|
|
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
 |
|
Формування духовної культури особистості на порозі ХХІ століття |
Гуашь "Классика", 12 цветов. 
Ночник-проектор "Звездное небо и планеты", фиолетовый. Нині відбувається радикальна зміна пріоритетів у структурі системи цінностей усього людства, про що яскраво й ґрунтовно писав Пітирим Сорокін у фундаментальній 4-томній праці «Соціокультурна динаміка»: почуттєва система цінностей руйнується, самознищується, народжуючи із своїх глибинних надр «ІДЕАЦІОНАЛЬНУ» культуру нового циклу із цінністю надчуттєвої реальності – через Бога, душу, моральний закон. Духовність людини є способом включення її в ноосферу на основі колективної енергії, яка перебуває поза окремим людським тілом і безпосередньо впливає на історію суспільства, поведінку окремих особистостей і розвиток планети загалом. Мислителі В. Франкл та М. Гайдеґґер описують духовну людину як таку, що вона як духовна сутність виходить за межі свого тілесного, її духовність виявляється лише тоді, коли вона піднімається над собою і стає відношенням сама до себе. Сучасні українські філософи сміливо підходять до проблеми духовності людини в часи зміни раціоналістичної традиції Аристотеля – Маркса на ірраціоналістичні концепції Юма, Камю та інших, в часи змагання (агону) між ними, хоча це, на думку професора С. Б. Кримського, час від часу призводить до «катастрофи у пізнанні». М. В. Гоголь знищив останню частину «Мертвих душ», усім серцем прагнучи «небесного громадянства», закликав: «Будьте не мертві, а живі душі.». «Людина економічна» (лат. homo eco omicus) у часи формування ринкової економіки України з її моральним нігілізмом, приземленим прагматизмом: «Був людиною – став товаром» – не може стати щасливою, навіть казково розбагатівши серед інших «нових українців» чи «нових росіян». Така особистість неминуче, рано чи пізно зіткнеться з породженим нею світом злоби, агресії, ненависті, сумнівів, заздрості, образи, страху, горя, страждання та інших стресів. О. Сугоняко пише про «змалілий час України», бо «кругообіг зла твориться у наших серцях». Кінець XX ст. виплекав плеяду вчених-гуманістів, які теоретично осмислюють та практично втілюють у життя проблему духовного ренесансу людини й суспільства через різні науки: педагогіку, психологію, філософію, етику, релігієзнавство, соціологію тощо. Провідні педагоги світу, зокрема й українські, все гостріше ставлять питання про необхідність плекання духовно-моральної особистості молодої генерації демократичної України на засадах християнської моралі. Так, Гр. Ващенко розробив національну систему освіти, головним елементом якої є християнська мораль. Як писав геніальний любомудр Г. С. Сковорода, людина народжується двічі – фізично й духовно. Біля духовної колиски стоїть духовний наставник – учитель, який стає дитині другим батьком, матір'ю, бо прищеплює їй високі моральні якості віри, надії, любові, глибокої поваги до рідної землі, свого роду, народу, держави. Духовне народження Г. С. Сковорода вважав істинним, оскільки людина осягає «божественне в собі», а зародки духовності людини існують в її серці від народження («філософія серця»), але вони не одразу усвідомлюються, бо їм протистоять могутні сили темної тілесності, все антисоціальне в людині. Вищою метою духовної педагогіки (педагогіки духовності) слід вважати сприяння максимально ефективному духовному розвиткові особистості.
Це, у свою чергу, формуватиме духовну культуру суспільства, яка об'єктивно виявляється через форми суспільної свідомості: науку, мистецтво, мораль, релігію. Наука – це сукупність наукових знань людини в системі духовної культури, які представлені у спеціальних текстах із знаково-символічною формою вираження змісту пізнавально-теоретичної сфери свідомості. Мистецтво – естетична форма суспільної свідомості, здатна до діалогіч¬ного спілкування через багатоманітні асоціації. Мораль – особлива форма регуляційної діяльності з відповідною формою світогляду, яка виступає у формі моральної свідомості. Релігія (релігійна віра) – об'єктивована форма релігійної свідомості людини. Усі форми суспільної свідомості забезпечують саморозвиток духовного потенціалу особистості в цілісності та гармонійності. Про це знали античні мислителі у формулі: єдність, благо, істина, краса. Концепція гуманізації освіти включає прагнення до виховання молодої генерації демократичної України на основі вищих духовних цінностей на рівні: людина – природа – суспільство – космос. Сучасна наука на порозі XXI ст. робить все нові й нові відкриття в осмисленні глобальних проблем світобудови, наближаючись до істини, зокрема через нову науку інформаціологію, яку розвивають академіки І. Й. Юзвишин та Е. В. Євреїнов, висунуті на здобуття Нобелівської премії у 1997 р. Ці вчені зробили «відкриття фундаментальних законів інформації, розробку основоположного принципу розподіленої обробки інформації та його реалізацію». Інформаціологія – принципово нова фундаментальна наука, створена в результаті вивчення, аналізу й синтезу фундаментальних наукових явищ, процесів природи. Вона розкриває небачені обрії розвитку світового спів¬товариства на єдиній фундаментальній інформаційній основі. Тим самим вона сприяє науково-революційному прориву в інформаційне майбутнє людства й створенню єдиного світового розподіленого інформаційно-стільникового співтовариства – нової інформаційної цивілізації. Особливу увагу представників гуманітарної сфери привертає феноменальне відкриття фундаментального явища природи – інформації, яка є генералізаційно-єдиною первісною субстанцією всесвіту. Чи не про Вищий розум Платона йдеться? Терміни можуть бути різними, але людство зримо й реально зупинилося на порозі таких відкриттів, які дозволяють «розуміти, математично описувати раніше невідомі мікро- и макромірні процеси матеріалізації й дематеріалізації у Всесвіті». Нова фундаментальна наука пояснює єдину інформаційну будову Всесвіту. Прогресивні діячі світу закликають до глобального підходу до питань освіти, науки, політики, культури, духовного й фізичного здоров'я людини й людства, до осмислення цілісності світу й формування безконфліктного цивілізованого суспільства, до пріоритету духовно-моральних цінностей на шляху Миру, Гармонії, Краси, Радості, Любові, Здоров'я. Доктор біологічних наук, член-кореспондент АЕІН, президент Сибірської науково-практичної асоціації екології людини з Новосибірська С.В.Сперанський є одним із засновників нового напрямку в науці – ЕНЮ (енергоінформаційний обмін), де визначаються нові, магістральні вектори розвитку людства через особливі підходи до розвитку «тонкого світу» – світу духовності.
Як бачимо, інформаціологія, ЕНЮ, інші наукові напрямки кінця XX ст. торують шлях у нове тисячоліття через космологічний світогляд (синтез науки, релігії, філософії). Поєднання вищих цінностей світського й релігійного інформаційного потоків може дати чудові духовно-інтелектуальні плоди – через плекання homo spiri us (лат.) – людини духовної. Вона зможе стати активним співучасником усіх процесів через усвідомлення своєї місії як богоподібної істоти. Людина духовна ніколи не втомиться шукати істину, сенс життя, ніколи не стане рабом обставин, навчиться розрізняти добро і зло, красу й потворне. Акумулятором духовності мають виступати релігія, мораль, наука, мистецтво, культура. Порятунок – у нас самих, у відродженні абсолютного виміру культури – гуманізму та теоцентризму, які здатні породити із хаосу новий гармонійний космос людського буття, зробити людину щасливою, здатною до творчості й життєтворчості во славу Бога й України. У Т. Г. Шевченка стверджується святість душі й слова: . .Жива Душа поетова святая, Жива в святих своїх речах, І ми, читая, оживаєм, І чуєм Бога в небесах. У XX ст. могутньо зазвучав хор мислителів-просвітителів, які стурбовані падінням духовності, моральності у суспільстві. Серед них назвемо релігійного філософа П. Тейяра де Шардена, який розробляє ідею еволюційного розвитку Всесвіту, зв'язує появу й розвиток людини з еволюцією, визначеною Богом. Мислитель поєднує діалектику буття з пантеїзмом, розчиненістю Бога в світі. Він пише про любов до особистісного і в особистісному: «Що ж це означає, як не те, що в остаточному підсумку планетаризація людства для свого правильного здійснення передбачає наявність – окрім Землі, яка поступово стягується, окрім людської думки, яка організовується й ущільнюється, – ще й третього фактора? Я розумію під ним сходження на нашому внутрішньому горизонті вищої свідомості, до якої прямують всі окремі свідомості світу і в якій вони зможуть любити одна одну: сходження Бога». Автор мріє про нову Землю: «Ісус, центр, до якого все прагне, дозволь нам усім, якщо це можливо, знайти місце серед обраних, святих монад, котрі одна за одною вилучаються твоєю опікою з нинішнього хаосу, мало-помалу з'єднуються в тобі, щоби утворити нову Землю». До філософів приєднуються й педагоги, ритори, представники інших гуманітарних наук, творчо розв'язують проблему екології, духовності дитини, підростаючого покоління. Нині з'являються численні навчальні заклади нового типу, із прогресивними технологіями навчання, виховання креативності особистості, духовно багатої й гармонійної. Тут працюють ентузіасти-новатори, які несуть духовне слово правди, любові тим, хто цього потребує в першу чергу, – дітям. На противагу заїжджим місіонерам, великий творчий потенціал мають власні педагогічні кадри, які творять дивосвіт душ і з врахуванням національної ментальності, традицій народу, його культури. Хочемо поділитися враженням і про цікавий, оригінальний досвід формування духовної риторичної особистості у Московській риторичній школі відомого педагога-ритора, методиста доцента Іванової Софії Пилипівни, яка свого часу приїжджала з лекціями на Україну, в Київ, має тут своїх послідовників.
Возникнув для нужд чисто хозяйственной деятельности - учета и распределения продуктов, письмо за сравнительно короткий срок, благодаря школам, стало едва ли не стержнем духовной культуры. * * * Материалом для письма могли служить глиняные таблички, как в Месопотамии, или папирус, как в Египте. На Севере использовали кость и бересту, в Африке раковины каури, которые нанизывали в определенном порядке, в Южной Америке изобрели так называемое "узелковое письмо". Системы письма, которые ориентированы на столь разнообразные материалы, пиктографические. Пиктография - рисуночное письмо. Оно вырастает из значков, обозначавших целые предложения или предметы, подлежавшие учету. Точнее говоря, пиктографические значки в принципе не позволяют обозначить предложения и слова, поскольку те являются единицами языка. Например, изображается условная фигурка человечка, три лунных серпа, два стилизованных вигвама с поднимающимся над ними дымком. Это пиктограмма. Она обозначает, что ближайшее стойбище находится в трех днях (ночах) пути
1. Профориентация школьников и формирование элементов духовной культуры
2. Русская духовная культура, история, перспективы
3. Духовная культура древней Руси в поисках святости
9. Роль Абая в развитии духовной культуры
10. Материальная и духовная культура древних славян по языковым данным
11. Моральна культура особистості та етикет
12. Духовная культура Волжской Булгарии
13. Китайская духовная культура в период раздробленности
14. Духовна культура та її структура
16. Духовная культура эпохи Просвещения
Противень глубокий "Easy" (42х32х5 см). 
Трусики Libero Dry Pants (6), XL, 13-20 кг, экономичная упаковка, 30 штук. 
Канистра-бутыль с ручкой, 20 л. 17. Материальная и духовная культура Устюженского края в 1920-1930 годах
18. Мистецтво як складова духовної культури суспільства
19. Особенности духовной культуры европейского Средневековья
20. Сферы духовной культуры. Культурный взлет России в XIX веке
21. "Град выше слова и разума". Духовная культура Византии и ее противоречия
27. История и современное состояние духовной культуры города Серпухов
28. Особенности духовной культуры народов Дальнего Востока
29. Духовная и художественная культура Древней Греции
30. Духовные предпосылки евразийской культуры
31. Культуру - народу: духовная жизнь Москвы
Чехол для телефона - кошелек, 14.5x9х3.5 см. 
Велосипед трехколесный Moby Kids "Comfort. EVA", цвет: красный. 
Дневник школьный "Наушники". 33. Духовная экзистенция и произведения культуры
34. Культура и духовно-энергетическое поле
35. Духовная и художественная культура Греции
36. Духовно-нравственная культура педагога как социальная проблема
37. Етикет як умова виховання і формування цілісності особистості
41. Колектив як фактор формування особистості
42. Роль колективу у формуванні особистості
44. Формування в учнів трудової культури засобами народознавства
45. Формування екологічної культури молодших школярів у сучасній початковій школі
46. Формування культури мовлення молодших школярів на уроках рідної мови
47. Формування особистості в колективі за творчою спадщиною А.С.Макаренка
48. Формування творчої особистості як наукова проблема
Противомоскитная сетка, 100х220 см, белая. 
Набор строительных деталей для конструктора "Геометрик". 
Карточная игра "Уно". 49. Мистецтво, як вагомий засіб впливу на формування особистості підлітка
50. Формування особистості в молодшому шкільному віці
51. Вольові якості особистості та шляхи їх формування у спорті
52. Весілля в духовній культурі українського народу
53. СВОЕОБРАЗИЕ ЯПОНСКОЙ КУЛЬТУРЫ
57. Формирование советской культуры: основные направления
58. Культура эпохи средневековья
59. Усиление борьбы в России сторонников западных ценностей жизни против русской национальной культуры
60. Малый бизнес характерные черты, преимущества и проблемы в социально-культурой сфере
61. Правосознание и правовая культура
62. Региональная культура и история на уроках немецкого языка в средней школе
63. Хип-хоп культура. Возникновение хип-хопа
64. Ценообразование в сфере культуры
Настольная игра "Пакля-Рвакля". 
Степлер пластиковый №24 "Debut", на 20 листов, черный. 
Набор цветных карандашей Trio, 18 цветов, утолщенные. 65. Расцвет критического реализма в театральной культуре и литературе России
67. Культура Древней Греции (XXX-IV вв.)
73. Культура майя
74. Культура эпохи возрождения
79. Культура средних веков. Эпоха возрождения
Магнитный театр "Колобок". 
Компрессор для подкачки шин С-12. 
Карандаши цветные "Jumbo", трехгранные, 20 цветов + точилка. 81. История культуры Древнего Востока (Египет. Месопотамия. Иран. Сирия. Финикия. Палестина)
82. Культура поведения, культура общения и туризм
83. "О культуре" по работе Н.А. Бердяева "Философия неравенства" (Windows)
84. Готическая культура Франции
85. Древнегреческая и древнеримская культура - сравнительный анализ
89. Культура
90. Культура
91. Культура барокко
95. Культура древних цивилизаций (Шпаргалка)
96. Культура как предмет исследования
Блюдо для блинов "Кулинарный мир", 19,5x23x3 см. 
Ящик для игрушек "Профи Kids", 15 л. 
Тетрадь на резинке "Elements", А5, 120 листов, клетка, синяя. 97. Культура как социальное явление. Ее основные функции
98. Культура первобытного общества
99. Культура ранних человеческих цивилизаций (Контрольная)
Совок №5. 
