![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
География, Экономическая география
Країни Балтії |
Міністерство освіти та науки України Реферат Країни Балтії Черкаси 2010 Країни Балтії У Північній Європі своєрідним історичним розвитком, природними умовами і ресурсами, національним колоритом і культурою виділяється трійка Прибалтійських країн (країни Балтії): Естонія, Литва, Латвія. Пропонуємо стислу інформацію до вивчення цих країн у курсі &quo ;Країнознавство&quo ; за програмою для профільного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах. 1. Естонія (Естонська Республіка) Естляндія і Ліфляндія - такі історичні назви закріпилися відповідно за північними і південними землями сучасної Естонії. Естонія - невелика прибалтійська парламентська республіка, главою якої є президент, що обирається парламентом або спеціальною колегією виборців (у випадку отримання менш як 2/3 голосів у парламенті) терміном на 5 років. Вища законодавча влада в країні належить однопалатному парламентові - Рійгікогу (Державним зборам), що складається з 101 депутата. Главу уряду затверджує парламент після призначення кандидатури президентом і представлення програми діяльності майбутнього уряду. Естонія є унітарною державою, що адміністративно складається з 15 повітів (маакундів) і 6 міст центрального підпорядкування. Нині діюча Конституція була прийнята 28 червня 1992 р. Площа країни - 45 226 км2, населення - 1,42 млн чоловік, столиця - м. Таллінн. Географічне положення. Особливості природних умов і ресурсів Естонія є найменшою з країн Балтії. Особливістю її географічного положення є велика довжина морських кордонів - країна розташована між Чудським озером (на сході) і затоками Балтійського моря: Фінською (па півночі) і Ризькою (на заході). По суходолу країна межує з Латвією на півдні і з Росією на північному і південному сході. Через морську акваторію сусідить з Фінляндією і Швецією. Естонії належить понад 1500 островів у Балтійському морі, найбільшими з яких є Сааремаа і Хійумаа. Естонська Республіка — типово рівнинна країна. Південний схід країни більш мальовничий, оскільки тут пролягає смуга горбкуватих височин, вкритих лісами з великою кількістю озер льодовикового походження. Невеликі розміри країни й оточення її з трьох боків водними просторами обумовлюють перевагу морського типу клімату, Для якого характерне нежарке лі о, м'яка зима і значне зволоження (понад 700 мм опадів на рік). Середньосічневі температури становлять —5 °С, а середньолипневі — 16 °С. Значне зволоження й особливості геологічної історії розвитку території сприяли формуванню великої кількості боліт (20 % площі країни) і озер (понад 1500), а також густої річкової сітки. Найбільшими річками Естонії є Пярну, Емайигі, Нарва, Казарі. Територія Естонії цілком розташована в зоні мішаних лісів, що досить добре тут збереглися. Лісами вкрито 38 % території країни. Переважають хвойні ліси (найбільше поширена сосна). Багатим с тваринний світ естонських лісів. Тут водяться лось, кабан, козуля, вовк, лисиця, заєць, білка. Звуки лісу насичені голосами різноманітних птахів: глухаря, тетерева, іволги, рябчика, куріпки тощо. В Естонії багато стародавніх мальовничих парків, що охороняються, зі столітніми дубами, липами, кленами й іншими деревами.
Найважливішим природним ресурсом Естонії є промислова риба прибережних морських акваторій і Чудського озера. Найпопулярніші тут салака, кілька (балтійський шпрот), судак, тріска, сиг, ряпушка. На мінеральні ресурси Естонія бідна. Є запаси горючих сланців, торфу, фосфоритів, янтарю і деяких нидів сировини для промисловості будівельних матеріалів. Історична довідка Предки сучасних естонців фінські племена ести (чудь) і водь, оселилися на землях сучасної Естонії задовго до початку нашої ери. У ІХ—Х ст. ця територія піддавалася частим жорстоким набігам вікінгів, хоча місцеві племена самі брали участь у військових походах на землі Швеції і Данії. Вже в Х-ХІ ст. тут почали виникати перші великі торгові центри (Таллінн, Пярну). У 1030р. західні землі естів завоювали слов'янські дружини Ярослава Мудрого і заснували тут місто Юр'єв (сучасний Тарту). У XIII ст. німецькі лицарі Ордена хрестоносців (майбутнього Лівонського ордена) підкорили західну й південну частини естонської території, а місцевим жителям нав'язали християнство. У цей же час північні землі були захоплені Данією. У XVI—XVIІ ст. різні частини території Естонії потрапляли під владу Швеції, Польщі й Росії. Після Північної війни Росія розгромила шведів, цілком заволоділа естонською територією, що майже на 200 років увійшла до складу Російської імперії. Скасування кріпосного права в XIX ст. сприяло відродженню естонської національної культури і мови, а також істотно прискорило соціально-економічний розвиток Естляндської і Ліфляндської губернії. Наприкінці жовтня 1917 р. на території Естонії була встановлена радянська влада. 24 лютого 1918р. лідери місцевої буржуазії проголосили незалежність країни, однак незабаром вона була окупована німецькими військами. Після відступу німців 29 Листопада 1918 р. ненадовго утворилась Естонська Радянська Республіка. Уже 19травня 1919 р. було проголошено незалежну Естонську Республіку, яку в 1920р. визнала Радянська Росія. На початку Другої світової війни в Естонію були введені радянські війська і 21 липня 1940 р. було утворено Естонську РСР. 20 серпня 1991 р. Естонія проголосила свою незалежність, вийшла зі складу СРСР і 17 вересня того ж року стала членом ООН. У 2004 р. Естонська Республіка ввійшла до складу Євро-союзу і НАТО. Населення. Великі міста. Культура Естонія є невеликою не тільки за площею, а й за кількістю населення, етнічний склад якого досить неоднорідний. Більшу частину населення країни становлять естонці (62%). Тут також проживають росіяни, українці, білоруси. фіни, латишів тощо. Російськомовне населення Естонії сконцентровано в півночно-східній частині країни з центром у м. Нарва. Своєрідна етнографічна група православних естонців — сету, то компактно проживає на півдні країни, а у своєму побуті й фольклорі зберегла традиції давніх часів. За віросповіданням населення Естонії - лютерани (40 %), православні (40 %). Є представники інших конфесій. Державною мовою є естонська, яка належить до фінно-угорської групи уральської мовмовної сім’ї.Естонська мова вирізняється благозвучністю, великою кількістю голосних, що робить її дуже співучою.
У зв'язку і цим одним з національних захоплень естонців є спів, зокрема хоровий. Центрами проведення оригінальних хорових співочих свят є Таллінн і Тарту. Зберегли естонці і традиції народного мистецтва: ручне в'язання, виготовлення дерев'яних і металевих прикрас, різьблення по дереву. В останні роки відбувається скорочення кількості населення країни як за рахунок негативного природного приросту, так і в результаті еміграції неестонськомовного населення. Естонія належить до малозаселених країн, тому що середня густота населення становить близько 31 чоловік на 1 км2.Більша частика жителів проживав в містах (69 %), Найбільшими містами є Таллінн (430 тис. чоломк), Тарту, Нарва, Кохтла-Ярве, Пярну. Справжнім шедевром середньовічної архітектури вважається столиця країни — м.Таллінн, що відоме своїми музеями, готичними соборами, стародавніми вузькими ну вуличками, вежами і воротами, замками Верхнього Micтa, будинками i спорудами у cтилі готики i бароко XIV—XV i ст. Своєрідним є i друге за величиною Micтo Тарту, центр я кого побудований у стилі класииизму. Тут містяться стародавній Дерптський університет. Господарство Естонська Республіка — постсоціалістична індустріально-аграрна держава, сучасна економічна політика якої спрямована на подальшу інтеграцію до європейських структур, продовження курсу ринкових реформ i всебічне впровадження у виробництво новітніх технологій. Галузева територіальна структура господарства Естонії сформувалися, як і сусідніх кpаїн Балтії , ще в часи їхнього входження до складу СРСР. Нині відбуваються зміни в галузевій структурі в бік збільшення частки зайнятих в індустрії туризму. Проте частка промисловості у формуванні ВВП країни залишається провідною (понад 30%). Основними галузями естонської промисловості (машнобудування і металообробка, хімічна і електроенергетична (ГЕС), легка i харчова.). Машинобудування переважас науково- i трудомicтке (електротехнічне, радіоелектроніка, приладобудування). У країні також працюють промислові підприємства переробки деревини, виробництва меблів, целюлози, паперу й бyдiвельних матеріалів. Аграрний сектор естонської економіки представлений високопродуктивним тваринництвом (молочно-мясове скотарство і беконне свинарство) i високоінтенсивним рослинництвом, що cпeцiалізується на зерновому господарстві, картоплярстві й овочівництві. З-поміж сільськогосподарських підприємств переважають невеликі приватні фермерські господарства . Значну роль в економіці країни відіграють лісове господарство i рибальство. Основними експортними товарами Естонії є радіоелектронні й електротехнічні вироби, xімікати, деякі види промислового устаткування, продовольства i товарів широкого вжитку. В імпорті переважає нафта, газ, нафтопродукти, різноманітна продукція машинобудування, хімічної і легкої промисловості. Головними зовнішньоекономічними партнерами Естонії є країни Балтійського басейну i Росія. Між Естонією i столицями Швеції i Фінляндії функціонує постійна поромна переправа. У десятку найважливіших для Естонії і зовнiшньоекономічних партнерів входить й Україна. В останні роки значно зріс товарообіг між двома країнами, здійснені вигідні інвестиційні проекти, налагоджено співробітництво між Таллінським i Одеським портами, відкриті спільні підприємства, продовжує взаємовигідно розвиватися співробітництво в банківській сфері послуг.
Как и при разведении традиционных видов сельскохозяйственных животных, критическим является первый период жизни страусов. Цыплята страуса требуют хорошего ухода, сбалансированного питания, содержащего все необходимые питательные вещества в оптимальных количествах, и поддержания правильного температурного режима на протяжении первых четырех месяцев периода выращивания. Все вышесказанное делает страусоводство как отрасль фермерства высокоэкономичным направлением в сельском хозяйстве многих стран, включая Россию и страны СНГ. В последние годы многие фермеры США и стран Западной Европы изменили свою специализацию, переключившись с традиционного животноводства и растениеводства на разведение африканского страуса, что намного прибыльнее и интереснее. Всеобщий энтузиазм не обошел и Россию, а также страны СНГ. Создаются фермы по разведению страусов в Краснодарском крае, в Волгоградской области, в Молдавии, Грузии, Туркменистане, в странах Балтии, Подмосковье, на Ставрополье и в других регионах. Коммерческая ценность и качественная характеристика пера Коммерческая ценность перьев разделяется по следующим показателям: длина пера, густота оперения, ширина бородки и угол ее положения по отношению к стволу пера, прочность или самоподдержка пуха, качество и глянец, которые определяются качеством и структурой ткани, шелковистость, внешний блеск, гибкость и, наконец, его форма, которая должна быть симметричной, с закругленным кончиком и прямоугольным нижним краем
2. Країни Азії
3. Країни Африки: Південно-Африканська Республіка та Маршалові острови
4. Вина в кримінальному праві країни
5. Країни Азії в 20-30-ті роки
9. Вплив процесів глобалізації на конкурентоспроможність країни
10. Соціологічне дослідження на визначення ролі молоді у вирішенні екологічної проблеми країни
11. Чисті втрати країни від впровадження тарифного захисту
13. Принципи побудови бюджетної системи країни, бюджетний дефіцит
15. Економетричні моделі в економіці країни
18. Приморский край
19. Атомна енергетика України і РПС
21. Природно-ресурсный потенциал Ставропольского края
25. Создание Татарской АССР и правительственная политика Казанского края в 16в.
26. Опорный край державы. Урал в период ВОВ и его вклад в победу
27. Конституционный Суд Украины (Конституційний Суд України)
28. Політичні права і свободи громадян України
29. Избирательная система в Алтайском крае
30. Развитие образования в Пермяцком крае в конце XIX – первой трети XX веков
31. Гетьманство України: Богдан Хмельницький (Гетманство Украины. Богдан Хмельницкий)
32. Методичний посібник до курсового проекту з дисципліни "Цифрові обчислювальні машини"
35. Состояние малого предпринимательства в Российской Федерации /г.Арсеньев, Приморский край/
36. Бюджетный процесс в условиях перехода к рыночным отношениям на примере Хабаровского края
37. Статистистический анализ туризма и отдыха в Краснодарском крае
41. Господарство України на рубежі 18-19 столітть
42. Дії національно-визвольної війни та теріторії Дніпропетровського краю
44. Пензенский край в 17 - начале 18 вв.
45. Походження людини та її поява на території України
46. Соціальне становище Запорізького краю
47. Центральна Рада і пролетаріат України
48. Історія держави та права України
49. Неразгаданные тайны нашего края
50. Культура України в 30-х рока
51. Стихотворение А.А. Ахматовой «Мне ни к чему одические рати ...» (Восприятие, истолкование, оценка)
52. Сочинения на тему "Ни за что бы не подумал, что я..."
57. Закон про зовнішньоекономічну діяьність України
58. Світовий ринок: поняття, структура, умови та фактори кон’юнктури, ціни
59. Налоговая политика Ставропольского края
60. Економічне районування України
61. Порівняльна характеристика система освіти України та Південної Кореї
62. Основні напрямки зовнішньої політики України
63. Взаємодія гілок державної влади як принцип основ конституційного ладу України
64. Загальні питання права власності у відносинах з іноземцями за законодавством України
65. Поняття, форма та функції Конституції України
66. Развитие рыбохозяйственного комплекса Приморского края
67. "Философия отчего края" - интегральная парадигма современного образования
68. Закончив половой акт оргазмом, мужчина ни в коем случае не должен...
69. Проблеми та перспективи розвитку страхового ринку України
73. Физические качества человека. Средства и методы их воспита-ния.
74. Вексельний обЃг. Розвиток вексельних операцЃй на УкраѓнЃ та в Ѓнших економЃчно-розвинутих краѓнах
76. Державний бюджет України і бюджетне право
77. Сбалансованість бюджета України
79. Анализ лесопользования в Приморском крае
80. Влияние промышленности и сельского хозяйства на окружающую среду Краснодарского края
81. Заповедники Хабаровского края
82. Організаційна система управління природокористуванням України
83. Характеристика и анализ природно-ресурсного потенциала приморского края
85. Развитие сети степных ООПТ. Попытка создания нового степного заказника в Алтайском крае
89. Вплив російської кризи на економіку України
90. Зміни у співвідношені сил найбільш развитих держав на рубежі 19-20 ст
91. Міжнародний ринок туристичних послуг України
92. Місце України в світовому сільському господарстві. Шляхи переходу до ринкової економіки
93. Межэтнические отношения в Приморском крае
94. Плата за недра в Краснодарском крае
95. Роль і значення АПК для господарства України
96. Соціально-економічні риси та особливості розвитку економіки України на сучасному етапі
97. Подоходный налог в СНГ и странах Балтии
98. Розміщення і розвиток автомобільної промисловості України