![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Зміст і завдання БЖД та об’єктивні умови її виникнення |
Безпека життєдіяльності (БЖД) наука, що вивчає проблеми безпечного перебування людини в довкіллі в процесі різних видів її діяльності (в т.ч. трудової). Вона більш універсальна дисципліна, ніж охорона праці чи цивільна оборона, адже дві останні розглядають лише окремі випадки безпеки в конкретних ситуаціях. Охорона праці цікавиться людиною, яка знаходиться в умовах виробництва, цивільна оборона – в надзвичайних ситуаціях, а безпека життєдіяльності у всіх життєвих обставинах. В центрі уваги нового курсу БЖД – людина як самоціль розвитку суспільства, а його лейтмотивом є вислів старогрецького філософа Протагора “Людина є мірило всіх речей”. Людина має цінність не тільки як робоча сила, яку потрібно охороняти в процесі трудової діяльності (чим з певним успіхом і займалася охорона праці), а як неповторний індивідуум, який зберігає свою цінність незалежно від свого конкретного місцезнаходження і виконуваних функцій, признаних суспільством необхідними і корисними (відпочинок, побут, заняття спортом, виконання громадських обов’язків тощо). Вся сукупність видів людської активності утворює поняття діяльності. Якраз діяльність і вирізняє людину від інших живих істот, вона є специфічно людською формою активності, необхідною умовою існування людського суспільства. Форми діяльності розмаїті. Вони охоплюють практичні, інтелектуальні і духовні процеси, які протікають в побуті, громадській, культурній, виробничій, науковій та інших сферах життя. Діяльністю займаються всі – діти, дорослі, люди похилого віку, тому безпека діяльності має відношення до всіх людей. Небезпеки підстерігають людей не тільки на виробництві, тому вивчення лише виробничого травматизму в системі загальної безпеки життєдіяльності не висвітлює проблеми. Безпека – це стан діяльності, при якому з певному ймовірністю виключається прояв небезпек. Безпека – це мета, а безпека життєдіяльності – засоби, шляхи, методи її досягнення. Актуальність дисципліни ще більше зростає у зв’язку з існуванням аксіоми про потенційну небезпеку діяльності: в жодному виді діяльності неможливо досягнути абсолютної безпеки, будь-яка діяльність потенційно небезпечна. Завдання БЖД є розробка методів прогнозування, вивчення та ідентифікації шкідливих факторів, їх впливу на людину і довкілля. Курс БЖД призначений: - сприяти усвідомленню, що в центрі уваги повинна бути людина, як головна цінність суспільства, та виховати в людині гуманне, свідоме ставлення до питань особистої безпеки та безпеки оточуючих в усіх сферах відносин; - виробити навики ідентифікації небезпечних та шкідливих факторів і створення сприятливих умов життєдіяльності людей на певній території; - тримати на контролі проектування нової техніки і технологічних процесів згідно з сучасними вимогами екології і з урахуванням стійкості функціонування господарських об’єктів та технічних систем; - прогнозувати можливу обстановку і приймати грамотні рішення в умовах надзвичайних ситуацій щодо захисту населення та персоналу об’єктів від можливих негативних наслідків; - забезпечити якісне засвоєння нового стереотипу поведінки людини з метою виживання в нових природних та антропогенних умовах.
Безпека життєдіяльності базується на досягненнях таких дисциплін, як інженерна психологія, фізіологія людини, охорона праці, екологія, ергономіка, економіка тощо. Вона була і є в центрі уваги людей. З древніх часів до наших днів людина прагнула забезпечити свою безпеку. З розвитком промисловості це потребує спеціальних знань. БЖД особливо актуальна зараз, в добу науково-технічного прогресу. Вона покликана відіграти важливу роль в стабілізації людського суспільства. Завдання курсу “Безпека життєдіяльності” (БЖД) полягає у чіткому розумінні небезпечних чинників у ситуаціях, що виникають як у середовищі проживання людини, так і у середовищі навчання і праці. БЖД – це ступінь захисту людини від надзвичайної небезпеки, де під терміном “небезпека” мається на увазі вплив на людину факторів, які можуть викликати відхилення стану її здоров'я від нормального. Природа цих факторів може бути пов’язана як з причинами природного або соціально-економічного характеру (екологічними катастрофами, низьким економічним рівнем життя та ін.), так і з причинами техногенного характеру (з рівнем забруднення навколишнього середовища як наслідком виробничої діяльності людини, аваріями, катастрофами на підприємстві, транспорті, війнами та ін.). Зміни, що відбувається в нашій країні сьогодні: приватні підприємства, приватизація, кооперація, ринкові відносити, інфляція і т.д., здатні загострити проблеми безпеки – життєдіяльності людини. Так, зараз скорочуються наукові дослідження з проблем безпеки, зменшується чисельність інспекторів, скорочується служба охорони праці. Надзвичайні ситуації в Україні виникають у 5-8 разів частіше, ніж в інших промислово розвинутих країнах світу, в результаті чого щорічно гине понад 1% населення (більше 50 тисяч осіб). Майже третина аварій і нещасних випадків на виробництві пов’язана з незадовільним знанням людей порядку дій у надзвичайних ситуаціях. Це – наслідок серйозних недоліків у навчанні як на виробництві, так і в освітніх закладах. Вивчення предмету БЖД є важливим кроком у розширенні світогляду майбутніх фахівців про безпеку людини та її захист у процесі виробничої і побутової діяльності, в умовах надзвичайних ситуацій мирного та воєнного часу. Процес навчання складається з теоретичних і практичних занять, що проходять відповідно до законодавства України та інших діючих нормативних документів. Предмет ґрунтується на знаннях психології, фізіології людини, екології, охорони праці та цивільної оборони. Викладання дисципліни має на меті: вивчення структури, змісту і взаємозв’язку життєдіяльності людини із середовищем праці й проживання; визначення чинників, причин і параметрів, що сприяють виникненню надзвичайних ситуацій; визначення принципів і способів захисту людей в умовах повсякденного життя, а також в умовах надзвичайних ситуацій.
Коли одностайно дюча укранська полтична емграця належно причиниться до тако зовншньо-полтично капталзац визвольно боротьби на рдних землях, до правильного висунення укрансько справи в мжнароднй полтиц та до дйово-корисного вдношення стороннх сил до наших змагань то тим найкраще викона свй обов'язок перед батьквщиною. Очевидно, що емграця ма й нш завдання. Плекати, розвивати укранськ вартост в рзних длянках життя, зокрема так, що для них у пдбольшевицькй дйсност нема мсця. Виховувати пдготовляти на чужин кадри для повноцнно участи у визвольних змаганнях в державному будвництв. Пдготовляти фахов сили для збройно боротьби визвольно полтично прац. ¶ багато нших завдань стоть перед емграцю. Але тут заторкнемо лише один комплекс основних зобов'язань супроти боротьби на батьквщин зовншньо-полтичних, як мають поважне значення для успшности визвольних змагань як можуть виконати тльки укранц за кордоном. Це найвластивш завдання емграц, виконання яких очку вся Украна. ґ об'ктивн дан досить сприятлив умови для х виконання
1. Зміст та завдання професійної етики юриста
2. Сутність та зміст сучасного менеджменту
3. Монетарний режим таргетування обмінного курсу - сутність та зміст
4. Бухгалтерський баланс: економічний зміст, методика складання, аудит та аналіз основних показників
5. Поняття, предмет та зміст господарського договору
9. Суб’єктивізм та об’єктивізм в творчості Клода Сімона на матеріалі роману "Дорога Фландрії"
10. Зміст та структура документознавства як науки
11. Зміст та класифікація мотивів природоохоронної діяльності учнів початкових класів
12. Предмет політології, сутність та зміст
13. Безробіття, його макроекономічний зміст та наслідки
14. Зміст поточних планів та організація їх розробки
15. Епоха Відродження, її гуманістичний зміст
16. Структура і зміст політичних інтересів суспільства, класів, особистості
17. Основні риси Відродження, його гуманістичний зміст
21. Податкова адмінітрація України: завдання, функції та структура
25. Складові та об’єкти логістики
28. Аналіз ділового партнерства: зміст, проблеми, перспективи
29. Сутність і зміст педагогічної етики
30. Зміст і методика вивчення країн Африки у шкільному курсі країнознавства
31. Зміст правового виховання молодших школярів
32. Вибір та обґрунтування технології виробництва керамічних плиток для підлоги
33. Раціональний зміст гегелівської діалектики
34. Законодавча та нормативна база податкового обліку. Сутність та об`єкти податкового обліку
35. Зміст права власності на природні ресурси
36. Механізм фінансової стабілізації в умовах ринкової трансформації
37. Організація та об’єднання роботодавців як суб’єкти соціального партнерства
42. Iсторія виникнення та становлення державності України: 20 ст
43. Створення, програми та діяльність Укр. і Рос. партій на поч. ХХ ст.
45. Суть та завдання прокурорського нагляду в Україні
48. Дія електромагнітних полів та випромінювань на організм людини
49. Використання та облік вексельного обігу в Україні, його контроль, значения в діяльності підрпиємства
50. Джерела фтору та вплив фтору на людський організм
51. Добро, зло та моральний обов’язок, як головні етичні категорії
53. Стійкість роботи промислових об`єктів у надзвичайній ситуації
59. Облік основних засобів та шляхи його вдосконалення в умовах переходу до ринкової економіки
60. Порядок приймання та передачі справ при зміні бухгалтера
61. Завдання дисципліни РПС та регіональна економіка
62. Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами. Пенсії за віком на пільгових умовах
63. Завдання та джерела нотаріального процесуального права
64. Обов’язки та права державних службовців
65. Поняття підстави та умови матеріальної відповідальності за трудовим правом
66. Поняття, види, структура, тлумачення та завдання закону про кримінальну відповідальність
67. Прийняття та зміна Конституції Угорщини
68. Умови, порядок та правові наслідки усиновлення
73. Анархізм в Росії: теорія та практика
74. Англія та Франція у другій половині XX ст
75. Бібліотека, як об’єкт цензурної політики на Україні в 20 ст.
76. Історія розвитку, завдання та розділи Антропології
77. Країни Близького Сходу та Північної Африки у першій половині ХХ ст. (1900–1945 рр.)
78. Німеччина та Італія у другій половині ХХ ст.
80. Розвиток української культури та мистецтва у другій половині XIX ст.
81. Студентство та вищі навчальні заклади Росії та України (наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.)
83. Школа та освіта в Україні наприкінці XVI - першій половині XVII ст.
85. Байкарі та їх твори в ХІХ ст.
90. Дослідження ринку комп’ютерної техніки та супровідних послуг в місті Рівне
91. Біологічні ритми серцево-судинної системи: механізми вікових змін та можливі шляхи їх корекції
92. Гігієничне обґрунтування хімічної безпеки харчування населення в умовах індустріального регіону
96. Клініко-мікробіологічне та імунологічне обґрунтування комплексного лікування кандидозу товстої кишки
97. Клінічна оцінка та корекція змін концентрації мікроелементів у крові хворих на гломерулонефрит