![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Нейрометаболічні особливості та інтегративна діяльність центральної нервової системи за умов експериментальної гіпертироксинемії у щурів |
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ В.Н. КАРАЗІНА Гузь Людмила Василівна УДК 612.822:612.015.3:612.018:577.175.4-008.61]-092.9 НЕЙРОМЕТАБОЛІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА ІНТЕГРАТИВНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЦЕНТРАЛЬНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ ЗА УМОВ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ ГІПЕРТИРОКСИНЕМІЇ У ЩУРІВ 03.00.13 – фізіологія людини і тварин АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук Харків – 2008 Дисертацією є рукопис. Робота виконана в Дніпропетровській державній медичній академії Міністерства охорони здоров'я України Науковий керівник:доктор медичних наук, профессор Неруш ПетроОпанасович, Дніпропетровська державна медична академія, професор кафедри фізіології; Офіційні опоненти:доктор біологічних наук, профессор Воробйова Тамара Михайлівна, Харківський інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України, завідувач лабораторії нейрофізіології та імунології; доктор біологічних наук, профессор Павленко Володимир Борисович, Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського, професор кафедри фізіології і біофізики Захист відбудеться “ ” 2008 року о годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.17 Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України за адресою: 61077, м. Харків, пл. Свободи, 4, ауд. 3-15. З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України за адресою: 61077, м. Харків, площа Свободи, 4. Автореферат розісланий “ “ 2008 року Учений секретар спеціалізованої вченої ради Дзюба В.М. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність теми. Дослідження інтегративної діяльності центральної нервової системи (ЦНС) привертають особливу увагу багатьох дослідників в усьому світі (Дмитриева Н.И., 1982; Ведяев Ф.П., Воробьева Т.М., 1983; Крауз В.А., 1988; Батуев А.С., 1990; Miyamo o S., eramo o H., 1995). Такий прояв вищої діяльності мозку як поведінка і когнітивні функції забезпечуються та контролюються нейрогуморальною системою регуляції. Гормонам відводиться роль дифузної нейромодулюючої системи завдяки їх геномному та позагеномному характеру дії на метаболізм клітин. Важливу роль в цьому відіграють тиреоїдні гормони (ТГ), яким відводиться домінуюча роль в процесі формування мозку та підтриманні його функціональної активності впродовж всього життя (Верещагина П.В., 1984; Дривотинов Б.В., 1989; Браверманн Л.И., 2000). Тому комплексне дослідження фізіологічних та біохімічних показників ЦНС за умов метаболічних розладів набуває ще більшої актуальності і свідчить про важливість даної проблеми (Ашмарин И.П., 1987; Недзвецький В.С. и др., 1999; Менджерицкий А.М., 2003; Соболев В.И., 2002; 2004). Стан фізіологічних функцій організму, його життєдіяльність і адаптація до різноманітних змін навколишнього середовища контролюються нейрогуморальними механізмами (Ашмарин И.П., 1987). Гормональні порушення глибоко змінюють діяльність головного мозку і окремих його структур, що призводить до порушень психічних функцій. Важливим аспектом проблеми нейрогуморальної регуляції функцій є вивчення впливу гормональних факторів на когнітивні процеси головного мозку за умов порушення тиреоїдного статусу (E igi P.Y
. e al., 1977; Городецкая И.В. и др., 2000; Fedo ova J.O., 2000; Сапронов Н.С., 2002; Фадеев В.В., 2006). Незважаючи на те, що за останні десятиріччя дослідниками різних країн зібрано надзвичайно великий матеріал відносно впливу ТГ на вищу нервову діяльність, на сьогодні відомі різні, відмінні експериментальні дані про можливий вплив ТГ на процес навчання і памўяті (Бойчук Е.Б., 2000; Сапронов Н.С. и др., 2002). В той же час молекулярні механізми, які обумовлюють функціональні порушення нервової системи, залишаються вивченими недостатньо. Результати, які представлені у сучасній літературі, є розрізненими, трактуються неоднозначно, тому не можуть бути складені у загальну концепцію. Порушення регуляції активності ендокринної системи, а також лабільності відповіді секреторних клітин на зовнішні фактори є однією з важливих причин, що ведуть до функціонального розладу у нервовій системі, порушень метаболічної рівноваги нервових клітин (Бунявичус Р., 1994). Головним чином це обумовлено погіршенням екологічної ситуації, що веде до постійного зростання кількості несприятливих чинників, а з другого боку – постійними стресовими ситуаціями, генетичною схильністю, які різними шляхами впливають на біохімічні та молекулярні процеси в клітинах нервової системи, що супроводжується порушенням психічних функцій (Тараканова Н.П., 1994; Тайулин В.И., 1998; Тананакіна М.В., 2006). Цей аспект практично залишається відкритим. Тому є доцільним дослідження особливостей нейрометаболічних процесів у функціонуванні ЦНС за умов експериментальної гіпертироксинемії. У звўязку зі згаданим вище, поглиблене вивчення механізмів порушення нейрометаболічних процесів може сприяти розробці раціональних методів корекції патологічних процесів за умов гіпертироксинемії. Звўязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота являється фрагментом планової науково-дослідної роботи кафедри фізіології Дніпропетровської державної медичної академії &quo ;Вивчення механізмів компенсаторно-адаптивних реакцій нервової системи при дії екстремальних факторів&quo ;, затвердженої відділом держреєстрації УкрI EI (м. Київ) під номером 0100U000307. Мета і завдання дослідження. Визначити особливості нейрометаболічних процесів та поведінкову діяльність у білих щурів за умов експериментальної гіпертироксинемії. У відповідності з метою визначено наступні завдання: Вивчити рівень поведінкової активності та мнестичні реакції щурів за умов експериментальної гіпертироксинемії. Дослідити параметри збудливості моносинаптичної рефлекторної дуги та оцінити вплив на них тривалої тетанізації, вивчити поріг і хронаксію еферентних волокон сідничного нерва (СН) за умов експериментальної гіпертироксинемії. Дослідити стан прооксидантних процесів в різних за функціональним навантаженням структурах головного мозку щурів (кора головного мозку, гіпокамп, стовбур головного мозку) за умов експериментальної гіпертироксинемії. Дослідити активність ферментів антиоксидантної системи (глутатіонпероксидази та каталази) структур головного мозку (кора головного мозку, гіпокамп, стовбур головного мозку) щурів за умов експериментальної гіпертироксинемії.
Визначити вміст окремих вільних жирних кислот (ЖК) в ліпідах головного мозку (кора головного мозку, гіпокамп, стовбур головного мозку) щурів за умов експериментальної гіпертироксинемії. Обўєкт дослідження – показники поведінкової та когнітивної діяльності щурів, рівень активності прооксидантної та антиоксидантної систем в окремих структурах головного мозку, вміст ЖК ліпідів кори, гіпокампу та стовбуру мозку. Предмет дослідження – особливості нейрометаболічних процесів та поведінкова діяльність щурів за умов експериментальної гіпертироксинемії. Методи дослідження. З метою дослідження інтегративних реакцій ЦНС за умов експериментальної гіпертироксинемії були застосовані фізіологічні методи: &quo ;відкрите поле&quo ; – для визначення поведінкової активності щурів; умовна реакція пасивного уникнення (УРПУ) – для визначення когнітивних функцій; електрофізіологічні дослідження – визначення параметрів збудливості моносинаптичної рефлекторної дуги та характеру посттетанічної потенціації (ПТП), вивчення порогу та хронаксії еферентних волокон СН. Показником функціональної активності клітин окремих структур мозку являлося дослідження стану прооксидантної та антиоксидантної систем, вмісту ЖК в ліпідах кори, гіпокампу та стовбуру мозку. Модель гіпертироксинемії створювалась шляхом введення з їжею L-тироксину (10 – 140 мкг/доба) впродовж двох тижнів. Після створення експериментальної гіпертироксинемії в плазмі крові піддослідних тварин визначався рівень тироксину. Всього було поставлено 1080 дослідів на 120 щурах. Наукова новизна одержаних результатів. Вперше шляхом комплексного дослідження показано, що зміни поведінкової діяльності та мнестичної активності при експериментальній гіпертироксинемії супроводжувались істотним зростанням збудливості моносинаптичних рефлекторних дуг, свідченням чого є збільшення амплітуди моносинаптичної рефлекторної відповіді (МРВ), зменшення латентного періоду та порогу виникнення моносинаптичної рефлекторної реакції, що вказує на стан пластичності синапсів і може призводити до порушення інтегративної діяльності ЦНС. Показано, що за умов експериментальної гіпертироксинемії тетанізація призводила до депресії рефлекторних відповідей. На основі комплексного аналізу роботи, яка включає фізіологічний та біохімічний рівень дослідження, була встановлена залежність між функціональними процесами ЦНС та структурними клітинними перебудовами метаболічного характеру. Показано, що експериментальна гіпертироксинемія супроводжувалась змінами балансу прооксидантної та антиоксидантної систем у вивчаємих структурах головного мозку залежно від рівня ТГ. Практичне значення одержаних результатів. Робота є експериментальним дослідженням, яке розширює сучасні уявлення відносно механізмів порушення поведінкової та умовно-рефлекторної діяльності за умов експериментальної гіпертироксинемії. Вивчені особливості нейрометаболічних процесів за умов підвищеного рівня ТГ. Результати досліджень можуть бути передумовою для розробки методів корекції порушень інтегративних функцій ЦНС за умов дисфункції щитоподібної залози. Отримані факти можуть бути використані в практичній фізіології та гігієні праці при розробці засобів та методів підвищення стійкості організму до струмогенних факторів навколишнього середовища та фізичних навантажень; в клінічній практиці – для корекції нервово-психічних розладів за умов порушеного гіпоталамо-гіпофізарно-тиреоїдного статусу, в клінічній ендокринології та патофізіології – при виборі засобів та методів фармакокорекції лікарськими засобами, які впливають на пластичність синаптичних утворень, порушеного тиреоїдного статусу за умов тиреоїдної патології.
Головний Отаман через агента А.Стрижевського здійснював конспіративні контакти з адміралом Колчаком з метою можливої взаємної підтримки. В актив розвідки є підстави записати і те, що важливі рішення уряду приймалися часто з урахуванням її інформації. Про наполегливу роботу "петлюрівської розвідки" за кордоном йдеться і в документах ВНК. Установлено, що центральні комітети українських партій соціалістів-демократів та соціалістів-революціонерів мали свої органи для збору розвідувальної інформації - так звані Особливі відділи інформації. Аналіз документів дає підстави вважати, що вони працювали при підтримці Відділу закордонної інформації ДПІ та інших українських спецслужб. За даними особливого відділу ВНК 14-ої армії більшовиків, агентура вищеназваних партій діяла не тільки в тилу Червоної армії, але і в Москві та Петрограді. Називалися конспіративні імена агентів, що прибули із Києва: "Єва", "Оксана", "Перельчук", "Андрющенко", "Волошин". Їх діяльність контролювалась через спеціальних кур'єрів, що надсилались для перевірки
1. Життя та діяльність митрополита Петра Могили
2. Життя та діяльність І.П.Котляревського
3. Психологічні особливості та психосоматичні розлади в період новонародження
4. Становище болгарської діаспори в Україні та діяльність болгарських товариств
5. Особливості нейромедіаторів при роботі центральної нервової системи
9. Морфологічні та фізіологічні особливості зорового аналізатора
10. Умови життя рослин і біологічні особливості росту та розвитку сільськогосподарських культур
11. Геологічна та рельєфоутворююча діяльність льодовиків
14. Кирило Розумовський та його меценатська діяльність
15. Довженко А.П.: cуспільна та філософська діяльність
16. Комерційна діяльність приватного підприємства та її ефективність
17. Збутовадіяльність ЗАТ "Оболонь" та оцінка її ефективності
18. Анатомо-фізіологічні особливості імунної та серцево-судинної системи системи в дітей
25. Діяльність компанії "Макдональдз" в Україні та у світі
26. Педагогічні та психологічні особливості організації навчального процесу
28. Діяльність підприємства з ремонту та обслуговування автотранспорту
29. Фінансова діяльність та політика держави
30. Діяльність озер та боліт у формуванні мінеральних ресурсів
31. Інфляція та інвестиційна діяльність
33. Закон України Про зовнішньоекономічну діяльність
34. Діяльність римських магімтратів
35. Біохімічні особливості харчування в обраному виді спорту
36. Підвищення ефективності використання ОВФ в часі і вплив його на господарську діяльність підприємства
37. Життя і наукова діяльність Чарльза Дарвіна
41. Інвестиційна діяльність страхових компаній
42. Біологічні особливості веслоноса
43. Екологічні особливості родини складноцвітних (Ромашка)
49. Гетьман Іван Мазепа та його державотворчість
52. Фінансово-правові норми та фінансово-правові відносини, їх особливості та види
53. Бібліотечно-бібліографічна діяльність Івана Кревецького
57. Культурницька діяльність єврейських громад в Україні в середньовіччі
60. Особливості та значення поеми Вергілія "Енеїда" в літературному процесі
61. Взаємодія із засобами масової інформації: особливості та практичні поради
62. Вплив маркетингу на комерційну діяльність
63. Комерційна діяльність підприємств
64. Маркетингова діяльність Call-центру Окі-Токі ТОВ "Масском"
65. Міжнародна діяльність автомобільного концерну BMW
66. Товарознавча характеристика вітчизняного шампанського та його конкурентоспроможність
68. Анатомо-фізіологічні особливості і патології дитячого організму
73. Діяльність міжнародних економічних організацій в Україні
74. Діяльність транснаціональних корпорацій на світовому ринку
76. Зовнішньоекономічна діяльність ВАТ "Лубнифарм"
77. Зовнішня економічна діяльність
79. Діяльність канцелярії. Атестація і звільнення кадрів
80. Комунікаційна діяльність. Її рівні, види, форми
81. Виховна діяльність бібліотек вищих навчальних закладів у сучасних соціально-комунікаційних умовах
82. Ігрова діяльність у навчальному процесі початкової школи
83. Педагогічна діяльність Миколи Івановича Пирогова
84. Самостійна учбова діяльність молодших школярів
85. Діяльність викладача в процесі навчання
89. Психологічні особливості агресивної поведінки дітей молодшого шкільного віку
90. Психологічні особливості дітей з затримкою психічного розвитку
91. Психологічні особливості спілкування у підлітковому віці
92. Самооцінка та самостійність
93. Діяльність психолога освітньої організації з розвитку особистості дитини
94. Психологічні принципи та методи діагностики самосвідомості
95. Демографічні процеси та демографічна політика в сучасному суспільстві.
96. Соціально-педагогічна діяльність як професія
97. Митне регулювання експорту та імпорту послуг в Україні та його ефективність
98. Діяльність закладу швидкого харчування "Картопляна хата"
99. Адміністративно-юрисдикційна діяльність санітарно-епідеміологічної служби