|
|
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
 |
|
Історія відкриття та дослідження пітекантропів |
Ручка "Помада". 
Крючки с поводками Mikado SSH Fudo "SB Chinu", №4BN, поводок 0,22 мм. 
Браслет светоотражающий, самофиксирующийся, желтый. Вступ 1. Історія відкриття пітекантропів 2. Дослідження пітекантропів Список використаної літератури Вступ Пітека́нтроп (грець. і — «людина»), «яванська людина» — назва першого з відомих науці екземплярів викопного виду людина прямоходяча (Homo erec us), людини, яка передує неандертальцям і сучасним людям. Пітекантроп жив у середньому плейстоцені, близько 1,5 мільйонів — 500 тисяч років тому. Пітекантроп мав невисокий зріст (ледве більше 1,5 метрів), пряму ходу й архаїчну будову черепа (товсті стінки, низька кість чола, виступаючі надочні валики, скошене підборіддя). По обсязі мозку (900—1200 смі) займав проміжне положення між людиною умілою (Homo habilis) і неандертальською людиною, людиною розумною. Прямих доказів того, виготовляв пітекантроп знаряддя чи ні немає, тому що кісткові останки на острові Ява виявлені в перевідкладеному стані, що виключає знаходження знарядь. З іншого боку, у тих же шарах і з тією ж фауною, що й знахідки пітекантропа, зроблені знахідки архаїчних знарядь. Крім того, серед пізніших знахідок (синантроп, гейдельбергська людина, атлантроп),що належали до того ж виду Homo erec us або близьким видам (Homo heidelberge sis, Homo ergas er, Homo a ecessor), знайдені знаряддя тієї ж культури, що і яванські. Тому є підстави думати, що яванські знаряддя були зроблені пітекантропами. 1. Історія відкриття пітекантропів Великим досягненням передової науки наприкінці XIX ст. з'явилися знахідки останків ще більш високоорганізованих істот, ніж австралопітек. Останки ці датуються вже цілком четвертинним періодом, що ділиться на два етапи: плейстоцен, що тривав приблизно до VIII-VII тисячоріччя до н.е. і дольодовиковий і льодовиковий час, і сучасний етап (голоцен). Відкриття ці цілком підтвердили погляди передових натуралістів XIX ст. і теорію Ф. Енгельса про походження людини. Однією із самих чудових знахідок людей була знаменита знахідка першого пітекантропа, або людини прямоходячої, виявленого голландським дослідником Еженом Дюбуа в 1891 р. Захоплений ідеями Дарвіна, Дюбуа поїхав на півострів Ява, щоб спробувати знайти там сполучну ланку між людиною й мавпою. Він зробив відкриття, що було оцінено вченими як найважливіший доказ правильності теорії походження людини від вищих мавп. Через місяць розкопок на березі ріки Соло біля села Триніль був виявлений скам'янілий мавпячий кутній зуб, а ще через місяць, у жовтні 1891 — черепна кришка, після чого Дюбуа робить висновок, що ці частини належать великій людиноподібній мавпі. Ще через рік в 14-ти метрах від місця знахідки була знайдена людська стегнова кість, яка була також віднесена до останків невідомого людиноподібного. За формою стегнової кістки був зроблений висновок про прямоходіння, а сам новий вид названий Pi heca ropus erec us (мавполюдина прямоходяча). Пізніше в трьох метрах від черепної кришки був знайдений ще один кутній зуб. У грудні 1895 року в берлінському суспільстві антропології, етнології й доісторії зібралася конференція з метою підведення висновків із приводу останків, виявлених Дюбуа. Достаток примітивних рис, властивій черепній коробці пітекантропа (низьке похиле чоло, масивний надочноямковий валик і ін.)
, обумовило скептицизм тодішнього наукового співтовариства стосовно знахідки як до можливого предка людини, а президент Суспільства Рудольф Вирхов навіть заявив: «У черепі є глибокий шов між нижнім зводом і верхнім краєм орбіт. Такий шов знаходять тільки в мавп, а не в людини, тому череп повинен був належати мавпі. На мій погляд ця істота була твариною, гігантським гібоном. Стегнова кістка ніяк не пов'язана із черепом.» Відразу ж після відкриття залишків пітекантропа довкола нього виникла жвава полеміка. Висловлювалися погляди про те, що черепна коробка належала величезному гібонові, сучасному мікроцефалу, просто сучасній людині, і придбала свої характерні риси під впливом посмертної деформації й т.д. Але всі ці припущення не одержали підтвердження при ретельному порівняльно-морфологічному дослідженні. Навпаки, воно незаперечно довело, що своєрідність знахідки не може бути пояснене за рахунок патології. Крім того, починаючи з 30-х років XX сторіччя на півострові Ява були знайдені залишки ще майже 20 подібних же особин. Лише після виявлення інших, краще збережених, останків Homo erec us, сумніви в приналежності пітекантропа до роду Homo відпали. Таким чином, у реальному існуванні пітекантропів не доводиться сумніватися. В 1936 р. у Моджокерто, також на Яві, був знайдений череп дитини пітекантропа. Там же виявилися кості тварин, у тому числі кілька більш древніх, нижнньоплейстоценового часу. В 1937 р. місцеві жителі доставили в Бандунгську геологічну лабораторію із Сангирана найбільш повну кришку черепа пітекантропа, зі скроневими костями, а потім у Сангирані ж були виявлені й інші останки пітекантропа, у тому числі ще два черепи. Усього в цей час відомі останки принаймні семи осіб пітекантропа. Інша чудова знахідка залишків людини ранньоплейстоценової епохи була зроблена в 1954 – 1955 р. у Північній Африці. На жаль, вона ще більш фрагментарна, ніж знахідки на півострові Ява. Були виявлені лише нижні щелепи неповної схоронності, що належать трьом індивідуумам, і які одержали назву A la hropus mauri a icus. Однак вони залягали разом зі знаряддями, що значно підвищує цінність знахідки. Уже в нашому столітті на півострові Ява знайдені ще кілька пітекантропів, у Китаї — близькі до них синантропи й т.д. Всі вони являють собою різні географічні варіанти людини прямоходячої. Найважливіші для розуміння еволюції морфологічного типу найдавніших гоминин відкриття були зроблені починаючи з 1927 р. у північному Китаї, недалеко від Пекіна в печері Чжоукоудянь. Розкопки виявленого там табору найдавніших мисливців доставили величезний археологічний матеріал і кісткові залишки більш ніж 40 індивідуумів – чоловіків, жінок і дітей. Як по розвитку культури, так і по своєму морфологічному вигляді ці люди виявилися трохи більше просунутими на шляху наближення до сучасної людини, ніж пітекантропи. Вони відносяться до більше пізньої епохи, ніж пітекантропи, і були виділені в самостійний рід і вид Si a hropus peki e sis — пекінська мавполюдина. Дуже древнє датування мають, ймовірно, ще дві європейські знахідки. Одна з них була зроблена в 1965 р.
на стоянці Вертешселлеш в Угорщині. Це потилична кістка дорослого індивідуума. Деякі дослідники оцінюють морфологічні особливості кістки як дуже примітивні й припускають, що вона залишена пітекантропом. При незначності збереженого фрагмента важко вирішити питання виразно, але відновлений по потиличній кістці обсяг мозку перевищує 1400 см.3, що ближче до неандертальських величин. Можливо, кістка належала дуже древньому неандертальцеві або якійсь перехідній європейській формі від пітекантропів і синантропів до неандертальців. Правда, не виключене й припущення, що певний по настільки малих фрагментах обсяг мозку може бути помилковим. Друга знахідка зроблена в 1972 – 1975 р. на стоянці Бильцингслебен у Тюрінгії. Знайдені з нею знаряддя й фауна також свідчать про її ранній вік. Виявлені були фрагменти лобової й потиличної кісток. Надочноямковий рельєф характеризується винятковою потужністю, і тому можна думати, що ми маємо в цьому випадку справу з дуже раннім типом гоминидів, можливо, з європейським пітекантропом. Нарешті, залишки істот, морфологічно схожих на пітекантропів, знайдені в древніх ранньоплейстоценових і средньоплейстоценових шарах у багатьох місцезнаходженнях Африки. По будові своїй вони досить своєрідні, але за рівнем розвитку й обсягу мозку не відрізняються від яванських мавполюдей. 2. Дослідження пітекантропів Найдавніші люди мають подібні ознаки. Масивна зі скошеним підборіддям щелепа сильно виступає вперед. На низькому похилому чолі є надочноямковий валик. Висота черепа в порівнянні із сучасною людиною маленька, але обсяг мозку варіює в межах 800-1400 см3. Мозок найдавніших людей, хоча й мав деякі примітивні риси, все-таки сильно відрізнявся від мозку вищих мавп. У них набагато краще, ніж у мавпи, були розвинені частки мозку. У пітекантропів ліва частка мозку була більше, ніж права, що, очевидно, як і в сучасних людей зв'язане праворукісттю. Поряд з добуванням рослинної їжі, велику роль грало полювання, про що свідчать знахідки в місцях життя найдавніших людей: кістки дрібних гризунів, оленів, ведмедів, диких коней, буйволів. Характерні риси пітекантропа: ріст 165-170 см.; обсяг мозку близько 1100 см.3; постійне прямоходіння; формування мови; оволодіння вогнем. Як показує сама його назва, пітекантроп (мавполюдина) зв'язує древніх високорозвинених мавп типу австралопітека з первісною людиною більше розвиненого типу. Про таке значення пітекантропа найбільше повно свідчать черепи зі знахідок у Тринилі й Сангирані. У цих черепах сполучаються специфічні мавпячі й чисто людські риси. До перших відносяться такі особливості, як своєрідна форма черепа, з різко вираженим перехопленням у передній частині чола, біля очниць, і масивним, широким надочноямковим валиком, сліди поздовжнього гребеня на тім'ї, низький звід черепа, тобто похиле чоло, і більша товщина черепних костей. Але в той же час пітекантроп був уже цілком двоногою істотою. Обсяг його мозку (850-950 куб. см.) був в 1,5-2 рази більше, ніж у сучасних нам людиноподібних мавп. Однак по загальних пропорціях і ступеню розвитку окремих часток мозку пітекантроп більше наближався до антропоїдів, ніж до людини.
Димитрій зробив, здається, іншу помилку: мав нагоду приєднати Рязань і Твер до Москви, але не скористався з неї…» [1. том V, с. 59–60]. Логіка великороса вражаюче проста: все можна простити Московському князеві — і загибель сотень тисяч побратимів, і боягузтво, і зрадництво, не можна тільки упускати можливість приєднати до Московії ще один шматок «землі російської». Тут потрібно хапати, не замислюючись. Шановні читачі, даруйте авторові, — я втомлююся розгрібати цей історичний бруд і вигадки. Мені хочеться кинути дослідження, доторкнутися до чогось світлого, чистого. І я залишаю матеріал на місяці, оминаю його, щоб не ятрити душу. Але в історії великоросів нічого не змінюється понині. Хвилі шовінізму і плач за втраченими «землями руськими» знову й знову звалюються на людей із телебачення, радіо, з газет. І авторові нічого не залишається, як брати в руки «писання великоросів» і знову шукати правду, відсіваючи полову і брехню. Після смерті Димитрія, про яку М. М. Карамзін сказав: «він не мав знань, почерпнутих у книгах, але знав Росію та науку правління», на князювання в Москві був посаджений Золотою Ордою його син Василь, який правив із 1389 до 1425 року. «Димитрій покинув Росію… юний син його, Василь, відклав до часу думки (а чи були ці думки — нікому не відомо
2. Синтез та дослідження властивостей неорганічних сполук на основі LnBa2Cu3O7, LnxLa1-xBa2Cu3O7
3. Аналіз загальної рівноваги та дослідження ефективності виробництва в ринковій економіці
4. Методи та етапи статистичного дослідження
9. Дослідження ринку та організація роздрібної торгівлі товаріва з пластичних мас
13. Дослідження та розробки на підприємстві
Кружка-хамелеон "Кран с монетками". 
Стол детский "Малыш". 
Соковарка ВЕ-08/1 "Webber", 8 л. 18. Особливості мови роману О.Забужко Польові дослідження українського сексу
21. Дослідження протоколу TCP/IP /укр./
26. Дослідження метеорологічних умов (мікроклімату) у виробничих приміщеннях
27. Відкриття та характеристика генетичного коду
28. Дослідження режиму опадів у південно-західній частині Одеської області
29. Експертна профілактика в окремих видах досліджень
30. Підходи до дослідження правової свідомості підлітків
31. Теорія і методологія дослідження управління
32. Методи лінгвістичних досліджень.Описовий метод. Порівняльно-історичний метод
Пепельница на ножке "Мэджик", 72 см. 
Карниз для ванной, угловой, белый, 240 см. 
Увлекательная настольная игра "Зверобуквы English", новая версия. 33. Семантична структура запозичень як джерело історико-лексикологічних досліджень
34. Урок-дослідження з елементами групових форм роботи
35. Виникнення історичного мовознавства і порівняльно-історичного методу дослідження мов
37. Дослідження зміни температури термопари за допомогою чисельних методів на ЕОМ
41. Історико-культурна спадщина І.Мазепи. Історія та сучасний стан
42. Кримські татари: історія та сучасні проблеми
43. Палеонтологічні дослідження
44. Дослідження вебер-амперних характеристик магнітних кіл постійного струму
47. Різноманіття й багатозначність підходів у дослідженні культури
48. Дослідження Шекспірівської комедійної творчості
Заварочный чайник "Mayer & Boch", 1,6 л. 
Шкатулка "Шиповник" (36x26x18 см). 
Френч-пресс, 1000 мл. 49. Кабінетні методи маркетингових досліджень
51. Маркетингове дослідження збуту коньячних виробів ТМ "Жан-Жак"
52. Маркетингове дослідження ЧП "Фенаф"
57. Організація маркетингових досліджень в туризмі
58. Товарознавчі аспекти дослідження ринку взуття
59. Дослідження асортименту пральних машин
61. Дослідження поведінки споживачів
62. Дослідження ринку автомобілів (2009-2010 рр.)
63. Давньокитайська медицина. Історія та сучасність
Защита-органайзер для планшета (отделение для планшета + 3 кармана), 60х45 см. 
Подарочное махровое полотенце "23 февраля. Звезда". 
Экологичный стиральный порошок "Garden", без отдушек, 1350 грамм. 65. Експериментальні дослідження ефективності тіотриазоліну за умов доксорубіцинової кардіоміопатії
67. Променеве дослідження молочної залози
68. Рентгенологічний метод дослідження в променевій діагностиці
69. Сучасні методи і підходи до обробки результатів медико-біологічних досліджень
73. Дослідження мотивації на досягнення
74. Тенденції розвитку управлінської думки. Методи досліджень у психології управління
75. Інформаційне забеспечення наукових досліджень з документознавства
76. Методи науково-педагогічних досліджень
77. Методика впроваджень моніторингових досліджень у систему роботи вчителя
78. Основи наукових досліджень
79. Пізнавальний інтерес, його структура і особливості дослідження
80. Технології навчання як дослідження
Глобус физический диаметром 320 мм. 
Дневник "My Life Story" (черный). 
Конструктор "Веселый городок" (56 деталей). 81. Організація і структура наукових досліджень
82. Методи політичних досліджень
83. Дослідження рухів зубообробного вестата
84. Експертні системи в дослідженнях умов і методів обробки нових матеріалів
85. Організація патопсихологічного дослідження
89. Дослідження ціннісних орієнтацій у осіб молодшого шкільного віку
90. Релігія як предмет філософського дослідження. Основи теології
91. Взаємозвязок соціальної роботи з педагогікою, історією та соціальною політикою
92. Дослідження теоретичної концепції системи освіти с позиції соціології
93. Педагогічний експеримент як метод дослідження
95. Соціологічне дослідження "Патріотизм у розумінні сучасної молоді"
96. Соціологічне дослідження ставлення людей до вивчення іноземних мов
Щётка-сметка автомобильная для снега, телескопическая, поворотная, со скребком, 810-1060 мм. 
Рюкзак школьный "Multi Pack. Graphic", 40x18x29,5 см. 
Именная кружка с надписью "Любимый папа". 97. Програма соціологічного дослідження
98. Аналітичне дослідження кривошипно-шатунного механізма автомобільних двигунів
99. Дослідження електричного кола змінного струму з паралельним з’єднанням віток
