|
|
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
 |
|
Господарство України на рубежі 18-19 столітть |
Фонарь желаний бумажный, оранжевый. 
Горшок торфяной для цветов. 
Наклейки для поощрения "Смайлики 2". Спеціалізація сільгосподарських районів України Характер селянського землеволодіння мав свої особливості. В Галичині земля доміній поділялася на двірську і селянського користування. Залежні українські селяни не мали права спадкового володіння та розпорядження землею. У Придністровських районах зберігалося перемінне землекористування. Щороку селянським дворам надавалося стільки землі, скільки вони могли обробити, виходячи з наявності робочої сили, худоби. Селянські господарства різнилися між собою і за господарськими функціями в фільварково-панщинній системі. Розміри землі, що перебували в користуванні селянських господарств на Правобережжі, були різними. У Подільському воєводстві паровий наділ дорівнював 7,5—13 десятин, по-єдинковий — 2,7—7,5, піший — 1,8—0,3 десятини. Були селяни, які володіли наділами в 15—25 десятин, 58 % селянських господарств не мали землі. Середня забезпеченість селянських господарств робочою худобою була низькою — 1—2,5 голови. Так, у маєтках лівденно-східного Правобережжя 67,3 % селянських господарств були безтягловими або однотягловими, 30,7 % мали по 2—3 воли і лише 2 % господарств — від 4 до 17 волів. Залежно від майнового стану селянських господарств визначалися розміри феодальної ренти. В Галичині одне селянське господарство обробляло 2 га двірської землі. До панщини належав гужовий примус. З усіх кріпосних примусів на відробіткову ренту припадало 68,2 %. Ceляни сплачували грошовий чинш за користування пасовищами і лісами (26,6 %), данину зерном, пряжею, продуктами харчування, виконували роботу у дворі, відбували варту. Селяни королівщини постачали рекрутів і обробляли їх поля. Селяни церковних маєтків утримували військові частини. Всі селяни платили державні податки. У карпатських районах кріпосне право існувало на основі так званого волоського права. Селяни були власниками рухомого майна, їх залежність виявлялась у вигляді чиншу, праці на промислових підприємствах своїх власників. Орної землі у селян часто не було, основним багатством вважалася худоба. На Правобережній Україні з утвердженням фільварково-панщинної системи в кінці 60-х років XVIII ст. панівною стала відробіткова рента. На Волині селяни із загальним наділом в 1/4—1/6 волоки відробляли 3—4 дні влітку і 2—3 дні взимку. Провідну роль в економічному житті України продовжувало відігравати сільське господарство. Хліборобство розвивалося в основному екстенсивне, за рахунок освоєння пусток, луків, заболочених місць, нових земель у Наддніпрянщині, Лівобережжі, Слобожанщині, Північному Причорномор'ї. Хліборобство в Україні мало в основному зерновий характер. Як і раніше, культивували жито, пшеницю, ячмінь, овес, гречку, горох. Встановилася стійка структура посівів. У Галичині овес становив 34 % обсягу посіяного зерна, жито — 24, ячмінь — 16, гречка — 12, пшениця — 9 % . Посіви озимини займали 1/3 площі. У фільварках Правобережжя жито становило до 40 % посіяного зерна, овес — 25—35, пшениця — 10—12, гречка — 12—13, ячмінь — 9—12 %. Зросли посіви технічних культур: коноплі, льону, тютюну. Поблизу міста Ромни створили зразкову плантацію, до якої приписали козаків Каплунівської сотні.
Організацією робіт займався французький майстер. У Східній Галичині виробляли понад 20 тис. центнерів тютюну на рік. З кінця XVIII ст. почали вирощувати картоплю і конюшину, ефективно розводити шовкопряд. Крім зернових і технічних культур селяни вирощували багато городніх культур: капусту, ріпу, гарбузи, часник, цибулю, баштанні культури, пастернак, хрін, петрушку. У фільварках магнатів з'явилися парники. Відбулися зрушення в садівництві. Зросли площі садів, з'явилися нові сорти, почали застосовувати щеплення дерев. Сади були при кожному домі. Ними славилися міста Кропивне, Ніжин, Полтава, Київ, а також монастирі. У Галичині овочів, фруктів культивували мало. Однак зростало господарське значення тваринництва. Наявність худоби визначалася внутрішніми потребами господарств, розмірами орної землі, сіножатей. Чисельність худоби була значною. Це пояснювалося двома факторами: наявністю багатих пасовищ і великими запасами барди на ґуральнях. У фільварках Правобережної України тваринництво в основному використовувалося на потреби панського маєтку. Утримували в середньому ЗО—90 і більше голів великої рогатої худоби, 20—70 свиней, 1500 овець. У Східній Галичині на 100 га сільськогосподарських угідь припадало 8 волів, 7 коней, 13—15 корів, 9 свиней, 13 овець. У фільварках появилося молочарське господарство. Важливе місце в господарському житті займало вівчарство. На розведенні овець спеціалізувалося багато сіл західноукраїнських земель. На Лівобережжі та Слобожанщині вирощували більше озимого жита (до 50 % площі), на Півдні — пшениці, на Волині — озимої пшениці (до ЗО %). Для Галичини був характерним гречано-вівсяний напрям. Чернігівський, Стародубський, Сумський полки були головними районами посівів коноплі. Чернігівський, південні полки, землі між Дністром і Прутом — тютюну. В лісостепових і лісових районах розводили переважно волів, у степових — коней. Поряд із хліборобством і тваринництвом дедалі більшу роль відігравали сільськогосподарські промисли — бджільництво, рибальство, мисливство. Селянські та козацькі господарства залишалися натурально-споживчими, їхньою основою було хліборобство. Однак потреба грошей для сплати ренти, податків, купівлі необхідних товарів змушувала селян і козаків дедалі більше продуктів вивозити на ринок. Заможні козаки часто здавали землю в оренду. Значну роль в їхніх господарствах відігравали промисли, пов'язані з сільським господарством, — обробка льону, коноплі, млинарство, ґуральництво, а також з гутництвом, рудництвом, чумацтвом, торгівлею. У карпатських районах в умовах недостатньої кількості орної землі основу господарства доміній становило промислове виробництво (металургія та добування солі). Товарний характер селянських господарств обмежувало розширення фільварково-панщинної системи. Оскільки для забезпечення сім'ї хлібом необхідно було мати наділ у 10 моргів , то більшість селянських господарств не могла виходити на ринок із своєю продукцією. У ринкових відносинах брали участь чиншові господарства, ті, що мали не менше двох волів, орендарі землі у магнатів, селяни, які займалися ремеслом, торгівлею, чумацьким промислом.
По всій Україні широко застосовувалася праця наймитів. В Гетьманщині плата найманих женців становила п'яту частину врожаю, молотників — десяту. Відносини між господарем і наймитом регламентувалися звичаєвим правом. Використання вільного найму поєднувалося з примусовим. У деяких маєтках південної частини Лівобережжя застосовували переважно найману працю, яка використовувалась у козацьких і селянських господарствах. У Галичині та Правобережжі в кожному фільварку працювало до десяти постійних найманих "паробків". Поширилося челядництво — праця у дворі феодала замість панщини без норми. Поступово вона перетворилася на різновид примусового найму за оплату натурою і грошима. Постійним явищем став кабальний найм. Селяни купували в борг у шляхти хліб, волів, корів. При цьому укладали договір і селяни відробляли борг, працюючи на феодала. Отже, у сільському господарстві України відбувалися певні зрушення. Розширилися посівні площі, зросло значення зернового господарства, поглибилася спеціалізація окремих районів, важливого значення набули племінна і селекційна робота. Садівництво, сільськогосподарські промисли мали допоміжне значення. Характерною рисою господарства магнатів Західної та Правобережної України, козацької старшини було підприємництво, використання найманої праці. Магнати вкладали значні кошти в організацію виробництва. Товарно-грошові відносини сприяли майновій диференціації селянства та козаків. Заможні зміцнювали зв'язки з ринком за рахунок продажу продукції свого господарства, промислової та торговельної діяльності, застосовували працю наймитів. Мало- та безземельні селяни формували ринок праці. Винекнення фабричних господарств у першій половині ХІХ століття. У господарському житті України велику роль відігравала промисловість, у тому числі хатня, якою селяни і козаки займалися у вільний від землеробства час, виготовляючи насамперед вироби побутового призначення. Відбувався подальший розвиток міського і сільського ремесла, що в умовах товарно- грошових відносин з роботи на замовлення переросло у дрібне товарне виробництво. На його основі формувалось і утверджувалося мануфактурне виробництво. Важливим показником розвитку ремесла в містах була кількість ремісників, їх професій. Внаслідок технічного прогресу міське ремесло вдосконалювалося, появилися нові галузі виробництва. Ремісники обєднувались у цехи. Діяльність цехів регламентувалася цеховими статутами, де контролювалися кількість годин робочого дня, розмір плати підмайстрів і учнів, строки учнівства, кількість сировини, що закуповувалась. Однак з розвитком товарно-грошових відносин, розширенням ринку цехи не могли забезпечити попиту на міські ремісничі вироби, який насамперед задовольнявся партачами (позацеховими майстрами). Набули поширення сільські ремесла та промисли, які дедалі більше відокремлювалися від землеробства та інших галузей сільськогосподарського виробництва. У селах зросла кількість ремісників різного фаху, для яких ремесло стало основним заняттям, а не додатком до сільського господарства. Сформувалася нова соціальна група — скупники, які ставали посередниками між виробником і споживачем.
Действуют мощные газопроводы: Шебелинка—Полтава—Киев, Шебелинка—Днепропетровск—Кривой Рог—Одесса, Шебелинка—Белгород—Москва, Шебелинка—Славянск—Лисичанск, Ефремовка—Диканька—Киев и др. Донбасс снабжается также газом Северного Кавказа. Д.-П. э. р. имеет тесные экономические связи с многими районами СССР. Основные предметы вывоза: уголь, кокс, железная и марганцевая руды, сталь, чугун, прокат, турбины, тепловозы, тракторы и др. с.-х. машины, автомобили, минеральные удобрения, соль, сода, стекло и др. Ввозятся: продукция точного машиностроения, ткани, резино-технические изделия и др. из Центрального и Северо-Западного экономических районов, нефтепродукты из Поволжья и Северного Кавказа, лес из Северо-Западного района, некоторые продукты пищевой промышленности из Южного, Юго-Западного экономических районов и Центральночернозёмного экономического района. Лит.: Матерiaли XXIV з’їзду Комунicтичної партiї України, К., 1971; Шкуратов А. И., Савчук С. И., Ковшуля А. А., Основные проблемы специализации и комплексного развития промышленности Донецко-Приднепровского экономического района, в кн.: Развитие и размещение производительных сил экономических районов СССР, М., 1967; Корецький Л. М., Паламарчук М. М., Географiя промисловостi Української РСР, К., 1967; Україна за 50 poкiв, Стат. довiдник, К., 1967; Народное хозяйство СССР в 1970 г., Статистический ежегодник, М., 1971; Народне господарство Української РСР в 1970 р. Стат. збipник, К., 1971; Паламарчук М. М., Украинская ССР, М., 1970. И. А. Ерофеев
1. Роль і значення АПК для господарства України
2. Сучасний стан сільского господарства України
3. Газета "Сільські вісті" як об’єкт висвітлення проблеми сільського господарства України
4. Українська література 19 століття
5. Економіка України на початку ХХІ століття
9. Культура України в кінці XVI–на початку XVII століття
10. Романтизм як стильова течія української літератури першої половини 19 століття
11. Атомна енергетика України і РПС
12. ПОДАТКИ ТА ПОДАТКОВА СИСТЕМА УКРАЇНИ
13. Народный депутат Украины (Народний депутат України)
15. Кримінальний кодекс України (Проект криминального кодекса Украины, варианты 1998-2001гг.)
16. Петербургская Академия Наук в 18-19 веках
Настольная игра "Много-Много", новая версия. 
Настольная игра "Живые картинки (Schau Mal)". 
Подгузники Merries (S), 4-8 кг, 24 штуки. 17. Гетьманство України: Богдан Хмельницький (Гетманство Украины. Богдан Хмельницкий)
18. Вплив моральних якостей вчителів на процес формування майбутніх громадян України
19. Значення харчової промисловостi у соцiальному та економiчному розвитку України
20. Iсторія виникнення та становлення державності України: 20 ст
21. Історія України
25. Історія держави та права України
26. Динамика развития читательской активности и усложнение мотивов чтения на протяжении 18-19 веков
27. Культура України в 30-х рока
28. Інтеграція України до ЄС. Шляхи і перспективи розвитку
29. Закон України Про зовнішньоекономічну діяльність
30. Основні засади зовнішньоекономічної політики України
31. Економічне районування України
32. Порівняльна характеристика система освіти України та Південної Кореї
Комплект универсальных обложек с липким слоем, 470x300 мм, 25 штук. 
Фоторамка "Poster gold" (30х40 см). 
Звуковой плакат "Домашние животные". 33. Основні напрямки зовнішньої політики України
34. Господарське право України
35. Конституційний суд України
41. Державний бюджет України і бюджетне право
42. Сбалансованість бюджета України
44. Організаційна система управління природокористуванням України
47. Використання трудових ресурсів Західної України
48. Міжнародний ринок туристичних послуг України
Доска пеленальная "Гном". 
Набор "Водный Мир" №3. 
Пеленки одноразовые впитывающие TerezaMed "Normal" (60х90 см, 30 штук). 49. Машинобудівний комплекс України
50. Розвиток та розміщення хімічної промисловості України
51. Авіаційний транспорт України
53. Проблема інвестування єкономіки України за рахунок внутрішніх резервів
57. Розвиток і розміщення промислового комплексу України
58. Джерела і основні риси права в україні першої половини 19 віку, та початок 20 в.
59. Конституційні засади виконавчої влади України
62. Розвиток та розміщення залізничного транспорту України
63. Дохристиянські вірування слов’ян на теренах України
64. Хімічна промисловість України
Средство для мытья посуды Finish "Power Powder", (лимон), порошкообразное, 2,5 кг. 
Сушилка для белья напольная складная СБ-1Б, металлическая. 
Перчатки виниловые одноразовые, размер S, 100 шт.. 66. Регіональний розвиток харчової промисловості України
67. Зародження партійно-радянської преси України
68. Проблеми золотоносності надр України
69. Входження Північного Причорномор’я Криму та Правобережної України до складу Росії укр
73. Перши президенти незалежної України (політичні портрети)
74. Агроперетворені ґрунти солонцевих комплексів сухого степу України
76. Методики оцінки фінансового стану банків України
79. Порівняльний внвліз діяльності страхових компаній на ринку України
80. Ринок цінних паперів України
Каталка-мотоцикл "МХ". 
Крем для младенцев "Weleda" для защиты кожи в области пеленания (с календулой), 75 мл. 
Набор текстовыделителей "Frixion Light", 3 цвета, 1-3 мм. 82. Сучасна банківська система України та її роль у сучасній економіці країни
83. Фондова біржа і її роль у розвитку фінансового ринку України
84. Формування бюджетів фондів соціального страхування України
85. Функції Національного банку України
89. Негативні фактори, що впливають на населення України
90. Стійкість до голодування і активність АДГ у Drosophila melanogaster із природних популяцій України
91. Геоботанічне районування України
92. Кліматичні ресурси Лісостепу України та їх роль у виробництві продукції рослинництва
93. Особливості вирощування кореневласних саджанців обліпихи в умовах правобережного лісостепу України
94. Проблеми та перспективи розвитку агропромислового комплексу України
95. Шляхи покращення використання лісових ресурсів України
Карандаши цветные, 24 цвета. 
Беспылевой цветной мел, 100 шт. 
Набор стаканов "Loraine", 6 предметов, 260 мл. 97. Облік і контроль в органах Пенсійного фонду України: теорія та практика
99. Тенденції на ринку аудиторських послуг України
