![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Законодательство и право
Право
Романо-германская правовая семья |
План: Вступ Поняття та етапи становлення романо-германської правової системи Структура права у державах романо-германської правової сім’ї Форми (джерела) права у державах романо-германської правової сім’ї Загальна характеристика систем права окремих держав, що належать до романо-германської правової сім’ї Висновки Вступ. Тема цієї роботи вибрана тому, що право і держава нерозривно взаємопов’язані, але кожна країна будує свою правову систему, беручи до уваги свої індивідуальні особливості історичного розвитку. Тому сучасні правові системи різних держав відрізняються одна від одної, і мають свої характерні риси. Дисципліна теорії держави та права приділяє значну увагу вивченню правових систем світу. Це не є випадковим, оскільки саме правові системи є основою правової культури. Без їх вивчення залишаться незрозумілими минуле, сучасний стан та подальші перспективи розвитку як окремих національних законодавств, так і права у світовому масштабі. Таким чином, актуальність теми даного дослідження (романо-германська правова система) не потребує спеціальних підкріплень. До того ж, на сучасному етапі, в зв’язку з процесами глобалізації, що охопили різні сфери життя суспільства, в тому рахунку і правову, знову постає завдання провести порівняльну оцінку різних правових систем, вибрати з них найкраще, відкинути застарілі та недемократичні положення і норми, щоб на основі синтезу кращих елементів різних правових систем створити універсальну правову систему, яка буде найбільш оптимальною для всіх країн. Актуальність цієї теми, ще й в тому, що Україна, як країна однієї правової системи, переходить в іншу правову систему. Зараз здійснюється реформа права в Україні, і вивчення особливостей правових основ інших країн дуже важливо на цей момент, так як це допоможе проаналізувати українське законодавство, дозволить використати позитивні моменти і уникнути негативних наслідків. Не зважаючи на це, дана тема є вкрай складною, оскільки потребує дослідження базових засад різних галузей права більшості сучасних європейських країн. Причому, для найбільш повного висвітлення даної теми потрібно не просто зробити констатацію наявного стану романо-германської правової системи (як це досить часто робиться), а подивитись на цю тему ширше – в її історичній ретроспективі, тому я і приділила особливу увагу в своїй роботі саме цьому аспекту. Лише такий підхід (на стиці кількох наук) дозволить об’єктивно висвітлити дану тему. До того ж, на сучасному етапі розвитку наукової сфери найбільш перспективними і актуальними в ній визнано саме дослідження, що ведуться на стиці кількох наук. Об’єктом дослідження є романо-германська правова система. Причому вона досліджується в зв’язку з іншими правовими системами світу, на основі порівняльної оцінки низки своїх структурних елементів. Предметом дослідження є наявна і науково вивчена інформація про розвиток та сучасний стан романо-германської правової системи; дані, що констатують вплив даної правової системи на стан моралі, правосвідомості та правопорядку європейського суспільства; наукові прогностичні оцінки подальших перспектив континентальної правової системи.
На сучасному етапі дана тема виглядає, на перший погляд, добре дослідженою. Її вивчали Рене Давид, К. Цвайгерт, Г. Кьотц, А. Саїдов та інші. Але, на жаль, більшість дослідників цієї теми належали до закордонної історіографії. А в Україні цю тему об’єктивно вивчали лише у дореволюційний період (М. Владимирський-Буданов, Б. Кістяківський та інші). Але в радянській період вітчизняній історіографії, при розгляді даної теми, бракувало неупередженості (давався взнаки ідеологічний чинник – романо-германська правова система переважала у політично ворожих капіталістичних країнах). Моєю метою є дослідити витоки, розвиток та сучасний стан романо-германської правової системи з урахуванням загальних тенденцій у розвитку права в світі на сучасному етапі. У відповідності до поставленої мети було визначено наступні завдання: - дослідити витоки та історію формування романо-германської правової системи; - виявити причини, що обумовили сучасний стан континентальної правової системи шляхом короткого огляду історичного розвитку даної правової системи; - встановити зв’язки романо-германської правової системи з іншими правовими системами світу; - дослідити структурні особливості романо-германської системи права; Методологічною базою курсової роботи є хронологічний, об’єктивний, структурно-системний, дедуктивний, індуктивний та порівняльний методи. Хронологічні рамки дослідження охоплюють період від моменту зародження романо-германської правової системи (середина І тис. н.е.) і до початку XXI ст. Географічні рамки дослідження – сукупність європейських країн (як епохи середньовіччя, так і Нового та Новітнього часу), в яких панувала романо-германська правова система. 1. Поняття та етапи становлення романо-германської правової системи. Романо-германська правова система сформувалася в континентальній Європі, тут і зараз її головний центр, незважаючи на те, що внаслідок експансії і рецепції численні неєвропейські країни приєдналися до цієї системи або запозичили в неї окремі елементи. До романо-германської родини відносяться правові системи, що виникли спочатку в континентальній Європі на основі давньоримського права, а також канонічних і місцевих правових звичаїв. Вони як би продовжують римське право, є результатом його еволюції і пристосування до нових умов. Пануюча роль у таких системах належить законові й у першу чергу кодексові. Історія виникнення і розвитку континентальної правової системи досить тривала. Вона склалася на основі вивчення римського права в італійських, французьких і німецьких університетах, що створили в XII-XVI ст. на базі Зводу законів Юстиніана загальну для багатьох європейських країн юридичну науку. Головна роль належала Болонському університетові в Італії. Кодификація Юстиніана була викладена дохідливо і просто, на мові, якою користувалися і церковники, і вчені, — на латині. Римське право було створено однією із самих могутніх цивілізацій стародавності, що простирала свої границі практично на всю Західну Європу, а також Близькі Схід, країни Африки. Саме тому, на мій погляд, римське право зумовило такий значний вплив на формування поглядів щодо права у Європі.
Формування спочатку ідеї, а згодом і самої романо-германської системи права (вже на законодавчому рівні) можна поділити на певні історичні етапи: 1) період простого права; 2) період формування загального права університетів; 3) період законодавчого права. На першому етапі елементи, що започаткували створення романо-германської системи права, мали характер звичаєвого права. Спочатку варвари і римляни жили кожен за своїми законами. Але з прийняттям варварами християнства спосіб життя населення почав поступово змінюватись. На зміну примітивному приватному праву прийшли звичаї, притаманні певним територіям. Існують деякі документи, за допомогою яких ми маємо змогу прослідкувати стан як римського права, так і права варварів. До них належать компіляції Юстиніана (Кодекс, Дигести, Інституції, опубліковані з 529 по 534 р. та доповнені серією новел) у Візантії, Молитовник Аларіха (506р.) у Франції та на Іберійському півострові представляють римське право. Разом з тим, більшість германських племен починаючи з VI ст. також вже мали свої закони („закони варварів”), процес створення яких продовжувався до XII ст. Але ці „закони” регулювали дуже незначну частину суспільних відносин, що перешкоджає нам повно дослідити за ними стан права цього періоду. Римські ж компіляції, навіть в спрощеному виданні Аларіха скоро виявились занадто складними, і, згодом були модифіковані для більш простого застосування їх на практиці населенням. Право вчених, що ми знаходимо в цих компіляціях, було модифіковано і замінене на практиці вульгарним правом, що і застосовувалося спонтанно населенням. Ніхто не прагнув письмово зафіксувати норми цього права, що мали лише місцеве значення. Нове право мало усну форму , а спроби вождів систематизувати та зробити єдиний звіт норм для підданих латинського та германського походження виявились невдалими і більше не повторювались. Та й сенсу уточнювати та фіксувати ці норми не було, тому що у вирішенні судових справ пріоритет мали позаправові засоби – „судження Боже”, „присяги сторін”, „процедура очищення”, „судове випробування”, „сваволя місцевої влади”. В період раннього середньовіччя суспільство повернулось до примітивного стану правової культури. Право ще існувало, про що свідчить наявність інститутів, що були покликані його створювати, та панування права вже не було. Сам ідеал суспільства, заснованого на праві було відкинуто, натомість основою християнського суспільства стало братерство і милосердя. Святий Павло в своєму першому „Посланні до коринфян” радив віруючим підкоритися посередництву пасторів чи своїх святих братів, а не звертатися в суди. Святий Августин захищав той же тезис. За німецькою приказкою XVI ст.: „Юристи – погані християни”. Хоча її застосовували переважно до романістів, приказка все одно відноситься до всіх юристів: саме право вважалось поганою річчю”. Створення романо-германської системи права пов’язано з відродженням, що почалося в XII – XIII ст. на Заході Європи, переважно в юридичній сфері.
И в каждый из этих моментов встает вопрос, не подорвано ли единство семьи. Все зависит от того, воспримут другие страны изменения, внесенные в право данной страны, или нет, откажется сама страна от проводимого ею эксперимента, чтобы вернуться в рамки традиции, или нет. При рассмотрении источников и структуры правовых систем Европейского континента мы будем иметь возможность обратить внимание на те различия, которые, таким образом, постоянно подрывают в глазах юристов глубокое единство романо-германской правовой семьи. Укажем на несколько фактов, иллюстрирующих это непрекращающееся движение, этот постоянный разрыв, который характеризует и обусловливает саму жизнь данной системы. 53. Непостоянные исторические факторы различия. Даже в самом преподавании права в университетах сложились разные школы: галльская школа, с ее тенденцией к историзму, отличалась от итальянской школы, ориентировавшейся на применение правовых норм на практике; иберийская школа выделялась своей консервативностью, а германская -стала основой возникновения школы пандектистов
1. Романо-германская правовая семья
2. Романо-германская правовая семья
3. Романо-германская правовая семья
9. Правовые основы приемной семьи
10. Проблемы правового регулирования алиментных обязательств членов семьи
12. Социально-правовое обеспечение многодетных семей
13. Правовые аспекты борьбы с терроризмом
14. Правовое регулирование внешнеэкономической деятельности (ВЭД)
15. Гражданское общество и правовая страна
16. Административно правовые отношения (Контрольная)
17. Административное пресечение как мера административно-правового принуждения
18. Правовые и организационные основы деятельности паспортно-визовой службы органов внутренних дел РФ
19. Административно-правовой статус военнослужащих
20. Административно-правовой статус гражданина как субъекта административного права
21. Административно-правовое обеспечение личных прав и свобод граждан
25. Правовые основы валютного регулирования и валютного контроля в Российской Федерации
26. Правовые основы создания, реорганизации и ликвидации кредитной организации
27. Финансовые и правовые основы полного товарищества
28. Гражданская правовая защита чести, достоинства и деловой репутации
29. Гражданско-правовое положение несовершеннолетних
30. Гражданско-правовой договор: формы, виды, особенности заключения, изменения и расторжения
31. Гражданско-правовой договор
32. ЛИЗИНГ: правовые основы и проблемы развития правового регулирования в РФ
33. Особенности гражданско-правового положения отдельных видов акционерных обществ
34. Правовая охрана товарных знаков и знаков обслуживания
35. Правовое регулирование отношений собственности (Контрольная)
36. Правовой статус ценной бумаги
41. Гражданско-правовые способы защиты права собственности и ограниченных вещных прав
42. Место и время открытия наследства , их правовое
43. Правовой статус некоммерческих организаций
44. Административно-правовое обеспечение личных прав и свобод граждан
45. Особенности и правовые последствия принятия наследства в Российской Федерации
46. Правовое регулирование расчетов с использованием пластиковых карт
48. Правовой режим земель, предоставленных для разработки недр
49. Правовые системы современности. Мусульманское право
50. Правовая система Великобритании
51. Возникновение и развитие правового статуса казачества в России
52. Правовая система России во 2-й половине XlX - начале ХХ вв. Судебная реформа
53. Политическое и правовое учение Древнего Китая. Учение мудреца Конфуция
57. Становление правового государства в Республике Казахстан
58. Правовое регулирование налогообложения в зарубежных странах
60. Особенности и проблемы правового регулирования договора строительного подряда
61. Конституционно-правовой статус Президента РФ
62. Историко-правовой анализ Закона СССР "о разграничении полномочий между СССР и субъектами федерации"
63. Основы общественно правового устройства РФ по Конституции 1993 года (TXT)
64. Правовое регулирование внешнеэкономической деятельности
65. Математические методы и модели в конституционно-правовом исследовании
66. Конституционно-правовой статус общественных объединений
67. Актуальные проблемы конституционно-правового развития в России
68. Международно-правовой режим международных проливов (Контрольная)
69. Организационно-правовое обеспечение деятельности комитета по международным делам ГД ФС РФ
73. Правовые аспекты международного коммерческого контракта
74. ПРАВОВОЕ ПОЛОЖЕНИЕ ЮРИДИЕСКИХ ЛИЦ В МЕЖДУНАРОДНОМ ЧАСТНОМ ПРАВЕ
75. Особенности правового положения иностранных граждан в МЧП
76. Приватизация муниципального жилищного фонда: Проблемы и правовые последствия
78. Способы формирования муниципальной собственности: правовое регулирование и сравнительный анализ
79. Правовое регулирование деятельности налоговых органов
82. Правовые основы гражданской обороны
84. Правовое регулирование электронной цифровой подписи в России
85. Правовое государство. Понятие и основные черты. Правовой статус товарной и фондовой биржи
89. Правовые аспекты трансплантологии и реаниматологии
90. Виды нормативно правовых актов и способы их публикации
91. Возникновение и идеи правового государства
92. Правовое регулирование договоров в сфере создания и передачи исключительных авторских прав
93. Римское право, его значение в истории правового развития человечества и в современной юриспруденции
94. Правовое положение рабов. Колоны
95. Правовой режим индивидуальной предпринимательской деятельности без образования юридического лица
96. Правовой режим индивидуальной предпринимательской деятельности без образования юридического лица
97. Приемная семья
98. Социология семьи
99. Таможенные режимы как административно-правовой регулятор внешнеэкономической деятельности
100. Основные правовые нормы, регулирующие ввоз товаров на территорию России