![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Організація роботи шкільної їдальні |
Вступ Останнім часом індустрія гостинності України набуває швидкі та ефективні темпи розвинення. Цьому сприяє розуміння необхідності створення єдиної політики доцільних стратегічних дій влади та бізнесу, що вже сьогодні переконливо свідчить про серйозний прогрес у галузі. Прийняття нової редакції закону про туризм дозволяє не лише створити професійну систему в сфері формування і продажі туристичного продукту, але й сформувати основи діяльності всіх засобів розміщення, закласти фундамент для розвитку всіх складників туристичної індустрії та разом з тим розвивати суміжні галузі зокрема ресторанну. Відміна ресторанного збору також продемонструвала прагнення влади створити абсолютно нові умови для розвитку галузі гостинності. Серед першочергових завдань Кабінету Міністрів України – розробка законопроекту про стимулювання будівництва та реконструкції ресторанів і готелів. Вперше на державну підтримку галузі лише на центральному рівні було виділено 13 мільйонів гривень, достатньо вагомі бюджети отримали і ряд областей. Бізнес відповів на ініціативи влади будівництвом десятків нових ресторанів та готелів в усіх регіонах країни, формуванням першої вітчизняної ресторанної мережі, створенням аквапарків и розважальних центрів, збільшенням в багатьох регіонах об’ємів обертань у внутрішньому та в'їзному туризмі. Важливо зауважити, що останнім часом як вітчизняні так і зарубіжні інвестори виявляють зацікавленість можливостями вкладень в туристичну інфраструктуру країни. У зв’язку з усіма вказаними факторами необхідно для більшої інформативності наявних та потенційних інвесторів, споживачів, теперішніх та майбутніх фахівців та професіоналів, а також для вдосконалення комплексного розвитку індустрії відтворити повний огляд організацій та робітників, які працюють на створення нового іміджу України в частині надання туристичних послуг, послуг розміщення та харчування. Для нормального функціонування організму необхідно забезпечення всіма необхідними поживними речовинами. Особливо це питання досить гостро стоїть на сьогоднішній день відносно підростаючого покоління, а саме дітей шкільного віку. На сучасному етапі розвитку та реформування освітньої галузі на учнів припадає досить значне навантаження. Тому досить важливим питанням є забезпечення повноцінним харчуванням учнів шкіл. Це завдання повинно вирішуватися як на рівні місцевої влади так і на рівні держави. Місцева влада намагається забезпечити якомога більшу кількість учнів нормальним харчуванням організовуючи для учнів молодших класів безоплатні сніданки, а для дітей сім`ї яких соціально незахищені безкоштовні обіди в групах подовженого дня. Мета нашої роботи полягає в тому, щоб з`ясувати існування проблем організації харчування дітей шкільного віку та перспективи вирішення даної проблеми. Основні завдання: 1) проаналізувати розвиток ресторанного господарства; 2) дати характеристику стану розвитку ресторанного господарства на Україні на сучасному етапі; 3) дати характеристику шкільної їдальні; 4) розглянути особливості раціонального харчування; 5) охарактеризувати меню їдальні; 6) розглянути особливості обслуговування шкільних їдалень.
1. Ресторанний бізнес в Україні 1.1 Розвиток ресторанного господарства в ринковій економіці Ми звикли, що такого чудового сала, як у нас, немає ніде у світі. Багато спільного і в українського, а точніше київського, та московського ресторанних господарств. Відсутність повноцінної ресторанної бази – найочевидніша «родима пляма» індустрії гостинності обох столиць. І українські, й російські експерти сходяться на думці: головні міста України й Росії матимуть попит у закордонних туристів лише тоді, коли насамперед буде скасовано громіздку бюрократичну процедуру видачі віз та вирішено проблему браку ресторанів туристичного класу. До речі, в Москві під їх будівництво вже виділено близько 40 майданчиків. У Києві ж це питання вже не перший рік поспіль перебуває в підвішеному стані: земельних ділянок не лише в центрі, а й на околицях міста немає і, схоже, не передбачається . Водночас і в москвичів не все відбувається так гладко, як би їм хотілося. З одного боку, є серйозні наміри міської влади перетворити місто на туристичну Мекку і пов’язані з цим плани втричі збільшити до 2010-го номерний фонд московських ресторанів (із 64 тис. ресторанних місць нині до 170–180 тис.), побудувати мережу малих ресторанів, реконструювати старі засоби розміщення тощо. З іншого боку – нині утворилася досить парадоксальна ситуація, яка багато в чому суперечить планам уряду м. Москви. Річ у тім, що реконструкторська політика передбачає або повне зруйнування старого ресторану і зведення на його місці нового сучасного й набагато більш місткого комплексу, або кардинальну перебудову та добудування «літнього» ресторану. Темпи ж виведення з експлуатації старого номерного фонду столиці РФ поки що значно перевершують введення в дію нового. На появу достатньої кількості нових серйозних гравців, здатних зняти напругу на ринку ресторанних послуг, не варто чекати раніше за 2007–2008 рр., прогнозують фахівці. Тому протягом кількох наступних років, в умовах значного переважання попиту над пропозицією, московські ресторанні послуги, як і раніше, дорожчатимуть. І київські, й московські земельні ділянки й об’єкти нерухомості досить недешеві, тому є потенційно привабливими лише для великих інвесторів. Загальнодоступних механізмів вкладення капіталів у будівництво ресторанів для представників малого й середнього бізнесу і в українській, і в російській столиці немає, ринок непрозорий, існує сила-силенна ризиків, характерних для ранніх стадій реалізації інвестиційних проектів Все це перетворило інвестування і фінансування будівництва ресторанних-туристичних об’єктів на суто професійний бізнес, недоступний для широкого кола підприємців. Та й наявні інвестори часом опиняються у зовсім різних умовах: з одних – пилинки здувають, з інших – запитують по повній програмі. І за «того хлопця» також Ще одна серйозна проблема – сьогодні як київські, так і московські інвестори воліють фінансувати будівництво житла, офісних і торговельно-розважальних центрів. Воно й зрозуміло. Ці ринки характеризуються загалом високим рівнем дохідності – від 25 до 50% річних на вкладені кошти.
Тоді як дохідність ресторанного бізнесу не перевищує двадцяти відсотків річних. Та й окупаються ресторанні проекти в середньому лише через 7–8 років, тоді як те ж саме житло – через два-три роки. Загострює ситуацію відсутність ефективної системи стимулювання інвесторів. У результаті заманити серйозних гравців у ресторанно-інвестиційні «тенета» нема чим, а в міських бюджетах грошей на будівництво ресторанів немає. Дуже делікатне питання – взаємодія учасників інвестиційного процесу на етапі реалізації проекту. То права й інтереси одного або навіть кількох учасників не дотримуються, то будівництво різко дорожчає, як виявляється, аж ніяк не через утілені проектні рішення У результаті порушується нормальний перебіг інвестиційного процесу, збільшуються терміни будівництва, а часом навіть змінюється інвестор або ресторанний оператор. Яскраві приклади цього – поява в Москві п’ятизіркового «Арарат Парк Хаятт Москва» замість планованого раніше «Хилтон Большой», інвесторський «калейдоскоп», що супроводжує будівництво київської «Святої Софії» Звісно, все це аж ніяк не позитивно позначається на туристично привабливому іміджі обох столиць . Хоча київська та московська індустрії гостинності й мають багато спільного, вони зовсім не є близнюками. В Москві вже кілька років працюють мережні готелі: на сьогодні їх там цілих сім. Тоді як Київ – на самому початку «мережевого» шляху: в нас щойно відкрився перший ресторан такого типу. Що, безумовно, презентує столицю України далеко не з кращого боку, оскільки сам факт відсутності мережних готелів істотно знижує бажання багатьох потенційних закордонних гостей побувати в нашій країні. Адже, як відомо, єдиної системи категоризації (присвоєння готелям зірок) у світі не існує, а мережні стандарти єдині для всіх споріднених готелів незалежно від того, розташовані вони у Празі, Пекіні чи, скажімо, Нью-Йорку. Дасть Москва фору Києву й за кількістю чотирьох-, п’ятизірковиків. У столиці РФ таких близько тридцяти, їхніх київських «побратимів» можна перелічити на пальцях однієї руки. Утім, усі наявні недоліки не перешкоджають нам гідно прийняти гостей «Євробачення»: і місць у готелях вистачить на всіх, і ціни на ресторанні послуги в травні не підскочили, як побоювалися донедавна. (Хоча, якщо вдуматися, куди їм іще підскакувати?!) Принаймні так стверджує керівництво Національної телекомпанії України (НТКУ) – організатора конкурсу. Менш оптимістично налаштовані керівники Головного управління ресторанного господарства, туризму і курортів Київської держадміністрації. Так, вони сумніваються, що обраний НТКУ туроператор, який відповідатиме за розміщення «євробаченнєвих» гостей у київських ресторанах, цілком упорається із поставленим завданням. Підприємство «Бітско» (а йдеться саме про нього) за багатьма показниками відверто пасе задніх, тому незрозуміло, чим воно зуміло настільки зачарувати керівництво НТКУ, що саме йому доручили настільки відповідальне завдання. Крім того, не варто забувати, що гідний прийом – це не лише столичні ресторані, багато з яких, до речі, досі не готові здійснювати розрахунки з клієнтами з допомогою пластикових карток.
Втім, про керівника організації я тоді нічогісінько не знав. Згодом до нас долучився Василь Семенів, з яким уже я провів підготовчу роботу. Поза своєю трійкою ми з Василем нікого не знали. Займалися здебільшого розповсюдженням літератури серед людей. Через наші руки пройшло немало брошур про ОУН. Я багато читав про УВО, ОУН, знав провідників цих організацій. Закарбувалася в пам’яті невеличка книжечка, де йшлося про чистку в лавах ОУН. Зміст її вразив надзвичайно. Ніяк не міг зрозуміти, кому потрібні міжусобиці й чвари. Перше відповідальне практичне завдання, як член ОУН, я отримав під час навчання в архітектурному технікумі в Коломиї. Треба було розжитися набірною касою — свинцевими літерами для підпільної друкарні. На той час я вже був провідником юнацької сітки ОУН промислової школи, розміщеної неподалік технікуму. В ній готували ковалів, столярів, теслів, електриків, годинникарів, токарів… Юнацьку організацію в школі я створив за наказом Славка Іванишина. «Трійками» були охоплені всі відділи, в деяких було навіть по кілька «звен»
2. Великобритания (расширенный вариант реферата 9490)
4. Владимир Клавдиевич Арсеньев — выдающийся исследователь Дальнего Востока
5. Введение в теплоэнергетику Дальнего Востока
9. Реферат по научной монографии А.Н. Троицкого «Александр I и Наполеон» Москва, «Высшая школа»1994 г.
10. Причины колонизации Дальнего Востока царской Россией
11. Реферат по технологии приготовления пищи "Венгерская кухня"
12. Несколько рефератов по Исламу
13. Введение в теплоэнергетику Дальнего Востока
14. Особенности развития физических качеств у школьников, проживающих на Дальнем Востоке
15. Реферат по статье П. Вайнгартнера «Сходство и различие между научной и религиозной верой»
16. Внешняя торговля Дальнего Востока
17. Генезис капитализма в Мексике. Реферат по истории экономики
18. Анализ экономических и социальных результатов аграрной реформы на Дальнем Востоке
19. Япония и иностранные державы на Дальнем Востоке в конце 18 – начале 19 вв.
20. Железный век на Дальнем востоке
21. Развитие Дальнего Востока во второй половине 19 века
25. О русской книге в Азиатско-Тихоокеанском регионе. Дальний Восток
26. реферат
27. Обзорный реферат по творчеству Ф.И. Тютчева
28. Некоторые вопросы дальнейшего изучения лирики Ф.И. Тютчева
29. Реферат - Социальная медицина (ЗДРАВООХРАНЕНИЕ КАК СОЦИАЛЬНАЯ СИСТЕМА ЧЕЛОВЕЧЕСКОГО ОБЩЕСТВА)
30. Реферат - Физиология (строение и функции гемоглобина)
32. Відповідальність за порушення податкового законодавства
34. Некоторые направления дальнейшего развития брачно-семейного законодательства
35. Как написать хороший реферат?
36. Сборник рефератов о конфликтах
37. Сборник рефератов о конфликтах
41. Математическая теория познания А.Ф.Лосева и возможности ее дальнейшего развития
43. Новая столыпинская политика на Дальнем Востоке России: надежды и реалии
44. Развитие экспорта российской готовой продукции на рынки дальнего зарубежья
45. Экономика. Лекции, которые в дальнейшем использовались в качестве шпор
46. Экономическая география Дальнего Востока
47. Современное состояние и меры по дальнейшему увеличению производства овощей открытого грунта
48. Реферат о прочитаной на немецком языке литературы
50. ДЫХАНИЕ - реферат за 9-й класс
51. Лесная промышленность Российского Дальнего Востока
52. Реферат о США
53. Дальний Восток
57. Даниэль Дефо. Дальнейшие приключения Робинзона Крузо
59. Влияние дикоросов Дальнего Востока на продуктивность пчелосемей
60. Разведение свиней для дальнейшего производства и переработки мяса
62. Відповідальність бухгалтера
64. Устойчивое развитие Дальнего Востока
65. Адміністративна відповідальність
66. Адміністративна відповідальність в Україні
67. Адміністративна відповідальність юридичних осіб за порушення податкового законодавства
68. Дисциплінарна відповідальність в трудовому праві
69. Кримінальна відповідальність в Україні
73. Кримінально-правова відповідальність за отримання хабара
74. Міжнародно-правова відповідальність за екологічні правопорушення
75. Поняття, види, структура, тлумачення та завдання закону про кримінальну відповідальність
76. Стратегическое управление администрацией городского округа Спасск-Дальний
77. Фінансово-правова відповідальність, як особливий вид юридичної відповідальності
79. Юридична відповідальність за порушення авторських та суміжних прав
80. Відповідальність в конституційному праві
81. Відповідальність за згвалтування
82. Відповідальність за податкові правопорушення
83. Відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки
84. Відповідальність у міжнародному праві
85. Создание базы данных о поездах дальнего следования
89. Реформы 70-90-х годов ХХ века в Китае и их влияние на дальнейшее развитие страны
90. Чинники, що впливають на дальність і якість радіохвиль
91. Технологічний проект овочевого цеху дієтичної їдальні на 82 місця
92. Проведение SWOT-анализа организации для выбора дальнейшей стратегии
94. Внешняя торговля РФ со странами дальнего зарубежья
96. Виховання відповідальної поведінки в учнів 7-8-х класів загальноосвітньої школи
97. Рынок труда и занятость на российском Дальнем Востоке
98. Организация процессов освоения дальних и пригородных пассажиропотоков
99. Перспективы развития туризма на Дальнем Востоке
100. Пенсионная система Российской Федерации и пути ее дальнейшего совершенствования