|
|
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
 |
|
Основні етапи еволюції економічної думки |
Карабин, 6x60 мм. 
Забавная пачка денег "100 долларов". 
Ручка "Помада". . Сучасні економічні теорії і школи Перші спроби вивчення окремих сторін економічних процесів відомі ще з праць стародавніх грецьких та римських мислителів (Ксенофонта, Аристотеля, Платона, Катона, Варрона, Коллумелли), а також мислителів Стародавнього Єгипту, Китаю та Індії. Вони досліджували проблеми ведення домашнього господарства, землеробства, торгівлі, багатства, податків, грошей тощо. Економічна наука як система знань про сутність економічних процесів та явищ почала складатися лише в XVI— XVII ст., коли ринкове господарство почало набувати загального характеру. Меркантилізм. (16-17 ст.). Прибічники цієї школи основним джерелом багатства вважали сферу обігу, торгівлю, а саме багатство ототожнювали з накопиченням грошей (золотих і срібних). Погляди представників цієї школи відображали інтереси торгової буржуазії в період первісного нагромадження капіталу. Представники: А. Монкретьєн, Т. Манн, Д. Юм. Фізіократи. (18 ст.). На відміну від меркантилістів, перенесли акцент дослідження безпосередньо на природу і виробництво. Але джерелом багатства вважали тільки працю у сільськогосподарському виробництві. Вважали, що промисловість, транспорт і торгівля — безплідні сфери, а праця людей у цих сферах лише покриває витрати на їхнє існування і не прибуткова для суспільства. Представники: Ф. Кене, А. Тюрго, В. Мірабо, Д. Hope. Класична політична економія. (17 – поч. 19 ст.). Виникла з розвитком капіталізму. Її засновники У. Петті, А. Сміт, Д. Рікардо зосереджують увагу на аналізі економічних явищ і закономірностей розвитку всіх сфер виробництва, прагнуть розкрити економічну природу багатства, капіталу, доходів, кредиту, обігу, механізму конкуренції. Саме вони започатковують трудову теорію вартості, а ринок розглядають як саморегулюючу систему. Марксизм, (сер. 19 – 20 ст.) або політична економія праці. Засновники цього напряму К. Маркс і Ф. Енгельс досліджують систему законів капіталістичного суспільства з позицій робітничого класу. Продовжуючи дослідження трудової теорії вартості, зробили аналіз розвитку форм вартості, запропонували свої концепції додаткової вартості, грошей, продуктивності праці, відтворення, економічних криз, земельної ренти. Однак положення марксизму про заперечення приватної власності і ринку, посилення експлуатації і зростання зубожіння трудящих, про єдиний фактор формування вартості, переваги суспільної власності, неминучість краху капіталізму не мали належної наукової обґрунтованості й не знайшли практичного підтвердження. Тому нині вони піддаються справедливій науковій критиці. Маржиналізм — теорія, яка пояснює економічні процеси і явища, виходячи з універсальної концепції використання граничних, крайніх (&quo ;max&quo ; чи &quo ;mi &quo ;) величин, які характеризують не внутрішню сутність самих явищ, а їхню зміну у зв'язку зі зміною інших явищ. Дослідження маржиналістів ґрунтуються на таких категоріях, як &quo ;гранична корисність&quo ;, &quo ;гранична продуктивність&quo ;, &quo ;граничні витрати&quo ; і т. ін. Маржиналізм використовує кількісний аналіз, економіко-математичні методи і моделі, в основі яких лежать суб'єктивно-психологічні оцінки економічних дій індивіда.
Представники маржиналізму — К. Менгер, Ф. Візер, У. Джевонс, Л. Вальрас. У сучасній західній економічній науці існують різні напрями і школи, типологія яких відрізняється як за методами аналізу, так і за розумінням предмета й мети дослідження. Концептуально відрізняються і підходи до вирішення економічних проблем. Однак цей поділ значною мірою умовний, тому всю сукупність сучасних течій і шкіл можна згрупувати у такі чотири основні напрями: неокласицизм, кейнсіанство, інституціоналізм, неокласичний синтез. Неокласицизм. Заперечує необхідність втручання держави в економіку, розглядає ринок як саморегульовану економічну систему, здатну самостійно встановити необхідну рівновагу між сукупним попитом та сукупною пропозицією. Засновники теорії — А. Маршалл і А. Пігу. Послідовники — Л. Мізес, Ф. Хайєк, М. Фрідмен, А. Лаффер, Дж. Гілдер, Ф. Кейган та ін. Неокласичний напрям охоплює багато різних концепцій і шкіл: монетаризм, теорію суспільного вибору, теорію реальних очікувань та ін. Особливою популярністю користується концепція монетаризму, визнаним теоретиком якої є американський економіст Мілтон Фрідмен. Прихильники монетаризму: Ф. Найт, Дж. Стиглер, Ф. Кейган, А. Голдмен. Монетаризм (60-90 рр. 20 ст.) — теорія, яка приписує грошовій масі, що перебуває в обігу, роль визначального фактора у формуванні економічної кон'юнктури, розвитку виробництва і зміні обсягів валового національного продукту (ВНП). За правилом монетаризму приріст грошової маси (монетарної бази) має бути скоординований з темпами зростання товарної маси, динамікою цін і швидкістю обертання грошей. Кейнсіанство (30-70 рр 20 ст.) — одна з провідних сучасних теорій, яка обґрунтовує необхідність активного втручання держави в регулювання ринкової економіки шляхом стимулювання попиту й інвестицій через проведення певної кредитно-бюджетної політики. Засновником теорії є видатний англійський економіст Дж. М. Кейнс. Прихильники і послідовники Кейнса (Дж. Робінсон, П. Сраффа та ін.) виступають за активну участь держави у структурній перебудові економіки, визнають за необхідне запровадження антикризового та антициклічного регулювання, перерозподілу доходів, збільшення соціальних виплат. Інституціоналізм, або інституціонально-соціологічний напрям, представниками якого є Т. Веблен, Дж. Коммонс, У. Мітчелл, Дж. Гелбрейт, Я. Тінберген, Г. Мюрдаль та ін., розглядають економіку як систему, в якій відносини між господарюючими суб'єктами складаються під впливом як економічних, так і політичних, соціологічних і соціально-психологічних факторів. Об'єктами вивчення для них є &quo ;інститути&quo ;, під якими вони розуміють державу, корпорації, профспілки, а також правові, морально-етичні норми, звичаї, інстинкти і та ін. Неокласичний синтез — узагальнююча концепція, представники якої (Д. Хікс, Дж. Б'юкенен, П. Самуельсон та ін.) обґрунтовують принцип поєднання ринкового і державного регулювання економічних процесів, наголошують на необхідності руху до змішаної економіки. Дотримуються принципу раціонального синтезу неокласичного і кейнсіанського напряму економічної теорії. Економічна думка Середньовіччя.
Меркантилізм Хронологічні межі епохи середньовіччя охоплюють період з V до середини XVII ст., який у європейських народів був повґязаний із зародженням, пануванням та розкладом феодалізму. Економіка доби середньовіччя була переважно аграрною, панувало натуральне господарство. Мислення середньовічної людини мало теологічний характер. Економічна думка ще не відокремилась у самостійну галузь знань. Цей процес почався лише в період пізнього середньовіччя. Те, що можна розглядати як вияви економічної думки, просякнуте духом практицизму. Середньовічні трактати містять численні конкретні господарські поради, різноманітні практичні рекомендації, але надто мало теоретичних узагальнень і спроб осмислення суті економічних процесів та явищ. Основними джерелами економічної думки середньовічного суспільства є юридичні кодекси й церковні пам'ятки. Економічні уявлення народних мас відбилися в різних «єресях» та економічних вимогах селянських повстань. Раннє середньовіччя (5 – 10 ст.) – економічна думка відобразила проблеми розкладу общини, становлення феодальних відносин, поєднання в економіці різних укладів (патріархального, рабовласницького, феодального) тощо. Класичне середньовіччя (11 – 15 ст.) – економічна думка відобразила проблеми розквіту феодалізму, економічного та політичного піднесення міст, розвитку товарного виробництва, еволюції феодального помістя, урізноманітнення феодальних повинностей тощо. Пізнє середньовіччя (16 – 17 ст.) – економічна думка відобразила початок розкладу феодалізму та зародження капіталізму, виникнення мануфактур, широкий розвиток товарно-грошових відносин, процес первісного нагромадження капіталу, формування внутрішнього та зовнішнього ринків тощо. Економічна думка країн Сходу у середні віки успадкувала основні ідеї мислителів стародавнього світу щодо питань управління країною, оподаткування населення, збагачення держави, організації сільського господарства як пріоритетної галузі економіки. її характерною рисою була натурально-господарська орієнтація, алегоричність та невіддільність від символічного характеру східної культури. Економічна думка середньовічної Індії відобразила жорстку станову ієрархію суспільства та специфіку індійської землеробської общини як саморегульованого соціально-економічного організму. Економічні ідеї не виділялись із комплексу релігійно-політичних учень і відігравали незначну роль у морально-етичних міркуваннях. Джерелами, які дають уявлення про економічну думку середньовічної Індії, є дхармашастри (трактати про доброчесність), коментарі та нібандхи (скорочені виклади) дхармашастр, адміністративно-податкові інструкції та трактати про політику. Економічні ідеї, викладені у цих творах, спрямовані на стабілізацію існуючого устрою, забезпечення добробуту та процвітання панівних верств, збагачення держави. Значна увага приділялась питанням розподілу доходів, оподаткування, ціноутворення тощо. Економічна думка середньовічного Китаю, відображена у династійних історіях, енциклопедіях, зібраннях імператорських указів та творів державних чиновників, засвідчує конфуціанське світосприйняття, перебудоване в дусі часу.
Ви від нас вимагаєте всього (включно до нашого життя), а взаміну за це — не даєте нічого. Я виразно заявив, що справа нормалізації українсько-німецьких відносин вимагає повних засобів, а не жодних півзасобів. Тим повним засобом я вважаю питання української державности, а моментом відпруження та брамою для переговорів — звільнення шляхом загальної амнестії всіх українських політичних в'язнів. Тимчасом в розмові 23.ХІ. ц.р. Ви ці основні пункти зовсім відкинули, а нам запропонували дрібниці. Про українську державність німецька влада не хоче взагалі говорити, а замість амнестії для всіх наших в'язнів обіцюється звільнення тільки людей з «Поліської Січі» — і то на мою особисту поруку. Таке ставлення справи є суперечне з тим, що мені говорив п. Йоргенс 1.ХІ.1942 р. Я тоді заявив, що поважні переговори можуть наступити тільки по амнестії та поліпшенні адміністративно-економічної політики в Україні. Пан Йоргенс мені сказав, що ці два пункти можуть бути позитивно розв'язані, а Ви їх зовсім відкидаєте. Я до справи ставлюсь тверезо і чесно, як вояк
1. Основні етапи еволюції ідеї громадянського суспільства
3. Основні етапи становлення світової політичної думки
4. Підвищення економічної ефективності використання основних фондів операційної діяльності підприємства
5. Основні засади зовнішньоекономічної політики України
9. Основні етапи розвитку обчислювальної техніки
10. Аналіз економічної ефективності ВАТ "Птахорадгосп "Мирний"
11. Організація і шляхи підвищення економічної ефективності виробництва зерна
12. Історія соціально-економічної географії світу
13. Походження та основні етапи розвитку письма
14. Автоматизована система обробки економічної інформації
15. Системи оброблення економічної інформації
16. Загальнодержавні класифікатори економічної інформації
Карандаши цветные, 24 цвета. 
Деревянная рамка для картин, белая с золотом, 40x50 см. 
Набор детской посуды "Корова", 3 предмета. 17. Ізяслав - основні етапи розвитку
18. Основні етапи історії Київської Русі та Галицько-Волинського князівства
21. Теорії економічної інтеграції на прикладі країн СНГ
25. Постсоціологічний період в розвитку соціологічної думки: Ф. Знанецький і Т. Парсонс
26. Оцінка економічної безпеки залізничного транспорту
27. Основні етапи організації податкового обліку на підприємстві
28. Реформування ПДВ в умовах економічної кризи
29. Аналіз економічної ефективності виробництва молока
31. Державне регулювання зайнятості населення за видами економічної діяльності
32. Економічна думка Росії 17-18 ст. Економічні погляди І.Т. Посошкова
Чехлы для коляски с поворотными колесами Bambola, 4 штуки. 
Пенал школьный "Мышка", цвет малиновый. 
Сменная кассета "Барьер 4", универсальная, для всех типов фильтров "Барьер". 33. Модель загальної економічної рівноваги Ерроу—Дебре. Теорема неможливості К.-Дж. Ерроу
34. Особливості реалізації цілей економічної статистки в Україні
35. Семінарське заняття з економічної теорії
37. Концепції історичних етапів економічного розвитку
42. Бухгалтерський баланс: економічний зміст, методика складання, аудит та аналіз основних показників
43. Північно-Кавказький економічний район Росії
44. Основні методи перекладу складних економічних термінів та термінів-словосполучень
45. Основні закономірності суть і наслідки початкових етапів та процесів українського державотворення
46. Генезис та етапи культурної еволюції
48. Соціально-економічна сутність зовнішньоекономічної діяльності та завдання її статистичного вивчення
Модульный массажный коврик "Орто-пазл. Море». 
Настольная игра "Макроскоп". 
Копилка-сейф пластиковая большая, черная. 49. Виникнення та еволюція світової політичної думки
51. Основні види діяльності (гра, навчання, праця) на різних вікових етапах
52. Туризм як основна галузь економіки Туреччини
53. Економічна політика як система: визначення, основні критерії, класифікація
57. Розрахунок основних економічних показників діяльності підприємства
58. Товарне виробництво: загальні економічні основи, мета та еволюція
59. Основные этапы развития и конструктивной эволюции техники в области самолетостроения
63. Основные черты географии народного хозяйства Дальнего Востока
64. Эфиопы: основные этнографические особенности
Мультиплеер "Улыбка". 
Подушка, с лузгой гречихи, 50x68 см. 
Кондиционер для белья BioMio "BIO-SOFT" с экстрактом хлопка и эфирным маслом эвкалипта, 1,5. 65. Мировое хозяйство-основные черты и проблемы развития
66. Основные этапы формирования политической карты мира
67. Основные вопросы реструктуризации государственного долга РФ
68. Основные задачи сферы государственного регулирования
69. Основні методи боротьби з інфляцією
74. Основные этапы развития экономики России 9-18 веков
75. Парламент Великобритании и его основные характеристики. Функции палат
76. Конституционные гарантии основных прав и свобод человека и гражданина в Российской Федерации
77. Конституция - основной закон государства
78. Основные права и свободы Российских граждан
79. Конституция – основной закон государства. Основы конституционного строя
80. Конституция, как Основной Закон РФ
Магнитная самоклеящаяся лента в диспенсере, 1,9x500 см. 
Антипригарный чехол для гладильной доски "Paterra", размер S-M, 125x38 см. 
Плед "Нордтекс. Палитра", 150х200 см. 81. ООН: история создания и основные направления деятельности
83. Налоговое право как основной институт финансового права
84. Правовое государство. Понятие и основные черты. Правовой статус товарной и фондовой биржи
85. Основные понятия в римском праве (шпаргалка)
89. Основные правовые системы современного мира
90. Основные концепции правопонимания
91. Основные правовые семьи мира
93. Русский авангард. Основные направления и мастера
95. Основной 60 летний ритм развития культуры ХХ века 1923-1983 гг.
96. Книга как основное средство документной коммуникации
Фигурка "FIFA2018. Забивака. Класс!", 8,5 см. 
Игра настольная "Словодел". 
Сидение для купания (голубое). 97. Основные праздники Великобритании и США
98. Бальзак: структура и основные идеи "Человеческой комедии"
99. Основные мотивы лирики в творчестве А. А. Фета
