне коло ідей, що залишається незмінним, поки він живе ізольовано. При спілкуванні з іншими народами в коло ідей уводяться нові положення, що спонукують до нових форм діяльності. Природничо-науковий метод А. Бастиана складався в психологічній інтерпретації клітинної теорії. «Клітки» або «вимірювальні одиниці» були в Бастиана «елементарними ідеями». На його думку, вони лежали в основі всіх явищ і давали ключ до розуміння історичного розвитку, що конкретно проявлялося в різних провінціях земної кулі у вигляді «етнічних ідей» більше високого рівня організації, чим «елементарні ідеї» . Він прагнув звести все різноманіття явищ культур до нечисленних основних елементів, сукупність яких і становила його теоретичну конструкцію. У ті ж роки опублікував свої роботи Т. Вайц (1821 - 1864). Його шеститомна «Антропологія природних народів» (1858 - 1872) була присвячена створенню нової науки, що повинна була б об'єднати антропологічні, психологічні й культурно-історичні підходи до аналізу культур. Найважливішим завданням нової науки Вайц уважав вивчення психічних, моральних і інтелектуальних здатностей людей. Він відкидав ідею прямого впливу географічного середовища на культуру людей і виходив у своїх дослідженнях з ідеї єдності людства. Англійський учений Дж. Мак-Леннан (1827 - 1881) робив акцент у своїх дослідженнях на брачно-сімейних відносинах як стороні культури. Більшу популярність одержала його книга «Первісний шлюб» (1865). Він привернув увагу вчених миру до цікавих особливостей звичаїв, що існували в різних культурах: шлюб через викрадення, екзогамію (заборона брачно-сімейних відносин усередині колективу), поліандрію (у жінки декілька чоловіків). Досить незвичним для європейців здавався звичай мати одній жінці декількох чоловіків. Мак-Леннан виділяв два типи поліандрії: «наїрський тип», коли чоловіки жінки не рідні між собою, і «тибетський тип», де вони є рідними братами. Саме поширенням цього звичаю Мак-Леннан пояснював жіночий рахунок споріднення. Не був далекий англійський дослідник теоретичним побудовам еволюціоністського характеру, зробивши основний акцент на єдності людської культури, на подібності «родин людства», що набагато перевищувалася їхнього розходження. В 1870 р. вийшла ще одна робота Мак-Леннана «Про шанування тварин і рослин», що послужила первинним імпульсом до вивчення первісних форм релігії, насамперед тотемізму. У Франції еволюційний підхід до вивчення культур формувався в рамках соціології, що наклало відбиток на особливості його розвитку й вивчення культур у країні в цілому.
Область между регионом ободритов и нижним течением Одера принадлежала велетам-лютичам. Этноним велеты связан со славянским vel-великий: в украинском языке велет, в русском волот великан, богатырь. Их начало восходит к расселению на этой территории славянP носителей суковско-дзедзицких древностей. На рубеже VI и VIIPвв. здесь появляются новые группы славянского населения с иными культурными традициями. Славяне-первопоселенцы в значительной массе не покинули мест своего проживания, лишь кое-где они вынуждены были оставить свои селения. Культура славян второй волны миграции названа фельдбергской по одному из раскопанных городищ в Фельдберге в округе Нейбранденбург. Основным ареалом этой культуры стала область западнее нижнего течения Одера между побережьем Балтийского моря и поречьем ХавельP Шпрее (рис.P67). Рис.P67. Северо-западный регион славянского мира в VIVIIIPвв. аP ареал суковско-дзедзицкой культуры; бP пражско-корчакской культуры. Основные памятники различных культур: вP фельдбергской; гP кендзинской; дP торновской
1. Культура України в кінці XVI–на початку XVII століття
2. Модернізм. Основні течії першої половини XX століття
3. Організація навчально-виховного процесу та педагогічна думка у другій половині XVII—XVIII століття
4. Спостереження як один з основних шляхів вивчення проблеми трудової підготовки
9. Розвиток районного підходу в соціально-економічній географії
11. Основні форми існування етносу в історії української культури ХІV-ХVІІІ століття
12. Основные направления в культуре и искусстве XIX века
13. Основні управлінські культури. Етносоціальні особливості управління
14. Використання навчальних комп’ютерних ігор в процесі вивчення математики в початковій школі
15. Физическая культура как часть общей культуры человека
16. Основные тенденции в развитии мирового капиталистического хозяйства в конце XIX начале XX века
Чехол стеганый сменный "Нордтекс" (для подушки 70х70 см), на молнии. 
Светильник настольный Лючия "Верона", 552, 60 Вт, Е14 (бежево-серый). 
Рюкзачок "Олень". 17. Культура Украины в I половине XIX столетия
18. Основные концепции классической физики XIX века
20. Образование, наука и культура России в первой половине XIX века
21. Соціально-економічний розвиток Російської імперії після реформ 60-х років ХІХ століття
25. Культура России конца XIX - начала XX вв.
26. Культура України в ХІV–першій половині ХVІІ століття
27. Сферы духовной культуры. Культурный взлет России в XIX веке
28. Культура дохристиянської Русі та культура Візантії
29. Основные течения русской литературы XIX века
30. Міграція робочої сили як фактор розвитку світової економіки XXI століття
31. Вивчення математики в початковій школі
32. Методика вивчення прикметника в початковій школі
Мультиплеер "Улыбка". 
Подушка, с лузгой гречихи, 50x68 см. 
Кондиционер для белья BioMio "BIO-SOFT" с экстрактом хлопка и эфирным маслом эвкалипта, 1,5. 33. Українська культура. Архітектура Росії XVIII-XIX століття
34. Наукова культура у вітчизняній філософії другої половини ХХ століття
35. Міграційні процеси та зміни етнічного складу населення України наприкінці XVIII - початку XX ст.
41. Основные достижения культуры Древнего Китая
42. Процес управління та його основні стадії
43. Кондорсе про основні епохи історичного процессу
44. Застосування застави як запобіжного заходу в кримінальному процесі
45. Характеристика основных форм оздоровительной физической культуры
47. Розвиток процесів пам´яті в молодшому шкільному віці
48. Формування загально-лінгвістичної компетенції учнів в процесі вивчення особливостей адаптації
Магнит для досок Hebel Maul 6176199, круглый, 20 штук. 
Пасхальная подставка, на 8 яиц и кулич, 221x250 мм. 
Настольная игра "Храбрые зайцы". 49. Історичний розвиток біологічних наук
50. Вплив важких металів на ріст, розвиток та інші фізіологічні процеси у рослин
51. Облікова політика як елемент культури бізнесу
52. Урбанізація як всесвітній процес. Географія найбільших мегалополісів світу
53. Підходи до визначення поняття "стадії цивільного процесу" в Україні та РФ
57. Походження мови. Історичний розвиток мов
58. Розвиток німецьких антропонімів в історичному та мовно-географічному аспектах
59. Веди - як історичне джерело
60. Життєвий рівень населення та розвиток культури в УРСР періоду застою (1965–1985 рр.)
61. ОУН і УПА як історична реальність суспільно - політичного життя України
62. Українська діаспора як історичне і соціально-політичне явище
63. Адаптація та асиміляція як основні форми існування етносу в полікультурних вимірах соціуму
64. Культура як суспільне явище. Культура первісного суспільства
Датчик утечки газа "Страж". 
Подушка с принтом "FIFA 2018", прямоугольная, синий, 40x29 см. 
Набор детской посуды "Принцесса", 3 предмета. 65. Мистецтво як складова духовної культури суспільства
66. Основние пути развития европейской культури ХІХ в.
68. Основные тенденции развития отечественной культуры XX века. Архитектура
73. Культура давньогрецького поділу. Міфологія та науково-технічний розвиток
75. Основні чинники процесу ціноутворення
76. Запалення як патологічний процес
77. Загальні підходи та методи роботи з якістю
78. Розвиток комунікаційного процесу ВАТ "Полтавський машинобудівний завод"
79. Педалізація як одна з головних складових цілісного виконавського процесу
80. Вивчення історичного роману у віршах "Маруся Чурай" Ліни Костенко в 11 класі
Конструктор "Новый год". 
Светильник Uniel TLI-201, Е27, синий. 
Доска магнитно-маркерная, 60x90 см, алюминиевая рамка, полочка. 82. Гра як засіб підвищення ефективності навчального процесу
83. Методика активізації пізнавального процесу школярів до фізичної культури
84. Методологічні підходи до означення суті, змісту та основних напрямів полікульткрної освіти
85. Нові підходи до вивчення інформатики в середній школі
89. Узагальнена характеристика учня як результат вивчення особистості
90. Виникнення і розвиток соціальної педагогіки як галузі людинознавства
91. Основні ознаки моральної свідомості особистості як вищі етичні цінності
92. Розвиток батьківської сфери, як особистісної стратегії у період юності і дорослості
93. Соціометрія і референтометрія як основні методи діагностування міжособистісних взаємин в організації
94. Мислення як пізнавальний процес
95. Основні тенденції розвитку релігійних процесів в сучасному українському суспільстві
96. Християнство як ціннісний чинник соціокультурного процесу доби Середньовіччя
Трехколесный велосипед Funny Jaguar Lexus Trike Next Pro Air (цвет: фиолетовый). 
Подарочный набор: визитница, ручка, нож складной, арт. 46051. 
Глобус Звездного неба диаметром 320 мм, с подсветкой. 97. Вивченні розвитку культур: біологічний і психологічний напрямки
98. Культура як соціальне явище
99. Основні концепції розвитку цивілізації (культури)
