|
|
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
 |
|
Законодательство и право История государства и права зарубежных стран
Особливості зовнішньої політики Римської імперії в І–ІІ ст. нашої ери |
Фонарь садовый «Тюльпан». 
Пакеты с замком "Extra зиплок" (гриппер), комплект 100 штук (150x200 мм). 
Ручка "Помада". Курсова робота Особливості зовнішньої політики Римської імперії в І–ІІ ст. нашої ери План Вступ Розділ І. Загальні риси зовнішньої політики Розділ ІІ. Основні напрямки зовнішньої політики А) Західний Б) Північно-східний В) Східний Г) Південний Висновки Список використаних джерел та літератури Додатки Вступ Актуальність теми. На рубежі старої і нової ери римська республіка досягла своїх природних меж, і така велика імперія постійно контактувала з сусідніми племенами та царствами. Завоювання Цезаря і Августа пересунули північні рубежі імперії на лінію великих європейських річок Рейну і Дунаю; ще раніше на сході римляни вийшли до Євфрату. Таку політику, хоча і не так активно, продовжили їх наступники. Та нажаль більшість істориків, що займаються вивченням політичної історії Римської імперії періоду І–ІІ століття нашої ери, звертають увагу на внутрішній лад та політику щодо провінцій, зовсім мало надаючи значення стосункам із зовнішнім світом. Зовнішня політика є однією із найважливіших сфер життя кожної країни, тому вивчення її є одним із необхідніших аспектів дослідження історії Римської імперії періоду І–ІІ ст. н.е. Виходячи із важливості теми для створення цілісної картини історії Римської імперії та недостатньому науковому рівні її розробки, дослідження цієї проблеми є досить актуальним. Метою дослідження є історія зовнішньої політики Римської імперії у I–ІІ ст. н.е. і визначення її впливу на трансформацію становища провінцій і нових територій що входили до її складу, та на еволюцію зовнішньої політики римлян за різних імператорів, встановлення контролю над новими територіями і на розвиток міжнародної обстановки у цілому. Відповідно до мети постають найбільш важливі завдання дослідження: – провести комплексний аналіз взаємин між Римською імперією та прикордонними областями як дипломатичного, так і військового характеру; – визначити мету і напрямки політики Риму, визначити місце завоювання нових територій в цій політиці; – встановити основні методи і прийоми ведення зовнішньої політики Римом та правителями, простежити зміни методів й прийомів зовнішньої політики римлян під час переходу від республіканського ладу до принципату; – визначити ступінь впливу Риму на розвиток міжнародної ситуації і встановити залежність стосунків між Римом і неримськими територіями від змін загальнополітичної ситуації в певному регіоні; – встановити ступінь і характер впливу Риму на внутрішньополітичну ситуацію у прикордонних територіях та провінціях. Об’єктом дослідження є дипломатичні, економічні, військові і культурні контакти між Римом та зовнішнім світом, і напрямки зовнішньої експансії. Предметом дослідження є зовнішня політика Римської імперії у I–ІІ ст. н.е. Хронологічні рамки дослідження зумовлені поставленими метою і завданнями і охоплюють період епохи ранньої імперії. Зовнішня політика Цезаря і Августа проводилась дуже активно і була досить вдалою. Але нижня хронологічна межа у роботі обумовлена припиненням активної зовнішньої діяльності після смерті Августа при Тиберії, тому нижньою межею є початок його правління, тобто 14 р.
(Епоху імперії прийнято ділити на два періоди: ранню імперію (з 27 р. до н.е. до кінця II ст. н. е.) і пізню (ІІІ–V ст. н.е.)).1 Верхньою межею роботи є кінець ІІ ст. н.е. Структурно робота поділяється: на вступ, п’ять розділів та висновки. В кінці роботи подано список використаних джерел та літератури. Історіографічний огляд літератури: До нашого часу дійшла велика кількість письмових джерел, та нажаль небагато з них перекладені на українську чи російську мови. З письмових джерел у даній роботі використовувались праці Корнелія Тацита та Йосифа Флавія. Тацит залишив досить детальний опис соціального, політичного та культурного життя римлян досліджуваного періоду . Із праць Й. Флавія до даної тематики відноситься тільки «Іудейська війна», яка є одним із епізодів боротьби іудеїв з римлянами. Також досить багато інформації можуть дати хрестоматії, але у них розміщені лише уривки творів римських авторів. Із монографій які присвячені І-ІІ ст. н.е., і частково розкривають зовнішню політику варто відзначити роботи таких істориків, як К. Кріст, Е. Баррет, К. Вербицький, С Ковальов, Т Момзен та ін. У вітчизняній історіографії існує велика кількість праць присвячених історії римських колоній, але у них переважає опис їх після римського завоювання. До них відносяться роботи С. Голубцової, В. Зубаря, Ю. Колосовської, та А. Рановича. Періодичні видання є досить цінним джерелом, тому що здебільшого їх зміст охоплює певну, конкретну проблему чи певний період. Наукова новизна у вітчизняній історіографії на даний час окремих праць та монографій які розкривали б проблему зовнішньої політики Римської імперії немає. Тому дана робота є спробою узагальнення та виділення особливостей цієї політики. Розділ І. Загальні риси зовнішньої політики З кінця І століття до н.е. в Римі були запозичені стародавні уявлення еллінізму, які ототожнювали римське панування з пануванням над всією ойкуменою, тобто над всім цивілізованим світом за середземноморськими уявленнями, а виражаючись по-римськи, над земною кулею1. Ця концепція існує в офіційних текстах, символічно вона виражена застосуванням глобуса на римських монетах, який втілює світове панування. Зображення на монетах інтерпретувалися не тільки як спроба зобразити положення ойкумени на земній кулі, але і як символ світової імперії. Якою б не була картина світу у мешканців імперії, чи уявляли вони його оточеним океаном диском або кулею, їх світ охоплював земну кулю і всесвіт, і над цим простором панував Рим. За словами Г.С. Крабе «у першому столітті нашої ери римляни дотримувались староелліністичних цінностей в число яких входило переконання що вони в усьому кращі за провінціалів»2. Суперечності між ідеєю римського світового панування і військово-політичною реальністю існували із самого початку. Слідуючи традиції Олександра, римські полководці завжди мріяли здобувати собі славу, пройти до меж ойкумени: Помпеї з своїм походом до Каспійського моря, Цезар з своїми настаннями до північно-західного краю Іберійського півострова і пізніше до Британії. Проте полководці були змушені перервати ці широкомасштабні операції.
Нічого було і думати про пряме і тривале володіння всіма землями, по яких вони пройшли. Контраст між претензією на світове панування римської держави і фактично підкореними територіями, а також інструментарій і форми римського впливу в просторі по той бік прикордонної зони виявилися ще при Августі. Сформульований тільки після його смерті заголовок латинської копії його «Діянь» говорить про те, що він підпорядкував земну кулю імперії римського народу. Характерно, що Август вихваляється проривами свого війська і флоту в регіони, в які до цього не заходило жодне римське військове з’єднання, будь-то дакські землі по той бік Дунаю, міста Аравії і Ефіопії або батьківщина кімбрів. Уявлення Августа про Римську імперію включало племена і народи, які цій імперії не підкорялися, він вихвалявся тим, що розширив межі всіх прилеглих римських територій. Він говорить про утихомирення іспанських і галльських провінцій, Германії до гирла Ельби, причому саме в цьому регіоні він свідомо умовчує про те, яку конкретно територію має на увазі. Зовсім інший засіб використовується при описі зовнішньополітичних успіхів на Сході. Досягнутий з великими зусиллями дипломатичний успіх 20 р. до н.е. був піднесений так, ніби то парфяни попросили дружби у римського народу. 1 Встановлення дружніх відносин через посольства далеких країн, перш за все з Індії, звідки раніше ніколи не прибували посли, надалі посольства від бастарнів, скіфів і сарматів, від царів альбанів, іверів і мідян свідчать про радіус римського престижу не менше, ніж прийом царів і князів сусідніх держав. Цьому відповідає той факт, що чужі народи випрошували у Августа царів2. Названі подробиці, звичайно, не можна переоцінювати, проте вони показують, що імперія вже при Августі розповсюдила свій вплив далеко за межі провінцій і за прикордонні зони. Як і всередині, імперія, не дивлячись на свідомо встановлену Августом когерентність її складових частин, зовсім не складалася з уніфікованих елементів, так і ззовні була пов’язана контактами дружніх відносин зі своїм прикордонням. Але не тільки ці контакти дозволяли дозволяли панувати над всією земною кулею. Хоча старі римські основоположні категорії в області дипломатії і зовнішньої політики, дружба і вірність давно вже стали ненадійними, принципат все ж таки перейняв їх і підпорядкував, як споконвіку, своїм інтересам. Хоча владики і племена хотіли підтримувати дипломатичні або дружні відносини, вони при цьому переслідували інші цілі, ніж імперія, і виходили з іншого змісту і зобов’язань цих контактів, ніж римська сторона. Але тих правителів які не хотіли виконувати волю Риму ліквідовували, але здебільшого не фізично тому опір переселенню чи призначенню на якусь посаду на іншій території майже не чинився1. Сучасна наука довгий час фіксувала свою увагу на кордонах по річках, які врешті-решт були оцінені як «моральний бар’єр» між римлянами і варварами. Проти такого уявлення говорять не тільки військові і політичні досягнення, але і перш за все той факт, що загальне і сумарне поняття «варвари», для позначення тих всіх, що живуть за межами імперії, неримлян, переважало в ідеології Риму тільки в пізній античності2.
Це сьогодншн реал. Чи заважають вони реалзац укрансько де? Звичайно. На жаль, ще й дос трапляються непоодинок факти, як свдчать про розрвансть, роздвоння менталтету наших громадян. Хба не видно конфесйно роз'днаност, вдмнностей у способ мислення, психолог, устремлннях, прагненнях жителв захдних центральних областей Украни, з одного боку, жителв Донбасу, пвденних регонв крани з другого? Ось уже який рк не втрача сво актуальност «росйське питання». На нього ми постйно натикамося у процес реалзац державницьких задумв. ¶ його не «прикрити» проблемою нацменшин. Адже це не тльки питання внутршньо чи зовншньо полтики, вдносин з пвнчним сусдом. Тут йдеться про долю Украни, соборнсть. Тому потрбно робити все, щоб до державотворення були причетн не тльки люди з певною п'ятою графою, а вс, кому не байдужа Украна, майбутн. Державницькими деями повинна бути пронизана свдомсть кожного, хто живе на земл Украни: укранця, поляка, врея, татарина, грека, росянина У громадянському розумнн ми вс укранц, на зразок того, як у, США вс американц. ¶ це не нами придумано
2. Основні напрямки зовнішньої політики СРСР в 1933–1939 рр.
3. Зовнішня політика Німеччини в 30-х рр. ХХ ст.
4. Зовнішня політика Англії у XVI-XVIII столітті
5. Внутрішня і зовнішня політика Ярослава Мудрого
9. Бібліотека, як об’єкт цензурної політики на Україні в 20 ст.
10. Культурні процеси на початку XX ст. в Україні крізь призму політики
11. Римська імперія в II—III ст. н. е.: період падіння та загибелі
12. Зовнішня і міжнародна торговельна політика
13. Політики і політичні лідери: особливості типологізації
14. Особливості антиінфляційной політики у США
15. Налогообложение на Украине (Система оподаткування в Українії податкова політика в сучасних умовах)
16. Економ. політика доби національно-визвольної р. (1917-1920рр..)
Набор для специй "Садовая ягода", 2 предмета+салфетница, 23x6,5x9 см. 
Настольная игра "Свинтус". 
Подставка для украшений Jardin D'Ete "Сиреневые сны". 17. Національна політика СРСР в роки перебудови
18. Податкова політика України
20. Ринок праці, політика зайнятості, відтворення робочої сили
21. Процентна політика комерційного банку
25. Основні інструменти грошово-кредитного регулювання економіки - процентна політика
26. Форфейтинг як форма кредитування зовнішньої торгівлі
27. Державна політика соціального страхування
28. Облікова політика ДП НАЕК "Енергоатом"
29. Облікова політика як елемент культури бізнесу
30. Структура наказу про облікову політику та оптимальні шляхи впровадження
31. Аналіз політики із залучення позикових ресурсів та оцінки їх ефективності СНВТОВ "Васильківське"
32. Концепція регіональної політики
Именная кружка с надписью "Любимый папа". 
Глобус с подсветкой "Физико-политический", 320 мм. 
Папка для чертежей "Городская площадь", А3. 33. Інтерполяція інструментів фіскальної політики на Державний бюджет України
35. Соціальна політика як складова демократичного розвитку суспільства
36. Особливості аргументації в політичному дискурсі як перекладацька проблема
37. Етапи політичного розвитку Київської Русі. Особливості її суспільно-політичного життя та культури
41. Політика суцільної колективізації
42. Царювання та політика Павла І
43. В’ячеслав Липинський – видатний український історик, політик, державний діяч
44. Аналіз товарної інноваційної політики ЗАТ Хлібозавод "Салтівський"
45. Аналіз цінової політики ВАТ "Фармак"
46. Асортиментна політика підприємства
47. Маркетингова товарна політика
Точилка "Eagle", синяя. 
Ручка-стилус шариковая "Самый лучший!". 
Зеркало с подсветкой "Новый взгляд". 49. Товарна політика і комерційна діяльність
50. Удосконалення маркетингової політики на ПП "Конекс"
51. Формування маркетингової товарної політики підприємства (на прикладі ВАТ "Рівне-Льон")
52. Ціноутворення та цінова політика підприємства
53. Глобалізація сучасного світу – провідна тенденція світової політики
57. Політика протекціонізму в сучасному світі та Україні
58. Світова торгівля та зовнішньо-економічна діяльність підприємств
59. Тенденції та перспективи розвитку товарної структури зовнішньої торгівлі України
61. Дослідження ефективності кадрової політики підприємства
62. Маркетингова політика ПМП "Арконі"
63. Головні тенденції розвитку політики в сучасних умовах
64. Діалектика і проблеми взаємин людини і політики
Ростомер говорящий "Ферма". 
Рюкзачок дошкольный "Щенячий патруль", 23х19х8 см. 
Набор посуды "Щенячий патруль", 3 предмета. 65. Економічні чинники регіональної політики в Україні
66. Лобізм як явище сучасної політики
67. Міжнародна політика і світовий політичний процес
68. Політологія як наука і політика як суспільне явище
69. Політик і політичний режим
73. Аналіз стану соціальної політики в Україні
74. Демографічні процеси та демографічна політика в сучасному суспільстві.
75. Політика трудової зайнятості інвалідів
76. Розвиток соціальної політики по відношенню жінок Ірану
78. Соціальна політика та соціальне партнерство
79. Митна політика
80. Митна політика України на сучасному етапі
Антимоскитная сетка "Лето" для дверного проема, 2.1x1.0 м. 
Доска пробковая, с алюминиевой рамой, 60x45 см. 
Глобус Зоогеографический с подсветкой, диаметр 250 мм. 81. Сучасна митно-тарифна політика України
83. Бюджетна політика як важлива сфера діяльності держави
84. Грошово-кредитна політика України: проблеми становлення і тенденції розвитку
85. Державне регулювання соціальної політики
89. Вплив податкоавої політики на діяльність підприємства
90. Ааліз зовнішньої торгівлі за допомогою статистичних методів
91. Амортизаційна політика підприємства в ринкових умовах господарювання
92. Антимонопольна політика держави та її сутність
93. Грошово-кредитна політика держави
94. Державна промислова політика
95. Динаміка економічних показників. Структура зовнішньо-торгівельного обороту підриємства
96. Економічна сутність вивчення аналізу статистики зовнішньої торгівлі
Стержни шариковые "Left Right", 10 штук, 0,3 мм, синие. 
Щетка-сметка автомобильная для снега, телескопическая, поворотная, со скребком и водосгоном, 980-1450. 
Пепельница S.Quire круглая, сталь, покрытие черная краска, 90 мм. 98. Механізм фіскальної політики держави
99. Політика економічного зростання. Економічна кон’юнктура
