![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Процеси взаємодії звуків між собою. Словники української мови |
1. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження, спрощення у групах приголосних. Відбиття цих явищ на письмі Звуки зреалізовують себе, сполучаючись з іншими звуками, у результаті чого виникає уподібнення одного звука до іншого, розподібнення, вставляння і випадання, чергування і злиття звуків. Це певною мірою нагадує хвилювання моря, коли одна хвиля, наздогнавши попередню, покриває її, — і так твориться заспокійливо-бентежна чи громова музика моря (І.Фаріон). Сучасні школярі – це мобільні мовні особистості. У справах виявляють ініціативу, впевненість, прагнення до спілкування. Однак диктанти “рясніють„ словами київски, україньці, посьпіхом, творчісьтю, блищий, зупинеться, вітпочити, піттримка, с татом. Чим зумовлені такі помилки? Як на вимову сумнівного звука впливають звуки, що знаходяться поряд? Обговоріть цю проблему у класі. ◊ Прочитайте і запишіть наведені вище слова правильно. Перевірте написання і звучання за орфографічним і орфоепічним словниками. З тлумачного словника і словника лінгвістичних термінів випишіть словникову статтю до слова асиміляція. ◊ Запишіть фонетичною транскрипцією подані слова: з татом, з животиком, з широкою посмішкою, з сіллю. Які особливості вимови перших двлх звуків? Перед кожним словом вжито один і той самий прийменник. Значення його не міняється, але звучить він кожного разу по-іншому: фонема /з/ передається звуками . Чому? Отже, на артикуляцію /з/ впливають сусідні, наступні звуки. Як наслідок, наступні звуки підпорядковують звук повністю або частково, зробивши глухим, м'яким або шиплячим. Таке явище називається асиміляцією (assimila io – уподібнення). ◊ Прочитайте. Які терміни в тексті для вас нові? З'ясуйте їх значення за словниками. Складіть план статті у вигляді запитань. Звуки, взаємодіючи у мовному потоці з іншими звуками, пристосовуються до інших. Наприклад, у слові зозуля звук огублюється. Коли поряд стоять звуки однієї групи – обидва голосні або обидва приголосні, один із них, попередній у вимові може уподібнюватися до наступного. Наприклад: у слові одзвінчується, перетворюючись на дзвінкий . Асиміляція приголосних — поширене явище в українській мові. Протилежним за наслідком є фонетичне явище, яке називається дисиміляцією (від лат. dissimilis – несхожий), коли при взаємодії однакових звуків один з них втрачає які-небудь спільні ознаки. Прикладами таких слів є рушник, рушниця, сердешний, мірошник, соняшник, вищий, кращий, срібло, хто. Наприклад слово кращий утворювалося так: . Таблиця. Види асиміляції звуків за напрямком регресивна (якщо наступний звук уподібнює собі попередній) прогресивна (якщо попередній звук уподібнює собі наступний) за суміжністю контактна (звуки стоять поряд) дистантна (звуки знаходяться поряд, але в різних словах) за характером за дзвінкістю, глухістю, м’якістю, місцем творення, способом творення ◊ Прочитайте текст. Поміркуйте, як у вірші М.Вінграновського “Звичайна собі мить” фонеми /з/, /с/, /ц′/ створюють картину, зіткану із серпанку і напоєну росами й дощами. Звичайна собі мить. Звичайна хата з комином.
На росах і дощах настояний бузок. Оця реальна мить вже завтра буде спомином а післязавтра – казкою казок . Випишіть слова і сполучення прийменника зі словами, в яких фонема /з/ реалізувалася б у звуках . Поясніть це фонетичне явище, керуючись довідкою. Випишіть з у віршів Миколи Вінграновського інші вияви стилістичних особливостей приголосних звуків. Довідка В українській мові поширене регресивне уподібнення (асиміляція) глухих приголосних до дзвінких. Це виникає, коли наступний дзвінкий впливає на попередній глухий і викликає зміну його на відповідний йому дзвінкий: Великдень — Велиерг, боротьба . Дзвінкі приголосні стійкіші, в українській мові не втрачають своєї дзвінкості, тобто не оглушуються: . Відомо лише про зміну дзвінкого , кігті . Оглушується прийменник і префікс з у позиції перед глухим нешиплячим приголосним: зц оля. Наслідки такої асиміляції закріплені в орфографічному правилі: перед к, п, т, х, ф вживається префікс с: сказати, спитати, стиха, схилити, сфотографувати. ◊ Прочитайте слова, дотримуючись норм вимови. З’ясуйте, як вимовляються звукосполучення, позначені підкресленими буквами. Перевірте за орфоепічним словником. вокзал, анекдот, просьба, боротьба, вогко, полегкість, перемогти, полегшення, підбігти, допомогти. Примітка: Коли приголосний звук чується невиразно і виникає сумнів, яку букву писати, треба так змінити слово або дібрати до нього таке споріднене, щоб після сумнівного приголосного був голосний або такий приголосний, який не викликає зміни попереднього звука. Наприклад, пишемо легко, нігті, кісьба, молотьба, подружка, бо легенько, ніготь, косити, молотити, дружба. Якщо написання слова не можна перевірити таким чином (наприклад, вогко, призьба), слід звернутися до орфографічного словника. ◊ Прочитайте і запишіть текст, поставивши розділові знаки. Визначіть його стильову приналежність. Про кого йдеться у тексті? Чи відомі вам праці цього вченого? В якому закладі навчався Іван Андрійович Зязюн? Як називається цей заклад тепер? Що, на вашу думку, впливає на становлення кожної особистості? Що і хто вплинув на ваш професійний вибір бути філологом, учителем української мови і літератури? Підкресліть слова, в яких прослідковуються явища уподібнення приголосних. Талановиті сільські вчителі навчали малого Івана досконало володіти “красивим, еластичним, вишукано інтелігентним українським мовленням”. А в юності успішному становленню Івана Зязюна як філософа і педагога сприяли наукові діалоги з викладачами Київського державного університету імені Тараса Шевченка. Своєю повагою до студентів лекторською майстерністю вмілим доторкуванням філософської проблематики до всіх життєвих сфер відданістю ідеї чесністю і порядністю щирістю людяністю інтелігентністю добротворністю яскраві особистості виховували відчуття величі світової філософії закладали основи естетико-інтелектуальної культури й естетичного саморозвитку і спонукали до наполегливої естетико-педагогічної діяльності. То ж педагогічна робота стала для нього справжнім мистецтвом за допомогою якого молодому викладачеві І.Зязюну “вдавалося входити у внутрішній світ студентів і переживати з ними дивні катарсистичні стани” (Л.М
ацько, О.Семеног). Зверніть увагу на слова, в яких наступний приголосний є м'яким звуком. Запишіть такі слова у фонетичній транскрипції. Унаслідок впливу наступного приголосного м'якого звука попередні тверді передньоязикові звуки перетворюються на м'які: , . Результат асиміляції приголосних за м'якістю на письмі не позначається. Не відбувається така асиміляція на межі морфем: відліт, схід, підніс. ◊ Прочитайте слова уголос. Назвіть приголосні, що змінилися внаслідок асиміляції (уподібнення) звуків. При потребі скористатйтеся довідкою. Складіть усний твір-мініатюру, використовуючи подані слова. пісня, міцні, рясніти, спільні, безпечний, Наталці, листя, журишся, з чаєм, двадцять у книжці, ворітця. Довідка В українській мові поширене регресивне уподібнення (асиміляція) приголосних місцем і способом творення. Варто запам’ятати типові асиміляційні групи приголосних: Під впливом наступного шиплячого змінюється на шиплячий: зшити — и; зжовкнути — есний; з джерела — , змінюється на свистячий: книжці — кни- і; грієшся — грієа; Під впливом наступного – африкати або проривний змінюється на африкату шиплячу або свистячу: квітчати — квіе; у клітці — у кліи. ◊ Прочитайте слова, дотримуючись норм вимови. З’ясуйте, як вимовляються звукосполучення, позначені підкресленими буквами. Вітчизна, коротший, відчинити; безчинство, безчесність, зчинити, розчинний, зчищений, безшумний, розшифровка, розжалувати, масштаб, принісши; відважуєшся, з’являєшся, дізнаєшся; розсудливий, безсмертя, розсекречування, безсистемний, безсилий, розсунути, зсипати, безцеремонний; починається, збираються, змінюється, сподівається, радяться; майбутній, мужність, щодня, передмістя, переслідувати, наодинці. Швейцарський мовознавець Ф. де Соссюр наголошує на особливій потребі вивчення звуків у мовленнєвому ланцюжку, бо саме в цьому виявляється національна своєрідність мелодики слова. Кожний регіон України, кожне місто має особливу звукову ауру, що в цілому складає звуковий образ держави. ◊ Прочитайте текст. Що вам відомо про Полтавщину? Хто з відомих письменників народився на Полтавщині? Проілюструйте свої відповіді, склавши візуальну екскурсію на основі матеріалів, підібраних з Інтернет-сайтів. Що вам відомо про особливості говіркового мовлення жителів Полтавського краю? Чи відрізняється це мовлення від мовлення жителів вашого міста, села? Полтавщина. Споконвічно український край, якому доля відвела історичну й географічну центральність. Осердя нашої нації ніяк не може повернутися на круги своя в мовному плані. Мова Полтавщини, цей найважливіший фрагмент середньонадніпрянських говорів, що лягли в основу сучасної української літературної мови, переживає тривалу кризу. Ніяк пристрасне слово великого полтавця Івана Котляревського, збагачене й відшліфоване його наступниками – земляками Панасом Мирним, Архипом Тесленком, Олесем Гончаром, Павлом Загребельним, не займе в себе вдома належного йому місця. Воно, з одного боку, «трибунно» і «мітингово» захищається, ставиться нібито «на сторожі коло людей», а з другого – потай громиться вигостреним історією мечем (М.С
Грантовский — Грантовский Э.А. Ранняя история иранских племен Передней Азии. М., 1970. Грінченко — Словарь української мови: в 4-х томах. К., 1958. Грюнберг — Грюнберг А.Л. Заметки по топонимии Афганского Бадахшана // Ономастика Востока. М., 1980. ГУ — Гідронімія України в її міжмовних і міждіалектних зв'язках. К., 1981. Гусева — Гусева Н.Р. Индуизм. М., 1977. Дандамаев — Дандамев М.А., Луконин В.Г. Культура и экономика Древнего Ирана. М., 1980. ДИЯ — Основы иранского языкознания: древнеиранские языки. М., 1979. Дюмезиль — Дюмезиль Ж. Верховные боги индоевропейцев. М., 1986. Евсюков — Евсюков В.В. Мифы о Вселенной. Новосибирск, 1988. <270> ЕГС — Стрижак О.С. Етнонімія Геродотової Скіфії. К., 1988. ЕС — Етимологічний словник літописних географічних назв Південної Русі. К., 1985. ЕСУМ — Етимологічний словник української мови. Тт. І-ІІІ. К., 1982, 1985, 1989. Жебелев — Жебелев С.А. Северное Причерноморье. М. — Л., 1953. ЗМ — Зороастрийская мифология. СПб., 1998. Зограф — Зограф Г.А. Морфологический строй новых индоарийских языков. М., 1976
2. Управління процесом підвищення якості знань учнів з української мови, літератури
3. Суржик - проблема української мови
4. Лексика української мови на позначення обрядів, звичаїв
5. Основи ділової української мови
9. Використання ігор на уроках української мови в початкових класах
10. Моделювання уроків української мови в школах нового типу
11. Розвиток зв’язного мовлення учнів початкових класів на уроках української мови
12. Роль позашкільної роботи з української мови та літератури
14. Форми взаємодії органів і посадових осіб у системі місцевого самоврядування
15. Взаємодія національних правових систем як принцип міжнародного приватного права
17. Місцеві бюджети України: становлення, роль в соціально-економічному розвитку регіонів
18. Економічні аспекти взаємодії суспільства і природи
19. Взаємодія людини і суспільства із природним середовищем, їх життя: сучасний стан, перспективи
20. Етика і естетика, проблеми взаємодії
21. Законність і справедливість: теоретико-правові проблеми співвідношення і взаємодії
25. Взаємодія людини й колективу
26. Педагогічна взаємодія і механізм співробітництва педагога й учнів
27. В’язка взаємодія вихорових структур зі зсувною течією
28. Конфлікт – вид взаємодії людей
30. Природа й суспільство: етапи взаємодії
31. Взаємодія видів транспорту
32. Нелінійна взаємодія електромагнітного випромінювання з діелектричними періодичними структурами
33. Взаємозв’язок місцевих і державних фінансів
34. Реформування державного сектору в процесі ринкової трансформації української економіки
35. УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКІ ВІДНОСИНИ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
36. Становище Української журналістики в 20-х роках
37. І.П.Котляревський – зачинатель нової української літератури укр
41. Українська мова у медіапросторі
42. Розвиток української лексикографії
43. Українська мова в засобах масової інформації
44. Українська мова у професійному спілкуванні
45. Формування і становлення української юридичної термінології
46. Електронні тлумачні словники англійської мови
47. Концепт Воля в лексиці і фразеології української та англійської мов
49. Відродження української держави
50. Євген Чикаленко - меценат української культури
51. Зародження української державності
52. Отаманщина, як явище у період української національно-визвольної революції 1917-1920 років
53. Передумови третьої хвилі української еміграції. Особливості поселення українців у Канаді
57. Ставлення кадетів до Української державності в період Центральної Ради (березень-липень 1917 р.)
58. Становлення української діаспори в пострадянських країнах
59. Суспільно-політичний устрій української держави у 1648-1657 рр.
61. Утворення Української Центральної Ради і її I та II Універсали
62. Витоки української авіації
63. Витоки української художньої культури
64. Основні форми існування етносу в історії української культури ХІV-ХVІІІ століття
65. Вивчення усної народної творчості на уроках української літератури в 5-7 класах
66. Значення творчості Івана Котляревського для української літератури
67. Розвиток усної руської і зокрема української літератури
68. Тенденції розвитку української літератури 90-х років XX століття
69. Українсько-бельгійські відносини
73. Концепції української державності
74. В’ячеслав Липинський і Дмитро Донцов: дві концепції української державності
75. Особливості української демонології
76. Рівні та критерії деталізації Української класифікації товарів
77. Інноваційна активність підприємницьких структур в умовах інтернаціоналізації української економіки
78. Дружні та ворожі взаємовідношення тварин між собою і з рослинами
79. Історичні процеси в міграційних та еміграційних явищах українців
80. Міграційні процеси та зміни етнічного складу населення України наприкінці XVIII - початку XX ст.
81. Вплив моральних якостей вчителів на процес формування майбутніх громадян України
82. М. Бойчук та його концепція розвитку українського мистецтва.
83. Міжнародний ринок туристичних послуг України
84. Вільні економічні зони в Україні та міжнародний досвід їх створення
85. Стан співробітництва України з Міжнародним валютним фондом
89. Місцеві позики і їх розвиток в Україні
90. Аналіз фінансово-господарської діяльності ЗАТ "Перший український міжнародний банк" (ЗАТ "ПУМБ")
92. Хімічна промисловість України
93. Бюджетна компетенція України та місцевих утворень
94. Державне будівництво та місцеве самоврядування в Україні
95. Заочний розгляд справи в цивільному процесі України
96. Міграційні питання в Україні
98. Підходи до визначення поняття "стадії цивільного процесу" в Україні та РФ
99. Принцип незалежності і недоторканності суддів у кримінальному процесі України та Азербайджану