![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Законодательство и право
Право
Адміністративне право: погляди українських вчених часів незалежності (Т.О. Коломоєць) |
ЗМІСТ 1. Т.О. Коломоєць як провідний український вчений-правознавець у галузі адміністративістики 2. Викладення наукових розробок Т.О. Коломоєць у галузі дослідження адміністративного примусу у публічному праві України Список використаних джерел та літератури 1. Т.О. Коломоєць як провідний український вчений-правознавець у галузі адміністративістики Тетяна Олександрівна Коломоєць народилася 15 листопада 1972 р. у місті Запоріжжя. У 1996 році закінчила юридичний факультет Запорізького національного (державного) університету, отримала диплом юриста з відзнакою. Свою науково-педагогічну роботу розпочала з серпня 1996 року в ЗНУ, працювала асистентом, викладачем, старшим викладачем, доцентом, професором кафедри. Працювала асистентом (1996 р.), згодом – викладачем (1997–1998 рр.), старшим викладачем (1998–1999 рр.), доцентом (1999–2005 рр.), професором (з 2005 р.). Тетяна Олександрівна Коломоєць обіймала посади заступника декана юридичного факультету з наукової роботи (1996–2001 рр.), заочного відділення (2000–2005 рр.), з навчальної роботи (2005– 2006 рр.), декана (з 2006 р.), завідувача кафедри адміністративного та господарського права ( з 2005 р.). Керівник науково-пошукового товариства студентів та викладачів ЗНУ з дослідження проблем адміністративного права, член Запорізької обласної міжвідомчої координаційно-методичної ради з правової освіти населення, Асоціації працівників України, Запорізького обласного осередку громадської організації &quo ;Союз юристів України&quo ;, спеціалізованих вчених рад по захисту дисертацій, редакційних юридичних журналів, член методичної та наукової комісій МОН України. Голова секції &quo ;Право&quo ; історико-географічного профілю Запорізького обласного відділення МАН України, голова журі Запорізької обласної учнівської олімпіади з правознавства, член Науково-технічної ради ЗНУ, вченої ради ЗНУ. Напрямами наукової діяльності Т. О. Коломоєць є такі: адміністративне право, адміністративно-деліктне право, проблеми правничої освіти в Україні. У 1999 році захистила кандидатську дисертацію &quo ;Штрафи за законодавством про адміністративні правопорушення&quo ;. У 2005 році - докторську дисертацію &quo ;Адміністративний примус у публічному праві України&quo ;. У 2002 році присвоєно вчене звання доцента, а у 2006 році вчене звання професора, з 2007 року Залужений юрист України. У 2008 році обрана академіком Академії вищої освіти України (відділення «Право»). У коло наукових інтересів входять питання адміністративно-деліктного законодавства адміністративного процесу, правове регулювання державної служби, адміністративне право зарубіжних країн, адміністративні послуги. Здійснює керівництво аспірантами та здобувачами за спеціальністю 12.00.07. &quo ;адміністративне право і процес; інформаційне право; фінансове право&quo ;. Автор 23 навчальних посібників, 8 підручників, підготувала 30 монографій, серед яких – ''Виконавча влада і адміністративне право'', ''Штрафи за законодавством про адміністративні правопорушення України'', ''Адміністративна юрисдикція в Україні: питання теорії та практики'', ''Адміністративний примус у публічному праві України''.
Крім цього, у творчому доробку Тетяни Олександрівни 250 наукових статей, 70 навчально-методичних рекомендацій, розробок, словників, наукових коментарів з проблем адміністративного права. Викладає дисципліни адміністративно-правового циклу: ''Адміністративне право України'', ''Адміністративна відповідальність'', ''Адміністративна реформа в Україні'', ''Міжнародні стандарти державного регулювання''; здійснює керівництво дипломними, курсовими та магістерськими роботами. Відзначена державними нагородами. Вона є керівником науково-пошукового товариства студентів та науковців вищих навчальних закладів Запорізької області з дослідження проблем адміністративного права, спеціальної науково-дослідної теми ''Основні напрями реформування законодавства України у контексті європейської інтеграції'', науковим керівником студентів-лауреатів всеукраїнських, міжрегіональних конкурсів наукових праць (Запорізької обласної державної адміністрації для обдарованої молоді 2000–2006 рр., Академії правових наук України 1999–2000 рр., конкурсу з природничих, технічних і гуманітарних наук 2005–2006 рр. та ін.). Організатор проведення міжнародної науково-практичної конференції ''Запорізькі правові читання'', Форуму вчених-адміністративістів південно-східних регіонів України, науково-практичних конференцій ''Концепція реформу-вання законодавства України'', ''Проблеми права очима молодих учених''. Здійснює керівництво аспірантами та здобувачами, підготувала 4 кандидатів юридичних наук. Головний редактор наукового журналу ''Вісник Запорізького національного університету. Юридичні науки'', член редакційних колегій Всеукраїнських юридичних журналів. З 2002 р. – координатор юридичного ''клінічного'' навчання у вищих навчальних закладах Запорізької області, співорганізатор постійно діючих науково-практичних заходів на базі Центру підвищення кваліфікації державних службовців. Голова журі історико-географічного профілю (секція ''право'') Запорізького обласного відділення Малої академії наук учнівської молоді, Запорізької обласної олімпіади з правознавства. Член Запорізької обласної міжвідомчої координаційно-методичної ради з правової освіти населення, науково-методичної ради з права при Міністерстві освіти і науки України. Відзначена Почесними грамотами Запорізької обласної державної адміністрації, Запорізької обласної ради, Малої академії наук України, Міністерства освіти і науки України. Стипендіат Кабінету Міністрів України для молодих учених (2002–2004). Лауреат премії Кабінету Міністрів України за особливі досягнення молоді у розбудові держави в номінації ''За наукові досягнення''(2005). Нагороджена нагрудним знаком Міністерства освіти і науки України ''Петро Могила'' (2006), ювілейною медаллю ''За розвиток Запорізького краю'' (2006). Переможець конкурсу ''Господиня Запорізького краю'' у номінації ''Жінка – працівник освіти і науки'' (2007). 2. Викладення наукових розробок Т.О. Коломоєць у галузі дослідження адміністративного примусу у публічному праві України Будь-яке визначення держави містить вказівку на існування як невід'ємної складової спеціального державного апарату, наділеного примусовими повноваженнями щодо забезпечення дисципліни та правопорядку, як і визначення права — на примусову забезпеченість з боку держави, тобто доки буде існувати держави, доти і державно-правовий примус, що застосовується на чітко визначених правових засадах уповноваженими державними органами, потенціал якого постійно модифікується і вимагає ґрунтовного наукового дослідження та нормативного закріплення.
Існуючий вже протягом досить тривалого часу розподіл державно-правового примусу на різновиди в залежності від виду норм права, за порушення яких застосовується (адміністративний, кримінальний, дисциплінарний, цивільно-правовий тощо), істотно застарів й актуалізував науковий пошук нових критеріїв, найоптимальніший серед яких був запропонований А.Т. Комзюком у 2001-2003рр., — норми якої галузі визначають засади застосування примусових заходів, такий виділяється і вид. Однак саме цей критерій і обумовив появу гострої дискусії у середовищі вчених-юристів щодо виділення нових нидів державно-правового примусу (фінансового, податкового, митного, інформаційного та ін.) або ж модифікації потенціалу вже існуючих. Аналіз властивостей відповідних примусових заходів, засади застосування яких визначаються у фінансовому, інформаційному, митному, податковому, земельному, екологічному праві, на жаль, не дає підстав погодитися з тезою про виокремлення нових різновидів державно-правового примусу, оскільки, у більшості своїй, відповідні примусові заходи зберігають ознаки традиційного адміністративного примусу, а специфічних ознак занадто мало для виділення їх у самостійні різновиди державно-правового примусу. У той же час, ці заходи не можна віднести і до адміністративного примусу саме завдяки наявності специфічних властивостей. Отже, на порядку денному пошук нового варіанту розподілу державно-правового примусу на різновиди з урахуванням новітніх орієнтирів правотворчих процесів в Україні, формування національної правової системи, серед яких чинне місце посідає розподіл права на приватне та публічне. В основу розподілу державно-правового примусу на різновиди слід покласти розмежування права на публічне та приватне як &quo ;супергалузі&quo ; норм права, які визначають засади та специфіку різновидів застосування відповідного примусу. Особливий акцент варто зробити на дослідженні примусу в публічному праві України, бо саме останнє, як нормативне підґрунтя, визначає легальні засади застосування державного (державно-правового) примусу, характеризується субординаційним характером стосунків між суб'єктами правовідносин, домінуванням імперативних, директивно-зобов'язуючих норм, орієнтацією на задоволення сумарного, загального соціального інтересу у кожній із сфер суспільного життя. В залежності ж від суб'єкта застосування та процесуального режиму примусу у публічному праві України, його слід розподілити на судовий та адміністративний, останній із яких характеризується специфічним полі-структурним характером і становить неабиякий науковий та практичний інтерес. Саме виділення адміністративного примусу у публічному праві України дозволяє вирішити вищезазначену наукову суперечку й об'єднати, з урахуванням системи публічного права України при обов'язковій наявності всіх її елементів (галузей права, галузей законодавства, елементів &quo ;публічного&quo ; у приватному), однак при частковому їх змістовному наповненні, а також з акцентом на адміністративний (позасудовий) порядок застосування відповідного примусу як однієї з його ознак, в якості складових адміністративного примусу у публічному праві України: адміністративний примус в адміністративному праві України (як основу, базис), адміністративний примус у фінансовому, податковому, митному, інформаційному, а також земельному та екологічному праві (при цьому три останні складові характеризуються певною специфікою завдяки наявності публічно-правового методу регулювання відповідних суспільних відносин).
Грамотнсть знаходилась на низькому рвн. Навть росйське боярство у переважнй бльшост було неписьменним або малописьменним. На Укран картина була зовсм ншою. Освта тут була здобутком широких демократичних верств населення як чоловкв, так жнок. Арабський мандрвник архдиякон Павло Аленський, в середин XVII ст. двч побувавши на Укран, записав: "По всй земл укранськй ми помтили прекрасну рису, що викликала наше здивування: вс жнки, за винятком небагатьох, навть бльшсть х, умють читати знають порядок церковних служб церковн спви. В земл козакв дтей бльше, нж трави, але вс дти вмють читати, навть сироти". Бльшсть козацьких старшин мали прекрасну освту, вчились у Киво-Могилянськй колег, яка в кнц XVII ст. стала Академю до середини XVIII ст., до вдкриття Московського унверситету, була диним вищим учбовим закладом для Украни, Рос Блорус; багато хто з укранських козацьких старшин закнчив вропейськ унверситети. Московський уряд з 40-х рокв XVII ст. запрошував укранських вчених митцв, доручав м важлив справи в галуз культури. У 1649 р. на запрошення царського уряду до Москви прибула група укранських вчених з Кива, серед них ґпфанй Славинецький, який вчився викладав у Киво-Могилянськй академ, вдвдував вропейськ крани, був автором 150 оригнальних перекладних творв з богослов'я, географ, стор, педагогки, медицини, мовознавства
1. Адміністративне право: концептуальні підходи вчених дорадянського періоду
2. Адміністративне право України
3. Співвідношення адміністративного права з іншими галузями права України
4. Адміністративна реформа в Україні
5. Адміністративно-правові норми
9. Джерела і основні риси права в україні першої половини 19 віку, та початок 20 в.
10. П’ять родів військ українських військово-повітряних сил
11. Охорона авторського права та суміжних прав в Україні
12. Соціальні, економічні та культурні права громадян україни. Право на працю і відпочинок
13. Особливості перекладу англійських та українських юридичних термінів
15. Державно-правове становище українських земель в литовсько-польський період (XIV – XVII ст.)
16. Культурно-національний рух в українських землях в XVI-XVII століттях
17. Основні шляхи формування поміщицького землеволодіння в українських губерніях
18. Перехід українських націоналістів на антинімецькі позиції
19. Промисловий розвиток українських земель у довоєнних п’ятирічках
20. Соціально-економічний розвиток українських земель наприкінці XIV — у першій половині XVI ст.
25. Творчість українських поетів
26. Пояснення різних станів речовини з погляду атомно-молекулярного вчення
27. Специфіка адаптації протестантських церков до українських реалій в період незалежності України
29. Внесок українських економістів у розвиток політичної економії
30. Нові тенденції у культурному та духовному житті України в роки незалежності
31. Адміністративно-правова відповідальність в Україні
32. Актуальні проблеми місцевого самоврядування в Україні в контексті адміністративної реформи
34. Адміністративний примус в правоохоронній діяльності міліції в Україні
35. Історія держави та права України
36. Загальні питання права власності у відносинах з іноземцями за законодавством України
37. Права профспілок в Україні
41. Право Древней Индии /Укр./
42. Адміністративно-правове забезпечення управління освітою і наукою
43. Право лісокористування в Україні
44. Цивільна оборона України в надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу
45. Адміністративна відповідальність
46. Адміністративна відповідальність за правопорушення у сфері податкового законодавства
47. Адміністративна влада і судочинство Запорізької Січі
50. Адміністративно-правове регулювання в сфері підприємницької діяльності
51. Банківське право України: Нормативно-правове регулювання та особливості
57. Історико-політичні та правові аспекти становлення парламентаризму в Україні на зламі ХХ-ХХІ ст.
59. Модель адміністративного судочинства Австрії
60. Основи муніципального права України
61. Підсудність адміністративних справ
62. Поняття злочину у кримінальному праві України
63. Поняття та підстави представництва у цивільному праві України
65. Право на відпустку за трудовим правом України
66. Право України другої половини XVII-XVIII ст.
67. Правові аспекти ринку земель в Україні
68. Правові основи надання та виплати соціальних допомог сім’ям з дітьми в Україні
69. Правові питання часу відпочинку
73. Спадковий договір в цивільному праві України
74. Судова влада в Україні: захист прав громадян, чи дискредитація системи правосуддя
75. Територіальна автономія в Україні. Соціально–культурні права і свободи громадян України
77. Виробництво по справах про адміністративні правопорушення
78. Вищі державні службовці та політико-адміністративні стосунки
79. Адміністративні і економічні реформи Петра I
80. Держава і право України в період перебудови соціалізму
81. Релігійне життя України в роки війни та післявоєнний час
82. Українська республіка в часи Центральної Ради
83. Захист прав споживачів в Україні та система розподілу товарів
84. Україна, як суб’єкт міжнародного економічного права
85. Моделі та методи прийняття управлінських рішень в умовах економіки України
90. Адаптація екологічного законодавства України до Європейського права навколишнього середовища
91. Загальна характеристика права користування рослинним світом України
93. ГО Правила поведения и действия населения в очагах поражения
94. Классификация коллективных средств защиты и правила поведения людей в убежищах
95. Атомна енергетика України і РПС
96. ПОДАТКИ ТА ПОДАТКОВА СИСТЕМА УКРАЇНИ
97. Актуальные вопросы государственного контроля соблюдения законодательства о защите прав потребителей