![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Государственное регулирование, Таможня, Налоги
Государственное стимулирование инвестиционного процесса: опыт США и Юго-Восточной Азии |
Історія національно-визвольних рухів свідчить, що в моменти їхнього піднесення суспільна увага зосереджується на проблемі джерел, історії та семантики національної символіки. Це цілком природно, бо національні символи — не випадкові значки і барви. Вони постають внаслідок історичного та культурного розвитку народу і тісно пов’язані з його духовнісгю, з його прагненням до єднання, готовністю до здійснення своїх національних завдань та забезпечення національних інтересів. Єдиним надійним засобом захисту національних інтересів є створення національної держави. Природно, що в разі поневолення нації насамперед ліквідуються традиційні національні символи, а замість них нашвидкоруч фабрикується і нав’язується нації інша, імперська символіка. У тих представників поневоленої нації, які піддаються імперській пропаганді, відразу обривається зв’язок з національною культурною традицією, слабне і зникає інтерес до історії та культури свого народу, а завершується все це втратою мови і повною денаціоналізацією. Українська державна символіка,— як у скитських царів, у старокняжій Київській державі та в УНР, — відображує традиційну українську національну символіку, що формувалася протягом тисячоліть і належить до найбагатших та найзмістовніших символічних систем людства. Ключем до її розуміння є чільний ії символ, нині відомий під назвою «Тризуб». Попри десятки досліджень, семантика знаку, його сакральне приховане значення не є очевидним. Тому більшість дослідників і розпочинає свою роботу зі спроб розгадати таємницю знаку. Ми теж не порушимо цієї традиції. Але, насамперед, прокоментуємо здогадки попередників. На початку нашого сторіччя баронові М. А. Таубе пощастило систематизувати підходи до розв'язання проблеми та започаткувати класифікацію значень Тризуба. Не так уже й важко здогадатись, що віддати перевагу Тризубові перед середньовічним традиційним набором державних знаків київській князь Володимир Великий міг лише в тому разі, якщо за Тризубом стояло якесь глибше значення, ніж за популярними тоді, конкретними зображеннями корони, орла чи лева; якщо цей знак посідав особливе місце у культовому світі наших пращурів і був пов'язаний з усім комплексом їхніх релігійних та етичних уявлень. Який же символ стояв за цим знаком? Відповідь не лежить на поверхні наших знань, оскільки знак не символізує щось належне до речей і явищ, а сягає значно глибших шарів світобудови. На тому, що світобудова має не один, а три основні плани буття, сходяться усі людські вчення — від матеріалістичних до ідеалістичних. Перший план — це світ речей і явищ, доступний кожному. Другий план — це світ програм і законів, що визначають речі та явища. Третій план — це світ сил і причин, що «примушують» речі і явища реалізуватись, а програми і закони — керувати цією реалізацією. Саме до символіки сил і причин, тобто до третього, найглибшого плану світобудови, і відноситься знак, названий «Тризубом». Отже, не дивно, що навіть якнайстаранніші пошуки значення Тризуба, які велись у першому плані буття (плані речей і явищ), не могли привести до розгадки символу. Щоб потаємна і складна символіка Тризуба розкрилась нам, візьмемо до уваги, що наш світ має не лише три плани буття, згадані вище, але й тримірність.
Три напрямки виміру — ширина, довжина і височина, — розгортаючись і наростаючи, творять об'єм і простір нашого світу. Так само, розгортаючись і наростаючи, три типи кварків творять усі елементарні частки, атоми і молекули, зрештою — тіла нашого світу. Так само три кольори — синій, жовтий, червоний — творять всю гаму його найтонших барв. Так само славнозвісна гегелівська тріада (теза, антитеза, синтез) творить наші поняття, гіпотези і теорії, зрештою — наші знання. Отже, нашому світові притаманна і триєдина світобудова. і триєдина формотворча енергія. 3а найдавнішими і за найсучаснішими постулатами, в основі світобудови лежить необмежена, невизначена фундаментальна фізична реальність — Абсолют (за сучасною термінологією — Вакуум). Ця реальність сприймається нами як порожнеча (санскрит. — Шунья), тобто не сприймається зовсім. Такий феномен сприймання зумовлений тим, що всі сили цієї фундаментальної реальності повністю врізноважені, отже, ніяк не виявляють себе. Однак це «велике ніщо» (Абсолют, Вакуум, Дао і т. п.) є найфундаментальні-шою абсолютною фізичною реальністю, що ховає у собі всі можливі стани, частки, форми і вияви. Так в основі усіх фізичних явищ лежать квантовані поля, основою яких є вакуумний стан. Саме Вакуум породжує вторинну фізичну реальність — квантовані поля різної міри зв'язності (санскрит.— Майя), тобто, наш тримірний світ. Процес породження нашого тримірного світу з Вакууму (Абсолюту, Дао) починається внаслідок порушення рівноваги у якійсь часпіні Вакууму, що відразу «проявляє» потенцію цієї частини — два полюси, що діють як два комплекси протилежних енергій. Різні вчення дають різні назви цим полюсам-енергіям: позитивний і негативний; чоловічий і жіночий, батьківський і материнський; мудрість і знання; розум і душа; Ян та Інь; вогонь і вода тощо. Повністю врівноважене поєднання протилежних сил знову повертає їх до стану Вакууму (Абсолюту); неврівноважене поєднання породжує третю силу, яку звуть синівською енергією, життям, силою тяжіння (або інакше — любов'ю), речовиною, землею. В цьому разі усталюється три комплексні сили-енергії, які й творять різні комбінації енергій і часток — квантовані поля , або, за релігійною термінологією, «проявлений світ». У давньокитайському світоглядному трактагі «Дао-де цін» сказано: «Дао народжує одного; з одного стає двоє; з двох стає троє; троє народжують все (безліч речей, істот явищ). Все народжене сповнене Ян та Інь і пронизане Ці» . Анатолічні тексти про триєдину природу світу можна знайти у багатьох інших релігійних та філософських вченнях. Наші далекі предки користувалнсь іншою термінологією, ніж та, що прийнята в сучасній фізиці, однак визнавали ту ж саму картину триєдиної світобудови і намагалися бути в ладу з триєдиною світотворчою енергією космосу. Їхні знання про основні закономірності світотворення і світобудови виражалися в уособленні космотворчих сил в образах богів. Така форма, на відміну від наукової (пасивно-книжної) є живою формою спілкування з пізнаними силами, отже, й більш сприятливою для використання їх у регламентаціі свого побуту, прискоренні етногенезу і зміцненні своїх позицій у житгі.
Таку активну ролю знань уможливлює релігія, яка, на відміну від науки, «не слова і не теорія. Вона здійснення. Суть ії не в тому, щоб слухати й сприймати. Вона в тому, щоб бути й поставати». Виражаючи свої знання про могутні космотворчі сили у персоніфікованій формі, трактуючи ці сили як реальні, подібні до людей, але невимірно могутніші істоти, наші предки полегшували собі можливісгь спілкування з цими силами, можливість прилучення своїх енергетичних систем до вищих енергетичних систем Космосу, до більш досконалих і витончених енергій, що трансформувало, витоншувало, розвивало людську психіку і тіло. Адже групові й індивідуальні молитви, містерії, ритуали й обряди спрямовували увагу, думки й почуття (тобто енергетичні компоненти людини) до певних космічних сил, які мали бсзпосередній вплив на життя людей, їхню долю і їхні шанси вижити, стати досконалішими. Вже в палеоліті наші предки чудово орієнтувалися в головних і другорядних космічних силах. Найзагальніші світотворчі сили (позитивна й негативна енергії світобудови) уособлювались ними в образах прабогів Всесвіту, Галактики та світотворчих сил конкретнішого плану — системних богів, що творять 3емлю і життя на ній. Культи Сонця-Вогню і втіленої космічної води — Дани дожили до наших днів у святах Різдва, Івана Купала та інших. 3берігся, зокрема, ритуал поєднання священного вогню і священної води (на Восвяття, на Купала тощо). Отже, триєдиність світотворчих сил і створеної ними світобудови здавна була відома людям. 3наючи про триєдиність світобудови і намагаючись гармонізувати себе з нею для полегшення свого жиггя, люди зображали її у своїх ритуальних дійствах, предметах культу, священних текстах та захисних містичних знаках. До найдавніших знаків, що символізують світотвореннх і світіобудову, належать знаки трійці: хрест, тризуб, триквестер, трикутник, шестикутна зірка, сварга, триколо, даоська трійця, дерево життя, жезл Кадуцея та ін і їхні модифікації. Хрест — знак тримірного всесвіту, життя. Разом з тим у ньому підкреслюється значимість синівської енергії (третьої сили — Любові (3емлі)), що досягається шляхом поєднання чоловічої енергії — вогню (зображуваної у віруваннях всіх народів вертикальним стовігом), з вологою жіночою (зображуваною горизонтальким знаком), при якому обидва протилежні символи немовби зникають, зливаючись в один. Ті ж сили, що зображені у хресті, репрезентує шестикутна зірка. Поеднані в ній два рівнобічні трикутники символізують єдність триєдиної позитивної чоловічої енергії (вогненної енергії Шіви), спрямованої вгору, з триєдиною негативною жіночою (вологою енергією Вішну), спрямованою вниз. Отже, зірка, складаючись із двох рівнобічних трикутників, накладених один на одного, символізує едність усіх трьох сил. 3аміна у зірці прямих ліній хреста на рівнобічні трикутники додає символові додаткового значення, вказуючи не лише на троїстість світобудови, але й на троїстіть кожної з сил, що творять світобудову. Тризуб символізує ту ж саму трійцю життєтворчих енергій, що й хрест та шестикутна зірка, тобто Мудрісгь, 3нання і Любов (або Вогонь, Воду й Життя (3емлю), або Ян, Інь та Ці), однак не як початковий процес породження третьої сили двома первинними, а вже як другу стадію цього процесу, тобто як дію трьох рівноправних сил, що виходять з єдиного, спільного для всіх джерела — Абсолюту (Вакууму, Дао).
К началу 1990-х годов средняя зарплата в США находилась на самом низком уровне за последние 30 лет. Вдобавок в 1983 году США потеряли статус чистого кредитора, сохранявшийся с 1917 года, и задолжали другим странам больше, чем были должны Штатам. В конце 1980-х годов начался период резкого замедления темпов роста, которые и так не были слишком хорошими. В итоге начались 10 месяцев спада с октября 1990 по март 1991 года, во время которых промышленное производство сократилось на 2P%. В начале 1990-х годов дефицит бюджета уже составлял 290Pмлрд долларов, а растущий государственный долг около 4Pмлрд дол., что превратило США в крупнейшего должника в мире. Из страны начался отток капиталов. Поэтому главной задачей администрации Б. Клинтона стало оздоровление экономики путем стимулирования инвестиционного процесса. Вскоре, с марта 1991 года, в Соединенных Штатах начался новый экономический подъем. Но укрепленный доллар стал втягивать в страну огромные объемы мировых товарных ресурсов. В 1994 году импорт машинотехнической продукции обеспечил почти 60P%, а потребительских товаров и автомобилей 25P% общего прироста импорта США
1. Государственное регулирование инвестиционных процессов: социальный аспект
2. Государственное регулирование инвестиционных процессов в стране
3. Новые индустриальные страны Юго-Восточной Азии в мировой экономике
5. Новые индустриальные страны Юго-Восточной Азии
10. Страны Центральной и Юго-Восточной Европы: становление государств народной демократии
11. Финансовое обеспечение инвестиционного процесса
12. СЕКВЕСТР КАК ИНСТРУМЕНТ "ЛЕЧЕНИЯ" БЮДЖЕТНОГО ДЕФИЦИТА (опыт США)
13. Формы и направления инвестиционной деятельности: опыт развитых стран и России
14. Конвенция по сохранению живых ресурсов Юго-восточной Атлантики
15. Системы реагирования на домашнее насилие: опыт США
16. Особенности инвестиционных процессов в сахарной промышленности
17. Особенности формирования инвестиционных процессов
18. Зарплата в системе методов стимулирования труда(зарубежный опыт)
19. Основные принципы государственного регулирования инвестиционной деятельности региона
20. Инвестиции и их виды, источники и факторы, влияющие на инвестиционный процесс
21. Формы и методы государственного регулирования инвестиционной деятельности
25. Взгляды М. Фрэнкеля на состязание сторон в судопроизводстве: опыт США
26. Вложение в ценные бумаги как форма инвестиционного процесса
27. Понятийный аппарат при исследовании инвестиционных процессов
28. Государственное управление экономическими процессами общества
30. Этапы развития христианства в Центральной и Юго-Восточной Европе
31. Эмиграция трудовых ресурсов из стран Юго-Восточной Европы
32. Анализ инвестиционных процессов
33. Проблемы управления инвестиционным процессом в организации
34. Государственное регулирование инвестиционной деятельности
35. Государственное регулирование инвестиционной деятельности
36. Государственное стимулирование экспорта в России
41. Государственно-частное партнерство: мировой опыт и российская практика
42. Международные отношения в Восточной Азии
43. Особенности интеграции России и стран Восточной Азии в современное мировое хозяйство
44. Угрозы территориальной безопасности в Восточной Азии
46. Зарубежный опыт государственного регулирования рыночной экономики на примере Франции (Доклад)
47. Апология рабовладения на Юге США в первой половине XIX века
48. Опыт государственного регулирования на Украине (контрольная)
49. Процессы дифференциации доходов населения и их государственное регулирование
51. Японский опыт государственного регулирования экономики
52. Государственное регулирование экономики как многосторонний экономический процесс
53. Государственное управление в США
57. Экономико-математическое моделирование процессов инвестиционно-строительной деятельности
58. Зарубежный опыт коллективного инвестирования - США
59. Государственный бюджет. Дефицит государственного бюджета и пути его устранения. Международный опыт
60. Особенности журналистского процесса в сети Интернет (на опыте США)
62. Влияние инфляционных процессов на оценку инвестиционных проектов
63. Инвестиционные фонды. Виды государственных ценных бумаг
64. Опыт государственного регулирования агропромышленного сектора
65. Государственная атторнейская служба США
66. Государственная Дума Российской Федерации: полномочия, порядок избрания, опыт функционирования
67. Государственное регулирование экономики в США
68. Дискредитация свидетеля как элемент перекрестного допроса в уголовном процессе США
69. Исторический опыт государственной службы во Франции
73. Роль США и Китая в интеграционных процессах в рамках АСЕАН
74. Место и роль экономики США в глобализационном процессе
77. Регламентация и модернизация процессов в государственной власти
78. Зарубежный опыт государственных и муниципальных заимствований
79. Процесс формирования и регулирования государственного долга в России
80. Государственное антимонопольное регулирование в России и в странах Европейского Союза и США
81. Зарубежный опыт государственного регулирования цен
82. Финансирование инвестиционных проектов из государственного бюджета
84. Стратегические бомбардировщики ВВС США
85. Ответы к государственным экзаменам для эколого-биологического факультета ПетрГУ
89. Ядерная угроза из Восточной Европы
91. Место США в мировом капиталистическом хозяйстве
92. Социально-экономическая модель в Швеции: процесс становления и развития
94. Влияние вулканизма и поствулканических процессов на окружающую среду
95. Размещение продуктивных сил США
96. Восточно – Сибирский экономический район
97. Центрально-Восточная Европа