|
|
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
 |
|
Військові події на території України у роки Першої світової війни |
Браслет светоотражающий, самофиксирующийся, желтый. 
Мыло металлическое "Ликвидатор". 
Ручка "Шприц", желтая. Міністерство освіти та науки Кафедра історіїї Реферат на тему: «Військові події на території України у роки Першої світової війни.» м. Дніпропетровськ 2004 ВІЙСЬКОВІ ПОДІЇ НА УКРАЇНІ Невдала для балканських слов'ян війна 1912-1913 рр. зміцнила становище Австро-Угорщини. Вона створила нову державу — Албанію, яка позбавила Сербію виходу до Адріaтицького моря. Відносини між слов'янами і урядом цісаря Франца-Йосифа щораз більше напружувались. Дня 28 червня 1914 р. у Сараєві, столиці Боснії, забито герцога Франца-Фердінанда, наслідника цісаря Франца-Йосифа. Австрійський уряд обвинуватив Сербію в організації атентату і 10-го липня вислав до уряду Сербії гострий ультиматум. Сербія звернулася до Росії з проханням про підтримку. За порадою Росії Сербія дала помірковану відповідь на ультиматум, але Австрія її не прийняла і проголосила війну. Німеччина, союзниця Австрії, проголосила 1-го серпня того ж року війну Росії, а 3 серпня 1914 року проголосила війну і Франції. Німецькі війська негайно рушили на Францію через нейтральну Бельгію. Європа поділилася на два фронти: з одного боку Австро-Угорщина, Німеччина та Італія (пізніше приєдналися до них Туреччина та Болгарія), а з другого Франція, Росія і Англія. Так почалася перша світова війна. Повторилася трагедія російсько-японської війни. Росія, хоч витрачала величезні кошти на армію, вступила у війну непідготовленою, без запасів набоїв та амуніції. До того ніхто у Росії, починаючи з уряду, не вірив, що буде війна. І навпаки: Австро-Угорщина та Німеччина віддавна й ретельно підготовлювалися до війни. У Західній Україні заздалегідь обмірковувалося питання — яке становище зайняти на випадок війни, на чийому боці? Більшість вирішувала підтримувати Австрію. Перший удар, як сказано, Німеччина скерувала на Францію, яка теж не була готова до війни. Щоб врятувати її, кинуто дві російські армії на Східню Прусію, і Німеччина примушена була стягнути війська з Франції. Російські армії зазнали страшної поразки, але Франція була врятована. У перші дні після проголошення війни по всій Російській імперії піднявся патріотичний рух. Страйк петербурзьких робітників припинився, і вони взяли участь у патріотичних маніфестаціях. Державна Дума урочисто підтримала уряд, заявивши йому про свою лояльність. Українці, що не мали окремої групи у Думі, видали декларацію за підписом С. Петлюри, редактора «Украинской Жизни», у якій писали, що виконають чесно свій обов'язок супроти держави. Київська газета «Рада» писала, що українці повинні боронити російську державу. Але, не зважаючи на ці декларації лояльності, російський уряд негайно розпочав переслідування українства: повернулися найтяжчі дні — закрито «Просвіти» і українські видавництва, заборонено друкувати будь-що українською мовою. Багато українських діячів заслано. Був засланий також професор М. Грушевський, який повернувся назад з Австрії до Києва. Його заарештовано і заслано спочатку до Симбірська, потім до Казані і нарешті — до Москви, де він пробув до революції 1917 року. У той же час ішло переслідування українців у Галичині. На всіх галичан поляки, австрійці й мадяри кинули обвинувачення в москвофільстві.
З початком війни тисячі людей запроторено до концентраційних таборів у Талергофі (біля ґрацу), гнав, гмюнді, Терезієн- штадті. Виарештувано багато священиків, інтелігенції, селян. Політичні й громадські діячі тікали до Відня. В Галичині мадярські війська вішали людей без суду. Становище погіршувала діяльність москвофілів. Багато з москвофілів, що виїхали були перед війною до Росії, на початку війни зорганізували в Києві «Карпато-Русский Освободктельньій Комитет», який 29 липня ст.ст. 1914 р. видав відозву, закликаючи галицьких українців зустрічати російську армію з церковними процесіями, а тих, що служать в австрійській армії —переходити до російської. 1-го серпня 1914 року у Львові засновано Головну Українську Раду з представників трьох партій — Національно-Демократичної, Радикальної й Соціал-Демократичної. Головою її обрано д-ра Костя Левицького, секретарем — д-ра С. Барана. Завданням Ради було охороняти інтереси українського народу в Австрії та репрезентувати його під час війни. Рада створила військову організацію — Легіон Українських Січових Стрільців для боротьби з російським військом. До цього Легіону вступали тисячі молоді. 4-го серпня група українських емігрантів-наддніпрянців, за ініціативою Д. Донцова та В. Дорошенка, заснувала Союз Визволення України — як безпартійну політичну репрезентацію Центральної та Східної України, для пропаганди ідеї самостійності України. На австрійському фронті російська армія мала спершу блискучі успіхи. Австрійці відступали, 3-го вересня (21 серпня ст.ст.) російські війська вступили до Львова. Верховний головнокомандувач, великий князь Микола Миколайович, видав маніфест, в якому висловлював радість, що «російський народ об'єднався» і що «завершено діло Івана Калити». Новопризначений генерал-губернатор Галичини, граф О. Бобринський, відразу почав проводити на практиці ці думки: «Галиция и Лемковщина, — оголосив він,— искони коренная часть единой великой Руси. . . все устройство должно бьггь основано на русских началах. Я буду вводить здесь русский язык, закон и устройство». Лідер «вшехпольської» партії, професор С. Грабський, вітав прихід російського війська до Львова — «на землю русску». Ще раніше штаб верховного головнокомандувача видав брошуру капітана Нарушевича для російських старшин під заголовком: «Современная Галиция. Этнографическое и культурно-политическое состояние в связи с национально-общественными настроениями». У цій брошурі були крайньо тенденційні характеристики галицьких установ, діячів, а головне — Греко-Католицької Церкви та митрополита Андрея Шептицького. З Бобринським приїхала російська адміністрація, яка зайняла всі посади. Здебільшого це були люди без належної освіти, які не надавалися бути репрезентантами російської влади. Головним завданням адміністрації було боротися з «мазепинцями)-. Багато посад зайняли місцеві москвофіли. Закрито всі українські установи, бібліотеки, школи, але польські продовжували існувати. Почали відкривати курси російської мови для вчителів, друкувати підручники російською мовою. З самого початку окупації Галичини почалися труси, арешти.
Тільки через київські тюрми перевезено вглиб Росії, до Сибіру, понад 12.000 осіб, серед них багато греко-католицьких священиків. 19 вересня 1914 року арештовано митрополита Андрея Шептицького і вивезено до манастирської тюрми у Суздалі, де пробув він до революції 1917 року. Вивезено ректора Львівської семінарії О. Й. Боцяна та ряд видатних осіб з греко-католицького духовенства. Почалося переслідування греко-католиків, навертання їх на православ'я. До Львова приїхав архиэпископ Волинський Євлогій (ґеоргієвський), відомий ворог унії, і з ним православне духовенство. До вакантних парафій, настоятелі яких були заслані або виїхали до Австрії (їх було коло 200), призначали православних священиків. Засновували православні церковно-парафіяльні школи. Російське військо просувалося на захід. Після 4-ох місяців облоги, на початку березня 1915 року піддалася фортеця Перемишль. У полон взято 117.000 вояків. Російська армія заволоділа значною частиною Карпат і йшла на Краків. Кінцевою метою походу було заволодіти Угорщиною, відділити її від Австрії. Становище Росії в Галичині здавалося таким твердим, що на початку квітня 1915 р. приїхав до Львова Микола II, якого урочисто там зустрічали; потім він відвідав Перемишль. Але успіхи російської армії 1914 року та на початку 1915 надто дорого коштували їй. За перший рік війни вона втратила 82°/о старшин — забитих та поранених, і 64°/о солдатів. Загальне число втрат було більше, ніж число кадрових старшин та солдатів, які виступили у похід. Були частини, в яких не залишалося жодного кадрового старшини; їх заміняли «запасні» прапорщики, які пройшли короткі курси. Не були підготовлені й «запасні» солдати, що часто не встигали пройти жодного вишколу. Трагізм становища збільшувала недостача зброї — рушниц, гармат, набоїв. «Запасним» не вистачало рушниц для навчання, і вони приходили на фронт, уперше беручи в руки рушницю. А бувало й так, що рушниці мали тільки ті «запасні», які йшли у перших рядах. Уже в перший момент війни забракувало рушниць: їх було тільки 5.000.000, а змобілізованих 6.50.000 осіб. За рік у Росії виробляли лише 600-700 тисяч рушниц. Не вистачало гармат та набоїв. Головне Артилерійське Управління перед війною заявляло, що на кожну гармату потрібно 7.000 набоїв, але Військове Відомство заготовило тільки по 900 набоїв, себто у 8 разів менше. У грудні 1914 року вичерпано майже всі набої, і наказано було витрачати на день на батерію лише по одному набою, себто фактично воювати без артилерії. До цього треба додати, що ніхто не думав, що війна буде така довга. В таких умовах була російська армія, коли 18 квітня 1915 року почався наступ німецько-австрійських військ на Галицькому фронті — між Горлицями та Тарновом. Німецька армія вперше застосувала так званий «гураґаннии вогонь». На російський фронт німці стягнули 200 важких гармат, проти яких російська армія могла поставити тільки 4. На «гураганний вогонь» — 700.000 набоїв за кілька годин — вона відповідала 5-10 пострілами з кожної гармати. Почався відступ російської армії. 9 червня 1915 року німці зайняли Львів, а в липні вся Галичина і значна частина Волині були вже в німецьких руках.
Один з органзаторв «Счей» в Галичин. У роки Першо свтово вйни пдхорунжий, чотар Легону Укранських Счових Стрльцв. У 1916 р. потрапив до росйського полону, звдки звльнений у счн 1918 р. Псля прибуття до Кива вступив до Куреня Счових Стрльцв. Командував стрлецьким пхотним полком, входив до складу командних органв Счових Стрльцв Команди Счових Стрльцв та Стрлецько ради. З грудня 1919 р.P в емграц у Чехо-Словаччин та Австр. У липн 1920 р. став спвзасновником УВО. На початку 1921 р. нелегально повернувся до Кива для створення антибльшовицького пдплля. 17.7.1921 р. заарештований ВУЧК псля нетривалого слдства розстрляний. 556 154.PКущ Вктор (18781942)P укранський вйськовий дяч, генерал-хорунжий Арм УНР. Родом з Криму. Закнчив Миколавську академю Генштабу. Полковник росйсько арм, учасник Першо свтово вйни. Вд 1918 р. в укранському вйську. За часв Укрансько Держави начальник штабу 1- дивз 1-го Волинського корпусу. У 1919 р.P начальник органзацйного вддлу Генерального штабу, з липня 1919 р.P начальник штабу Запорзько групи Арм УНР, згодом очолив розвдувальний вддл штабу Дво арм УНР
1. Походження людини та її поява на території України
2. Історія розвитку садово-паркового мистецтва на території України
3. Кіммерійці, скіфи, сармати та інші народи на території України
4. Першопочатки людського життя на території України
5. Давні поселення на території України
9. Негативні фактори, що впливають на населення України
10. Національно-духовне відродження України у першій половині XIX ст.
11. Розвиток землеробництва та тваринництва на теренах України
12. Український національний рух напередодні Першої світової війни
13. Інформаційна складова іміджу держави на міжнародній арені, на прикладі України та США
14. Грошова система Російської імперії на теренах України у XVIII-XIX столітті
15. Англо-германські суперечності напередодні першої світової війни
16. Буковина в роки другої світової війни
Набор "Скорая помощь". 
Фоторамка "Poster black" (70х100 см). 
Демонстрационные шахматы, магнитные. 17. Перша Світова війна у світовій історії
18. Розвиток польського руху опору в роки другої світової війни
19. Особливості грошового обігу під час Першої світової війни
20. Політизація національного руху студентської молоді україни в роки першої російської революції
25. Господарство України на рубежі 18-19 столітть
26. 3 найбільш визначні події у економічному (зовнішньоекономічному) житті України у 2004 -2005 роках
27. Вплив російської кризи на економіку України
28. Соціально-економічні риси та особливості розвитку економіки України на сучасному етапі
29. Перши президенти незалежної України (політичні портрети)
31. Депозитні операції банків на фінансовому ринку України (за матеріалами АТЗТ "АК ПРОМІНВЕСТБАНК")
32. Проблеми діловодства на сторінках журналу "Кадровик України"
Бумага для принтера "Svetocopy", формат А3, 500 листов. 
Игра настольная развивающая "Лесные животные". 
Мобиль музыкальный "Забавы" (2 режима). 34. Інтерполяція інструментів фіскальної політики на Державний бюджет України
35. Поняття, встановлення, зміна цільового призначення земель України
36. Порівняльний аналіз Конституції УРСР 1978 року і Конституції України 1996 року
37. Соціальні, економічні та культурні права громадян україни. Право на працю і відпочинок
42. Культурне життя в Україні у другій половині 40-х - на початку 50-х років ХХ століття
43. Пилип Орлик та перша Конституція України
44. Процеси державотворення на України
45. Радянізація західних областей України після Другої світової війни
46. Студентство та вищі навчальні заклади Росії та України (наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.)
47. Україна у Другій світовій війні
Музыкальный центр "Парк развлечений". 
Датчик обнаружения угарного газа. 
Таблетки для посудомоечных машин "Paclan Brileo. Classic", 80 штук. 49. Культура України в ХІV–першій половині ХVІІ століття
51. Вплив валового внутрішнього продукту на світові ціни
52. Здобутки і проблеми зовнішньої політики України на сучасному етапі
53. Політичне співробітництво України та Болгарії у 1991-2006 роках
58. Про Державний Бюджет України на 2010 р.
59. Загальна характеристика права користування рослинним світом України
60. Різноманіття тваринного світу України
61. Вплив валютних курсів на економіку України
62. Економіка України на початку ХХІ століття
64. Комплексна методика прийняття рішень щодо розміщення фінансових коштів на фондовому ринку України
Подставка для ножей овальная AK-211ST "Alpenkok", 16x6,5x22 см. 
Комплект детского постельного белья в кроватку "Амели" (цвет: вишневый/белый). 
Автомобиль-каталка "Премиум-2". 65. Атомна енергетика України і РПС
66. ПОДАТКИ ТА ПОДАТКОВА СИСТЕМА УКРАЇНИ
67. Конституционный Суд Украины (Конституційний Суд України)
68. Політичні права і свободи громадян України
69. Гетьмансьтво України: Іван Мазепа (Гетманство Украины. Иван Мазепа)
73. Історія України
74. Галичина - соціокультурна, історична, політична частка України
75. Господарство України періоду утвердження капіталізму
76. Центральна Рада і пролетаріат України
77. Інтеграція України до ЄС. Шляхи і перспективи розвитку
78. Закон України Про зовнішньоекономічну діяльність
79. Основні засади зовнішньоекономічної політики України
80. Світовий ринок: поняття, структура, умови та фактори кон’юнктури, ціни
Набор карандашей цветных "Сафари", 36 цветов. 
Мягкая игрушка "Груффало". 81. Економічне районування України
82. Порівняльна характеристика система освіти України та Південної Кореї
83. Основні напрямки зовнішньої політики України
84. Господарське право України
85. Конституційний суд України
89. Проект кримінального кодекса України
91. Державний бюджет України і бюджетне право
92. Сбалансованість бюджета України
94. Організаційна система управління природокористуванням України
96. Використання трудових ресурсів Західної України
Папка для тетрадей "Чемпионат мира по футболу 2018. Талисман", красная, А4. 
Набор из 6 фигурок "Дикие животные Севера", арт. PH020406A15. 
Набор для творчества "Топиарий новогодний" (26 см). 97. Місце України в глобалізаційних процесах
98. Особливості перехідної економіки України
99. Роль і значення АПК для господарства України
Шарики, 100 шт. 
