![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Криза в умовах ринкової економіки та основні чинники її виникнення |
Министерство науки и образования Украины Университет Экономики и Управления Реферат На тему: «Криза в умовах ринкової економіки та основні чинники її виникнення. Класична антикризова модель» Выполнила: студентка 422 группы Валеева Дарья Симферополь,2009 Поняття &quo ;криза&quo ; має багато рівнів і трактувань. Вираження &quo ;криза&quo ; походить від грецького слова &quo ;crisis&quo ;, що означає &quo ;вирок, рішення по якому-небудь питанню, або в сумнівній ситуації&quo ;. Також може означати &quo ;вихід, рішення конфлікту&quo ;. Але сучасне значення слова найбільш часте застосування знаходить у Гіппократа й лікарів: і криза означає вирішальну фазу розвитку хвороби. У цьому змісті мова заходить про &quo ;crisis&quo ; тоді, коли хвороба підсилює інтенсивність або переходить в іншу хворобу або взагалі закінчується смертю. В 17-18 сторіччях поняття криза стала застосовуватися й у відношення до процесів у суспільстві, як військові, політичні кризи, при цьому використовувалося майже не змінене значення кризи взяте з медицини. І нарешті в 19. столітті значення перейшло в економіку. &quo ;Класичне&quo ; економічне поняття кризи, що сформувалося в той час, означає не бажану й драматичну фазу в капіталістичній економічній системі, що характеризується коливаннями й негативними явищами, перешкодами. Кожна криза дозріває у фазах пожвавлення й підйому. Це фази стійкого розширення виробництва. У цей період збільшуються доходи населення й росте сукупний споживчий попит. Ріст споживчого попиту спонукує підприємців розширювати виробничі потужності й збільшувати капіталовкладення. Отже, росте попит на засоби виробництва. Збільшення загального сукупного попиту починає випереджати темпи зростання суспільного виробництва. Кругообіги індивідуальних капіталів протікають безперешкодно, знижується гострота конкурентної боротьби. Тому зменшуються стимули нових впроваджень, відновлення виробництва. Відтворення протікає на переважно екстенсивній основі. Такий розвиток триває доти, поки темпи зростання виробництва не починають випереджати темпи росту платоспроможного попиту. Коли це відбувається, то наступає надвиробництво товарів, а разом з ним і економічна криза. Економічна криза виявляє перенагромадження капіталу, що виступає в трьох формах: надвиробництво товарного капіталу (ріст нереалізованої продукції), перенагромадження продуктивного капіталу (збільшення недовантаження виробничих потужностей, ріст безробіття), перенагромадження грошового капіталу (збільшення кількості грошей, не вкладених у виробництво). Загальним результатом перенагромадження капіталу стає ріст витрат виробництва, падіння цін і, отже, прибутку. Але економічна криза виявляє не тільки межа, але й імпульс у розвитку економіки, виконуючи стимулюючу («очисну») функцію. Під час кризи виникають спонукальні мотиви до скорочення витрат виробництва й збільшенню прибутку, підсилюється конкуренція. Економічна криза приводить до морального зношування засобів виробництва, не здатних забезпечити прибуткове функціонування капіталу. Він же створює стимули для поновлення капіталу на новій технічній основі.
Тому криза дає початок переважно інтенсивному розвитку економіки. З ним кінчається попередній період розвитку й починається наступний. Криза - найважливіший елемент механізму саморегулювання ринкової економіки. Таким чином, циклічність як форма руху ринкової економіки має своїм епіцентром криза, у якому виявляються й межу, і імпульс росту економіки. Викликаючи масове моральне зношування основного капіталу, криза розчищає шлях для масових інвестицій, причому на новому технічному рівні. Але перехід до розширення виробництва й до його відновлення не може відбутися в один момент. Тому на зміну кризі приходить фаза депресії. У кризі створюються умови для інтенсифікації економіки. У ході депресії ці умови закріплюються й починається період інтенсивного розвитку, що охоплює всю наступну фазу - пожвавлення. Наприкінці фази пожвавлення стимули відновлення вичерпують себе. І наступна фаза циклу - підйом - знову починає екстенсивний розвиток. Таким чином, причина циклічного характеру розвитку економіки криється в конфлікті умов виробництва й умов реалізації, у протиріччі між виробництвом, що прагне до розширення, і не встигаючим за ним ростом платоспроможного попиту. Істотні зміни в сукупній пропозиції та сукупному попиті виявляються в економічній Кризі, що є не тільки порушенням пропорційності суспільного виробництва, але й поштовхом до рівноваги й збалансованості економіки. Механізмом циклічного руху виступає падіння цін (відповідно знецінення основного капіталу й зниження заробітної плати). На тривалість і глибину економічної кризи істотно впливає коливання інвестицій. Криза утворить вихідний момент для нових масових капіталовкладень. Це пов'язане з тим, що, по-перше, криза знецінює основний капітал і тим самим створює умови для відновлення виробничого апарата. По-друге, криза примушує до відновлення основного капіталу на новій технічній базі, що викликає зниження витрат виробництва й відновлення докризового рівня прибутку. Масове моральне зношування основного капіталу, викликаний кризою, змушує всіх підприємців застосовувати нову техніку. Отже, криза розчищає шлях для масових інвестицій, допомагаючи економіці перейти в іншу фазу. Тому відновлення основного капіталу є матеріальною основою періодичності. Необхідний поділ кризового процесу на різні стадії зв'язана в першу чергу для того, щоб визначити крапку й час застосування заходів щодо надання впливу на кризу, недопущенню й подоланню кризи. Характеристика стадій кризового процесу з погляду можливостей, потенціалу подолання кризи й раннього оповіщення про нього. 1. Стадія: потенційна криза Криза підприємства як процес знаходить свій початок у фазі потенційного, тобто тільки можливого але ще не реальної кризи підприємства. І через відсутність достовірних симптомів кризи даний стан підприємства характеризується як нормальний, тобто практично як стан у якому постійно перебуває підприємство, і воно дає час або крапку відліку виникнення кризи на підприємстві. 2. Стадія: латентна або схована криза Ця фаза кризового процесу характеризується схованим уже наявним або з великою ймовірністю незабаром, що починається кризою, впливу якого не обумовлені наявним у наявності в підприємства стандартним інструментарієм.
Але застосування спеціальних методик раннього розпізнавання дозволяє на цій стадії зробити активний вплив на латентну кризу за допомогою попереджуючих заходів. У загальному на даній стадії наявний у наявності в підприємства потенціал подолання кризи як правило не використовується в повному обсязі. Основний упор тут лежить у застосуванні систем раннього оповіщення або розпізнавання. 3. Стадія: гостра переборна криза На цьому етапі починається безпосереднє відчуття підприємством вихідні від кризи негативного впливу. Разом із цим підсилюється інтенсивність реальних, проти підприємства спрямованих деструктивних впливів, що викликає різку недостачу, тиск часу, терміновість і невідкладність прийняття рішень. При подальшому зменшенні альтернативних варіантів дій через вичерпання часу, що є в наявності підвищуються вимоги по знаходженню діючих шляхів рішень проблем (факторів подолання кризи). На цьому етапі для подолання кризи потрібна мобілізація все більших чинностей підприємства й вичерпуються повністю наявні в наявність резерви по подоланню кризи. На даній стадії ще є можливість подолання (приборкання) гострої кризи, тому що наявність, що є в наявності подолання кризи достатній для того щоб упоратися із кризою. Підвищуються до межі вимоги до подолання кризи, і заходу щодо подолання кризи повинні виявити свою дію на поліпшення ситуації за дуже незначний проміжок часу, наявний у розпорядженні. 4. Стадія: гостра не переборна криза Якщо не вдається приборкати гостра криза, то підприємство вступає в останню стадію розвитку кризового процесу, що закінчується ліквідацією підприємства. На цьому етапі вимоги для подолання кризи значно перевищують наявний потенціал. Подолання кризового процесу не можливо, особливо через відсутність або невдалі заходи, дії, через сильний тиск часу й через інтенсивність, що підсилюється спрямованими проти підприємства деструктивними впливами. Криза підприємства являє собою переломний момент у послідовності процесів подій і дій. Типовим для кризової ситуації є два варіанти виходу з її, або це ліквідація підприємства як екстремальна форма, або успішне подолання кризи. Проміжки між початком і завершенням кризи бувають різної тривалості. З однієї сторони є тривалі, слабко прискорювані кризові процеси, з іншої сторони існують зненацька виникаючі кризові процеси, високої інтенсивності й з коротким строком розвитку. Криза може абсолютно зненацька виявитися під час гармонічного розвитку підприємства й носити характер непереборної катастрофи або виникнути відповідно до припущень і розрахунками. Але в рідких випадках криза з'являється зненацька, тобто без якого-небудь попередження для фахівців підприємства. При кризі панує недостача часу й рішень. Оцінка обмеженого часу для прийняття рішень залежить від стану кризи й визначає цим недостачу часу або терміновість рішення проблем. При кризі важливим є проблема керування. Висока комплексність керування в умовах кризи дозволяє з однієї сторони впливати на розвиток автономних процесів і охоплює з іншої сторони специфічну проблематику керівництва: необхідність його високої якості й наявність тільки двох варіантів кінцевого результату дій менеджменту, тобто можливо або банкрутство, або успішне подолання кризи.
Тобто вд соцалстично централзовано системи треба перейти до ринково економки. Це була дея групи Горбачова. Але вони не бачили, що, викликаючи подальшу демократизацю суспльства, вони стимулюють нацонально- визвольний рух. Вони недооцнили його сили, будучи марксистами й думаючи, що досить людину нагодувати вволю - вона «стоятиме в стйл». Загалом, економчна неспроможнсть посилювалася ще морально-деологчною. ¶ мперя розвалилася. -PХотлося б бльше дзнатися не про сторичн причини, а про ту Росю, яка програла. Якою ви уявляте Росю, з якою Росю Украна могла б спвпрацювати? -PУ нас у табор було створено широку дейну основу для нашо спльно боротьби - укранцв росян. У нас було дв де - ми боролися за демократизацю за незалежнсть. Росяни боролися тльки за демократизацю, що для них означало замну комунстично диктатури. Хтось з них подляв наш прагнення, але бльшсть - н. На жаль, лише невелика група полтув'язнених Рос розумла нашу дею вдокремлення. ¶нш ж вважали, що треба скинути комунств, встановити демократичне суспльство та ринкову економку, а дал нормально снувати разом
1. Проблема рівності і соціальної справедливості в умовах ринкової економіки
2. Сучасна школа в умовах ринкової економіки
3. Фізична культура і спорт в умовах ринкової економіки
5. Теорія суспільного добробуту та соціально-ринкової економіки
9. Мале підприємництво і його роль у реформуванні економіки та зміцненні місцевих бюджетів
10. Моделі та методи прийняття управлінських рішень в умовах економіки України
11. Соціально-економічні риси та особливості розвитку економіки України на сучасному етапі
12. Державна регіональна економічна політика, її суть, мета та основні завдання
15. Розвиток економіки Греции в 90-х р. та її участь в Європейському союзі
16. Празька весна та "Ніжна революція" як основні чинники краху комуністичної системи в Чехословаччині
17. Туризм як основна галузь економіки Туреччини
18. Фінансове планування в сучасних умовах економіки України
19. Економічна криза, держава, суспільство: проблеми та шляхи їх подолання
20. Інноваційна активність підприємницьких структур в умовах інтернаціоналізації української економіки
21. Історія виникнення та розвитку регіональної економіки як науки
25. Формування недержавного сектору економіки на прикл приватизації
26. Державне регулювання економіки
27. Планування аудиту: необхідність та основні стадії
28. Банкрутство в країнах з розвинутою ринковою економікою
29. Роль інтелектуальної власності в соціально-економічному та духовному розвитку суспільства
30. Сутність демократії та її основні цінності
32. Індустріалізація економіки в другій половині XIX ст.
33. Специфіка економічного та суспільного розвитку СРСР наприкінці 20-х — у 30-ті роки
35. Основні чинники процесу ціноутворення
36. Глобалізація як об’єктивна тенденція розвитку світової економіки
37. Економічний потенціал національної економіки
41. Економічні та правові основи управління організацією
42. Предмет і методи економіки праці
43. Виникнення політичних партій в Україні та основні етапи їх формування
44. Релігійний ренесанс в сучасному суспільстві: його зміст, причини та основні напрямки
46. Вплив тіньової економіки на оподаткування
47. Екологічна економіка та управління природокористуванням
48. Аналіз динаміки та структури національних заощаджень в Україні
49. Гроші та основні форми вартості
50. Державне регулювання економіки
51. Державне регулювання економіки
52. Загальнодержавні податки і збори в Україні. Податкові пільги в державному регулюванні економіки
53. Інвестиційна діяльність у вільних економічних та офшорних зонах
57. Монополія – суть, місце в ринковій економіці та форми
58. Недовіра людей до банківської системи - це перший крок до створення якісно нової економіки
59. Основи економіки підприємства
60. Перехідна економіка та її закономірності
61. Ринкова економіка: проблеми, моделі, методи
62. Ринкові відносини в аграрному секторі економіки
63. Роль малого підприємництва в умовах ринкових відносин
64. Сучасні моделі державного регулювання економіки
65. Фіскальна політика як засіб регулювання економіки
66. Форми роздержавлення і приватизації підприємств в умовах ринкових відносин
67. Моделювання економічних та виробничих процесів
68. Основні причини виникнення стресу
69. Основні причини виникнення глобальних проблем людства
73. Реформування ПДВ в умовах економічної кризи
74. Економічна безпека підприємства в сучасних умовах та економічні ризики
75. Економічна криза в Україні та шляхи її подолання
76. Основні види інвестицій та шляхи їх залучення в економіку України
77. Цінові індекси ВВП та економічний добробут макроекономіки
78. Математичні моделі реклами медичних та освітніх послуг у ринкових умовах
79. Экономические, социальные и культурные права (Економічні, соціальні та культурні права)
80. Київська Русь та її місце в історичній долі українського народу
81. Світовий ринок: поняття, структура, умови та фактори кон’юнктури, ціни
83. Соціально-економічні умови виникнення і розвитку політичної системи суспільства
85. Вексельний обЃг. Розвиток вексельних операцЃй на УкраѓнЃ та в Ѓнших економЃчно-розвинутих краѓнах
89. Вільні економічні зони в Україні та міжнародний досвід їх створення
90. Переваги та недоліки показників ВНП та ВВП
91. Облік зносу та амортизації основних засобів
92. Зміст і завдання БЖД та об’єктивні умови її виникнення
93. Екологічна криза та форми її прояву
94. Економічное районуванне, його суть та значення
95. Java технологія и основні риси та перспективи застосування