![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Відкриття та характеристика генетичного коду |
ЗмістВступ Поняття генетичного коду Відкриття генетичного коду Властивості генетичного коду Варіанти генетичного коду Генетичний код як система Висновок Література ВступНайважливішим досягненням біології XX ст. стало з'ясування генетичного коду - встановлення відповідності між послідовністю нуклеотидів молекули ДНК та амінокислотами молекули білка. Нині генетичний код з'ясовано повністю. Книга життя кожної людини зшита з різних сторінок, в них вписаний генетичний код. Іншими словами, геном людини - це унікальна система запису інформації. Вона міститься переважно в молекулах ДНК, які знаходяться в хромосомах кожної клітини людини. Кількість хромосом - величина постійна. І якщо вона раптом міняється, патології неминучі. Генетичний код зберігає &quo ;правильну&quo ; інформацію - завдяки цьому кожна клітина може жити, розмножуватися і формувати органи. Схема проста - так розвивається будь-який організм від простого одноклітинного до самого Вінця Природи. Система запису генетичного коду забезпечує відтворення. Код передається від клітини до клітини, і він універсальний для усього сущого на Землі. Отже розглянемо докладніше генетичний код. Поняття генетичного кодуГенетичний код, система зашифровуваної спадкової інформації в молекулах нуклеїнових кислот, що реалізовується у тварин, рослин, бактерій і вірусів у вигляді послідовності нуклеотидів. Генетичний код - набір правил розташування нуклеотидів в молекулах нуклеїнових кислот (ДНК і РНК), що надає всім живим організмам можливість кодування амінокислотної послідовності білків за допомогою послідовності нуклеотидів. Генетичний код - це система триплетів нуклеотидів, які визначають амінокислотну послідовність поліпептидного ланцюга. У ДНК використовується чотири нуклеотиди - аденін (А), гуанін (G), цитозин (С) і тімін ( ), які в україномовній літературі також часто позначаються буквами А, Г, Ц і Т відповідно. Ці букви складають &quo ;алфавіт&quo ; генетичного коду. У РНК використовуються ті ж нуклеотиди, за винятком тіміну, який замінений схожим нуклеотидом, - урацилом, який позначається буквою U (або У в україномовній літературі). У молекулах ДНК і РНК нуклеотиди складають ланцюжки і, таким чином, інформація закодована у вигляді послідовності генетичних &quo ;букв&quo ;. Для синтезу білків в природі використовуються 20 різних амінокислот. Кожен білок є ланцюжком або декількома ланцюжками амінокислот в строго певній послідовності. Ця послідовність називається первинною структурою білку, що також у значній мірі визначає визначає всю будову білку, а отже і його біологічні властивості. Набір амінокислот також універсальний для переважної більшості живих організмів. Експресія генів або реалізація генетичної інформації у живих клітинах (зокрема синтез білку, що кодується геном) здійснюється за допомогою двох основних матричних процесів: транскрипції (тобто синтезу мРНК на матриці ДНК) і трансляції генетичного коду в амінокислотну послідовність (синтез поліпептидного ланцюжка на матриці мРНК). Для кодування 20 амінокислот, а також стоп-сигналу, що означає кінець білкової послідовності, достатньо трьох послідовних нуклеотидів.
Набір з трьох нуклеотидів називається кодоном. Генетичний код, загальний для більшості про - і еукаріот. У таблиці приведено усі 64 кодони і вказані відповідні амінокислоти. Порядок підстав - від 5' до 3' кінця мРНК. 2-а основа U C A G 1-а основа U UUU (Phe/F) Фенілаланін UUC (Phe/F) Фенілаланін UUA (Leu/L) Лейцин UUG (Leu/L) Лейцин UCU (Ser/S) Серин UCC (Ser/S) Серин UCA (Ser/S) Серин UCG (Ser/S) Серин UAU ( yr/Y) Тирозін UAC ( yr/Y) Тирозін UAA Ochre (Стоп) UAG Amber (Стоп) UGU (Cys/C) Цистеїн UGC (Cys/C) Цистеїн UGA Opal (Стоп) UGG ( rp/W) Триптофан C CUU (Leu/L) Лейцин CUC (Leu/L) Лейцин CUA (Leu/L) Лейцин CUG (Leu/L) Лейцин CCU (Pro/P) Пролін CCC (Pro/P) Пролін CCA (Pro/P) Пролін CCG (Pro/P) Пролін CAU (His/H) Гістидін CAC (His/H) Гістидін CAA (Gl /Q) Глутамін CAG (Gl /Q) Глутамін CGU (Arg/R) Аргинін CGC (Arg/R) Аргинін CGA (Arg/R) Аргинін CGG (Arg/R) Аргинін A AUU (Ile/I) Ізолейцин AUC (Ile/I) Ізолейцин AUA (Ile/I) Ізолейцин AUG (Me /M) Метионін, S ar ACU ( hr/ ) Треонін ACC ( hr/ ) Треонін ACA ( hr/ ) Треонін ACG ( hr/ ) Треонін AAU (As / ) Аспарагін AAC (As / ) Аспарагін AAA (Lys/K) Лізин AAG (Lys/K) Лізин AGU (Ser/S) Серин AGC (Ser/S) Серин AGA (Arg/R) Аргинін AGG (Arg/R) Аргинін G GUU (Val/V) Валін GUC (Val/V) Валін GUA (Val/V) Валін GUG (Val/V) Валін GCU (Ala/A) Аланін GCC (Ala/A) Аланін GCA (Ala/A) Аланін GCG (Ala/A) Аланін GAU (Asp/D) Аспарагінова кислота GAC (Asp/D) Аспарагінова кислота GAA (Glu/E) Глутамінова кислота GAG (Glu/E) Глутамінова кислота GGU (Gly/G) Гліцин GGC (Gly/G) Гліцин GGA (Gly/G) Гліцин GGG (Gly/G) Гліцин Відкриття генетичного кодуСьогодні ні для кого не секрет, що програма життєдіяльності усіх живих організмів записана на молекулі ДНК. Найпростіше представити молекулу ДНК у вигляді довгих сходів. Вертикальні стійки цих сходів складаються з молекул цукру, кисню і фосфору. Уся важлива робоча інформація в молекулі записана на перекладинах сходів - вони складаються з двох молекул, кожна з яких кріпиться до однієї з вертикальних стійок. Ці молекули - азотисті основи - називаються аденин, гуанин, тимін і цитозин, але зазвичай їх означають просто буквами А, Г, Т і Ц. Форма цих молекул дозволяє їм утворювати зв'язки - закінчені сходинки - лише певного типу. Це зв'язки між основами А і Т і між основами Г і Ц (утворену таким чином пару називають &quo ;парою основ&quo ;). Інших типів зв'язку в молекулі ДНК бути не може. Спускаючись по сходинках вздовж одного ланцюга молекули ДНК, ви отримаєте послідовність основ. Саме це повідомлення у вигляді послідовності основ і визначає потік хімічних реакцій в клітині і, отже, особливості організму, що має цю ДНК. Згідно з центральною догмою молекулярної біології, на молекулі ДНК закодована інформація про білок, які, у свою чергу, виступаючи в ролі ферментів (див. Каталізатори і ферменти), регулюють усі хімічні реакції в живих організмах. Строга відповідність між послідовністю пар основ в молекулі ДНК і послідовністю амінокислот, що становлять білкові ферменти, називається генетичним кодом. Генетичний код був розшифрований незабаром після відкриття двоспіральної структури ДНК.
Було відомо, що нещодавно відкрита молекула інформаційної, або матричною РНК (иРНК, або мРНК), несе інформацію, записану на ДНК. Біохіміки Маршалл Уоррен Ниренберг (Marshall W. ire berg) і Дж. Генріх Маттеи (J. Hei rich Ma haei) з Національного інституту охорони здоров'я в містечку Бетезда під Вашингтоном, округ Колумбію, поставили перші експерименти, які привели до розгадки генетичного коду. Вони почали з того, що синтезували штучні молекули І-РНК, що складалися тільки з азотистої основи урацила (який є аналогом тиміну, &quo ;Т&quo ;, і утворює зв'язки тільки з аденином, &quo ;А&quo ;, з молекули ДНК), що повторюється. Вони додавали ці І-РНК в тестові пробірки з сумішшю амінокислот, причому в кожній пробірці лише одна з амінокислот була помічена радіоактивною міткою. Дослідники виявили, що штучно синтезована ними І-РНК ініціювала утворення білку лише в одній пробірці, де знаходилася мічена амінокислота фенілаланін. Так вони встановили, що послідовність &quo ; - У-У-У-&quo ; на молекулі І-РНК (і, отже, еквівалентну їй послідовність &quo ; - А-А-А-&quo ; на молекулі ДНК) кодує білок, що складається тільки з амінокислоти фенілаланіну. Це було першим кроком до розшифровки генетичного коду. Сьогодні відомо, що три пари основ молекули ДНК (такий триплет дістав назву кодон) кодують одну амінокислоту в білці. Виконуючи експерименти, аналогічні описаному вище, генетики врешті-решт розшифрували увесь генетичний код, в якому кожному з 64 можливих кодонів відповідає певна амінокислота. У 1968 році Ніренберг, разом зі своїми колегами Робертом Холлі і Гобіндом Кораною отримав Нобелівську премію за розшифровку генетичного коду і встановлення механізму білкового синтезу. Дослідження вчених відкрило принципово нові можливості в області вивчення спадкових захворювань та пошуку методів їх лікування. Властивості генетичного кодуДослідження генетичного коду розкрили його основні властивості: Триплетність - кожна амінокислота кодується послідовністю із трьох нуклеотидів - триплетом або кодоном (серед 64 кодонів 61 - змістовний і 3 незмістовні кодони - УАА, УГА та УАГ). Специфічність - один кодон відповідає лише одній амінокислоті. Виродженість (надлишковість) - одній амінокислоті відповідають кілька кодонів (наприклад серину чи лейцину відповідають 6 кодонів, метионіну - всього 1). Колінеарність - послідовність нуклеотидів в молекулі і-РНК точно відповідає амінокислотній послідовності у поліпептидному ланцюгу. Односпрямованість - зчитування інформації в процесі транскрипції і трансляції відбувається лише в напрямку 5' - 3' кінець. Неперекриваємість - останній нуклеотид попереднього кодону не належить наступному триплету. Безперервність - між триплетними „словами” відсутні „розділові знаки&quo ;. Універсальність - в усіх організмах одні і ті самі амінокислоти кодуються одними і тими ж нуклеотидами (проте така властивість характерна лише для ядерного генетичного коду; мітохондріальний генетичний код має деякі відмінності від ядерного). Варіанти генетичного кодуБільшість організмів переважно користуються одним варіантом коду, так званим &quo ;стандартним кодом&quo ; , проте це не завжди є правилом.
А сам Тернер до конца ноября непоколебимо считал, что Япония нападет на Россию, а не на владения Англии и США"{283}. Уместная и компетентная характеристика Морисоном Тернера дает недостающее звено. Ясно, что он не мог предупредить правительство о нависшей опасности, которое само, впрочем, недалеко ушло от начальника оперативного управления штаба флота. Только поэтому американские вооруженные силы не были подняты по тревоге. Телеграмма с "кодом ветров" рассеяла последние сомнения, если они вообще были: в Вашингтоне сочли, что США в безопасности. "Мы должны пожертвовать нашими дипломатами" Последние дни угасающего мира в Токио. Некоторые японские политики, хотя уже не занимавшие ответственных постов, сделали посильную, а следовательно, слабую попытку предотвратить войну. Среди них наиболее активным оказался бывший японский посол в Лондоне Сигэру Иосида. Он ухитрился получить полный текст американской ноты от 26 ноября и отметил слова, которые открывали документ: "Строго секретный, предварительный и без обязательств"
2. Генетичні особливості мікроорганізмів
4. Преобразователь семисегментного кода
5. Дресс-код: правила официальных мероприятий
10. Генетичні алгоритми в СППР
11. О возможности универсального кода внутреннего представления программы
12. Программирование в двоичных кодах
13. Кодовые комбинации на основе циклических кодов
14. Обзор методов оптимизации кода для процессоров с поддержкой параллелизма на уровне команд
15. Стресс-код
16. Генетический код
17. Генетично модифіковані організми
18. Кодирование информации. Код Рида-Малера
25. Штрих-код Interleaved 2 of 5
26. Біографія Айвена Сазерленда: історія відкриттів
27. Історія відкриття та дослідження пітекантропів
28. Коды без памяти. Коды Хаффмена. Коды с памятью
29. Микропрограммный автомат на постоянном запоминающем устройстве для кодирования манчестерского кода
30. Разработка кодирующего устройства для формирования сверточного кода
31. Основные параметры помехоустойчивого кодирования. Основные параметры помехоустойчивых кодов
32. А. Ахматова и символизм: "блоковский код" в лирике поэта
33. Генетична гетерогенність НВV та її вплив на імунопатогенез і перебіг НВV-інфекції
35. Молекулярно-генетичні маркери раку молочної залози у осіб різних вікових груп
36. Вільні амінокислоти крові в діагностиці спадкових хвороб обміну у дітей високого генетичного ризику
37. Штриховые коды – новый предмет библиотечной технологии
41. Генетично модифіковані організми – міфи та реалії
43. Історія України
44. Особливості економічного розвитку Київської Русі
45. Релігійний фактор в історії Росії
46. Таблиця дат з історії (1917-21)
47. Таблиця дат з історії (1917-21)
48. Особливості функціонування локальних інформаційних мереж
49. Історія стиляг. Молодіжна субкультура в СРСР (1950-1960 рр)
50. Особливості маркетингу послуг
51. Особливості контролю знань з математики
52. Особливості медичного страхування в зарубіжних країнах
53. Історія єкономічної теорії
57. Особливості окремих видів купівлі-продажу
58. Населення України, його динаміка, структура та особливості розміщиння
59. Активність і творчість учнів на уроках історії
60. Методичні вказівки до вивчення курсу “ Історія виникнення преси"
61. Боротьба добра і зла на сторінках роману У. Самчука “Марія”
62. Особливості українського комп`ютерного жаргону
63. Історія виникнення силових видів спорту на Україні укр
64. Особливості біогеоценозів у техногенних умовах
66. Етикет та його національні особливості
69. Маркетингова програма відкриття нового відділення ТОВ "Укрпромбанк"
73. Історія діяльності товарних бірж в Україні
75. Адміністрування та особливості оподаткування страхових компаній
76. Призначення та особливості експлуатації захисних споруд
77. Морфологічні та фізіологічні особливості зорового аналізатора
78. Особливості гадюки звичайної
79. Особливості формування зимових скупчень Горлиці кільчатої
81. Історія розвитку зоології в ХІХ-ХХ в
82. Біологічні особливості веслоноса
83. Екологічні особливості родини складноцвітних (Ромашка)
84. Анатомо-фізіологічні особливості кролів
85. Особливості вирощування кореневласних саджанців обліпихи в умовах правобережного лісостепу України
89. Історія розвитку аудиту. Аналітичні аудиторські процедури
91. Проблеми діловодства на сторінках журналу "Кадровик України"
92. Характеристика й особливості розвитку Дніпропетровської області
93. Характеристика й особливості розвитку Чернівецької області
95. Історія соціально-економічної географії світу
97. Банківське право України: Нормативно-правове регулювання та особливості