![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Екологія та поведінка плазунів |
Міністерство освіти та науки України Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди природничий факультет кафедра зоології Екологія та поведінка плазунів індивідуальна робота студентки 22 групи Бєлотицької Єлизавети Юріївни науковий керівник Харченко Л.П. Харків – 2009 Зміст Клас плазуни або рептилії (Rep ilia 1.1. Загальні відомості Екологія плазунів Поведінка плазунів Спосіб життя плазунів Розмноження плазунів Значення плазунів 2. Види занесені до міжнародної Червоної Книги 2.1. Ряд Черепахи ( es udi es use Chelo ia) 2.2. Ряд Дзьобоголові (Rhy chocephalia) 2.3. Ряд Лускаті (Squama a) 2.4. Ряд Крокодили (Crocodylya) 3. Види занесені до Червоної Книги України 4. Закони, за якими зберігаються види, занесені до Червоної книги 5. Висновки 6. Список використованої літератури 1.КЛАС Плазуни Або Рептилії (REP ILIA) 1.1 Загальні відомості Плазуни в порівнянні із земноводними є наступним етапом пристосування хребетних тварин до життя на суші. Це перше сьогодення наземне хребетне, таке, що характеризуються тим, що розмножуються на суші яйцями, дихають лише легенями, механізм дихання у них всисного типу (за допомогою зміни об'єму грудної клітки), добре розвинені провідні дихальні шляхи, шкіра покрита роговими лусочками або щитками, шкірних залоз майже немає, в шлуночку серця є неповна або повна перегородка, замість загального артеріального стовбура від серця відходять три самостійні судини, нирки тазові (метанефрос). У плазунів збільшується рухливість, що супроводиться прогресивним розвитком скелета і мускулатури: міняється положення різних відділів кінцівок по відношенню один до одного і до тіла, зміцнюються пояси кінцівок, хребет розчленовується на шийний, грудний, поперековий, крижовий і хвостовий відділи, збільшується рухливість голови. Череп плазунів, як і у птиць, на відміну від інших хребетних тварин, з'єднується з хребтом одним (непарним) відростком. У скелеті вільних кінцівок характерні міжзап'ястні (інтеркарпальні) і міжплесневі (інтертарзальні) зчленування. У поясі передніх кінцівок у них є своєрідна покривна кість-надгрудинник. До примітивних особливостей плазунів як мешканців суші слід віднести наявність двох дуг аорти, змішану кров в артеріях тулубового відділу, низький рівень обміну речовин і непостійну температуру тіла. Сучасні плазуни є лише розрізненими залишками багатого і всілякого світу рептилій, що населяв Землю в мезозойську еру. Зараз налічується близько 7000 видів рептилій, тобто майже втричі більше, ніж сучасних земноводних. Плазунів, що нині живуть, ділять на 4 ряди: черепахи ( es udi es), дзьобоголові (Rhy chocephalia), лускаті (Squama a) і крокодили (Crocodylia). Найбільш багаточисельний ряд лускатих (Squama a), що включає близько 6500 видів, - єдина нині процвітаюча група плазунів, широко поширена по земній кулі і яка складає основну масу рептилій нашої фауни. До цього ряду відносяться ящірки (Sauria), амфісбени (Amphisbae ia) і змії (Ophidia). Значно менше черепах (Chelo ia) — близько 230 видів, представлених на тваринному світі нашої країни декількома видами. Це дуже древня група рептилій, що дожила до наших днів завдяки своєрідному захисному пристосуванню — панциру, в який закуте їх тіло.
Крокодили (Crocodylia), яких відомо близько 20 видів, населяють материкові і прибережні водоймища тропіків. Вони є прямими нащадками древніх високоорганізованих плазунів мезозою. Єдиний вигляд сучасних дзьобоголових (Rhy chocephalia) — гаттерія має багато надзвичайно примітивних меж і збереглася лише в Новій Зеландії і на прилеглих дрібних островах. 1.2.Екологія плазунів Можна виділити дві екологічні групи плазунів: сухопутні і водяні. Перша група найчисленніша, друга - об'єднує тварин, які вторинно пристосувалися до життя у водному середовищі в дорослому стані. Плазунів, які живуть на суші, можна розділити залежно від місць життя: на плазунів лісу, степу, пустині, скелястих урвищ, гірських схилів тощо; водяних плазунів - на прісноводних і морських. Розселившись у всі кліматичні області земної кулі, за винятком приполярних областей, плазуни дали дуже велику різноманітність життєвих форм. Серед них є наземні, підземні, водні, деревинні. Серед викопних рептилій були такі, які мали крила і літали в повітрі. Залежність температури тіла, що проте збереглася від предків, від температури довкілля, тобто пойкилотермія, пов'язана з низьким рівнем обміну речовин, визначає як специфіку поширення, так і багато біологічних меж плазунів. Плазуни, на відміну від земноводних, широко розселилися не лише у вологих тропіках, але і по пустелях, які дуже сприятливі за температурними умовами. Проте у міру руху до полюсів число видів рептилій падає. Циклічність рептилій — це біологічне пристосування до несприятливих умов температури і кормності жител. З умовою вологості в такій мірі, як в земноводних, вона не зв'язана. Добова циклічність пов'язана з температурою. Плазуни активні при оптимальних для кожного виду температурах. Оптимум же у всіх рептилій лежить в області високих температур і вагається в різних видів в межах 20-40°С. Будучи теплолюбивими, більшість плазуючих помірних широт — денні, небагато видів — смеркові і лише гекони — нічні тварини. У тропічних пустелях, навпаки, дуже багато нічних видів рептилій, оскільки вдень там дуже жарко. Навіть у помірних широтах вдень температура грунту буває вище оптимальною, а в Середній Азії вона незрідка досягає 60°С і вище. При такій температурі всі рептилії могли б загинути через декілька хвилин від перегріву. Але, переміщаючись протягом доби, вони вибирають ті ділянки біотопу, де температура зараз щонайближче до оптимуму. Вранці тримаються на солнцепечних схилах барханів, потім переходять на тіньові схили, при нагріванні грунти підіймаються на гребінь бархана або кущ і так далі. Шляхом таких переміщень рептилії уникають перегріву і підтримують температуру тіла на високому і відносно постійному рівні, близькому до температури тіла гомойотермних (теплокровних) тварин, тобто вони виявляються «екологічно теплокровними» тваринами. Особливість ґрунту утримувати денне тепло використовується нічними видами плазунів. Так, сцинковий гекон, полюючи вночі, час від часу закопується в теплий пісок, тобто активність його розпадається на ряд періодів. Будучи біологічним пристосуванням, добовий цикл активності міняється в різні сезони залежно від умов температури.
Так, навесні плазуни активні тільки в середині дня - в найтепліший час доби. В середині літа активність плазунів багатьох видів схилається, навпаки, тільки до вранішніх і вечірніх годин. Велике значення в терморегуляції плазунів має сонячна радіація. Так, в горах при температурі повітря мінус 5°с і поверхні ґрунту плюс 5°с температура тіла ящірки може досягати на сонці 19°с. Залежність активності від температури у змій не така очевидна. Проковтуючи повністю дуже велику здобич (до 2/3-3/4 власної ваги) і поволі перетравлюючи її, змії можуть бути неактивні 5-8 днів. Голодна ж змія виходить з притулку і при досить низьких температурах, далеких від оптимуму. У гори плазуни піднімаються до висоти 4000 м, зрідка до 5000 м, що також залежить від температури. Тобто тут спостерігається вертикальне поширення видів. Наприклад, у Таджикистані з 44 видів плазунів, у пустелях і напівпустелях, де висота 300-800 м над рівнем моря, живе 35 видів, у перед гірській зоні (висота 900- 1100 м) - 18, у гірській (вище 1100 м) - 12 видів. Вплив температури позначається і на живленні плазунів. Так, у неволі гюрзи при температурі 22° С і нижче не їдять, а при температурі 35° С відригають їжу і перестають живитися. У літній період при високій температурі більшість плазунів залягає в літню сплячку або стає мало рухливою. Особливо відчутний вплив температури в зимовий період. Так, коли підвищується температура, деякі плазуни (ефа, гюрза, агами) вилазять із своїх сховищ, щоб погрітися на сонці. Вологість, сонячна радіація, тиск впливають поширення лише окремих видів плазунів. Наприклад, степова гадюка живе в більш посушливих місцях, ніж звичайна. Під час розвитку зародка вологість відіграє певну роль, бо через шкаралупову оболонку ембріон дістає деяку частину вологи. Велике значення мають також і біотичні фактори. Плазунами живляться багато хребетних тварин, тому в них є різні пристосування до захисту - від захисного забарвлення до отруйних залоз. Хребетні та безхребетні стають жертвою плазунів, тому між ними встановилися складні зв'язки, різного роду пристосування. В організмі плазунів та на їхньому тілі паразитує багато різних гельмінтів, кліщів. Деякі плазуни живляться рослинною їжею. Усі сухопутні черепахи - рослиноїдні тварини. Важливу роль у житті плазунів відіграє рослинність як середовище для життя. Останнім часом дуже впливає на плазунів окультурення ландшафту, яке призводить до зміни їх місць існування, а іноді і до зменшення або зникнення ряду видів, які не змогли пристосуватися до нових умов. Деякі види досить добре почувають себе в нових умовах. Так, у Середній Азії із зменшенням площі цілинних земель зменшилась і чисельність тварин, зникли сірий варан, сцинковий гекон, смугаста ящірка, водночас поширюються такі види, як пустинний гологлаз, сірий голопалий гекон, водяний вуж та деякі інші. Останнім часом багато видів плазунів охороняється законом, організовано заповідники. 1.3. Поведінка плазунів Циклічність. У плазунів, як і в інших хребетних тварин, добова циклічність змінюється залежно від сезону року. Значна частина плазунів веде денний спосіб життя і лише незначна (гекони, тропічні види) - нічний.
Що записано людині долею на її життєвому шляху, того не оминути ніякими заходами обережности та безпеки. До переговорів з українцями в розрізі пропозицій меморандума німці тоді були зовсім неприготовані ні психологічно, ні політично, ні мілітарно. Навпаки, нашим кроком вони були заскочені і самі не знали, що робити. Вони ще мали надію відтиснути східній фронт назад. Як виявилося потім, Гітлер ще й тоді був проти організації будь-яких національних армій при німецьких збройних силах, хоч німецька армія та деякі члени уряду Гітлера давно відстоювали таку концепцію. Про те, що там була розбіжність поглядів свідчить той факт, що ми в Познані чекали цілий день, бо наш керівник не міг добитися телефонічної директиви Берліну, куди нас привезти. Щойно ввечері він отримав директиву відставити нас в концентрак Саксенгавзен біля Берліну. Про цю директиву ми, очевидно, не знали, але поведінка «дипломатичних спутників» після телефонної розмови, хоч не цілком певно, але про це говорила. Вони стали більш обережні і черстві, чого не було до цього часу
1. Агресивна поведінка підлітків
3. Становлення авіації та основні шляхи її розвитку в період Першої світової війни
4. Асоціальна поведінка підлітків
5. Поведінка як джерело інформації в спілкуванні
9. Основные принципы философии ПоВеды
10. Основные этапы развития и конструктивной эволюции техники в области самолетостроения
14. Основные черты географии народного хозяйства Дальнего Востока
15. Основные направления научных исследований в России и за рубежом
16. Основные тенденции, перспективы развития современного мирового хозяйства
17. Государственный бюджет, как экономическая категория и основной финансовый план Украины
18. Основные задачи и сферы государственного регулирования в экономике
20. Основные направления государственного регулирования финансовых отношений в РФ
21. Задачи, основные функции и система ОВД
25. Парламент Великобритании и его основные характеристики. Функции палат
26. Конституционные гарантии основных прав и свобод человека и гражданина в Российской Федерации
27. Конституция - основной закон государства
28. Основные права и свободы Российских граждан
29. Конституция – основной закон государства. Основы конституционного строя
30. Конституция, как Основной Закон РФ
31. ООН: история создания и основные направления деятельности
33. Налоговое право как основной институт финансового права
34. Правовое государство. Понятие и основные черты. Правовой статус товарной и фондовой биржи
35. Основные понятия в римском праве (шпаргалка)
36. Правовое государство - сущность и основные черты
37. Понятие, классификация и содержание основных функций государства
41. Основные правовые семьи мира
43. Русский авангард. Основные направления и мастера
45. Основной 60 летний ритм развития культуры ХХ века 1923-1983 гг.
46. Книга как основное средство документной коммуникации
47. Основные праздники Великобритании и США
48. Бальзак: структура и основные идеи "Человеческой комедии"
49. Диалект как основная форма существования языка
51. Основные этапы создания государства на Украине
52. Возникновение и основные этапы политической истории Волжско-Камской Булгарии (Контрольная)
53. Основные реформы в России от Петра I до Столыпина
57. Основные ремесла Казахстана в начале 20 века
58. Телекоммуникационные компьютерные сети: эволюция и основные принципы построения
59. Системный блок (основные компоненты)
60. Внешние устройства ПК. Функциональные возможности. Основные характеристики. Обмен информацией
61. Основные устройства компьютера
62. Классификация и техническая реализация основных устройств ЭВМ
64. Основные принципы просесса инсталляции приложений в ОС Windows
65. Организация изучения основных алгоритмических конструкций в среде Лого Миры
66. Основные понятия дифференциального исчисления и история их развития (Бакалавр)
67. Число как основное понятие математики
69. Дополнительные методы обследования легочных больных. Основные синдромы при заболеваниях легких
73. Основные направления работы органов внутренних дел
74. Основные количественные и качественные признаки преступности
75. Понятия о популяциях, сообществах, биоге- оценозах, экосистеме, биосфере и ее основных компонентах
76. Проблемы экологии XXI века и основные аспекты экологических проблем
78. Содержание экологического образования и его основные компоненты
80. Основные направления реформирования образования на современном этапе
81. Характеристика основных групп веществ пищевых продуктов
82. Основные задачи, принципы и направления внешней политики Республики Казахстан
84. Основные механические характеристики материалов
85. Основное производство НЛМК
90. Основные качества речи оратора
91. Исследование основных факторов влияния на распространения наркотиков среди подростков
92. Психотерапия, основные методы
93. Основные периоды и этапы динамики конфликтов
94. Основные типы датчиков и их назначение
96. Основные этапы развития социологической мысли
97. Чикагская школа и основные подходы Парка и Берджесса
98. Изучение основных правил работы с радиоизмерительными приборами (№23)